Учасники «Маршу УПА 2020» в Києві прийшли до будівлі Офісу президента й озвучили свої вимоги до влади.
«Перше. Ми вимагаємо прийняти закон захисту Української держави від колаборантів. І саме те, що на сьогоднішній день він досі не прийнятий, говорить, скоріш за все, що ці колаборанти та зрадники тут, у кабінетах», – сказав колишній командир полку «Азов» та керівник центрального штабу праворадикальної організації «Національний корпус» Максим Жорін.
Другою вимогою учасників акції стало звільнення Ірини Венедіктової з посади генерального прокурора.
«Ця людина ані морального права не має, ані професійних компетенцій. Ба більше, саме Венедіктова системно працює, щоб фабрикували справи й кидали за ґрати українських патріотів», – сказав Жорін.
Він нагадав, що 15 чоловіків перебувають під арештом у справі про напад на прихильників народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Іллі Киви під Харковом наприкінці серпня.
Тому Жорін озвучив вимогу «припинити переслідувати українських патріотів та людей, які захищають Україну» і «нарешті розпочати реальну боротьбу з п’ятою проросійською колоною всередині країни».
Представники української влади наразі не коментували вимоги учасників акції.
14 жовтня відзначають державне свято День захисника України, День Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва та 78-у річницю створення Української повстанської армії.
У «Марші УПА» взяли участь кілька тисяч людей. Вони пройшли ходою від червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Офісу президента.
Хто брав участь у «Марші УПА 2020»?
Партія «Національний корпус» і її напіввоєнізоване крило «Національні дружини» належать до так званого «Азовського руху», який започаткувала частина радикально налаштованих колишніх бійців нинішнього окремого загону спеціального призначення Національної гвардії. Лідером партії є колишній депутат парламенту і екскомандир «Азову» Андрій Білецький.
Навесні 2019 року в доповіді Державного департаменту США щодо прав людини «Національний корпус» був визнаний «групою ненависті», яка «вчиняла довільні затримання людей із очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювала напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти».
Всеукраїнське об’єднання «Свобода»створене в результаті об’єднання активістів націоналістичних громадських організацій: «Варта Руху», «Студентське братство», ОУМ «Спадщина», «Українські ветерани Афганістану». 13 жовтня 1991 року відбувся установчий з’їзд, який проголосив створення Соціал-національної партії України. У 2004 році політична сила була перейменована у ВО «Свобода». Її очолює Олег Тягнибок.
Рух «Правий сектор» складається з добровольчого корпусу «Правий сектор», однойменної партії та організації «Права молодь». Він створений на початку подій Євромайдану 28 листопада 2013 року як спілка правих організацій і окремих активістів.
«Рух опору капітуляції» був створений влітку 2019 року як позапартійне утворення за участі інтелектуалів та громадських діячів. Лідери Руху заявляють про правоцентристьку ідеологію, виступають проти російського впливу і втілення політичної частини Мінських домовленостей.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території Украни в 1942-1956 роках.
Метою створення УПА було об'єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН (б). Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку повстання після того як комуністичний СРСР та нацистська Німеччина виснажать один одного у кровопролитній війні. УПА виступала за створення самостійної соборної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а один з останніх боїв УПА з військами НКВС був бій з метою заблокувати радянські військовиі колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року.
З травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроекті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережа «Бульби»-Боровця, мельниківців та ріних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам'яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близька 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
З 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
