Країни біля кордонів із Росією та Білоруссю хочуть швидшого фінансування ППО та антидронових систем. Для України це важливо, бо нові оборонні закупівлі ЄС можуть охопити спільні проєкти з українською оборонною промисловістю. Держави східного флангу Європейського Союзу вимагають від Брюсселя швидше погодити фінансування протиповітряної оборони.
Як повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнаних співрозмовників, тиск посилився через дедалі частіші інциденти з військовими дронами, які потрапляють у повітряний простір ЄС із зони російсько-української війни. Йдеться не про окрему разову закупівлю, а про ширшу спробу закрити один із найвразливіших напрямів європейської оборони: виявлення, супровід і збиття безпілотників, а також захист критичної інфраструктури. Для фронтових країн ЄС проблема стала практичною після випадків порушення повітряного простору Польщі, Румунії та країн Балтії.
У Брюсселі вже є механізм для таких витрат. Програма SAFE передбачає до €150 млрд довгострокових позик державам-членам на оборонні закупівлі. Серед пріоритетів програми – системи ППО і ПРО, малі дрони, антидронові комплекси, ракети, боєприпаси, електронна боротьба, кіберзахист і захист критичної інфраструктури.
Окремо Єврокомісія у квітні оголосила про €1,07 млрд на 57 проєктів Європейського оборонного фонду. Частина цих проєктів має підтримати чотири флагманські напрями Readiness 2030: European Drone Defence Initiative, Eastern Flank Watch, European Air Shield і European Space Shield. У проєкти також закладається співпраця з українською оборонною індустрією.
Для України важливий не лише сам обсяг грошей, а правила доступу. SAFE дозволяє Україні брати участь у спільних оборонних закупівлях на рівних умовах із країнами ЄС, хоча позики отримують саме держави-члени. Це відкриває можливість для контрактів із українськими виробниками та для інтеграції українського досвіду боротьби з дронами в європейські системи безпеки.
Європарламентський дослідницький сервіс раніше попереджав, що проєкти "дронової стіни" і Eastern Flank Watch мають підтримку, але залишаються суперечки щодо вартості, технічної реалістичності й того, хто саме має платити. Саме тому тиск східного флангу на Брюссель є важливим: країни біля кордону з РФ хочуть, щоб ППО не залишалася лише національним, дорогим і повільним завданням. Якщо фінансування прискорять, першими вигодонабувачами будуть не тільки прикордонні країни ЄС.
Україна також може отримати більше спільних проєктів, попит на власні антидронові технології та швидше зближення з європейським оборонним ринком. За матеріалами: Bloomberg, European Commission, European Parliamentary Research Service
