Стрес уже давно не виглядає як абстрактне слово з підручника з психології. Він став частиною щоденної реальності – з дедлайнами, новинами, тривогами за близьких і війною, яка не дає організму видихнути повністю. Людське тіло, як би ми не намагалися триматися, усе це пам’ятає. І реагує – не завжди одразу, але майже завжди відчутно.
Всесвітня організація охорони здоров’я не раз наголошувала: стрес – це не лише емоція, а фактор ризику для цілого списку захворювань. Питання лише в тому, як саме він проявляється і чому одні симптоми ми ігноруємо роками.
Яким буває стрес і чому це важливо
Для початку варто розкласти все по поличках. Вчені зазвичай говорять про кілька типів стресу.
- Гострий стрес. Він короткий, різкий, схожий на удар струмом. Сварка, аварійна ситуація, погана новина – організм різко мобілізується і так само різко має повернутися в норму. Теоретично.
- Хронічний стрес. Ось тут починається найгірше. Коли напруга не зникає тижнями, місяцями, а іноді й роками, тіло живе так, ніби небезпека поруч постійно.
- Епізодичний стрес. Наче й не постійно, але спалахами. То накрило, то відпустило. Проблема в тому, що шкода для здоров’я від цього менша не стає.
Є ще так званий "позитивний" стрес. Концерт улюбленого гурту, адреналін на атракціоні, хвилювання перед побаченням. Він дійсно може заряджати. Але цікаво, що навіть такий стрес за певних умов здатен повільно перетворюватися на хронічний. Організм не завжди розрізняє, радість це чи загроза.
Серце і судини: перший удар
Найчастіше сильні переживання б’ють по серцево-судинній системі. І тут усе досить прямолінійно.
Під час стресу підвищується тиск, серце починає працювати швидше, судини звужуються. У когось це проявляється гіпертонією, у когось – перебоями в серцевому ритмі. У важчих випадках можливі інфаркти або інсульти.
Якщо напруга доходить до критичного рівня, наслідки можуть бути фатальними. І це не перебільшення, а суха статистика, з якою лікарі мають справу щодня.
М’язи, біль і "тіло напоготові"
Гострий стрес часто супроводжується різким напруженням м’язів. Це древній механізм виживання: тіло ніби готується тікати або захищатися.
Проблема починається тоді, коли розслаблення так і не настає. За хронічного стресу організм постійно перебуває в режимі підвищеної готовності. Шия затікає, плечі "дерев’яніють", з’являються головні болі та мігрені.
З часом такий стан може впливати і на обмін речовин. Медики пов’язують тривалий стрес із підвищеним ризиком розвитку цукрового діабету. Наче дрібниця на старті, але наслідки – серйозні.
Дихання: коли повітря ніби не вистачає
Стрес напряму впливає і на дихальну систему. У моменти сильних переживань дихання частішає, стає поверхневим. Деякі люди відчувають задишку, навіть якщо фізичного навантаження немає.
Хронічний стрес здатен загострювати бронхіт, інші респіраторні захворювання. У крайніх випадках можливі напади астми або панічні атаки, коли здається, що повітря в кімнаті раптом закінчилося.
Репродуктивне здоров’я: тема, про яку часто мовчать
Хвороби на тлі стресу не обходять стороною і статеве здоров’я. У чоловіків тривале психічне напруження нерідко призводить до еректильної дисфункції. Без гучних причин, але з цілком реальними наслідками.
У жінок ситуація не простіша. Може знижуватися фертильність, з’являтися проблеми з травленням, здуття живота, різкі перепади настрою. Організм реагує комплексно, і відокремити "психологічне" від "фізичного" тут майже неможливо.
Коли напруга стає хворобою
Стрес рідко приходить із табличкою "ось я". Частіше він маскується під втому, дратівливість або дивні симптоми, на які не хочеться звертати увагу. Але тіло не обманеш – воно рано чи пізно подає сигнал. І чим довше його ігнорувати, тим гучнішим цей сигнал стає.
Джерело: 5692.com.ua
