Україна продовжує активну мобілізаційну діяльність у зв'язку з війною. Експерти Владислав Селезньов і Петро Черник поділилися своїми прогнозами стосовно майбутніх кроків держави у питанні мобілізації та нових підходів, які можуть бути запроваджені для забезпечення військових ресурсів.
Зростання активності ТЦК та зміна методів оповіщення
На тлі зменшення кількості мобілізованих, як відзначає Селезньов, центри комплектації та військові комісаріати змушені активізуватися для залучення додаткових резервів. Основними заходами, які нині практикуються, є блокпости та раптові перевірки документів, що проводяться спільно з Національною поліцією. За словами експертів, такі дії є необхідними для збереження загальної мобілізаційної спроможності країни.
Процес буде продовжуватися на цьому рівні, а блокпости та перевірки стануть звичним явищем, — зазначив Селезньов.
При цьому він підкреслює, що навіть при зростанні активності мобілізації, навчальні центри можуть зіткнутися з труднощами у розміщенні та підготовці великої кількості призовників, що обмежує можливості масового призову.
Права представників ТЦК та обмеження щодо проникнення у житло
Одним із поширених питань є правомірність входження представників ТЦК до приватних помешкань без дозволу. Владислав Селезньов пояснює, що проникнення у житло без відповідних правових підстав суперечить законодавству. Порядок доступу до житла чітко регламентований українськими законами і передбачає лише певні випадки, зокрема, санкції судів або спеціальні дозволи, що виключає можливість порушення приватного простору громадян.
Отже, переважним залишатиметься підхід, що полягає у встановленні блокпостів і проведенні перевірок документів у громадських місцях.
Мобілізаційний потенціал та обмеження ресурсів
За даними експертів, Україна має мобілізаційний потенціал близько п'яти мільйонів осіб, але питання, чи можливо призвати таку кількість громадян та чи забезпечена країна необхідними ресурсами для цього, залишається відкритим. Навчальні центри мають обмежену місткість, що ускладнює можливість підготовки великої кількості нових мобілізованих. Крім того, існує дефіцит матеріально-технічного забезпечення, який включає брак техніки, озброєння та уніформи.
Таким чином, основним викликом для держави залишається оптимізація мобілізаційного процесу з урахуванням можливостей підготовки та забезпечення військових. Зважаючи на ситуацію, найвірогідніше, що мобілізаційні заходи залишатимуться на нинішньому рівні активності, без значного збільшення обсягів призову.
Пропозиції щодо зміни мобілізаційного віку
Експерт Петро Черник вважає, що для ефективної мобілізації варто знизити віковий поріг для призову до 23 років. Він підкреслює, що мобілізація є життєво необхідним заходом, оскільки в умовах сучасної війни зменшується кількість кадрів.
Ніхто, крім нас, війну не виграє. Історія доводить, що без мобілізації великі війни не виграються, — зазначає Черник.
Черник проводить аналогію з іншими країнами, зокрема США, які активно використовували мобілізацію у В’єтнамській війні. З його точки зору, досвід інших країн доводить, що в умовах війни вона є важливою складовою захисту незалежності.
Джерело: 5692.com.ua
