Перехід на літній час буде о 3 годині 31 березня. Цієї ночі стрілки годинників слід перевести на годину вперед, а отже, спати ми будемо на годину менше. Наступного місяця Україна знову перейде на літній час. Доцільність сезонного переведення годинників давно є предметом дискусій. Лікарі наголошують на ризиках для здоров'я, експерти сумніваються в ефекті економії електроенергії, але багато країн все ще використовують цю практику.
Редакція сайту 056 розкаже коли Україна перейде на літній час і хто ще у світі так робить.
Правила сезонного часу встановлені урядом від 1996 року. Годинники переводять двічі на рік:
- на літній час (на годину вперед) – в останню неділю березня;
- на зимовий час (на годину назад) – в останню неділю жовтня.
Таким чином, в ніч проти 31 березня о 03:00 необхідно буде перевести годинники на одну годину вперед. В наші часи "крутити" стрілки доведеться хіба що на механічних годинниках, адже сучасні гаджети запрограмовані автоматично змінювати час.
Що таке "літній" час та чим він відрізняється від "зимового"
Для країн, які практикують сезонне переведення годинників, літній час встановлюється на теплий період року. Зазвичай він є на годину більшим від стандартного поясного часу, що ухвалений для певної території та кодується позначенням UTС (всесвітній координований час, був введений замість часу за Гринвічем GMT).
У жовтні українці переводять стрілки на годину назад – на "зимовий" час. Проте назва не зовсім коректна, адже цей час насправді є стандартним (для України – Київський час UTС+2).
У світовій практиці використовують терміни "стандартний" та "літній" час. Європа та Південна Америка назву "літній" час застосовують до будь-якого сезонного зміщення на годину вперед, незалежно від термінів і тривалості. Міжнародні назви часових поясів у цей період змінюються шляхом додавання слова "summer".
Це східноєвропейський час – Eastern European Time (EET), а також східноєвропейський літній час – Eastern European Summer Time (EEST).
Країни Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії використовують термін "standard", а у період дії літнього часу замінюють його на "daylight" (денне світло – з англ.).
Для стандартного часу – Central Standard Time (CST), для літнього – Central Daylight Time (CDT).
Коли з'явилася ідея сезонного часу
Розповсюдженим твердженням є те, що першою переводити годинники на літній час почала Велика Британія у 1918 році.
Проте насправді піонерами впровадження сезонного часу стали Німеччина й Австро-Угорщина. 30 квітня 1916 тут пересунули стрілки годинників на годину вперед, а 1 жовтня 1916 – на годину назад. Варто зазначити, що правил переведення годинників дотримувалися й на Закарпатті, Галичині, Буковині та Волині, які на той момент входили до складу цих держав.
Необхідність часових змін в ті роки пояснювали більш раціональним використанням світлового дня та економією енергоресурсів.
В Україні почали переводити годинники двічі на рік у 1981-му – ще за Радянського союзу. Практика зберігається й досі, хоча влада кілька разів намагалася скасувати її.
Спроби скасувати літній час в Україні
Природним часом для України є саме "зимовий". 95% території країни знаходиться у часовому поясі UTС+2.
В інших поясах знаходяться Луганська та частково Донецька, Харківська та Закарпатська області. Різниця у часі між західною та східною точками становить близько 68 хвилин.
Саме тому літній час завжди викликав незадоволення жителів східних регіонів, адже влітку там світає о 3 ранку. Натомість на заході України невдоволені зимовим часом, оскільки о 9 ранку у них тільки починає сходити сонце в холодний період року.
Перша спроба Верховної ради в 2011 році ухвалити закон про єдиний час для всієї території України виявилася невдалою.
Друга спроба була 4 роки тому. Законопроєкт №4201 дійшов до другого читання. Остаточне голосування не набрало достатньої підтримки й документ відправили на доопрацювання. Коли його ухвалять невідомо.
Чому хочуть відмовитись від переведення годинників
У проєкті вищезазначеного закону обґрунтована необхідність встановлення єдиного часу на всій території країни. Серед зазначених причин:
- захист здоров’я населення;
На думку більшості науковців та лікарів, переведення стрілок годинника на одну годину вперед і назад, несе ряд негативних наслідків, викликає значне погіршення стану здоров’я громадян в період адаптації до нового часу.
Сезонний часовий стрибок призводить до зміни біологічних ритмів людини, що негативним чином відображається на загальному стані здоров'я, як фізіологічному, так і психологічному. Збій циркадних ритмів негативно впливає на стан серцево-судинної, імунної та нервової системи.
- переведення годинника не допомагає енергозбереженню;
Якщо в минулі часи переведення годинників дійсно допомагало в економії енергоресурсів, то в сучасних умовах при різному ритмі життя, використанні енергоефектиіних технологій економічний ефект від сезонного часу є мінімальним.
- врахування потреб жителів західних та східних регіонів;
З огляду на розбіжності у часі в західних та східних регіонах спікер Верховної ради Руслан Стефанчук обіцяв передбачити до другого читання відповідні зміни, які б влаштовували всіх. Зокрема, у разі потреби місцева влада могла б рекомендувати змінити час початку робочого дня для підприємств.
- відмова від єдиного часового простору з рф.
З переведенням стрілок на годину вперед на пів року зникає різниця у часових поясах між Києвом та Москвою (знаходиться часовому полюсі UTС+3 та живе за єдиним часом без переведення годинників).
Закон дозволив би зафіксувати в Україні стандартний час (UTС+2), який би більше ніколи не збігався з часом у країні-агресорі.
В пояснювальній записці до законопроєкту йшлося, що нововеденя покликані забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України.
Які країни практикують переведення годинників
Сезонний час використовується приблизно у 60 країнах світу, Зокрема, це країни Європи та більшість штатів США, Канада, Ізраїль. Однак дати переведення стрілок бувають різними.
При цьому Європейський парламент підтримав ідею скасувати сезонного переведення годинника з 2021 року. Рішення було ухвалено за результатами голосування в країнах ЄС – 84% відсотків жителів Євросоюзу віддали голоси за відмову від переходу на літній та зимовий час.
На зображенні синім позначені країни, які переходять на літній час, помаранчевим – припинили використання літнього часу, червоним – ніколи не переводили годинники.
З 2021 року кожна країна ЄС може сама обирати переводити стрілки чи ні, але більшість досі переводять годинники. Серед них Італія, Іспанія, Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та інші.
Близько 140 країн світу або ніколи не користувалися сезонним часом, або відмовилися від такої практики. В Азії та Африці годинники переважно не переводять. Відмовилися від переходу на літній час Японія, Китай, Індія, Сінгапур, Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Вірменія, Абхазія, Азербайджан.
Джерело: 056.ua
