Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 24 лютого 2025 року Курс долара порівняно з 23 лютого впав на 14 коп. до 41.5919 за 1 долар. Курс євро знизився до позначки 43.5093 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів знизився на 2 коп. до 52.5701 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка знизився до позначки 46.2184 за 1 швейцарський франк. Курс польського злотого впав на 4 коп. до 10.4395 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.591 900 EUR Євро 43.509 300 GBP Фунт стерлінгів 52.570 100 CHF Швейцарський франк 46.218 400 PLN Польський злотий 10.439 500 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.
Читати даліМісяць: Лютий 2025
Україна отримає 3,5 млрд євро від ЄС у березні – президентка Єврокомісії
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що в березні Україна отримає від ЄС новий платіж в обсязі 3,5 млрд євро. Про це вона сказала у заяві на Міжнародному саміті підтримки України в Києві.Фон дер Ляєн сказала, що “Європа тут, щоб зміцнити Україну в цей критичний момент”.”Я можу оголосити, що новий платіж у розмірі 3,5 мільярда євро для України надійде вже в березні”, – заявила вона. Глава ЄК підкреслила, що на кону не лише доля України, а доля Європи, тому першочерговим завданням європейців залишається посилення опору України.”На сьогодні наш Союз і держави-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро. Це більше, ніж будь-хто інший”, – констатувала фон дер Ляєн.Як раніше повідомлялося, у 2025 році Європейський Союз надасть Україні фінансову допомогу на 35 млрд євро в рамках кредитної ініціативи G7 ERA та програми Ukraine Facility.
Читати даліЄС торік більше витратив грошей на енергоресурси РФ, ніж на Україну – The Guardian
Європейський Союз за рік втратив більше грошей на російську нафту та газ, ніж на фінансову допомогу Україні. Про це пише The Guardian. Згідно з оцінками Центру досліджень енергетики та чистого повітря (Crea), ЄС купив російської нафти та газу у 2024 році на 21,9 мільярда євро на третій рік війни, попри зусилля позбутися залежності континенту від російського палива.За даними Кільського інституту світової економіки, ця сума на одну шосту перевищує 18,7 млрд євро, які ЄС виділив Україні на фінансову допомогу в 2024 році.Дослідники зібрали дані про торгівлю, щоб оцінити вартість російського палива, яке було продано по всьому світу на третьому році вторгнення. За їхніми даними, у календарному 2024 році ЄС витратив на імпорт російського викопного палива на 39% більше, ніж виділив для України. Цифра допомоги не включає військові та гуманітарні внески.Економіст Кільського інституту Крістоф Требеш, який не брав участі в аналізі, сказав, що існує разючий розрив між кількістю допомоги, яку донори мобілізували для України, порівняно з минулими війнами: європейські донори витрачають в середньому менше 0,1% ВВП на рік.«Багато країн були більш щедрими в минулих конфліктах. Німеччина, наприклад, мобілізувала набагато більше допомоги, швидше для звільнення Кувейту в 1990/91 роках, ніж для України за аналогічний період часу», – зазначив він.У звіті також зазначено, що Росія заробила 242 мільярди євро від світового експорту викопного палива за третій рік свого повномасштабного вторгнення в Україну, а доходи з початку війни «тепер наближаються до трильйонної цифри», оскільки країна адаптується до санкцій.«Росія отримує до половини своїх податкових надходжень від нафтогазового сектору та намагається обійти санкції, перевозячи паливо на «тіньовому флоті» старих та незастрахованих танкерів. За словами Crea, невідомі кораблі відповідають за транспортування приблизно однієї третини доходів від експорту викопного палива», – пише видання.У середу посли ЄС узгодили нові заходи проти тіньового флоту Росії в рамках 16-го раунду санкцій з початку війни.Дослідники Crea підрахували, що російські доходи від викопного палива можуть впасти на 20% через посилення існуючих санкцій і заповнення прогалин. Заходи включають закриття «лазівки в нафтопереробці», через яку Європа може купувати російську нафту, перероблену в іншій країні, і обмеження потоків газу через трубопровід «Турецький потік».У звіті також міститься заклик до придушення скрапленого природного газу. Європа скоротила імпорт російського газу по трубах з початку війни в Україні, але частково втамувала свій енергетичний голод за допомогою поставок суперохолодженого газу, в тому числі з Росії.Ян-Ерік Фенріх, газовий аналітик компанії Rystad Energy, сказав, що роль СПГ в ЄС і Великобританії різко зросла з початку війни, підскочивши з довоєнного максимуму в 81,3 млн. тонн у 2019 році до 119 млн. тонн у 2022 році.«Минулого року Росія зайняла місце другого експортера СПГ до Європи», – зазначив він.Практично втративши європейські нафтовий і газовий ринки, РФ не тільки не втрачає надії, а й не полишає спроб повернутися зі своїми енергоносіями в Європу. І розробляє для цього гібридні стратегії.
Читати даліУгорщина та ще три країни ЄС вимагають повернути довоєнні квоти на українські агротовари
Міністри сільського господарства Угорщини, Болгарії, Румунії та Словаччини звернулися до Європейської комісії з листом із закликом після завершення автономних торгових заходів повернутися до довоєнних квот на агропродукцію з України. міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь у Facebook.Надь зазначив, що чотири держави захищають “інтереси фермерів та їхні засоби до існування від української сільськогосподарської продукції”.Він підкреслив, що разом з колегами з Болгарії, Румунії та Словаччини вони надіслали лист до Брюсселя із закликом до дій, відзначаючи, що термін дії регламенту ЄС, який регулює імпорт з України, закінчується в червні цього року.”Тому Європейська комісія повинна знайти довгострокове рішення для подолання ринкових труднощів, спричинених українською сільськогосподарською продукцією. У спільному листі ми закликали комісію повернутися до довоєнних квот, запровадити захисні заходи щодо сільськогосподарської продукції та запровадити автоматичний захист та індивідуальні квоти на регіональній основі для прикордонних держав-членів”, – повідомив Надь.Міністри також попросили Брюссель вимагати дотримання санітарних та фітосанітарних стандартів ЄС, стандартів захисту тварин, громадського здоров'я та охорони навколишнього середовища для української сільськогосподарської продукції.”Нам цікаво, чи врахує Брюссель інтереси східноєвропейських фермерів цього разу, чи знову зрадить їх, як це було у вересні 2023 року”, – заявив Надь.Угорщина зберігатиме обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції в рамках своєї національної компетенції доти, доки це буде необхідно для захисту угорських фермерів, додав угорський міністр.”Ми солідарні з Україною, але ми захистимо засоби до існування та конкурентоспроможність фермерів!”, – написав Надь.ЗМІ раніше повідомляли, що у Єврокомісії нібито думають не продовжувати пільговий режим торгівлі для України, термін дії якого спливає у червні, у його поточному вигляді, та вже почали технічні перемовини про нові умови торгівлі. Нагадаємо, 13 травня 2024 року Рада ЄС після тривалого та напруженого переговорного процесу схвалила продовження пільгової торгівлі з Україною ще на один рік – до 5 червня 2025 року. На відміну від аналогічних рішень двох попередніх років, з огляду на протести фермерів безмитну торгівлю з Україною продовжили з обмеженнями.
Читати даліFT прогнозує новому уряду Німеччини проблеми зі збільшенням допомоги Україні
Християнсько-демократичний союз на чолі з Фрідріхом Мерцем хоч і виграв вибори в Німеччині 23 лютого, але зіткнувся із серйозними перешкодами для збільшення оборонних видатків та військової допомоги Україні. Про це йдеться у статті Financial Times.Головна проблема – це так зване “боргове гальмо” – конституційне правило 2009 року, що обмежує державні запозичення для утримання структурного дефіциту на рівні 0,35% від ВВП.Крайні праві (AfD) та крайні ліві (Die Linke) партії разом отримали достатньо місць (понад 210), щоб блокувати будь-які зміни до цього правила. Водночас AfD підтримує збільшення оборонних витрат, але виступає проти допомоги Україні, а Die Linke підтримує реформу “боргового гальма”, але не підтримує збільшення військових витрат і військову допомогу Україні.Результати виборів у Бундестаг-2025Християнсько-демократичний союз / Християнсько-соціальний союз CDU/CSU – 28,52% (208 мандатів);Альтернатива для Німеччини AfD – 20,8% (208 мандатів);Соціал-демократична партія SPD – 16,41% (120 мандатів);Союз 90/Зелені Grüne – 11,61% (85 мандатів);Ліві Die Linke – 8,77% (64 мандати);Союз південношлезвігських виборців SSW – 0,15% (1 мандат);Альянс Сари Вагенкнехт BSW – 4,97% (0 мандатів);Вільна демократична партія FDP – 4,33% (0 мандатів);Інші – 4,44% (0 мандатів).Ситуація ускладнюється поверненням Дональда Трампа до Білого дому у США та його погрозами щодо виведення американських гарантій безпеки з Європи, що змушує європейських лідерів шукати шляхи заповнення цього вакууму.Експерти вважають, що без змін до “боргового гальма” або створення спеціального фонду Німеччина не зможе профінансувати необхідні інвестиції в інфраструктуру й оборону.”У той час, коли вкрай важливо збільшити видатки на військові потреби та підтримку України, а також знизити податкове навантаження для працівників і компаній, Німеччина може постати перед труднощами у пошуку необхідного фінансового ресурсу. Нездатність наростити військові витрати може поставити Німеччину в скрутне становище перед партнерами по НАТО. А роздратувавши президента США Дональда Трампа, можна підвищити ризик торговельної війни між США та ЄС”, — вважає головний економіст Berenberg Bank Гольгер Шмідінг.Ян Техау, аналітик з питань Німеччини та європейської оборони в консалтинговій компанії Eurasia Group, заявив: “Щодо одного з найважливіших питань — можливо, навіть найважливішого — для майбутнього уряду існує блокувальна меншість… Це величезна проблема”.Розглядаються різні варіанти вирішення ситуації, включно й можливі переговори з Die Linke або оголошення надзвичайного стану, але кожен з цих варіантів має свої складнощі та ризики.
Читати даліМіноборони з початку року повернуло постачальникам неякісної продукції на майже 50 млн грн
У 2025 році Міноборони повернуло постачальникам неякісної продукції на майже 50 млн гривень, проте більшість постачальників усунули невідповідності і дефекти. Як заявили у Міноборони, всього прийняли майже 1 млн одиниць товару на загальну суму 2.26 млрд грн. “Міністерство оборони України здійснює постійний контроль за постачанням в Збройні сили України продуктів харчування, пального та речового майна. У разі виявлення недоліків неякісну продукцію повертають постачальникам, які зобов’язані усунути порушення або замінити товар”, – зазначили у оборонному відомстві. Через невідповідність вимогам постачальникам повернуто майже 46 000 одиниць продукції на суму 48.4 млн грн, що становить 2% від загального обсягу. Станом на сьогодні більшість постачальників усунули невідповідності і дефекти та після повторного контролю було здійснено прийом продукції на суму 21.2 млн грн. Це складає понад 43% від забракованого.За результатами лабораторних випробувань не допущено до постачання в ЗСУ понад 55 тонн некондиційного дизельного пального на суму 2.23 млн грн через перевищення допустимого показника масової частки води. Станом на середину лютого 2025 року постачальник повністю замінив некондиційне пальне. Загалом з початку року було відібрано 1 142 проби пально-мастильних матеріалів. При перевірці харчових продуктів перед постачанням у військові частини досліджено понад 4 300 тонн продовольства, із яких 694 тонни на суму 140 млн грн не допущені до забезпечення військових через невідповідність вимогам якості. Крім того, під час інспекції у військових частинах перевірено понад 1 200 тонн продуктів. З них майже 83 000 комплектів сухпайків. За результатами інспекції понад 31 тонни небезпечних продуктів на суму 3 млн грн не допустили до використання.Як зазначив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник, система контролю якості в Міноборони налаштована на оперативне виявлення недоліків та недопущення потрапляння неякісних товарів до війська.
Читати даліЕкспорт яєць з України у січні зріс майже вдвічі
У січні 2025 року Україна відправила на експорт 10,6 тис. тонн яєць, що на 92,7% більше, ніж за такий самий період минулого року. Про це свідчать дані Державної митної служби.У грошовому еквіваленті експорт за січень цього року зріс на 80,6%, як порівняти з аналогічним періодом 2024 року, ‒ до $11,2 млн.Головними покупцями українських яєць протягом першого місяця 2025 року були Хорватія (14,9%), Італія (13,5%) та Польща (11,1%).Зазначимо, у січні яйця в Україні подешевшали на 23,1%.
Читати даліКурс валют НБУ на 25 лютого
Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 25 лютого 2025 року Курс долара порівняно з 24 лютого зріс на 11 коп. до 41.7015 за 1 долар. Курс євро підвищився на 14 коп. до 43.6448 за 1 євро. Фунт стерлінгів подорожчав на 12 коп. до 52.6940 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка підвищився на 14 коп. до 46.3608 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подорожчав на 9 коп. до 10.5264 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.701 500 EUR Євро 43.644 800 GBP Фунт стерлінгів 52,694 000 CHF Швейцарський франк 46.360 800 PLN Польський злотий 10.526 400 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.
Читати даліКанада виділяє Україні $35 млн на відновлення енергетики
Канада передасть 50 млн канадських доларів (близько 35 млн дол. США) на ремонт пошкодженої російськими обстрілами енергетичної інфраструктури України. Про це оголосили в Офісі премʼєр-міністра Канади Джастіна Трюдо за підсумками його візиту до України.”Реагуючи на нові удари Росії по енергетичній інфраструктурі України, що позбавили мільйони цивільних доступу до електроенергії, водопостачання й теплозабезпечення, премʼєр-міністр оголосив про виділення 50 млн дол. на підтримку термінових зусиль України із ремонту та заміни пошкодженого енергетичного обладнання й критичної інфраструктури”, – зазначили в Офісі прем'єра.Канада також передасть близько 65 млн доларів США на втілення різноманітних програм з розвитку в Україні й ще більше як 10 млн доларів США на кілька гуманітарних проєктів. Ще майже 6 млн дол США Канада використає на підвищення ядерної безпеки в Україні та закупівлю захисного спорядження для українців.В Офісі Трюдо підсумували, що загалом на усі оголошені цього тижня програми допомоги Канада виділить 118,5 млн дол. (майже 85 млн дол. США).Як повідомлялося, Канада оголосила про запровадження санкцій проти 76 росіян й російських установ, які підтримують агресію проти України.
Читати даліУ Міненерго розповіли, скільки Україні вдалося відновити енергопотужності
Україні вдалося відновити близько половини обсягу електроенергії, яка була втрачена внаслідок російських обстрілів у 2024 році. Про це на спільному засіданні уряду України та Європейської комісії заявив міністр енергетики Герман Галущенко.”Із 10 втрачених ГВт ми повернули в систему 5 ГВт, і це вдалося зробити насамперед через Фонд підтримки енергетики , де було акумульовано понад 1 мільярда євро”, – розповів міністр.Він зазначив, що потрібно ще приблизно 5 мільярдів євро для того, щоб мати змогу “закрити нагальні потреби”.”За три роки з початку широкомасштабної військової агресії РФ завдала понад 30 масованих ударів по енергетичній інфраструктурі України. Під час кожної такої атаки ворог спрямовує удари одночасно на електростанції, підстанції, лінії електропередач та газові об'єкти”, – повідомив міністр.Говорячи про наслідки для української енергосистеми від російських обстрілів, глава Міненерго звернув увагу, що крім втрачених генеруючих потужностей також є втрати у видобутку власного газу.Крім того, російські загарбники за три роки окупували 18 ГВт потужностей України, додав Галущенко.
Читати далі