Минулого тижня котирування на міжбанківському валютному ринку знову пішли вгору. У середу 12 березня вони досягли позначки 41,551 грн. на позиції «бід», а наступного дня – 41,5959 грн. на позиції «оффер». На цьому рівні зростання зупинилося, і котирування розпочали зниження. Якщо проаналізувати всі коливання на міжбанку за останні чотири тижні стає очевидним: безготівковий долар рухається в діапазоні 41,20-41,80 грн. Національний банк за допомогою щоденних валютних інтервенцій жорстко керує цим процесом, не дозволяючи ні долару, ні гривні надмірно зміцнитись. Таким нехитрим способом НБУ хоче зобразити на валютному ринку стабільність. Звісно, варто розуміти, за рахунок чого ця стабільність досягається. За останній місяць (з 17 лютого до 14 березня) Нацбанк продав майже 3 млрд доларів. Його інтервенції забезпечують більше половини всіх потреб у безготівковій валюті. Як би експортери не збільшували продаж валютного виторгу, без допомоги НБУ не обійтися. Дивлячись на те, що відбувається, виникає резонне питання: «Як довго триватиме така штучна стабільність на валютному ринку?» Щоб відповісти на нього, варто зрозуміти, за рахунок чого ця стабільність досягається. Зрозуміло, що НБУ не друкує (на наш величезний жаль!) ані американські долари, ані євро. Тому його можливості забезпечувати щоденні інтервенції безпосередньо залежать як від золотовалютних резервів, так і від того, наскільки стабільно, своєчасно і в потрібному обсязі надходитиме фінансова допомога з-за кордону. Золотовалютні (їх ще називають «міжнародні») резерви України на 1 березня 2025 року становили 40,15 млрд доларів США (в еквіваленті). За два місяці 2025 року вони скоротилися на 3,64 млрд доларів. Минулого 2024 року фінансова допомога Україні надходила стабільно та своєчасно; всього за рік допомога Україні становила 41,9 млрд доларів. Шляхом валютних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку НБУ за 2024 рік продав 34,82 млрд доларів – і тільки за рахунок цього зміг утримати національну валюту від обвалу. Допомога з-за кордону продовжує надходити в Україну. Буквально сьогодні стало відомо, що Рада Європейського Союзу схвалила 3,5 млрд євро для України в рамках фінансового інструменту Ukraine Facility, 400 млн євро з яких — грантові кошти. Гроші надходять із різних країн; щоправда, від США цього року ми, швидше за все, вже не отримаємо жодного долара, хіба що чергового траншу кредиту від Міжнародного валютного фонду. Все говорить про те, що потік грошей в Україну зменшуватиметься. І головне питання: «Чи вистачить тих грошей, що заходитимуть до країни, щоб протриматися?» Адже питання стоїть не лише (і не так) про стабільність валютного ринку. Це лише одна із складових стабільності української економіки загалом та забезпечення відносно низької інфляції, яка у лютому 2025 року досягла 13,4% (у річному вимірі). Ситуація на готівковому валютному ринку останні кілька місяців цілком залежить від подій, що відбуваються на міжбанківському валютному ринку. На користь цього говорить і відсутність будь-яких самостійних курсових коливань, а різниця між ціною безготівкового та готівкового долара вже довгий час не перевищує 40 копійок, а у звичайний час становить близько 10-15 копійок. Відмінним підтвердженням цієї тези є події 1 березня, коли після сварки Зеленського з Трампом в Овальному кабінеті спекулянти спробували спровокувати ажіотаж на готівковому валютному ринку, скориставшись вихідними в банках. Паніка тривала трохи більш як дві години; вже до понеділка 3 березня курси майже повернулися до вихідного рівня, а «тиша та спокій» на міжбанку остаточно всіх заспокоїли.Повертаючись до питання, винесеного в заголовок статті, хочеться відповісти так: «Допоки в Україну стабільно надходитиме фінансова допомога з-за кордону, чекати обвалу гривні не варто. Але щойно з допомогою почнуться перебої, можна починати переживати за стабільність на валютному ринку».
Читати даліКатегорія: Бізнес
Вартість золота може ще більше зрости через політику Трампа – ЗМІ
Інвестиційний банк UBS підвищив прогноз цін на золото до 3 200 дол за унцію до кінця 2025 року. Про це пише Bloomberg.Аналітики пояснюють це ризиком затяжної торгівельної війни, спричиненої політикою президента США Дональда Трампа.Раніше UBS прогнозував 3 000 дол. за унцію, однак ціна золота вже подолала цей рівень. Ще кілька років тому вартість металу не перевищувала 2 000 дол.Прогноз UBS підтверджують і в Macquarie Group: австралійський банк очікує зростання до 3 500 дол у третьому кварталі 2025 року. Тим часом генеральний директор DoubleLine Capital Джеффрі Ґундлах, відомий як “король облігацій”вважає, що золото може сягнути 4 000 дол.Аналітики UBS також відзначають зростання інвестицій у біржові фонди, забезпечені золотими злитками. “Постійний попит на ці інструменти залишається ключовою умовою для подальшого зростання цін”, – зазначають у банку.Ще одним драйвером ринку залишається активність центральних банків. За оцінками UBS, обсяги закупівель золота можуть повернутися до рівня останніх років – близько 1 000 метричних тонн на рік.Нагадаємо, ціна унції золота встановила черговий історичний рекорд — ф'ючерси зросли до $3004, спотова ціна вперше досягла позначки в $3000.
Читати даліПризупинення фінансування USAID призвело до зриву гумдопомоги в Україні – ООН
Гуманітарна місія ООН спостерігає зрив ремонту укриттів, припинення надання медичної допомоги, психологічної підтримки дітей і багатоцільової грошової підтримки в Україні через припинення міжнародної допомоги Сполучених Штатів. Про це заявили в Гуманітарній місії ООН в Україні.В Агенції підтвердили, що заморожування та скорочення американського фінансування впливають на критично важливу багатосекторну роботу в Україні.Відтак ООН спостерігає зменшення доступу до чистої води та санітарних послуг для 1,4 млн людей, головним чином у 5 регіонах уздовж лінії фронту, і зрив критичного ремонту притулків, у тому числі в понад 100 місцях спільного використання.Міжнародна організація також спостерігає припинення комплексної медичної допомоги для 300 тисяч людей, головним чином уздовж лінії фронту, і припинення підтримки психічного здоров’я для 87 тисяч дітей.Крім того, 716 тисяч людей більше не в змозі покривати свої основні потреби за допомогою багатоцільової грошової підтримки.Як повідомлялося, 20 січня президент США Дональд Трамп підписав указ про призупинення на 90 днів усіх програм зовнішньої допомоги до проведення перевірок, щоб визначити, чи відповідають вони його політичним цілям.Рубіо 10 березня заявив, що США офіційно закривають 83% програм Агентства з міжнародного розвитку (USAID).
Читати даліЕкономічне зростання у США та світі сповільниться через торговельні бар’єри – прогноз
Зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2024 році до 3,1% у 2025 році та 3,0% у 2026 році. Це станеться через вищі торговельні бар'єри в кількох економіках G20 і зростаючу політичну невизначеність, що впливає на інвестиції та витрати домогосподарств. Про це йдеться у прогнозі Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСР.Прогнозується, що річне реальне зростання ВВП у Сполучених Штатах сповільниться з дуже високих нещодавніх темпів до 2,2% у 2025 році та 1,6% у 2026 році.Очікується, що реальне зростання ВВП єврозони становитиме 1,0% у 2025 році та 1,2% у 2026 році, оскільки зростаюча невизначеність стримує зростання.Прогнозується, що зростання в Китаї сповільниться з 4,8% цього року до 4,4% у 2026 році.Інфляційний тиск зберігається в багатьох економіках, при цьому загальна інфляція нещодавно знову зросла у все більшій частці економік. Інфляція цін на послуги залишається високою, із середнім показником 3,6% в економіках ОЕСР. За прогнозами, у 2025-26 роках інфляція буде вищою, ніж очікувалося раніше, хоча все ще буде помірною в міру уповільнення економічного зростання. Прогнозується, що загальна інфляція знизиться з 3,8% у 2025 році до 3,2% у 2026 році в економіках G20.Торгові війни ТрампаЯк зазначили в ОЕСР, високий рівень геополітичної та політичної невизначеності наразі несе з собою суттєві ризики для базових прогнозів. Одним із можливих ризиків є ескалація заходів з обмеження торгівлі.Ілюстрація, в якій двосторонні тарифи підвищуються на весь несировинний імпорт до США з відповідним підвищенням тарифів, що застосовуються до несировинного імпорту з США в усіх інших країнах, показує, що світовий обсяг виробництва може впасти приблизно на 0,3% до третього року, а світова інфляція може зрости на 0,4 відсоткових пункти на рік у середньому за перші три роки.”Вплив цих шоків буде посилено, якщо політична невизначеність збільшуватиметься ще більше або відбудеться широкомасштабна переоцінка ризиків на фінансових ринках. Це посилить знижувальний тиск на корпоративні та домашні витрати в усьому світі”, – зазначають в ОЕСР.ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку) – це міжнародна організація, яка об'єднує 38 країн, що прагнуть розвитку економіки, підвищення рівня життя і стабільності світової торгівлі.До організації входять економічно розвинені країни, включно зі США, Канадою, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Японією та іншими.Штаб-квартира розташована в Парижі, Франція. ОЕСР публікує звіти, проводить дослідження і консультує уряди з питань економічної політики.Тарифна війна президента США Дональда Трампа проти союзників уже призвела до падіння американських фондових ринків. Поки що це Україні ніяк не загрожує, але якщо ситуація обернеться глобальною кризою, то негативного впливу уникнути не вдасться.
Читати даліУкраїнці через “Дію” згенерували понад 200 тис дозволів на зброю
Українці згенерували через “Дію” вже понад 200 тисяч дозволів на зброю. Про це заявив віцепрем'єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.”Майже половина українців, у яких є зареєстрована зброя, уже користується дозволом у Дії. І це результат лише за перший тиждень.Це лише початок, уже маємо плани з МВС щодо подальшої цифровізації сервісів для власників зброї”, – зазначив він.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в застосунку “Дія” запустили онлайн-дозволи на зброю.
Читати даліУкраїна цьогоріч отримає сумарно €12,5 млрд, якщо виконає всі вимоги ЄС
Якщо Україна виконає всі вимоги ЄС, то у 2025 році отримає понад 12 млрд євро у рамках програми Ukraine Facility, заявила перша віцепрем’єр-міністерка України – міністерка економіки України Юлія Свириденко. З посиланням на пресслужбу Мінекономіки. Вона зазначила, що вперше Україна повністю і вчасно виконала всі зобов’язання перед міжнародними партнерами за підсумками року в межах конкретної програми співпраці без будь-яких змін та коригувань. “Це результат спільної та злагодженої роботи урядовців, народних депутатів, європейських партнерів та всіх стейкхолдерів, залучених до реалізації програми Ukraine Facility. Висока оцінка з боку Європейської Комісії і виділення чергових 3,5 млрд євро підтверджує, що ми рухаємося в правильному напрямку”, – сказала міністерка.За її словами, цього року темп буде навіть ще інтенсивнішим, бо саме на 2025 рік припадає найбільше індикаторів і кроків, які має виконати Україна. “Якщо ми впораємося із цим завданням, то отримаємо за результатами 2025 року сумарно 12,5 млрд євро”, – наголосила Свириденко. Як ровыдомлялося, сьогодні Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення чергового траншу для України в межах ініціативи Ukraine Facility на суму приблизно 3,5 млрд євро. Раніше виділення коштів погодила Єврокомісія на основі позитивної оцінки звіту щодо виконання кроків Плану України у четвертому кварталі 2024 року. Україна виконала всі 13 індикаторів, передбачені Планом України на четвертий квартал. Очікується, що зарахування 3,5 млрд євро відбудеться наприкінці березня 2025 року.Ukraine Facility – це фінансова підтримка України від ЄС на €50 млрд, яка спрямована на макроекономічну стабільність, відбудову та модернізацію країни в період 2024-2027 років. Минулого року програма Ukraine Facility забезпечила надходження 16,2 млрд євро до державного бюджету України. Це найбільший обсяг фінансової підтримки від західних партнерів, який становив 40% зовнішнього фінансування країни за 2024 рік.
Читати даліУгоду про придбання Uklon “Київстаром” планують закрити найближчим часом – ЗМІ
Мобільний оператор “Київстар” планує найближчим часом остаточно закрити угоду з купівлі сервісу замовлення таксі Uklon. Про це розповів президент “Київстар” Олександр Комаров.За його словами, угода між “Київстаром” та Uklon буде закрита найближчим часом. Це придбання є частиною стратегії компанії зі створення цифрової екосистеми.”Ми прагнемо стати цифровим оператором, який об'єднує популярні серед клієнтів сервіси, формуючи комплексну екосистему”, – розповів Комаров.У “Київстарі” поки що не розголошують фінансових деталей, але обіцяють зробити це після завершення операції.Крім того, “Київстар” має намір використовувати свою розвинену інфраструктуру, включаючи широку мережу магазинів, кол-центри та системи аналізу даних, для масштабування бізнесу Uklon. Компанія також розглядає можливість виходу на міжнародні ринки, використовуючи можливості своєї материнської компанії Veon.За інформацією джерел видання, переговори між “Київстаром” та Uklon щодо можливого придбання тривали щонайменше з липня 2023 року.
Читати даліНБУ звинуватив банки в штучному заниженні ставок за депозитами для населення
Банки України штучно занижують депозитні ставки для населення, ігноруючи заходи НБУ. Вони користуються неконкурентними перевагами. Про це йдеться в оприлюднених підсумках засідання Комітету з монетарної політики (КМП) НБУ 5 березня, під час якого було підтримано рішення підвищити облікову ставку до 15,5%.Кілька членів КМП звернули увагу, що влив попередніх кроків з підвищення облікової ставки на депозитні ставки був недостатнім, тому відповідно є потреба в додаткових заходах.З одного боку, завдяки розвороту політики НБУ зниження ставок за банківськими вкладами очікувано припинилося. З іншого боку, вплив стримують значний профіцит ліквідності в банківській системі, висока невизначеність, а також значна концентрація ринку.”Так, окремі банки й надалі користуються неконкурентними перевагами концентрації надлишкової ліквідності, зокрема через нерівномірний перерозподіл значних соціальних виплат та зарплат військовим. Вони утримуються від перегляду власної процентної політики, ігноруючи відповідні кроки НБУ, що позначається на вкрай стриманому темпі підвищення рівня депозитних ставок у середньому по банківській системі”, – йдеться в повідомленні.З огляду на такий перебіг подій більшість членів КМП висловилася на користь калібрування операційного дизайну процентної політики, щоб створити додаткові стимули для банків конкурувати за вкладників і нарощувати обсяг строкових гривневих депозитів населення.”У результаті частина попиту переорієнтується зі споживання та купівлі валюти на гривневі заощадження. Це сприятиме зниженню тиску на валютному ринку, економії міжнародних резервів і стійкішому сповільненню інфляції”, – йдеться в повідомленні НБУ.Нагадаємо, НБУ ухвалив рішення підвищити облікову ставку з 14,5% до 15,5% річних з 7 березня 2025 року. Крім того, 3,5 в. п. Крім того, НБУ з квітня підняв ставки за депозитними сертифікатами, за якими банки розміщують у НБУ кошти населення.Середні відсоткові ставки банків за новими депозитами в гривні для населення в лютому 2025 року становили 10,5% річних. Водночас інфляція вже досягла 13,4%.
Читати даліКурс валют НБУ на 17 березня
Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 17 березня 2025 року Курс долара порівняно з 16 березня знизився до рівня 41.5098 за 1 долар. Курс євро зріс на 23 коп. до 45.2291 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів зріс на 2 коп. до 53.7261 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка знизився рівня 46.8878 за 1 швейцарський франк. Курс польського злотого зріс до рівня 10.8446 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.509 800 EUR Євро 45.229 100 GBP Фунт стерлінгів 53.726 100 CHF Швейцарський франк 46.887 800 PLN Польський злотий 10.844 600 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.
Читати даліУкраїнцям знову планують підвищити податки – ЗМІ
Плани щодо реформи спрощеної системи оподаткування в Україні залишаються чинними. В уряді планують суттєво переглянути умови для ФОПів та підвищити податки. З посиланням на Звіт Мінфіну про стан виконання Національної стратегії доходів у 2024 році.Як зазначається у звіті, реформа спрощеної системи оподаткування запланована через рік після виконання заходів визначених підрозділом 4.2.3(b) Стратегії.Цей підрозділ сформульований наступним чином: “Впровадження заходів, спрямованих на безпеку використання даних та доступ до інформації про обсяг та обіг коштів платників податків на їх рахунках у банках. Розробка концепції та політики безпеки використання податковими органами (персоніфікованої) деперсоніфікованої інформації про платників податків”.У 2024 році цей пункт стратегії поки що не виконаний.Реформа спрощеної системи оподаткуванняЗгідно з Національною стратегією доходів, реформа буде спрямована на імплементацію наступних змін, у порівнянні з чинною чинної моделлю ССО: Протягом перехідного періоду, який триватиме три роки, ставки єдиного податку для юридичних осіб третьої групи будуть поступово збільшуватися до розміру звичайної ставки податку на прибуток (зараз 18%). Після закінчення перехідного періоду для юридичних осіб буде встановлено заборону для перебування на спрощеній системі оподаткування. Друга та третя групи ССО для фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну, а ставки податку доходу будуть диференційованими. Ця шкала буде передбачати мінімальну ставку в розмірі 3 % для торговельної діяльності та міститиме градацію ставок до 17 % для низки послуг. Перелік видів діяльності, дозволених для участі в першій групі ССО, буде переглянутий з метою скорочення за рахунок високомаржинальних видів бізнесу. Підхід до оподаткування буде переглянуто: буде скасовано фіксований розмір податку та застосовано виключно податок з фактично отриманого доходу. До платників ССО об’єднаної другої групи буде обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (класичних РРО чи програмних РРО). Поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників ССО. Для селянських фермерських господарств (фізичних осіб), які залишаться в режимі четвертої групи ССО, базу оподаткування буде розширено. Для виробників сільськогосподарської продукції (юридичних осіб) ставки єдиного податку протягом трьох років будуть переглянуті в бік збільшення до розміру еквівалентного загальному значенню ставки податку на прибуток. Будуть скасовані виключення стосовно можливості ведення господарської діяльності без обов’язку здійснювати облік та документально підтверджувати походження товарів, що знаходяться в реалізації. Статистика ФОПівЗа даними Мінфіну, станом на 1 січня 2025 року загальна кількість фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування становить 1625,7 тисяч осіб, що на 52,5 тис. осіб більше, ніж станом на 1 січня 2024 року.В розрізі груп, фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування обрали: першу групу – 194,9 тис осіб, що на 7,4 % менше проти 2023 року, частка яких у загальній кількості становила 12 %; другу групу – 630,6 тис осіб, що на 4,8 % більше проти 2023 року, частка яких у загальній кількості становила 38,8 %; третю групу – 800,2 тис осіб, що на 4,9 % більше проти 2023 року, частка яких у загальній кількості становила 49,2 %; четверту групу – 0,7 тис осіб. Загалом станом на 1 січня 2025 року надходження становлять понад 55,1 млрд грн, що на 17,1 млрд грн більше порівняно з попереднім роком.Нацстратегія доходівКабінет міністрів в грудні 2023 року затвердив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки, що було одним із зобов'язань української влади перед Міжнародним валютним фондом.Вона передбачає, зокрема, зміну системи оподаткування ФОПів та запровадження диференційованої системи.Крім того, стратегія передбачає повернення до прогресивної шкали ставок оподаткування доходів фізичних осіб замість діючої з 2016 року плоскої шкали.Операційний план реалізації Нацстратегії доходів загалом передбачає виконання 207 індикаторів до 2030 року. З них 104 заходи податкового адміністрування, 70 заходів податкової політики, 21 захід митного адміністрування та 12 заходів митної політики. Окремі з таких заходів є повторюваними щорічно або з певним проміжком часу до 2030 року.
Читати далі