Золото подорожчало до рекордної позначки в 3000 доларів за унцію. Дорогоцінний метал зростає, оскільки агресивна тарифна політика президента США Дональда Трампа може завдати удару по економічному зростанню. Про це повідомляє Bloomberg.Спотове золото піднялося до 2994 доларів за унцію. Ф'ючерси в Нью-Йорку, які торгуються з премією до готівкових цін, впевнено перевищили 3000 доларів за унцію.Дорогоцінний метал показав себе впевнено в цьому кварталі після зростання 2024 року, оскільки агресивна торговельна програма адміністрації США знизила апетит до ризикованих активів, включно з акціями, а ключовий індикатор акцій S&P 500 увійшов у корекцію на цьому тижні. Зростання злитків також підтримувалося покупками центральних банків.За останній час Трамп пригрозив ввести 200% тариф на європейське вино, шампанське та інші алкогольні напої. Він також сказав, що не скасує мита на сталь і алюміній, які набули чинності цього тижня, і не відмовиться від планів щодо тарифів, які мають почати діяти вже 2 квітня.”У міру наближення другого кварталу, коли взаємні мита можуть спровокувати нову хвилю ринкової турбулентності, золото залишається привабливим активом-притулком в умовах дефіциту альтернатив”, – сказав Йеп Джун Ронг, ринковий стратег IG Asia Pte.Інвестори очікують, що потенційне уповільнення економічного зростання через політику Трампа позначиться на попиті на ризикові активи і сприятиме притоку коштів у фонди, забезпечені злитками.Банки дедалі більше впевнені в тому, що на ринок чекає подальше зростання, намічаючи цілі, які здалися б неймовірними багатьом інвесторам лише кілька кварталів тому. Раніше цього тижня Macquarie Group прогнозувала стрибок до 3500 доларів за унцію в другому кварталі, тоді як BNP Paribas SA підвищила свій прогноз, показавши середні ціни, що значно перевищують 3000 доларів.У періоди економічної або політичної нестабільності, інвестори часто вкладають гроші в золото як у надійний актив. Під час криз, воєн або інших непередбачуваних подій, золото зберігає свою цінність краще, ніж багато інших інвестицій.
Читати даліКатегорія: Бізнес
Співзасновник Netflix пожертвував $2 мільйони на підтримку України
Співзасновник Netflix Рід Гастінгс, який зараз є виконавчим директором стрімінгу, пожертвував 2 мільйони доларів благодійній організації «White Stork», яка надає допомогу Україні. З посиланням на Deadline.У США фонд очолюють американські ветерани, а в Україні він діє як БФ «Лелека-Україна». Організація працює в Україні з моменту вторгнення РФ в лютому 2022 року.Зазначається, що організація використає ці кошти для придбання систем глушіння безпілотників та інших видів допомоги для бойових медиків на передовій. Кожна система коштує до $6 000.«White Stork» також є найбільшим благодійним постачальником індивідуальних аптечок в Україні, доставивши понад 120 000 аптечок першої медичної допомоги з початку війни. Організація також надає інші види критично важливої допомоги, включаючи обладнання для розмінування, бронековдри, траншейні лопати, та бронежилети.«Чоловіки і жінки, які воюють в Україні, не є професійними солдатами. Вони є цивільними особами, які були втягнуті у цю війну за виживання країни. Як ветерани, ми бачили жахи війни і знаємо, як доставити допомогу безпосередньо на фронт. Подарунок Ріда на підтримку України означає їхнє виживання», – сказав ветеран морської піхоти США Вільям Макналті, який очолює «White Stork».Це вже друга така пожертва Гастінга на допомогу народу України: два роки тому він пожертвував 1 мільйон доларів благодійному фонду «Разом» («Razom for Ukraine»).Як повідомлялося, британський історик, журналіст та письменник Тімоті Ґартон Еш віддав отриману за свою книгу престижну премію в сумі 50 тисяч канадських доларів на потреби українським військовим.
Читати даліЯк змінилися відсоткові ставки за депозитами в Україні – дані Нацбанку
Середні відсоткові ставки банків за новими депозитами в гривні для населення в лютому 2025 року становили 10,5% річних. Водночас інфляція вже досягла 13,4%. Про це свідчать оперативні дані Національного банку України (НБУ).Ставки за новими депозитами для населення у валюті залишилися на рівні 1,0%.Депозитний портфель банків для населення зріс за лютий на 1,4% до 1,229 трлн гривень.Як зазначили в пресслужбі НБУ, обсяг гривневих коштів на рахунках бізнесу за лютий зріс на 2,3%, компенсуючи більшу частину січневих ситуативних сезонних відтоків.”На початку цього року повторюється тенденція, що спостерігалася і в довоєнні часи, коли через сезонні чинники надходження на рахунки клієнтів зростають наприкінці календарного року, скорочуються на початку наступного, проте це скорочення швидко компенсується і не впливає на стан ліквідності банківської системи”, – йдеться в повідомленні НБУ.Облікова ставка НБУНБУ підвищив облікову ставку в грудні до 13,5%, у січні до 14,5%, у березні – до 15,5% через сплеск інфляції, що зрештою має призвести до підвищення ставок за депозитами.Крім того, НБУ з квітня підняв ставки за депозитними сертифікатами, за якими банки розміщують у НБУ кошти населення.”Ми не хочемо, щоб інфляція закріпилася на високому рівні. Щоб запобігти цьому, ми вже тричі з грудня підвищували облікову ставку – до 15,5% у березні та змінили параметри опердизайну процентної політики, щоб посилити трансмісію. Закликаємо уважно поставитися до наших рішень і транслювати їх у ставки за строковими гривневими депозитами для населення”, – заявив голова НБУ Андрій Пишний на зустрічі з керівниками 30 найбільших банків.Інфляція і курс долараЗа даними Держстату, інфляція в Україні в лютому прискорилася до 13,4%. За прогнозом НБУ, зростання цін буде високим принаймні найближчими місяцями і сягне 15%.Під час засідання Комітету з монетарної політики НБУ в січні зазначалося, що “в окремих великих банках реальні ставки за депозитами за вирахуванням поточної інфляції та підвищеного військового збору вже перейшли в негативну площину, а в деяких – коливаються близько нуля”.Водночас курс долара на готівковому ринку за останній рік зріс на 9,1% до 41,85 гривень.
Читати даліСША ведуть переговори про співпрацю з Газпромом – Bloomberg
Сполучені Штати обговорюють можливість співробітництва із російським “Газпромом”. Про це пише Bloomberg.Видання зазначає, що попередні контакти між представниками США та Росії щодо цього питання вже відбулися, однак незрозуміло, хто саме веде переговори з обох сторін і чи бере в них участь представники адміністрації Трампа. Обговорення між США і Росією про можливу співпрацю з “Газпромом” перебувають на ранній стадії.Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що Вашингтон зацікавлений в ідеї співпраці з РФ, попри американські та європейські санкції проти російського енергетичного сектору.Попри це, угода між США і “Газпромом” стала б значним розворотом для Трампа, який критикував Європу за її залежність від російського газу під час свого першого терміну і керував зусиллями, спрямованими на значне розширення продажів американського скрапленого природного газу європейським країнам.
Читати даліЗарплати чиновників за рік зросли на майже 30% – Мінфін
У січні 2025 року середня зарплата в центральних держорганах України склала 49,25 тисяч гривень. Порівняно із січнем минулого року (38,6 тисяч гривень) зарплата збільшилася на 27,6%. Про це свідчать дані Мінфіну.Зарплата чиновників значно перевищує середній рівень по Україні. За даними ПФУ, у січні зарплата становила 18,7 тисяч гривень. За рік вона зросла на 24,6%.Рейтинг за зарплатамиЗа даними Мінфіну, у січні в центральних держорганах зарплату отримували 21 707 осіб.Лідирує за рівнем зарплат Антимонопольний комітет – 76,0 тисяч гривень. В комітеті працюють 266 осіб.На другому місці – Національне агентство із запобігання корупції – 75,8 тисяч гривень. Чисельність співробітників – 355 осіб.Далі йде Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 66,6 тисяч гривень (9 осіб).У Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку платять 66,3 тисяч гривень (223 осіб).У Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, працюють 525 осіб, середня зарплата – 65,1 тисяч гривень.Зарплата керівництваСередня зарплата керівництва відомств складає 106,9 тисяч гривень.Найвищі зарплати серед 498 керівників у таких відомствах: Державна служба фінансового моніторингу України – 423,5 тисяч гривень, Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тисяч гривень, Національне агентство з питань запобігання корупції – 230,9 тисяч гривень, Державна податкова служба України – 211,9 тисяч гривень, Державне агентство розвитку туризму України – 202,6 тисяч гривень. Зарплати чиновниківНагадаємо, у грудні 2024 року середня зарплата в центральних держорганах України склала 79,8 тисяч гривень. Однак грудень не є показовим місяцем, оскільки наприкінці року виплачуються різні премії та надбавки. У середньому за 2024 рік зарплата чиновників становила 54,4 тисяч гривень.Верховна Рада 11 березня ухвалила закон щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад. Закон спрямований на підвищення зарплат чиновників.
Читати даліРобота в Польщі: скільки платять українцям і чи задоволені вони своїм рівнем доходів
85% українців у Польщі задоволені рівнем заробітної плати, а 70% опитаних зізнались, що навіть мають змогу щомісяця відкладати гроші. Такі дані показало нещодавнє опитування.Про це говорять дані аналітичного центру міжнародної компанії із працевлаштування Gremi Personal.Що показало дослідженняОпитування провели методом анкетування з січня по лютий 2025 року серед 1085 осіб різного соціального статусу.Крім вищезгаданих даних, результати показали, що 23% респондентів змінювали роботу двічі – це найбільший показник серед опитаних. 22% змінювали місце роботи тричі, 17% – один раз, а 9% – чотири рази. Водночас 18% українців не змінювали роботу взагалі, що може свідчити про стабільність і задоволеність умовами праці. Аналогічне опитування центру у серпні 2023 року показало, що 50% респондентів жодного разу не змінювали роботу, 25% змінили місце роботи один раз, 18% – двічі, 8% – тричі, а 4% – чотири й більше разів.”Аналіз динаміки ринку праці демонструє зростаючу мобільність українських працівників у Польщі. Якщо у 2023 році більшість респондентів залишалися на першому місці роботи, то у 2025 році все більше трудових мігрантів змінюють роботодавців у пошуках кращих умов”, – пояснює представник аналітичного центру Gremi Personal Юрій Григоренко.За його словами, це може бути пов’язано як із підвищенням середньої заробітної плати, так і з розвитком конкурентного середовища на ринку праці, що стимулює працівників до кар’єрного зростання та пошуку вигідніших пропозицій.Скільки заробляють у ПольщіУ Польщі зростають зарплати, це робить країну ще привабливішою для трудових мігрантів. З січня мінімальна зарплата після вирахування податків у розмірі 20% становить 3 701 злотий (34 000 гривень), а з липня вона підніметься до 3 860 злотих нетто (35 500 гривень).Водночас середня заробітна плата у 2024 році після оподаткування була приблизно 5 681 злотий (52 300 грн). Цьогоріч прогнозована середня місячна зарплата після сплати податків складає 6 938,40 злотих (74 780 грн).В Україні середня зарплата також зростає третій місяць поспіль. У лютому вона становила 23 500 грн, що утричі менше, ніж у Польщі. Аналітики стверджують, що різниця в доходах, може стати перешкодою для повернення українців після війни додому.Читайте також про те, що впродовж останніх трьох років українці у Польщі зареєстрували 77,7 тисячі ФОПів. Це 9% усіх зареєстрованих підприємств за цей період. Також було засновано 11,3 тисячі компаній з українським капіталом.Раніше ми писали про те, що Польща змінює умови надання статусу тимчасового захисту українцям. Надалі заявники будуть зобов'язані проходити співбесіду в Управлінні у справах іноземців та пояснювати причини звернення.
Читати даліДронові атаки істотно повпливали на скорочення експорту пального з РФ – ЦПД
У РФ фіксується суттєве падіння експорту пального. Головна причина – «позапланові ремонти на НПЗ», які були уражені українськими БпЛА. Про це йдеться у заяві Центра протидії дезінформації при РНБО України.«У Росії фіксують суттєве падіння експорту палива. Так, експорт дизеля в Африку в лютому 2025 року скоротився майже вдвічі – з 1,27 млн тонн до 684 тис. тонн. Також більш як на 40% упав експорт у Бразилію, майже припинився в інші країни Латинської Америки. Загальний же обсяг морського експорту палива обвалився на 15%», – йдеться в повідомленні.Як зазначається, головна причина обвалу експорту – «позапланові ремонти на НПЗ», які потерпають від ударів БпЛА. Крім того, серйозно впливають санкційні обмеження та необхідність першочергово забезпечувати пальним російські війська в Україні.Як повідомлялося, 9-10 березня Сили безпілотних систем ЗСУ завдали ударів по двох важливих стратегічних об'єктах Росії – Рязанському й Новокуйбишевському нафтопереробних заводах.
Читати даліПодаткова за минулий рік нарахувала понад 3000 мільйонерів
Упродовж січня-лютого 3186 громадян прозвітували про отримані минулого року доходи у розмірі понад 1 млн грн. Про це йдеться у повідомленні Державної податкової служби.”3186 громадян протягом січня – лютого вже прозвітували про отримані у 2024 році доходи у розмірі понад 1 млн грн. Загальна сума задекларованих ними доходів – 21,8 млрд гривень”, – йдеться у повідомленні. Зазначається, що до сплати в бюджет цими платниками визначено 269,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб та 44,6 млн грн військового збору.За інформацією ДПС, наймолодшому “мільйонеру” 3,5 року. Його уповноваженою особою задекларовано доходи у вигляді успадкування (отримання в дарунок) майна не від членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення.Найстарший “мільйонер” – 96-річна мешканка Києва, яка задекларувала доходи від відчуження цінних паперів.Повідомляється також, що 25 фізичних осіб самостійно задекларували до сплати податкові зобов'язання у сумі понад 1 млн грн. Серед них 6 осіб – мешканці м. Києва, 4 – Київської, 3 – Закарпатської, по 2 – мешканці Сумської та Львівської, по 1 – мешканці Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Тернопільської, Одеської та Херсонської областей.”Загалом за два місяці поточного року громадяни подали більш як 44 тис. декларацій, за результатами яких задекларовано доходи у сумі 36,2 млрд грн. Це на 62%, або на 13,9 млрд грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року”, – зазначили у відомстві.Найбільш активно декларували свої доходи мешканці м. Києва, Львівської та Дніпропетровської областей.До сплати в бюджет задекларовано податку на доходи фізичних осіб – 436,9 млн грн, що на 15%, або на 54,5 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року, та військового збору – 80,3 млн грн, що на 15%, або на 10,4 млн грн більше.Крім того, задекларували право на податкову знижку понад 16 тис. осіб, яким буде повернуто з бюджету 105,7 млн грн.
Читати даліУкраїнці майже на 40% збільшили витрати на продукти та ліки – дослідження
У 2024 році 37% українців збільшили витрати на продукти харчування та медикаменти. Про це йдеться у дослідженні Deloitte Ukraine про споживацькі настрої українців.Зазначається, що попит на лікарські засоби продовжує зростати – 24% українців купують їх частіше, ніж у 2023 році. Так само, як і на продукти харчування, середній чек змінився на 19% в офлайн-магазинах та на 18% в онлайн-магазинах, якщо порівняти з довоєнним періодом.Натомість найбільш помітне скорочення – у сегменті дитячих товарів, де 39% опитаних зазначили, що купують їх рідше, що на 7 в. п. більше, ніж у 2023 році. Будівельні матеріали також втратили позиції – 48% споживачів скоротили частоту їх придбання.Згідно з дослідженням, українці скоротили свої витрати в усіх категоріях – від 36% до 72% залежно від товару. Але економлять найменше на дитячих товарах, продукції для домашніх улюбленців і готовій їжі.Найменше заощадливість помітна серед молоді: українці віком 18-27 років почали рідше економити на продуктах харчування (56%), косметиці (51%), готовій їжі (57%), дозвіллі (57%) та одязі (61%).Зокрема, жителі Києва та інших областей почали менше обмежувати себе у витратах на дозвілля та розваги поза домом – 50% (73% у 2023 році).Як і минулого року, найбільшу частку бюджету українці витрачають на обов’язкові платежі, продукти харчування, охорону здоров’я та транспорт – це становить 77% загальних витрат, що значно перевищує середній показник у європейських країнах (у Польщі – 46%, а в Німеччині – 51%).Зокрема, українці витрачають 30% на комунальні платежі, оренду та борги, 34% – на продукти харчування, 5% – на транспорт і 8% – на охорону здоров’я.Проте на дозвілля, відпочинок і туризм українці виділяють лише 3% бюджету, що значно менше порівняно з європейцями, де цей показник коливається від 15% до 20%.Щодо підтримки ЗСУ, то 89% респондентів зазначили, що донатять, проте цей показник знизився на 3 в. п. порівняно з 2023 роком. Систематично донатять 26% опитаних. Однак довіра до зборів знайомих, друзів та колег знизилася з понад 75% минулого року до 71% цього року, проте середня сума донату зросла зі 147 грн до 161 грн.
Читати даліТрамп погрожує запровадити 200% мит на вина і шампанське з ЄС
Адміністрація США введе 200-відсоткові мита на вина і шампанське з країн Європейського Союзу. Це допоможе американським виробникам цих продуктів. Про це заявив президент США Дональд Трамп, цитує The Guardian.Трамп погрожує ЄС, “одному з найбільш ворожих і таких, що зловживають податковими і тарифними органами у світі”, запровадити мита на “всі вина, шампанське та алкогольну продукцію, що поставляється з Франції та інших країн, представлених у ЄС”.Він заявив, що це стане відповіддю на плани ЄС ввести “огидні” 50-відсоткові мита на американський віскі.Трамп сказав, що пропоновані відповідні заходи США будуть “чудовими для виробників вина і шампанського в США”.ШампанськеУ Європейському Союзі “шампанське” (Champagne) є захищеним географічним зазначенням (Protected Designation of Origin, PDO). Це означає, що лише ігристе вино, вироблене у французькому регіоні Шампань за встановленими правилами, може офіційно називатися “шампанським”.Захист назви “Champagne” регулюється законодавством ЄС та міжнародними угодами, такими як Лісабонська угода та Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS).В інших країнах, включно з Україною, використання слова “шампанське” для вина, що не вироблене в цьому регіоні Франції, заборонене або поступово обмежується відповідно до угод із ЄС. В Україні, наприклад, з 2021 року виробники відмовилися від використання цієї назви, замінюючи її на “ігристе вино”.
Читати далі