Категорія: Бізнес

Згідно з останньою оцінкою Світового банку RDNA4 потреби на відновлення української енергетики становлять близько 68 млрд доларів, тому уряд працює над створенням механізму щодо конфіскації російських заморожених активів, які мають забезпечити відбудову. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 14 березня.”Згідно з останньою оцінкою Світового банку RDNA4 тільки потреби на відновлення енергетики складають близько 68 мільярдів доларів. Тому для нашого уряду одним із пріоритетів на цей рік залишається робота над створенням механізму щодо конфіскації російських заморожених активів. Бо саме ці активи мають стати основним джерелом нашої відбудови”, – сказав він.Шмигаль наголосив, що Україна добиватиметься повної конфіскації російських заморожених активів. За його словами, допоки триває цей процес, Україна продовжить отримувати кошти від прибутку від заморожених активів.

Читати далі

Сумарні потенційні втрати через механізм транскордонного вуглецевого коригування СВАМ для експорту української металургійної промисловості у 2030 році можуть скласти $1,6 млрд. Втрати за певними видами металопродукції оцінюються як наступні:чавун – $96 млн,сталеві напівфабрикати – $588 млн,прокат – $899 млн,труби – $39 млн,інші продукти – $25 млн.У 2024 році вітчизняний металургійний сектор експортував до Євросоюзу продукції на $3,3 млрд.У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну та сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення виплат у рамках механізму на суму $311 млн. Із часом негативний вплив посилюватиметься через зростання цін на викиди CO2 та поступове скорочення безкоштовних квот у європейській системі торгівлі викидами (EU ETS).Вже до 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратних заготовок і сортового прокату, зважаючи на їх вуглецевоємність і необхідність сплати європейського вуглецевого податку.Нагадаємо, що з набуттям остаточної чинності в CBAM потенційні втрати інвестицій в українську економіку у 2026-2030 роках можуть скласти $2,7 млрд, можливі втрати експорту – 4,7 млрд. На тлі скорочення експорту й ВВП бюджети всіх рівнів недоотримуватимуть податкові платежі. Зокрема, у 2030 році сума недоотриманих податків може досягти $1,3 млрд.З огляду на негативний вплив механізму транскордонного вуглецевого коригування на економіку український бізнес зауважує необхідність участі держави в розв’язанні проблеми. Одним з варіантів може бути активна позиція уряду при перемовинах в рамках оновлення торгівельної угоди з ЄС.Як повідомляв GMK Center, Норвегія планує впровадити механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) з 2027 року. Влада країни прагне захистити національну промисловість і стимулювати скорочення викидів CO2 у світі

Читати далі

Євросоюз продовжив санкції проти Росії ще на 6 місяців. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн у соцмережі Х. “ЄС посилює тиск на Росію. Ми продовжуємо наші санкції щодо майже 2400 фізичних та юридичних осіб через триваючу агресію Росії проти України”, – йдеться у повідомленні. Санкції стосуються: Заборони на поїздкиЗаморожування активівЗаборона на фінансування/ресурси“Наша рішучість підтримати Україну є вирішальною”, – наголосила фон дер Ляйєн.Раніше продовження санкцій блокувала Угорщина. Вона домагалася скасування санкції щодо 3-х осіб: міністра спорту Михайла Дегтярьова, сестру Алішера Усманова Гульбахор Ісмаїлову та бізнесмена В’ячеслава Моше Кантора.

Читати далі

Фонд гарантування вкладів довів в апеляційному суді США належність Україні понад 36,6 млн євро та понад 2 млн доларів США, що були заарештовані на рахунках ПАТ “АКБ Промінвестбанку”.”Фонд гарантування вкладів домігся зняття арешту з коштів “Промінвестбанку” у США у сумі понад 2 мільйони доларів США та понад 36,6 мільйона євро та довів належність цих коштів державі Україна”, – ідеться у повідомленні.Зазначається, що 5 березня 2025 року Апеляційний суд США другого округу м. Нью-Йорк своїм рішенням підтвердив правильність рішення Окружного суду м. Нью-Йорка від 12 липня 2023 року про належність Україні цих коштів.Кошти були виявлені у ході ліквідаційної процедури ПАТ “АКБ Промінвестбанк” на його кореспондентському рахунку в Bank of New York Mellon. У 2022 році ці кошти були заблоковані американською стороною у зв'язку із запровадженням США санкцій проти банку як дочірньої компанії російської “ВЭБ.РФ”.У листопаді 2022 року на ці кошти почали претендувати кілька американських громадян як потерпілі від дій руху “Талібан” в Афганістані у 2016 році. Однак на час їх звернення до Окружного суду м. Нью-Йорка банк уже належав державі Україна на підставі Закону України “Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів”.”Розблокування понад 2 мільйонів доларів США та майже 37-ми мільйонів євро «Промінвестбанку» – це не просто юридичний успіх, а внесок у фінансову стійкість держави. Відповідно до рішення РНБО ці кошти належать державі Україна, що Фонд успішно довів у судах. Тепер основні перепони знято, і ми можемо очікувати перерахування цих коштів. Після цього вони будуть передані до держбюджету”, – зазначив заступник директора-розпорядника Фонду Віктор Новіков.

Читати далі

У Болгарії на урядовому рівні готується рішення щодо продажу Україні реакторів для Хмельницької атомної станції. Про це сьогодні на засіданні Верховної Ради розповів міністр енергетики Герман Галущенко.”Дійсно 10 березня був останній день, коли треба було відзвітувати в парламенті Болгарії про результати перемовин. Завдяки конструктивній частині Верховної Ради, яка підтримала відповідний законопроєкт, [у нас була] можливість провести відповідні перемовини в Болгарії. І відповідний звіт парламенту було надано”, – сказав міністр.”Минулий звіт, який був наданий в парламент [у 2024 році] і після якого ми просили продовжити дозвіл на перемовини, зазначав, що Україна не проявила жодної зацікавленості в реалізації цього проєкту. Цього разу у звіті підтверджена зацікавленість України, окреслені межі договору. Зараз буде рішення вже на урядовому рівні в Болгарії стосовно укладення договору, де будуть викладені всі аспекти”, – розповів Галущенко. Нагадаємо, 13 березня президент Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє НАЕК “Енергоатом” укласти договір із болгарською НЕК “ЕАД” на придбання корпусів ядерних реакторів, необхідних для будівництва енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електростанції. Болгарія купила це обладнання у Росатому за результатами міжнародного тендеру 2006 року на будівництво АЕС “Белене” у Болгарії, але через три роки проект було зупинено, і реактори стали непотрібними. Енергоатом хоче побудувати на ХАЕС два енергоблоки ВВЕР-1000 і ще два потужніші енергоблоки за американською технологією AP1000, які зможуть видавати до 1200 МВт. Якщо ці плани буде реалізовано, загальна потужність Хмельницької АЕС перевищить 6000 МВт, вона стане найбільшою у Європі.

Читати далі

Падіння цін на нафту на світовому ринку створило можливості для здешевшання пального на автозаправках. Про це заявив директор консалтингової групи “А95″ Сергій Куюн.”Рік почався із ціни нафти 75 доларів за барель, потім ціна зросла до 82 доларів за барель, а сьогодні це вже 70 доларів. Це створило можливості для здешевшання пального”, – сказав Куюн.Він зазначив, що через коливання цін на нафту важко прогнозувати динаміку цін на пальне протягом року. Водночас експерт не бачить потенціалу до зростанння: на ринку нині багато сировини, очікується також збільшення видобутку нафти.”Якщо ціна нафти зафіксується на рівні 70 доларів за барель, то це призведе до падіння цін на пальне на 2-2,5 грн”, – вважає Куюн.Експерт також зауважив, що падіння цін на нафту і пальне буде суттєвим ударом по Росії, скоротивши її можливості фінансувати війну.

Читати далі

Банки України в січні 2025 року зберегли високі ставки за кредитами для населення. Кредитний портфель зріс. Про це свідчать оперативні дані Національного банку України (НБУ).За даними НБУ, середні процентні ставки за новими кредитами банків для населення в національній валюті становили 35,0% річних. Місяць тому ставки були на рівні 35,1%.При цьому банки знизили ставки за кредитами для підприємств у гривні з 16,6% до 15,4% річних.Кредитний портфель банків для населення зріс на 0,8% до 282 млрд гривень, для підприємств – скоротився на 1,8% до 828 млрд гривень.Кредити банківЗа даними НБУ, ставки за гривневими кредитами бізнесу протягом IV кварталу 2024 року знизилася до 14,7% річних. Найнижчі ставки пропонували іноземні банки: для іноземних підприємств – 11.4% річних, для українських приватних підприємств – 14.3% річних.У НБУ також повідомляли, що протягом IV кварталу 2024 року ставки за кредитами для населення коливалися на рівні близько 28% річних.При цьому частка кредитів у витратах українців зросла до історичного максимуму. Відношення нових споживчих кредитів банків до обсягів споживання населення сягнуло 16%.Водночас боргове навантаження позичальників банків залишається неоднорідним залежно від рівня доходів: загалом вищі показники в населення з нижчими доходами, хоча таким позичальникам банки пропонують менші кредитні ліміти і рівень використання цього кредитного ліміту буде вищим.Ставки банків за кредитами для населення залишаються вищими за 30% уже багато років через великі ризики неповернення коштів.

Читати далі

У Києві відбулося перше засіданні Міжвідомчої робочої групи з питань використання заморожених суверенних активів Росії на користь України. Про це напередодні заявила Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ).”Під час засідання було розглянуто низку важливих питань. Окрім обговорення напрацювань Міжвідомчої робочої групи та міністерств, на порядку денному були такі теми, як робота з міжнародними партнерами, налагодження діалогу щодо конфіскації знерухомлених активів РФ та напрямки, на які можуть бути використані ці кошти в Україні”, – йдеться у повідомленні.У відомстві нагадали, що відповідно до звіту Світового банку, збитки, які Росія завдала Україні, сягають 524 млрд доларів. В той же час, наразі російські активи на приблизно 300 млрд доларів заморожені іноземними країнами.Засідання відбулось під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Серед учасників робочої групи: віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністр юстиції Ольга Стефанішина, міністр фінансів Сергій Марченко, голова Національного банку України Андрій Пишний, заступник керівника Офісу президента України Ірина Мудра, голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін, голова СЗРУ генерал-лейтенант Олег Іващенко.Нагадаємо, тиждень тому в Україну надійшли перші 752 млн фунтів стерлінгів від Великої Британії у межах ініціативи G7 ERA, які забезпечені доходами від заморожених активів Росії.А напередодні Україна отримала 2,5 млрд канадських доларів – близько $1,7 млрд – у межах цієї ж ініціативи.

Читати далі

ЄС запропонував створити фонд для надання Україні військової допомоги на суму від 20 до 40 мільярдів євро на основі добровільної участі, щоб уникнути будь-якого вето з боку Угорщини. Про це пише видання Euractiv.Минулого місяця дипломатична служба ЄС запропонувала створити схему на рівні ЄС для надання Україні додаткових боєприпасів. У тексті, з яким ознайомилося видання, не було жодної цифри щодо обсягу коштів, необхідних для виконання цих планів. Враховуючи постійну відмову Угорщини підтримувати Україну, пропозиція була переписана таким чином, щоб до неї могли долучитися “держави-члени, що беруть участь”.В останній версії пропозиції йдеться про те, що країни “заохочуються до надання військової підтримки Україні у 2025 році на попередню суму щонайменше 20 мільярдів євро, яка може зрости до 40 мільярдів євро в залежності від потреб України”.Як перший крок, лідери країн-учасниць мають домовитися про виділення 5 мільярдів євро на 2 мільйони великокаліберних артилерійських боєприпасів у 2025 році, пропонується в тексті.Кожна країна братиме участь відповідно до своєї економічної ваги, або у грошовій, або безпосередньо у натуральній формі. Сам ЄС зарахує 1,9 мільярда євро від доходів від заморожених російських активів як свій внесок, навіть якщо ці кошти вже були виділені і частково виплачені. Пріоритетами ініціативи мають бути великокаліберні артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони, ракети, безпілотники, винищувачі тощо.Текст був переданий країнам ЄС у четвер, напередодні зустрічі міністрів закордонних справ, що пройде у понеділок. Лідери ЄС зберуться на саміт наступного тижня, зокрема, щоб обговорити допомогу Україні та посилення своєї обороноздатності.Крайній термін, коли країни можуть висловити зацікавленість у приєднанні до програми, – 30 квітня.Декілька держав-членів Європейського Союзу за результатами засідання Європейської ради 6 березня оголосили про зобов’язання виділити до 15 млрд євро на додаткову допомогу Україні, повідомляв раніше глава Євроради Антоніу Кошта.

Читати далі