Категорія: Афіша

Верховна Рада ухвалила закон щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні. “Укрпошта” та інші компанії з великою мережею можуть отримати обмежені банківські ліцензії. Про це повідомив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.За його даними, проєкт № 13018-д підтримали в другому читанні.Документ передбачає появи на ринку фінансових послуг України нового різновиду надавачів фінансових послуг – банків фінансової інклюзії.Вони будуть обслуговувати громадян і дрібний бізнес у районах, наближених до зони бойових дій, на звільнених територіях, а також на важкодоступних та малонаселених територіях (на кшталт високогірних регіонів).Законопроєкт визначає процедуру отримання обмеженої банківської ліцензії. Для забезпечення фокуса на відповідні цільові групи клієнтів обмежується робота з великим і середнім бізнесом з оборотом понад 2 млн євро.Також є обмеження щодо загального обсягу кредитних коштів, які можуть надаватись одному позичальнику.Банк для “Укрпошти” і не тількиГолова “Укрпошти” Ігор Смілянський неодноразово заявляв про бажання компанії на додаток до поштових надавати ще і банківські послуги.Категорично проти цієї ідеї був регулятор – Національний банк України. Основними аргументами були такі: і без того велика частка держави в банківській системі (близько 55%), відсутність досвіду роботи на банківському ринку у неефективної “Укрпошти”, що не може задовольнити потреби громадян навіть у поштових послугах.Однак у 2024 році в Меморандумі з МВФ несподівано з'явився пункт про підготовку законодавчої пропозиції щодо спеціалізованої та обмеженої банківської ліцензії.У вересні 2024 року НБУ представив законопроєкт, який дозволить компаніям отримувати обмежену банківську ліцензію та дасть змогу вирішити питання доступу до фінансових послуг у віддалених, малонаселених територіях, у зонах, наближених до військових дій, та на звільнених територіях.Попри те, що в законопроєкті немає ані слова про “Укрпошту”, не є секретом, що він писався під “Укрпошту, щоб дати державному поштовому оператору законну можливість надавати банківські послуги.Водночас Верховна Рада України у грудні 2024 року відхилила законопроєкт щодо розвитку фінансової інклюзії в Україні.Таким чином, зараз цей законопроєкт ухвалений з другої спроби.Не виключено, що обмежені банківські ліцензії захочуть отримати такі компанії як “Нова пошта” та “Розетка”, які мають великі мережі.Зокрема, група компаній “Нова пошта” активно просуває свої фінансові послуги, а NovaPay видає роздрібні кредити для населення під 80% річних.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп використовує свою “любов до тарифів”, щоб тиснути на відомі американські компанії, але насправді не має достатніх важелів впливу і сподівається, що вони “моргнуть” першими. Про це пише CNN.”Трамп заявив, що хотів би спрямувати тарифи на продукцію двох конкретних компаній – Apple і Mattel – у відповідь на коментарі їхніх керівників. Юристи кажуть, що він не має конституційних повноважень називати імена. Це має бути цілий клас продуктів, однаково спрямований проти всіх у промисловості”, – йдеться у публікації.CNN нагадує, як на початку цього року Трамп хвалив генерального директора Apple Тіма Кука, коли компанія оголосила про плани інвестувати 500 мільярдів доларів у США. Але коли пізніше Кук оголосив, що має намір перенести виробництво iPhone, призначених для американського ринку, з Китаю до Індії, він явно розлютив Трампа.Трамп пообіцяв що його тарифи змусять компанії перенести виробництво на американські заводи. Пізніше він уточнив, що тарифи будуть на всі імпортовані смартфони, включаючи смартфони конкурентів Apple, таких як корейська Samsung.Наразі смартфони звільнені від більшості тарифів Трампа на імпорт з Китаю. Але одним з інструментів, який його адміністрація може використати для боротьби з імпортом смартфонів, є розслідування за Розділом 232, пише CNN.Розділ 232 закону про торгівлю дає президенту повноваження накладати мита на імпорт у відповідь на загрози національній безпеці. І він є виправданням для введення мит на імпорт автомобілів, автозапчастин, сталі та алюмінію. Адміністрація вже заявила, що проводить розслідування щодо продукції з комп'ютерними чіпами. Встановити такі тарифи на смартфони можливо, але на це потрібен час, пише CNN.А от як довести, що лялька Барбі становить загрозу національній безпеці? Трамп погрожував компанії Mattel 100% митом на весь імпорт іграшок після того, як генеральний директор Mattel Інон Крейц заявив, що компанія буде змушена розглянути питання про підвищення цін на деякі іграшки через тарифи і що вона не перенесе виробництво іграшок до США, оскільки це буде дорожче, ніж сплата тарифів.”Ми накладемо 100% мита на його іграшки, і він не продасть жодної іграшки в Сполучених Штатах, а це їхній найбільший ринок”, – погрожував Трамп і не уточнив, чи розглядає він можливість запровадження 100% тарифів на всі іграшки, а не лише на іграшки Mattel.Трамп більше зацікавлений у тому, щоб змусити Mattel “моргнути”, погодившись на щось, що він зможе назвати перемогою. Наприклад, оголосити про плани щодо внутрішнього постачання принаймні частини своїх іграшок. Те ж саме стосується високих тарифів, які Трамп оголосив проти країн світу, говориться у статті.”Суть загрози полягає не в тому, щоб запровадити нові 25% тарифи на смартфони, які б підвищили витрати компаній і, зрештою, споживачів. Вона полягає в тому, щоб змусити компанії дати Трампу щось інше, чого він хоче. Наприклад, обіцянку майбутніх американських інвестицій або згоду не пов'язувати публічно зростання цін з тарифами”, – підкреслює CNN.

Читати далі

Україна домовляється про експорт до Європейського союзу яловичини та великої рогатої худоби, інкубаційних яєць та добових курчат, свинини та продуктів із неї. Про це заявила Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів. Згідно з повідомленням, під час 92-ї Генеральної сесії всесвітньої асамблеї делегатів Всесвітньої організації з охорони здоров’я тварин українська делегація під керівництвом голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука провела близько 20 зустрічей з міжнародними партнерами.При цьому в центрі уваги — відкриття нових можливостей для українського виробника, а саме нових ринків збуту для харчової продукції тваринного та рослинного походження.«За підсумками зустрічей з американськими колегами домовились про співпрацю з APHIS/FSIS та USDA щодо доступу української продукції на ринок США. А з представниками Генерального директорату Європейської комісії з питань охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів — про старт акредитації України на експорт до ЄС таких позицій як яловичина та велика рогата худоба, інкубаційні яйця та добові курчата, свинина та продукти зі свинини», — йдеться в повідомленні.Також Україна отримає науковий звіт Європейської комісії щодо підходів до вакцинації проти африканської чуми свиней — за результатами вивчення буде надана інформація українському аграрному бізнесу.Як повідомлялось, до кінця 2025 року планується відкрити щонайменше 15 нових ринків для української агропродовольчої продукції.При цьому на сьогодні відкрито понад 350 ринків для експорту української агропродукції.

Читати далі

Валютні обмеження, встановлені Нацбанком, потрібно наближати до потреб бізнесу, і Комітет ВР з питань фінансів, податкової та митної політики закликає регулятор до таких змін. Про це повідомив голова комітету Данила Гетманцева.Така заява прозвучала у відповідь на коментарі представників бізнесу щодо того, що існуючі валютні обмеження, встановлені Нацбанком, обмежують здатність залучати інвестиції, у тому числі – на проекти з енергоефективності. Також це унеможливлює виплату великим бізнесом своїх кредитів. “Валютні обмеження зараз зняти неможливо, адже платіжний баланс наш від'ємний. Але я згоден, що Національний банк може встановлювати ті чи інші валютні обмеження з запасом. І можливо, підвищуючи ризик, наближати обмеження до потреб бізнесу. Ми його також до цього закликаємо, безперечно, не тиснучи на регулятора”, – зауважив Гетманцев.Нагадаємо, раніше співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики Ігор Тинний заявив, що наявність валютних обмежень негативно відбивається на інвестиційному кліматі, адже інвестори не хочуть вкладати гроші та надавати позики, не маючи жодних прогнозів щодо їх повернення. Своєю чергою, голова Нацбанку Андрій Пишний заявив, що НБУ буде рухатись за стратегією валютної лібералізації.

Читати далі

Верховна Рада підтримала законопроєкт 12406, який встановлює кримінальну відповідальність за порушення та обхід економічних санкцій. Про це заявив заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.Йдеться про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кримінального процесуального кодексу України. А також – до закону України “Про санкції”.Як зазначає нардеп, прийнятий за основу закон криміналізує порушення та обхід санкцій, насамперед фінансових і встановлює відповідальність як за умисне, так і за необережне порушення.”Покарання: штраф від 425 тис. до 2,04 млн грн або позбавлення волі на 2–10 років. Запроваджується вартісний поріг у 151,4 тис. грн для відмежування дрібних порушень. Обов’язкове додаткове покарання — заборона на професійну діяльність до 15 років, іноді — конфіскація майна”, – зазначив він у дописі.”Також передбачено відповідальність юридичних осіб (штраф, конфіскація, ліквідація). Суб’єкти правопорушення — не лише підсанкційні, але й треті особи”, – додав Железняк.

Читати далі

Мінфін і Світовий банк готують нову угоду про “Позику на підтримку політики розвитку “Основи зростання” обсягом щонайменше $1 млрд. З посиланням на пресслужбу міністерства. У понеділок, 2 червня, в Києві розпочалася місія Світового банку з питань економічної політики та бідності. Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку спільно з представниками Міністерства фінансів та уряду України працюють над узгодженням ключових параметрів нової угоди щодо “Позики на політику розвитку “Основи зростання” (Development Policy Operation, DPO). Угода передбачає залучення у 2025 році позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) у сумі щонайменше 1 млрд доларів США.У перший день місії представники Мінфіну України: заступниця міністра фінансів Ольга Зикова, заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев, урядовий уповноважений з питань управління державним боргом Юрій Буца – провели дискусії з командою Світового банку на чолі з провідною економісткою представництва Світового банку в Україні, керівницею програми Prosperity регіону Східної Європи Ю Мань Лі, а також старшим економістом Флоріаном Блумом.“Світовий банк є одним із ключових стратегічних партнерів України у просуванні системних реформ. Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки. Минулого року у межах цього механізму до держбюджету надійшло близько 3,5 млрд доларів США за трьома проєктними угодами. Це дозволило покрити пріоритетні видатки, підтримати фінансову стабільність та реалізувати важливі реформи, зокрема пов'язані з митною та податковою політикою, державними підприємствами, енергетичною сферою, банківським сектором, та розвитком приватного сектору”, – зазначила заступниця Міністра Ольга Зикова.DPO – це системний проєкт, спрямований на підтримку реформ в Україні. Передбачені проєктом кошти буде зараховано до загального фонду держбюджету за результатами виконаних умов. Ключові реформи стосуються зміцнення основ економічної політики, спрямованої на забезпечення сталого зростання. Так, зокрема, сторони обговорили реформаційні заходи в соціальній сфері, які буде включено до умов нового DPO.“Із 1 липня 2025 року в Україні стартує пілот із запровадження базової соціальної допомоги. Це новий вид підтримки, який об'єднає кілька наявних соціальних виплат в одну. Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Базовий розмір становитиме 4500 гривень. Отримувачі допомог самостійно прийматимуть рішення про перехід на отримання базової соціальної допомоги”, – зазначив під час зустрічі Роман Єрмоличев. Окрім того, він поінформував про погодження Мінфіном законопроєкту щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, реалізацію якого заплановано з наступного року:“Плануємо не тільки переглянути розміри виплат, а й підходи до підтримки батьків після народження дитини для покращення демографічної ситуації, підвищення рівня народжуваності в Україні, а також заохочення батьків до активної участі у розвитку економіки країни”.Очікується, що Україна отримає щонайменше 1 млрд доларів США за проєктом до кінця 2025 року. Сторони домовились продовжити необхідну роботу для реалізації програми DPO. Наступні кроки передбачають фіналізацію умов до кінця червня, виконання їх Україною до кінця жовтня та затвердження фінансування Радою директорів Світового банку у листопаді.

Читати далі

Китайські IT-компанії, які самостійно розробляють передові мікрочипи для виробництва на Тайвані, стануть найбільшими постраждалими від нових обмежень США на програмне забезпечення для проєктування електроніки. Про це пише газета Financial Times.Першою під удар потрапить Xiaomi, повідомляють джерела, знайомі з ситуацією. Минулого місяця США зобов’язали компанії, що займаються автоматизованим проєктуванням електроніки (EDA), припинити постачання своїх технологій до Китаю.У травні Xiaomi представила проривний мобільний процесор власної розробки, створений за передовим 3-нанометровим техпроцесом. Його виготовляє тайванська компанія TSMC з використанням ліцензій і програмних рішень американських EDA-компаній, що нині під забороною.Попри те, що спочатку ці чипи становитимуть лише невелику частку в загальному обсязі продажів, компанія планує поступово впровадити їх у всі флагманські смартфони й планшети.Схожий підхід застосовують й інші китайські гравці, зокрема Lenovo — найбільший у світі виробник комп’ютерів, а також Bitmain, яка спеціалізується на обладнанні для майнінгу біткоїнів. Вони також проєктують власні чипи, використовуючи американські EDA-інструменти та виробничі потужності TSMC.Деталі нових обмежень ще не оприлюднені повністю, однак малоймовірно, що чинні ліцензії буде відкликано. Замість цього китайські компанії можуть втратити доступ до майбутніх оновлень та технічної підтримки — критично важливої для продовження виробництва на сучасних лініях у Тайвані, які використовують американські технології.За чинними обмеженнями, TSMC заборонено виготовляти передові ШІ-чипи для китайських компаній, однак менш складні процесори — для смартфонів, планшетів тощо — поки що не підпадають під санкції.Китайські IT-гіганти, зокрема Alibaba і Baidu, також мають власні розробки мікрочипів, але наскільки їх зачепить нова заборона — наразі невідомо.Останнє рішення Бюро промисловості та безпеки США, що відповідає за експортний контроль, поширює санкції в чиповій галузі на програмне забезпечення для проєктування. Це черговий крок до стримування технологічного розвитку Китаю.Втім, деякі експерти вважають, що обмеження можуть бути запізнілими: китайські компанії, зокрема Empyrean Technology, вже створили альтернативну екосистему EDA-програм, яку все частіше використовують китайські чипмейкери.

Читати далі

Антимонопольний комітет (АМКУ) наприкінці травня порушив справу проти двох найбільших виробників курячих яєць в Україні – групи компаній “Авангард” та Ovostar Union. Про це заявила пресслужба відомства.АМКУ підозрює ці компанії в антиконкурентних узгоджених діях під час формування цін на курячі яйця.Комітет почав розслідування після того, як помітив значне зростання цін на яйця у жовтні 2024 року.У квітні АМКУ надав рекомендації десятьом найбільшим виробникам щодо недопущення порушень конкурентного законодавства, а вже через місяць після детального аналізу господарських показників розпочато офіційну справу.АМКУ підкреслює соціальну важливість цього питання, оскільки яйця є важливим продуктом для населення, а ці дві групи компаній мають значний вплив на ринок як найбільші виробники курячих яєць в Україні.Щорічно в Україні споживають 11,5-12 млрд шт. курячих яєць. Цей обсяг формують порівну – 50/50 – птахокомбінати та домашні господарства.Три провідні компанії, на яких разом припадає близько 60% промислового виробництва яєць – це група “Авангард” Олега Бахматюка (ТМ “Квочка”), Ovostar Union Боріса Бєлікова та Віталія Вересенка (ТМ “Ясенсвіт”) та Inter Edinstvo Богдана Єсіпова та Юрія Шевченка (ТМ “Це – Яйце!”).

Читати далі

Адміністрація президента США Дональда Трампа планує виділити мільярди доларів на побудову ядерних реакторів та видобуток критичних корисних копалин. Про це повідомляє Bloomberg.Зазначається, що США планують використати “зелений банк” на суму 400 млрд доларів, який президент колись намагався закрити, для фінансування мільярдів доларів у кредитах на ядерні реактори, геотермальну енергетику та видобуток критично важливих корисних копалин. Про це йдеться у бюджетному запиті адміністрації президента Трампа на 2026-й фінансовий рік.Фінансування, передусім, буде спрямоване на підтримку будівництва малих ядерних реакторів, а також на неперевірені передові ядерні реактори, що мали складнощі з набуттям популярності.Загалом, Міністерство енергетики США хоче запропонувати більше ніж 67 млрд доларів у вигляді кредитних гарантій та іншого фінансування впродовж наступних двох фінансових років, і просить Конгрес затвердити близько 750 млн доларів для покриття витрат на надання деяких із цих кредитів.У бюджетному запиті адміністрації також пропонується відкликати близько 2,3 млрд доларів з програми кредитування транспортних засобів, яка у 2010 році надала кредит у 465 млн доларів компанії Tesla Inc., коли вона намагалася запустити у виробництво свій проривний седан Model S.Це скорочення, разом зі скасуванням програми кредитування в ухваленому Палатою представників законопроєкті про податки та витрати, фактично вб'є так звану “Програму прямих кредитів на виробництво автомобілів нових технологій”, зазначив Кеннеді Нікерсон, який раніше працював в Офісі кредитних програм, а зараз є співробітником інвестиційної дослідницької компанії Capstone LLC.Кредитна програма, яка зросла до 400 мільярдів доларів після грошових вливань за часів президента Джо Байдена, привернула увагу потужних опонентів, таких як консервативний Фонд “Спадщина”, який закликав до її ліквідації у своєму проєкті політики “Проєкт 2025”.Хоча президент Дональд Трамп якось запропонував ліквідувати програму Міністерства енергетики, стверджуючи під час свого першого терміну, що уряд не має права визначати переможців і переможених, пізніше його адміністрація намагалася використати банк для фінансування власних енергетичних пріоритетів.Міністр енергетики Кріс Райт, який проводить огляд програми, заявив, що не має наміру просувати мільярдні кредити, видані за часів адміністрації Байдена. За його словами, він уже вирішив скасувати деякі з цих кредитів, зокрема кредитну гарантію на 3 млрд доларів, видану компанії Sunnova Energy Intentional Inc. після того, як вона повідомила чиновникам про небажання надалі користуватися цими коштами.Однак Міністерство у бюджетних документах зазначає, що інтерес до кредитної програми “залишається високим” – у відомстві отримали понад 216 млрд доларів у вигляді запитів на фінансування.Нагадаємо, раніше президент Дональд Трамп анонсував укази для будівництва атомних електростанцій на всій території США.

Читати далі

Банки Волл-стріт, серед яких Morgan Stanley і JPMorgan Chase & Co., очікують суттєвого послаблення долара США через зниження процентних ставок, уповільнення економіки та політики мит та податків, яку проводить президент Дональд Трамп. Про це пише Bloomberg.Morgan Stanley прогнозує, що індекс долара впаде на 9% — до рівня 91 — до середини 2026 року. JPMorgan радить робити ставки на зміцнення єни, євро та австралійського долара. Goldman Sachs попереджає, що зміни у податковій політиці США щодо іноземних інвесторів можуть ще більше послабити довіру до американських активів.Долар уже просів на 0,5% проти валют країн “великої десятки” у понеділок, а індекс Bloomberg Dollar Spot наблизився до мінімуму з липня 2023 року.Експерти Morgan Stanley вважають, що валютний ринок увійшов у довготривалий спад долара та прогнозують: євро зросте до $1,25 (з нинішнього $1,14), фунт стерлінгів — до $1,45, єна — зміцниться зі 143 до 130 за долар.Також прогнозується падіння прибутковості 10-річних казначейських облігацій США до 4% до кінця 2025 року та подальше зниження у 2026 році на тлі очікуваного зниження ставки ФРС на 175 базисних пунктів.Інвестори уважно стежать за ринком праці США та податковими ініціативами Трампа, які можуть торкнутися іноземного капіталу. На думку Goldman Sachs, долар залишається переоціненим приблизно на 15%, що вказує на подальше його послаблення через зміну глобальних інвестиційних потоків.Президент Goldman Sachs Джон Волдрон заявив, що нещодавнє скорочення обсягів активів у доларах США інвесторами свідчить про їхнє повернення до більш нейтральних позицій щодо валюти, а не про масовий відплив капіталу. Зниження курсу долара очікується навіть без значного уповільнення економіки США, заявляв головний економіст Goldman Sachs Ян ХаціусУкраїна розглядає прив’язку гривні до євро замість долара.

Читати далі