Категорія: Афіша

Щоби придбати власну квартиру, українцю доведеться відкладати всю зарплату впродовж 5-7 років. Але в деяких містах цей шлях коротший – лише 2 роки. Все залежить від регіону. Про це свідчать дані OLX Нерухомість.Аналітики проаналізували, скільки років треба працювати, аби купити однокімнатну квартиру в обласних центрах України. Порівнювали середню вартість житла на вторинному ринку із місцевими зарплатами (медіанні дані за квітень 2025 року).Де найшвидше накопичити на квартируНайдоступніше житло – в прифронтових містах, де через війну ціни залишаються найнижчими: у Херсоні на квартиру можна заробити менш ніж за 2 роки; у Запоріжжі, Миколаєві та Сумах – за 2-3 роки. Де найдорожче житлоНайменш доступними залишаються великі міста: Київ – майже 10 років відкладання зарплати; Львів і Вінниця – близько 8 років; В Ужгороді, попри дороговизну оренди, власне житло коштує 6 років роботи.Що між цими крайнощамиУ Харкові та Дніпрі, де раніше був активний ринок нерухомості, квартира обійдеться в менш ніж 4 роки зарплати. Середній показник по країні – 5-7 років роботи без витрат.Ці розрахунки показують, наскільки житло реально доступне у різних регіонах. Звісно, в реальному житті витрати, допомога від родини чи кредити змінюють ситуацію. Але співвідношення ціни та доходу – ключовий орієнтир для ринку.

Читати далі

Франція і Бельгія – два найбільших покупці російського скрапленого природнього газу (СПГ) – відмовляються підтримати запропонований Єврокомісією план щодо відмови від поставок газу з РФ. Про це йдеться у публікації Politico.За даними видання, ці країни вимагають додаткових гарантій щодо економічних та юридичних наслідків цього кроку, перш ніж ухвалювати рішення.Зокрема, у Франції, яка купує російського СПГ найбільше, кажуть, що віддають перевагу стратегії пошуку альтернативних поставок.Бельгія, яка посідає друге місце, хоче отримати звіт з детальним описом економічних наслідків, перш ніж приймати рішення.”Ми захищаємо європейську стратегію диверсифікації… яка вже лежить на столі”, – сказав міністр енергетики Франції Марк Ферраччі в інтерв'ю Politico, маючи на увазі план Франції замінити російські поставки катарською продукцією.Французький міністр також порушив питання про “правову визначеність” пропозиції Брюсселя, побоюючись, що приватні фірми можуть зіткнутися з російськими судовими позовами з приводу невиконаних контрактів.Французька TotalEnergies, наприклад, наразі пов'язана контрактом на поставку з російським “Новатеком” до 2032 року, а також володіє 20-відсотковою часткою в проєкті “Ямал”, який управляє СПГ-заводом у Сибіру.Бельгія, яка має намір продовжувати отримувати і зберігати російський СПГ до 2035 року, також хоче, щоб Єврокомісія розвіяла її побоювання.Перш ніж ЄС представить свої пропозиції, “ми просимо Комісію представити поглиблену оцінку впливу” цих заходів, заявив міністр енергетики Бельгії Матьє Біє. За його словами, країна проведе технічні переговори про вплив заходів на бельгійську інфраструктуру СПГ.Вагання з боку Франції і Бельгії йдуть врозріз з позицією інших великих імпортерів російського СПГ в ЄС: Іспанії та Нідерландів. Обидві країни заявили, що готові підтримати майбутній план.Минулого року ці чотири країни імпортували 16,77 мільйона тонн російського скрапленого газу, згідно з даними товарної платформи Kpler, що становить 97% від загального імпорту ЄС і більше половини світового експорту Москви. Разом вони витратили понад 6 мільярдів євро на закупівлю СПГ з Росії.Підтримка з боку усіх чотирьох зазначених країн матиме вирішальне значення для Європейської комісії, оскільки Угорщина і Словаччина, ймовірно, спробують зірвати заборону, прагнучи продовжити купувати російські енергоносії.До того ж багато політиків і представників промисловості в ЄС закликають повернутися до поставок російських енергоресурсів після закінчення розв’язаної РФ війни проти України, бідкаючись через високі ціни на електроенергію в Європі.Наразі країни ЄС розглядають можливість проведення економічного та юридичного аналізу в рамках усього Союзу.Один із представників ЄС заявив, що Комісія готує “документ, у якому буде проаналізовано вплив” цих заходів.Єврокомісія презентувала дорожню карту повного припинення імпорту російського газу до кінця 2027 року, а також мінімізації імпорту російської нафти.Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто розкритикував цей план, заявивши про атаку на суверенітет Угорщини.Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо також сказав, що не підтримує запропоновану дорожню карту Європейської комісії з припинення імпорту російських енергоносіїв.Угорщина і Словаччина – єдині країни ЄС, які покладаються на трубопровідні російський газ і нафту як основне джерело.

Читати далі

Президент Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад”. Про це йдеться на сайті Верховної Ради.”Закон підписано”, – вказано в картці законопроєкту.У Нацагентстві з питань державної служби наголосили, що запровадження нової системи оплати праці поступово посилить позиції держави як конкурентного роботодавця на ринку праці.”Класифікація посад дозволить зрозуміти, які професійні напрями роботи є на державній службі. Надасть змогу порівнювати оплату праці на держслужбі з ринком праці в Україні – бухгалтерів з бухгалтерами, юристів з юристами, HR з HR, а не держслужбовців загалом із знеособленим ринком”, – зауважили у НАДС.Закон визначає складові заробітної плати державного службовця. Зокрема, стала заробітна плата включає посадовий оклад (з 1 січня 2026 року мінімальний розмір посадового окладу на посадах державної служби не може становити менш як 2,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), надбавку за вислугу років (2 відсотки посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу) і надбавку за ранг. Варіативна заробітна плата включає місячну премію, яка не може перевищувати 30 відсотків розміру посадового окладу за фактично відпрацьований час протягом місяця, квартальну премію, що не може перевищувати 90 відсотків розміру посадового окладу, та премію за результатами щорічного оцінювання.Законом також визначені інші гарантії та компенсації. Зокрема, грошова допомога, що виплачується з настанням щорічної відпустки у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця; матеріальна допомога для розв'язання соціально-побутових питань.В НАДС підкреслюють, що на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення з урахуванням особливостей адміністративно-територіальних одиниць можуть встановлюватись додаткові коригуючі коефіцієнти для оплати праці посадовців.З дати набрання чинності цим законом такі складові оплати праці державного службовця визнаються гарантованими державою виплатами незалежно від їхньої зарплати. Гарантії та компенсації не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної зарплати. Планування цих складових оплати праці буде передбачено в Порядку планування фонду оплати праці, підкреслили у НАДС.Раніше Рада суддів України звернулась до президента з проханням підписати закон про реформу оплати праці держслужбовців, яким передбачено підвищення заробітних плат працівників секретаріатів судів на період воєнного стану та ще 6 місяців після нього.

Читати далі

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив'язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це йдеться у повідомленні агентства.Як наголошується в публікації, Україна пропустила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, який мав бути здійснений 2 червня 2025 року.”Ба більше, ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – йдеться в повідомленні.Водночас S&P Global підтвердило рейтинги України в іноземній валюті SD/SD (вибірковий дефолт) і суверенні кредитні рейтинги в національній валюті для України CCC+/C.Стабільний прогноз за рейтингами в гривні відображає стимули уряду обслуговувати український борг, номінований у гривні, щоб уникнути проблем для вітчизняних банків, основних власників державних облігацій, ідеться в повідомленні.ВВП-варантиНагадаємо, Україна відмовилася платити за ВВП-варантами, оскільки діє мораторій на виплати, який залишатиметься чинним до завершення процесу їхньої реструктуризації.Випущені 2015 року ВВП-варанти гарантують інвесторам винагороду, коли реальне економічне зростання перевищить 3% на рік. Платіж 665 млн доларів має бути здійснений 31 травня і пов'язаний зі зростанням у 2023 році на 5,5%.У квітні Україна і група кредиторів на чолі з хедж-фондами не змогли домовитися про умови реструктуризації заборгованості на суму 2,6 млрд доларів.”ВВП-варанти були розроблені для світу, якого більше не існує”, – сказав міністр фінансів України Сергій Марченко у своїй заяві після зриву переговорів,Реструктуризація 2024 року призвела до того, що міжнародні агентства знизили рейтинги України до рівня “обмежений дефолт”.Цей рейтинг зараз ніяк не впливає на Україну, оскільки Київ поки що не планує виходити на ринок для залучення комерційного боргу. Усе фінансування бюджетного дефіциту йде через офіційні канали урядів і міжнародних фінансових організацій.

Читати далі

Російська енергетична компанія “Газпром” фактично відмовилася від ідеї створення газорозподільного хаба в Туреччині, яка розглядалася як спосіб відновити присутність на європейському ринку після різкого скорочення експорту, викликаного повномасштабною війною проти України. Про це пише Bloomberg із посиланням на обізнані джерела, після кількох місяців вивчення різних сценаріїв у компанії вирішили, що ініціатива є недоцільною, і переважно згорнули роботу над проєктом.Розгляд ідеї турецького хабу активізувався на тлі втрати “Газпромом” ключових маршрутів постачання, зокрема через пошкодження газопроводів “Північний потік” до Німеччини та припинення транзиту через Україну з 2025 року. Туреччина, яка вже підключена до двох російських трубопроводів, розглядалася як потенційний майданчик для повернення “Газпрому” до Європи – ринку, який до повномасштабної війни приносив компанії до $8 мільярдів щомісяця.Однак, за даними джерел, план від початку супроводжувався значними труднощами. Анкара не погоджувалася надати “Газпрому” право спільного продажу газу, обмежуючи вплив російської сторони на можливий хаб. Крім того, Туреччина не має достатніх експортних потужностей для транзиту великих обсягів газу до країн ЄС. У свою чергу, Європейський Союз просуває ідею повної відмови від російського газу до 2027 року.Ідею турецького хабу очільник Кремля Владімір Путін вперше озвучив у жовтні 2022 року – через кілька тижнів після підриву “Північного потоку”. План передбачав будівництво нових трубопроводів через Чорне море з метою досягнення щорічної пропускної здатності до 55 мільярдів кубометрів – еквівалент пошкодженого газогону. За словами Путіна, проєкт мав би бути “економічно вигідним” і безпечнішим, ніж інші маршрути.Однак, як зазначають джерела Bloomberg, ініціатива мала переважно політичне походження і не була розроблена самою компанією. Керівництво “Газпрому” здивувало публічне оголошення плану, хоча згодом експортний підрозділ компанії активно долучився до реалізації задуму.Деякі працівники “Газпрому”, особливо з напрямку міжнародної торгівлі, сприйняли ідею як шанс на новий початок після втрати значної частини зарубіжного бізнесу. Туреччина також висловлювала зацікавленість у розвитку проєкту, маючи амбіції стати регіональним енергетичним хабом із власним індексом цін.Проте вже у 2023 році стало очевидно, що переговори затягуються, а інтерес Москви до ініціативи зменшується. За даними джерел, Туреччина наполягала на контролі над реалізацією газу, тоді як Росія хотіла зберегти ключову роль у торгівлі. Також виявилося, що пропускна здатність наявних турецьких трубопроводів до ЄС, зокрема в напрямку Греції та Болгарії, є занадто обмеженою для повноцінного функціонування хабу.Хоча у 2023 році Путін знову порушив тему хабу під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, уже тоді прозвучали застереження: зокрема, він виключив можливість зберігання значних обсягів газу в Туреччині – критичної умови для створення повноцінного торговельного центру.За інформацією Bloomberg, керівництво “Газпрому” вже давно припинило обговорення цього проєкту як усередині компанії, так і на офіційних зустрічах із турецькими представниками. Хоча в Анкарі зазначають, що позиція Туреччини не змінилася і вона залишається відкритою до співпраці, процес реалізації проєкту фактично зупинений.Водночас поточні постачання газу до Туреччини тривають у звичайному режимі, і країна залишається одним з основних клієнтів “Газпрому”. Провал турецького проєкту, як пише Bloomberg, засвідчує обмеженість інструментів, які Росія має для відновлення впливу на європейському енергетичному ринку в умовах геополітичної ізоляції.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп підписав указ про підвищення з 4 червня тарифів на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%. Про це йдеться на сайті Білого дому.У документі Трамп нагадує про початкове підвищення мит на ввезення сталі та алюмінію до 25%.Також президент США додає, що дав вказівку профільному міністру відстежувати ситуацію щодо імпорту алюмінію і сталі “з точки зору національної безпеки Сполучених Штатів”.”Розглянувши поточну інформацію, нещодавно надану міністром, серед іншого, я визначив, що необхідно підвищити раніше встановлені тарифи на сталь та алюміній, щоб скоригувати імпорт сталевих та алюмінієвих виробів та похідних від них виробів, щоб такий імпорт не загрожував національній безпеці”, – йдеться в указі.Трамп зазначив, що повноваженнями, наданими йому “Конституцією та законами Сполучених Штатів Америки”, він підвищує мита на ввезення алюмінію і сталі з 25% до 50%.Ці зміни “набувають чинності стосовно товарів, ввезених для споживання або вивезених зі складу для споживання, з 00:01 за східним літнім часом 4 червня 2025 року або пізніше, і залишаються чинними, якщо такі дії не будуть прямо скасовані, змінені або припинені”.Нагадаємо, наприкінці травня Трамп оголосив, що запровадить тарифи на імпорт сталі до Сполучених Штатів на рівні 50%, що вдвічі більше, ніж зараз.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у середу, 4 червня 2025 року Курс долара порівняно з 3 червня зріс до рівня 41.6385 за 1 долар. Курс євро знизився до позначки 47.4263 за 1 євро. Фунт стерлінгів подешевшав на 11 коп. до 56.2120 за 1 фунт стерлінгів. Швейцарський франк подешевшав на 18 коп. до 50.7106 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подешевшав на 6 коп. до 11.0909 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.638 500 EUR Євро 47.426 300 GBP Фунт стерлінгів 56,212 000 CHF Швейцарський франк 50.710 600 PLN Польський злотий 11.090 900 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Мінфін спільно зі Світовим банком працює над новою угодою про позику на підтримку реформ — Development Policy Operation (DPO) — обсягом щонайменше 1 млрд дол. Про це повідомили у Міністерстві фінансів. Упродовж тижня, з 2 по 6 червня, команда експертів Світового банку проводить зустрічі з представниками уряду для погодження умов програми. Позика передбачає пряме надходження коштів до держбюджету після виконання Україною низки умов. “Ми продовжуємо спільну роботу над новою угодою Development Policy Operation (DPO), завдяки якій ми зможемо не тільки залучити необхідні ресурси на підтримку держбюджету, а й стимулювати відновлення та розвиток економіки”, — зазначила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова. Минулого року в межах DPO Україна отримала близько 3,5 млрд дол за трьома угодами, що допомогло покрити пріоритетні витрати та реалізувати реформи у податковій, митній, банківській та енергетичній сферах. Цього року домовленості також включають нові кроки у соціальній політиці. Зокрема, з 1 липня стартує пілотна програма базової соціальної допомоги. Вона об’єднає кілька видів підтримки в одну виплату — базовий розмір складе 4500 грн. “Базова допомога надаватиметься громадянам України, які відповідатимуть критеріям її отримання. Отримувачі самостійно прийматимуть рішення про перехід на нову систему”, — повідомив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев. Окрім цього, Мінфін погодив законопроєкт щодо підтримки сімей та стимулювання народжуваності, запуск якого заплановано на 2026 рік. Фінальні умови мають бути узгоджені до кінця червня. Україна має виконати їх до жовтня, а остаточне рішення про надання коштів Світовий банк ухвалить у листопаді.

Читати далі

За даними Інституту аграрної економіки, у 2024 році сільгосппідприємства мали на 22% менше тракторів, на 13,5% менше комбайнів, на 12% менше плугів, ніж у 2021-му. Загалом забезпеченість технікою скоротилася практично за всіма позиціями. Про це заявив член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.Паралельно відбувається згортання вітчизняного агромашинобудування: за останні 10–15 років виробництво тракторів в Україні зменшилось у 18 разів, плугів — у 11,1 разу, культиваторів — у 7,8 разу, сівалок — у 5,7 разу, а косарок — у 17 разів. Частка української техніки на внутрішньому ринку скоротилась з 52% у 2012 році до 20,5% у 2023-му.Попри скорочення імпорту, залежність від іноземної техніки залишається високою. У 2024 році аграрії закупили імпортних машин на $988,7 млн, з них — тракторів на $404 млн, зернозбиральних комбайнів на $159 млн.Захарчук підкреслив важливість державної програми компенсації вартості української техніки, яка після паузи в 2022–2023 роках була відновлена торік. Завдяки їй у 2024 році аграрії закупили майже 300 тракторів і близько 3 тис. одиниць посівної й ґрунтообробної техніки.Науковці Інституту вважають перспективним розвиток власного виробництва міні-техніки, здатної конкурувати з дешевими аналогами з Китаю, зокрема для потреб малих фермерів і домогосподарств.

Читати далі

Група власників ВВП-варантів, які контролюють понад 30% випуску, звинуватила Україну в ігноруванні спроб домовитись щодо платежу на 542 млн дол, який мав бути здійснений 2 червня. Про це йдеться в оприлюдненому документі Ad Hoc Group.”Спеціальна група розчарована рішенням України про невиконання червневого платежу без значущої взаємодії з власниками варантів”, — йдеться в офіційній заяві.За словами кредиторів, у квітні вони подали до уряду пропозицію, яка дозволила б уникнути дефолту за червневим платежем і водночас надати Україні тимчасове фінансове полегшення. Утім, Україна проігнорувала ініціативу.Учасники групи нагадали, що ще у 2022 році пішли назустріч Україні — погодились на реструктуризацію на вигідних для держави умовах. Зокрема, дали опціон на викуп варантів за номіналом до 2027 року, хоча сума потенційних виплат, за прогнозами МВФ, може перевищити 250% номіналу.Окрім того, вони зменшили червневий платіж на 157 млн доларів — з понад 700 млн до 542 млн дол.Після 2 червня на прострочену суму почали нараховуватись проценти — 7,75% річних. Попри це, група заявила про готовність шукати компроміс.

Читати далі