Центральний банк Росії у п'ятницю, 6 червня, ухвалив рішення знизити ключову ставку до 20% річних. Про це йдеться на сайті російського регулятора.Востаннє центробанк РФ знижував ставку у вересні 2022 року – з 8% до 7,5%. Після цього ставку багато разів підвищували, востаннє – до 21% у жовтні 2024 року.ЦБ РФ пояснив своє рішення тим, що поточний інфляційний тиск продовжує знижуватися, а економіка починає охолоджуватися, хоч і залишається перегрітою.”При тому, що внутрішній попит, як і раніше, випереджає можливості розширення пропозиції товарів та послуг, російська економіка поступово повертається до траєкторії збалансованого зростання”, – йдеться й заяві регулятора.Зниження ставки стало наслідком тиску на главу ЦБ Ельвіру Набіулліну з боку російського уряду. Перед засіданням Ради директорів ЦБ про необхідність пом'якшити грошово-кредитну політику говорили міністр фінансів Антон Сілуанов, міністр економічного розвитку Максим Решетніков та перший віцепрем'єр Денис Мантуров.Центробанк Росії зберігав ключову ставку на рівні 21%, намагаючись стримати інфляцію, яка наприкінці минулого року перевищила 10%.Тривалі високі ставки стримують розвиток великих частин економіки, насамперед не пов’язаних із військовим сектором. Багато компаній зупиняють інвестиції, а зростання економіки загалом забезпечується лише воєнними витратами уряду.5 червня Нацбанк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, хоча інфляція практично вийшла на такий самий рівень. Регулятор прогнозує, що інфляція у травні досягла локального максимуму та влітку почне знижуватися до цільового рівня 5%.На початку січня Bloomberg писав, що порівняно хороший період для економіки Росії закінчився і 2025-й буде роком затягування пасків у РФ.Служба зовнішньої розвідки України очікує, що російська економіка до кінця 2025 року почне валитися під тиском санкцій та воєнних витрат.
Читати даліКатегорія: Афіша
Світовий продаж чіпів зріс майже на чверть: які причини
Світові продажі чипів у квітні 2025 року зросли на 22,7% у річному обчисленні і становили $57 млрд. Порівняно з березнем ринок напівпровідників зріс на 2,5%, повідомляє SIA (Semiconductor industry association).«Глобальні продажі напівпровідників у квітні вперше у 2025 році зросли порівняно з попереднім місяцем, і світовий ринок продовжує демонструвати зростання рік у рік, зумовлене збільшенням продажів в Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні», — розповів Джон Нойффер, президент і генеральний директор SIA.«Новий прогноз галузі передбачає стійке зростання світового ринку у 2025 році, зумовлене попитом на ШІ, хмарну інфраструктуру та передову споживчу електроніку», — додав він.У регіональному розрізі продажі у квітні в річному обчисленні зросли в Америці (44,4%), Азіатсько-Тихоокеанському регіоні/усіх інших країнах (23,1%), Китаї (14,4%), Японії (4,3%) і Європі (0,1%).Згідно з прогнозом, глобальні продажі чипів за підсумками 2025 року зростуть на 11,2% – до $770,9 млрд. У 2026 році світові продажі, як очікують, досягнуть $760, 7 млрд.Раніше повідомлялося, що в першому кварталі 2025 року світові продажі встановили історичний рекорд.
Читати даліВ України є рік на реалізацію вимог для повного фінансування від ЄС – Стефанішина
Україна має до 12 місяців, щоб ухвалити всі необхідні закони, зокрема щонайменше 8 ключових законопроєктів у сфері юстиції та судової реформи, для отримання повного фінансування за програмою Ukraine Facility, яка передбачає €50 млрд допомоги до 2027 року. Про це заявила віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції Ольга Стефанішина на брифінгу у Верховній Раді.”Ми маємо період до 12 місяців, щоб закрити всі необхідні умови, щоб отримати фінансування у повному обсязі. Сьогодні ми працюємо з колегами з парламенту, з комітетами, щоб усі законопроєкти, винесені на розгляд парламенту, які пройшли комітети, були ухвалені, щоб Україна дійсно могла виконати всі умови Ukraine Facility”, – сказала Стефанішина.Вона додала, що йдеться також про законопроєкти, які вона вносила як міністерка юстиції.”Це щонайменше вісім законопроєктів, які на сьогодні перебувають на розгляді парламенту, в тому числі законопроєкти, які стосуються судової гілки влади, виконання судових рішень, реформ, пов'язаних з інституцією АРМА, та інші. Всі вони були розглянуті комітетами, схвалені, і ми дуже розраховуємо, що парламент у взаємодії з урядом знайде компроміс, який дозволить їх проголосувати і, відповідно, забезпечити фінансування, передбачене програмою Європейського Союзу”, – зазначила урядовиця.Як повідомлялось, за даними Міністерства економіки, Україна 1 квітня отримала черговий транш у розмірі 3,5 млрд євро від ЄС у межах програми Ukraine Facility. Це перший транш фінансової підтримки, який Україна отримала у 2025 році. Він став можливим завдяки виконанню 13 індикаторів, передбачених Планом України на четвертий квартал 2024 рокуUkraine Facility — це програма фінансової підтримки України з боку європейських партнерів, розрахована до 2027 року та передбачає спрямування 50 млрд євро на фінансування державного бюджету та стимулювання інвестицій. У 2024 році в межах ініціативи Ukraine Facility державний бюджет отримав понад 16 млрд євро. Це найбільший обсяг західної підтримки, який становив 40% зовнішнього фінансування країни за 2024 рік.
Читати даліШмигаль прозвітував перед Радою про фінансування будівництва фортифікацій
Програма щодо облаштування інженерних споруд у 2025 році системно реалізовується. Від Міністерства оборони не надходило запиту на збільшення фінансування. Про це заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді, йдеться у трансляції народного депутата Олексія Гончаренка.”Стосовно фортифікацій. Нагадаю, минулого року урядом і парламентом було виділено понад 39 мільярдів гривень для будівництва трьох ліній фортифікацій, включно з фортифікаціями нової оборони міст і містечок у прифронтових регіонах. Відповідно, кошти були використані”, – сказав Шмигаль.Він також додав, що вся Україна долучилась до будівництва фортифікацій.”І цивільні, і військові зробили всі ці лінії. На сьогодні вони збудовані. Відповідно, та частина, яка фінансувалась із резервного фонду минулого року була завершена”, – додав він.За його словами, під час порушень були звернення до правоохоронних органів та Державної аудиторської служби для проведення перевірок.”Цього року на вимогу уряду була розроблена і затверджена відповідна профільна програма фінансування фортифікацій, фортифікаційних споруд і інженерних загороджень. На сьогоднішній день ця програма реалізовується Збройними Силами України. Всі необхідні кошти урядом виділені. Повторних звернень від МОУ та ЗСУ щодо збільшення необхідних коштів на війну немає. Якщо поступлять, ми звідти будемо з вами приймати відповідне рішення”, – додав Шмигаль.Своєю чергою заступник міністра оборони Євген Мойсюк підтвердив, що робота з облаштування фортифікацій триває системно, проте є певні складнощі.”По фортифікаціях робота триває системно, є певні складнощі, але всі заходи, які відбуваються, тривають в інтересах покращення стану фортифікацій”, – додав він.
Читати даліНБУ про бюджетний курс гривні до долара: Це технічний показник, а не дороговказ
Уряд України при плануванні бюджету закладає розрахунковий курс гривні до долара. Цей показник не є ціллю для НБУ. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук на брифінгу.”До нас апелюють з тим прогнозом обмінного курсу, який закладається в бюджет. Але цей то це той технічний показник, який використовується при прогнозуванні, при плануванні урядом”, – сказав він.Ніколайчук зазначив, що валютно-курсова політика НБУ насамперед націлена на забезпечення монетарних цілей.Він заявив, що бюджетний показник курсу гривні долара “не є якимось дороговказом для Національного банку”.Крім того, голова НБУ зазначив, що поточна валютно-курсова політика є оптимальною.”Ключовий мандат Національного банку забезпечення саме цінової стабільності і фінансової стабільності. Питання фіскальної політики не входять в зону повноважень і сфери відповідальності Національного банку”, – сказав він у відповідь на питання про те, що поточний курс гривні до долара відрізняється від бюджетного.За його словами, макрофінансова стабільність і стійкість – це наше суспільне благо, якому базується усе, починаючи від відновлення кредитування і залучення інвестицій”Національний банк ніколи не давав жодних запевнень щодо курсової політики, особливо в питаннях пов'язаних із фіскальною складовою. Ми неодноразово на цьому наголошували”, – додав Пишний.Курс долара в бюджетіНагадаємо, Кабінет міністрів заклав у держбюджет на 2025 рік курс на рівні 45 грн/долар. Водночас в квітні Мінекономіки значно поліпшило прогноз щодо курсу долара. У проєкті бюджетної декларації на 2026-2028 роки йдеться, що середньорічний курс у 2025 році буде на рівні 43,3 грн/долар. Раніше очікувався курс 45 грн/долар.
Читати даліВартість криптовалюти Dogecoin обвалилася на тлі сварки Маска і Трампа
Цього тижня для криптовалюти Dogecoin настав складний період. Вартість мемкоїна, яка отримала популярність завдяки підтримці Ілона Маска, впала приблизно на 10% лише за один день і загалом на 22% за тиждень. Про це пише CNBC.Це зниження курсу збіглося з офіційним виходом Маска з адміністрації Дональда Трампа та з Департаменту урядової ефективності (DOGE).Маск і Трамп останніми днями активно конфліктували в публічній площині. Маск різко критикував бюджетний законопроєкт Трампа, а Трамп відкликав кандидатуру Джареда Айзекмана, близького до Маска, на посаду керівника NASA.Конфлікт загострився після того, як Трамп висловив розчарування роботою Маска на посаді CEO Tesla. У відповідь Маск заявив, що без його підтримки Трамп не виграв би вибори. Трамп назвав Маска “божевільним” і пригрозив скасувати державні контракти Tesla, що призвело до падіння акцій компанії на 14%.Щодо зниження ціни Dogecoin, то вона дуже залежить від громадської думки й новин про Маска, адже цей мемкоїн не має власної внутрішньої вартості. Раніше підтримка Маска неодноразово викликала стрибки ціни — наприклад, коли Tesla почала приймати Dogecoin як оплату, або коли Маск змінив логотип Twitter на символ шиба-іну, що викликало різке зростання.Тепер же конфлікт між Маском і Трампом негативно впливає на популярність та ціну Dogecoin.
Читати даліКількість нових вакансій зросла, підвищення зарплат сповільнилося – НБУ
У травні 2025 року зросла кількість нових вакансій і резюме (у середньому вакансії зросли на 7% у річному вимірі, а резюме – на 36%). Про це йдеться у червневому Макроекономічному та монетарному огляді НБУ.Випереджаюче зростання резюме дещо пом’якшило проблему браку працівників, хоча вона залишається суттєвою й надалі обмежує діяльність підприємств.Зберігається також значна невідповідність між професіями.Брак працівників і надалі підтримує зростання номінальних зарплат, проте висока інфляція зумовлює повільніше підвищення реальних зарплат.За даними сайтів пошуку роботи, очікування шукачів роботи щодо оплати праці є зіставними з пропозиціями роботодавців, що обмежує потенціал суттєвішого зростання зарплат в майбутньому.Зростає роль нецінових методів конкуренції за працівників (надання житла, дистанційна робота тощо).
Читати даліУкраїна продовжила до кінця року транспортний безвіз з Норвегією
Транспортний безвіз з Норвегією продовжили до кінця 2025 року. Це вже друге продовження домовленостей, досягнутих між країнами. “Триває робота над розширенням “транспортного безвізу” для українських перевізників. Продовжили лібералізацію вантажних перевезень з Норвегією до кінця 2025 року”, – написав у телеграмі віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба.Це означає, що перевезення вантажів між нашими країнами і транзитом не потребують спеціальних дозволів, якщо транспорт відповідає стандарту Євро-5 або вище.Кулеба нагадав, що це вже друге продовження домовленостей, досягнутих між країнами. “Кожен підписаний документ, кожне продовження “безвізу” – це результат переговорів, довіри та партнерства. І я щиро вдячний нашим колегам з Уряду Норвегії за відкритість і підтримку”, – зазначив політик ідодав, що є чіткий фокус – розширення географії транспортного безвізу та створення сприятливих умов для роботи перевізників. Сьогодні лібералізація діє з 35 державами, включно з країнами ЄС.
Читати даліTesla втратила 152 млрд доларів після суперечки Маска і Трампа
Акції Tesla впали на 14% у четвер, що знизило вартість виробника електромобілів на 152 млрд доларів і стало найбільшим ударом по його ринковій капіталізації в історії після того, як президент США Дональд Трамп пригрозив відкликати державні контракти. Про це пише CNBC.Капіталізація компанії опустилась нижче позначки в 1 трильйон доларів і в четвер знизилась до рівня 916 мільярдів доларів.Падіння акцій відбулося після того, як виробник електромобілів зріс на 22% у травні попри слабкі показники продажів і те, що керівник Tesla Ілон Маск завершив свій термін на посаді голови Департаменту ефективності уряду (DOGE).Акції впали майже на 18% цього тижня, оскільки Маск продовжував виступати проти законопроєкту про бюджет. Загалом цього року акції впали майже на 30% і значно відстали від максимуму в 488,54 доларів, досягнутого в грудні минулого року.З моменту закінчення терміну Маска на посаді спеціального державного службовця, він мав суперечки з адміністрацією Трампа та розпочав повноцінну атаку проти підписаного президентом законопроєкту про зниження податків.”Ілон “виснажувався”, я попросив його піти, я забрав у нього мандат на електромобілі, який змушував усіх купувати електромобілі, які ніхто інший не хотів, і він просто збожеволів!” — написав Трамп на Truth Social.Трамп виступив з Овального кабінету у четвер і сказав, що Маск засмучений тим, що кредити на електромобілі не були включені до законопроєкту.Повідомляється, що Tesla стикається з більш фундаментальними проблемами: різким падінням продажів своїх електромобілів на основних ринках Європи та зниженням репутації бренду на Заході.Маск, який також керує SpaceX та xAI, намагався переконати Трампа та інших членів адміністрації змінити аспекти законопроєкту, які обмежують податкові пільги на електромобілі та сонячну енергію для житлових приміщень, що генерують прибуток для Tesla. Крім того закон передбачає введення нового щорічного збору у розмірі 250 доларів США для водіїв електромобілів, пише видання.
Читати даліРФ почала забезпечувати талібів в Афганістані мобільним зв’язком 4G
Російський розробник телекомунікаційного обладнання НТЦ Протей встановив на базових станціях зв'язку у чотирьох регіонах Афганістану власний програмно-апаратний комплекс – ядро мобільної мережі 4G. Про це пише російське видання “Ведомости”.Розроблення ядра базової станції обійшлося приблизно у 2 млрд рублів ($25 млн). Встановлення цього обладнання дозволить забезпечити мобільним зв’язком до 10 млн абонентів в Афганістані, де проживають понад 44 млн осіб.Очікується, що витрати повернуться Росії до 2029 року у вигляді податків.Після того як у 2021 році владу в Афганістані захопила терористична організація “Талібан”, провідні міжнародні компанії, зокрема Ericsson і Nokia, залишили ринок країни через санкції.Китайські гіганти Huawei та ZTE також обмежили діяльність у країні. На цьому тлі російська участь в афганському телеком-секторі значно зросла.Поступове зближення Кремля з “Талібаном”, який РФ виключила зі списку терористичних організацій, посилилося на тлі повномасштабної війни в Україні.The Moscow Times пише, що наприкінці травня таліби запропонували Росії перевести взаєморозрахунки на рублі та афгані. Йдеться про щорічний товарообіг обсягом близько $300 млн.Також Росія планує побудувати в Афганістані залізницю, а російські автовиробники зацікавлені в постачанні вантажного й пасажирського транспорту.Окрім того, Афганістан став найбільшим імпортером російського пшеничного борошна, закупивши у 2024 році продукції на $80 млн.
Читати далі