Категорія: Афіша

У мережі поширилася інформація про можливе закриття ресторанів McDonald’s у Дніпрі та Чернігові. В компанії офіційно відповіли, чи справді мережа готується до таких змін.Сьогодні соціальними мережами масово поширилося повідомлення про те, що McDonald’s буцімто розглядає варіант закриття закладів у зонах підвищеного ризику. Дану інформацію оприлюднило видання “Ненька. Інфо”.”За інформацією наших джерел, компанія McDonald’s може закрити свої заклади в Дніпрі та Чернігові, про що були попереджені менеджери на місцях”, – написало видання.Що кажуть на це у компанії McDonald’sЖурналісти звернулися із запитом до компанії, аби дізнатися, чи насправді мережа готується до закриття закладів у Дніпрі та Чернігові. У відповідь пресслужба McDonald’s в Україні спростувала поширену в мережі інформацію.”Новини, які зараз ширяться в мережі про можливе закриття ресторанів “МакДональдз” у Дніпрі та Чернігові, не відповідають дійсності”, – сказали РБК-Україна у пресслужбі компанії.Там нагадали, що наразі в Україні працює 112 зі 127 ресторанів McDonald’s. При цьому 15 закладів (у Харкові, Запоріжжі, Миколаєві та Сумах) залишаються закритими з міркувань безпеки.”Однак ми не маємо намірів закривати заклади в інших регіонах”, – акцентувала пресслужба McDonald’s в Україні.Нагадаємо, що з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну McDonald’s повністю призупиняв роботу в Україні з питань безпеки. Усі ресторани тимчасово закрилися, а співробітників перевели у так званий режим очікування зі збереженням частини зарплати.Втім, у серпні 2022 року McDonald’s офіційно оголосив, що починає поетапне відкриття ресторанів в Україні, насамперед – у Києві та на заході країни, де безпекова ситуація дозволяла відновити роботу.Перші заклади відкрили свої двері у вересні 2022 року. Наразі McDonald’s працює в низці міст України.Однак ресторани не працюють під час повітряної тривоги – клієнтів та персонал на час тривоги просять перейти в укриття.Водночас за час повномасштабного вторгнення компанія відкрила кілька нових ресторанів, зокрема у Чернівцях та Ужгороді, які стали першими закладами мережі у цих регіонах.

Читати далі

Варто Центробанку знизити ключову ставку, як Росстат прозвітував про перше за півроку прискорення інфляції. У травні вона становила 0,43% після 0,4% у квітні. Прискорення зовсім невелике, але несподіване: аналітики чекали, що уповільнення продовжиться, адже з тижневих даних виходило 0,22-0,25% за підсумками місяця. Травневий результат можна вважати добрим. Він збігається з тим, що в стандартній траєкторії ЦБ призводить до цільових 4%. На початку року інфляція була дуже високою (1,2% у січні, 0,8% у лютому), і ЦП прогнозує, що до грудня набереться 7-8%, а досягнення мети відкладено на 2026 рік. У річному вираженні зростання цін у травні сповільнилося до 9,8% з 10,2% у квітні. Такі великі цифри – результат високої інфляції кінця минулого – початку цього року, зараз ціни зростають набагато повільніше. Поточні темпи інфляції з поправкою на сезонність у перерахунку на рік, за розрахунками аналітиків “Твердих цифр”, у травні склали 5,4% проти 5,5% у квітні. Аналітики Газпромбанку оцінюють її приблизно так само – 5,4–5,6%, але у них, як і ЦБ, у квітні виходило 6,2%. Проблема у вкрай неоднорідній поведінці цін. Непродовольчі товари завдяки міцному рублю навіть дешевшають, але поточні темпи зростання цін на продовольство з поправкою на сезонність залишаються двозначними у річному вираженні (11%, за оцінкою аналітиків «Твердих цифр»). Дещо сповільнилося зростання цін на послуги, що аналітики Газпромбанку пояснюють зміцненням рубля і деяким уповільненням споживання. Споживча активність у травні взяла паузу, попит дещо сповільнився через перенесення виплат частини доходів населення з квітня на грудень 2024 р.: за їхньою оцінкою, попит перевищував пропозицію на 7% – мінімальний розрив за багато місяців. У червні, за їхніми розрахунками, розрив знову зростає і зараз становить 8-9%, але, наскільки це стійко, покаже час. За даними Росстату, на тижні з 3 до 9 червня ціни зросли на 0,03%, а з початку місяця – на 0,04%. Експерти очікують, що завдяки сезонному здешевленню овочів та фруктів зростання цін продовжить сповільнюватися. Аналітики “Твердих цифр” прогнозують за підсумками червня зростання цін на 0,2%.

Читати далі

Зміцнення курсу рубля дорого обходиться як бюджету, що втрачає нафтову ренту, а й банкам. У першому кварталі їх загальний збиток від валютної переоцінки становив 149 млрд руб., підрахував Центробанк. За три місяці рубль зміцнився на 21,5%, і негативна переоцінка валютних вимог банків становила 2 трлн руб. Валютні зобов'язання також зменшилися разом із курсами валют, але менше: різниця між ними (відкрита валютна позиція, ОВП) за квартал скоротилася до $1,1 млрд (на 0,8 трлн руб.). На початку року банки нарощували валютне кредитування, і за рахунок цього валютна позиція на їх балансах збільшилася на $1,4 млрд. до $3,7 млрд. Але банки компенсували це, укладаючи угоди, що хеджують, які призвели до зростання короткої позабалансової позиції з $0,4 до $2,5 млрд. Через особливості обліку формально банки відобразили навіть більший збиток від валютної переоцінки – 240 млрд руб. Але 91 млрд руб. компенсувала позитивна переоцінка безстрокових валютних субординованих інструментів, яка відображається безпосередньо в капіталі, зазначає ЦБ. Коли у IV кварталі 2024 р. рубль дешевшав (на 9%), банки, навпаки, заробили на переоцінці відкритої валютної позиції 80 млрд руб. У масштабах банківської системи це невеликі цифри, ОВП становить лише 0,6% їхнього капіталу. У першій половині 2022 р., коли курс долара злітав вище 120 рублів, а потім падав нижче 60 рублів, банки втратили на валютній переоцінці приблизно 1 трлн руб., А за підсумками року – 0,4 трлн руб. Збиток ВТБ від стрибків курсу того року становив 300 млрд руб. Держбанк та регулятор приблизно однаково описували, що тоді сталося. Банки зустріли війну з короткою балансовою позицією (валютні активи були на $39 млрд менші від зобов'язань), яку компенсували похідними інструментами в основному з нерезидентами. У лютому-березні клієнти стали забирати валюту з банків, ті спочатку віддавали з резервів, а потім довелося купувати її на ринку, не звертаючи уваги на курс. Балансова позиція стала довгою ($14 млрд), угоди з нерезидентами, що хеджують, до моменту не були повністю закрилися, і загальна довга валютна позиція перевищила $30 млрд. І тут рубль став зміцнюватися, збільшуючи збитки від купленої валюти. Ослаблення рубля у другому півріччі дозволило лише відіграти частину втрат. З того часу на балансах банків поменшало валюти. Якщо на початку 2022 р. валютизація коштів підприємств становила 31,2%, а населення – 20,6%, то тепер у компаній вона менше вдвічі (15,9% у квітні), а й у людей – вчетверо (5,4%), випливає з даних ЦБ. Тому навіть за таких сильних рухів курсу, як лютий-березень, збитки або прибутки банків від валютної переоцінки не так сильно, як раніше, впливають на їх загальні результати. Усього за підсумками кварталу банки отримали 744 млрд руб. чистого прибутку, і ЦП підтвердив прогноз ЦП цього року: 3-3,5 трлн руб.

Читати далі

Незабаром підприємці почнуть отримувати в застосунку “Дія” push-сповіщення про персоналізовані фінансові можливості. Про це йдеться у повідомленні міністерства цифрової трансформації України.Про які сповіщення в “Дії” для бізнесу йдетьсяЗгідно з інформацією міністерства, скоро підприємці в Україні почнуть отримувати у застосунку “Дія” персоналізовані push-сповіщення про: програми підтримки; гранти; пільгові кредити. Уточнюється, що йдеться про важливі рекомендації, які найбільше підійдуть тому чи іншому бізнесу.Вони надходитимуть з Маркетплейса фінансових можливостей на порталі “Дія.Бізнес”.”Так підприємці не пропускатимуть можливості для розвитку та масштабуватимуть проекти за підтримки держави”, – пояснили у Мінцифри.Push-сповіщення для бізнесу: як це працюватимеЯк приклад “роботи зі сповіщеннями” українцям навели квітковий бізнес.”Уявіть, ви – власник квіткового магазину. На Маркетплейсі фінансових можливостей з'являється програма, яка зможе посилити ваш бізнес”, – розповіли у міністерстві.У такому випадку “Дія” надішле сповіщення із посиланням на відповідну програму.Після цього підприємці зможуть: клікнути на це посилання; перейти на портал “Дія.Бізнес”; дізнатися всі деталі про програму; подати заявку для участі в ній. “Уже тестуємо функціонал і далі запустимо онлайн-кабінет підприємця для всіх власників малого й середнього бізнесу”, – наголосили у Мінцифри.Уточнюється, що проєкт “Онлайн-кабінет підприємця” реалізується координатором – Міністерством цифрової трансформації (спільно з Міністерством юстиції, Державною податковою службою, Офісом з розвитку підприємництва та експорту й державним підприємством “Дія”).Нагадаємо, раніше “Дія” запустила нову послугу для бізнесу та його клієнтів. Йдеться про мультишеринг – сервіс, який дозволяє швидко отримувати одразу декілька копій різних документів.

Читати далі

Європейський Союз був змушений скасувати безмитний режим торгівлі з Україною, запроваджений після початку війни у 2025 році. Про це заявила посол Євросоюзу в Україні Катаріна Матернова.Як зазначила Матернова, 6 червня дія “автономних торговельних заходів” для України завершилась. За її словами, “це було відомо і оголошено ще рік тому”.”Священна корова””Чому ЄС так вчинив? Сільське господарство – це, знаєте, одна з “священних корів” європейської політики. Тому тут є багато чутливих моментів, і рішення часто ухвалюються з огляду на громадську думку та політичні мотиви”, – сказала вона.Матернова повідомила, що зараз ведуться переговори про новий режим згідно зі статтею 29 Угоди про асоціацію. Зараз діє перехідний режим.”Тобто торгівля не зупинилася, оскільки в рамках тимчасового рішення, поки ми ведемо переговори щодо нових торговельних домовленостей, Україна може продовжувати безмитний експорт сільськогосподарської продукції в межах квот – 7/12 від річної квоти, передбаченої Угодою про асоціацію”, – сказала вона.Посол повідомила, що переговори триватимуть кілька місяців. “Тож я дуже сподіваюся, що протягом літніх місяців ми зможемо укласти цю угоду. Але я не хотіла би зараз спекулювати щодо її умов – це буде результат переговорів”, – додала вона.Зміна ситуації в порівнянні з 2022 рокомМатернова повідомила, що “односторонні автономні торговельні заходи” ЄС були введені як надзвичайний захід у відповідь на повний крах торговельних потоків через Чорне море.”Відтоді ситуація повернулася до довоєнного рівня, а й навіть перевищила його, що є справді вражаючим. І це стало можливим завдяки військовій ініціативі України в Чорному морі – витісненню російського флоту за Крим, ближче до Новоросійська”, – сказала вона.Матернова визнала, що українські виробники дуже страждають через війну, але здатні експортувати за межі ЄС.”Руйнування та збитки з це безсумнівно. Такі речі, як підрив Каховської дамби тощо. Дуже багато мін у багатьох місцях. Але, попри це, українські фермери залишаються конкурентоспроможними й експортують свою продукцію. Як ви сказали, ви експортуєте багато – і в треті країни також”, – додала посол.Нагадаємо, з 6 червня перестав діяти торговий безвіз між Україною та ЄС, який надавав можливість аграріям продавати продукцію в Європу за високими цінами.За оцінками НБУ, чисті втрати експорту з урахування продовження торгівлі понад квоти і переорієнтації на ринки інших країн протягом червня-грудня становитимуть близько 800 млн доларів

Читати далі

Кабінет міністрів затвердив комплекс заходів із підготовки до опалювального сезону 2025/2026 років. Йдеться про ремонти, створення запасів палива, підготовку будинків, лікарень. Про це йдеться у повідомленні міністерства розвитку громад та територій України.Розпорядження “Про затвердження плану заходів з підготовки об’єктів житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу України до осінньо-зимового періоду 2025/26 року та його проходження” було ухвалене 11 червня 2025 року.План передбачає ремонтні й відновлювальні роботи в енергетиці, підготовку систем теплопостачання, житлового фонду та соціальної сфери. Також передбачено накопичення палива й матеріалів, необхідних для проходження опалювального сезону.Контроль за виконанням заходів здійснюватимуть як центральні, так і місцеві органи влади.”Реалізація плану підвищить енергетичну безпеку країни й допоможе громадам краще підготуватися до зимових викликів”, – йдеться в повідомленні.Підготовка до зимиНаприкінці травня Кабмін створив Штаб з підготовки до опалювального сезону. Його очолить віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.Штаб координуватиме дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, сприятиме створенню обласних та міських штабів, буде оперативно розв’язувати проблемні питання, здійснюватиме моніторинг підготовки об’єктів ЖКГ до зими.Одним з пріоритетів Україні є закупівля газу. За розрахунками НБУ, імпорт газу зросте у 2025 році й становитиме 2,9 млрд доларів. Очікується, що частково імпорт газу буде профінансовано за рахунок допомоги міжнародних партнерів.

Читати далі

Президент США Дональд Трамп, ймовірно, відтермінує день набрання чинності підвищеними тарифами для низки торговельних партнерів, щоб дати більше часу на перемовини. Як пише Politico, про це сказав 11 червня міністр фінансів Скотт Бессент у спілкуванні з членами Конгресу. Спілкуючись із членами Конгресу з податкового комітету, Бессент сказав, що в адміністрації готові змістити на пізнішу дату набрання чинності підвищеними тарифами для низки торгових партнерів, що призначена на 8 липня – аби дати більше часу для перемовин.За його словами, зараз конструктивні перемовини тривають з 18 країнами.”Але якщо хтось не веде перемовин, тоді цього не буде”, – додав Бессент. Нагадаємо, Трамп несподівано відклав запровадження драконівських тарифів проти багатьох країн світу до 8 липня задля перемовин про нові умови торгівлі після того, як спершу у квітні оголосив нові мита для майже всіх країн світу.Білий дім очікував “90 угод за 90 днів”, але донедавна була укладена лише одна угода – з Британією. 11 червня США та Китай домовилися про рамкову торговельну угоду. Повідомляли, що на фінальному етапі також перемовини з Канадою.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 12 червня 2025 року Курс долара порівняно з 11 червня знизився до позначки 41.5117 за 1 долар. Євро подешевшав на 5 коп. до 47.4562 за 1 євро. Фунт стерлінгів подешевшав на 11 коп. до 56.0117 за 1 фунт стерлінгів. Курс швейцарського франка знизився рівня 50.4763 за 1 швейцарський франк. Курс польського злотого впав на 3 коп. до 11.1366 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.511 700 EUR Євро 47.456 200 GBP Фунт стерлінгів 56.011 700 CHF Швейцарський франк 50.476 300 PLN Польський злотий 11.136 600 Національний банк України встановлює курс з 15:00 до 16:00, курс починає діяти з наступного дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

Українська економіка через 20 років може випередити російську. Це можливо за кількох умов.Про це міністр фінансів США Скотт Бессент заявив під час слухань у Конгресі.Бессент підкреслив, що в кожній країні економічна безпека – це національна безпека. При цьому, за словами міністра, він і президент США Дональд Трамп вважають, що “стабільна українська економіка в довгостроковій перспективі буде найкращим захистом”.Міністр звернув увагу, що коли впала Берлінська стіна, економіки Польщі та України були однаковими. Але зараз польська економіка втричі більша.”Я вважаю, що через двадцять років економіка України, завдяки ефективному управлінню, подібному партнерству (між Україною і США – ред.) і глобальним інвестиціям, може стати більшою, ніж економіка Росії. І я думаю, що це стане дуже сильним стримуючим фактором для тих, хто буде тоді керувати Росією”, – додав він.Бессент також нагадав, що в Римі пройде велика конференція з відновлення України. І США закликають Світовий банк зосередитися на цьому.Він уточнив, що жодна країна, яка допомагала російській військовій машині грошима, військами, обладнанням для зброї, не отримає права брати участь у відновленні України.”Не можна руйнувати країну, знищувати людей, руйнувати життя, а потім отримувати гроші за її відновлення”, – зазначив міністр.Зростання економіки УкраїниНагадаємо, у травні міжнародне агентство Fitch Ratings спрогнозувало, що економіка України зросте на 2,5% у 2025 році.Водночас агентство вважає, що зростання цін в Україні перевищить 10%.

Читати далі

Кабінет міністрів України готується подати у Верховну Раду зміни до держбюджету на приблизно 400 млрд грн. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа. Вона пояснила це тим, що цього року виникла потреба закуповувати власними силами більше зброї для Сил оборони. Бо від міжнародних партнерів надходить менше зброї. “Тому уряд готується подати у Верховну Раду зміни до держбюджету на приблизно 400 млрд грн. Ці видатки покриватимуться за рахунок перевиконання податкових та митних надходжень, ОВДП, а також грантів від партнерів”, – говориться на сайті Верховної Ради України. Голова парламентського комітету запевнила, що про підвищення податків не йдеться – усі потреби покриватимуться з кількох різних джерел. “За п’ять місяців податкова та митниця показали непоганий результат – сукупно вони перевищили планові надходження на 41 млрд грн. Усі перевиконання будуть використані на потреби оборони. Крім того, ми отримали грант на безповоротну допомогу від Великобританії на закупівлю зброї”, – пояснила вона. “Це поки що єдині кошти міжнародних партнерів, які можна використати на потреби оборони. Ідеться про близько 82 млрд грн цьогоріч. Крім того, планується збільшити план за внутрішніми запозиченнями, так званими ОВДП”, – додала Підласа. “Міноборони оперативно реагує і на зміни на полі бою, і на зміни в постачанні зброї від міжнародних партнерів. Коли виникає якась пауза в постачанні, уряд оперативно шукає кошти на закупівлю, щоб наші війська були постійно забезпечені всім необхідним”, – додала Підласа. “У першій половині цього року були законтрактовані озброєння та боєприпаси на більш як 300 млрд грн. Зараз уряд та парламент мають оперативно внести зміни до держбюджету, щоб потреба в забезпеченні військовослужбовців та в майбутніх закупівлях озброєння була повністю закрита”, – каже вона. Перебоїв у забезпеченні військовослужбовців також не буде. До кінця серпня зміни до бюджету будуть ухвалені й підписані Президентом, прогнозує Підласа. Нагадаємо: Раніше про те, що нестачу у державному бюджеті на 2025 рік будуть перекривати не за рахунок підвищення податків, а за рахунок інших джерел надходжень, заявив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Хоча цього року бюджету не вистачає до пів трильйона гривень, покрити цю “дірку” можна за рахунок детінізації економіки, а не за рахунок податків, переконаний він. Раніше повідомлялося, що вже зараз перевиконання бюджету перевищує 1 млрд завдяки дол детінізації економіки та змінам до Податкового кодексу. “Є перспектива того, що цього року все ж таки “фіскали” знайдуть можливість забезпечити надходження до державного бюджету за рахунок детінізації в розмірі 4 мільярди доларів, як ми це розраховуємо”, – сказав Гетманцев. Також повідомлялося, що компанія “Автострада”, що належить Максиму Шкілю отримає 1,18 млрд грн на добудову Подільського мосту, що сполучає правий та лівий берег Києва. “Автострада” стала єдиним учасником аукціону. Серед завдань для будівництва зазначають, зокрема, встановлення шумозахисних екранів, освітлення, світлофорів, трансформаторів. Також раніше співрозмовники ЕП в уряді й парламенті зазначали, що держава витрачає кошти Міноборони, які призначено витратити наприкінці року, через що їх може не вистачити на виплату грошового забезпечення військовим. Загальний обсяг витрачених завчасно коштів становить близько 200 мільярдів гривень. У Мінфіні, однак заявили, що інформація про загрозу виплат військовим не відповідає дійсності.

Читати далі