Категорія: Афіша

Європа наразі певною мірою компенсує скорочення допомоги Україні з боку Сполучених Штатів, лідерами є скандинавські країни та Велика Британія. Такі дані наводять в дослідженні Кільського інституту світової економіки Ukraine Support Tracker.Зазначається, що потоки допомоги Україні значно змінилися у березні та квітні 2025 року. Хоча США, колишній найбільший донор України, не виділили жодної нової допомоги протягом цього періоду та не оголошували нову допомогу з початку січня, європейські країни збільшили свою підтримку. В результаті Європа вперше з червня 2022 року перевершила США за загальним обсягом військової допомоги, яка сягнула 72 мільярдів євро порівняно з 65 мільярдами євро від США.Європейська підтримка України різко зросла у березні та квітні, порахували автори дослідження. Всього за два місяці Європа виділила 10,4 мільярда євро військової допомоги та 9,8 мільярда євро гуманітарної та фінансової допомоги – найбільший сукупний показник за будь-який двомісячний період з початку війни.Останні дані свідчать про те, що середньомісячна допомога Європи з січня по квітень 2025 року дещо перевищила середній показник за 2022–2024 роки.Примітно, що Європа заповнила прогалину. Залишається з'ясувати, чи це тимчасовий сплеск, чи початок більш тривалого зсуву в ролі Європи як головного прихильника України, — заявив керівник програми Крістоф Требеш.Останні дані показують, що нещодавнє зростання допомоги Європи було зумовлене невеликою групою країн. Збільшення не було розподілено рівномірно по всій Європі. Скандинавські країни та Велика Британія значно збільшили свою допомогу, тоді як інші, такі як Німеччина, зберегли більш помірний рівень.Так, Швеція виділила 1,6 мільярда євро у березні, а Норвегія — 670 мільйонів євро у квітні — рекордні місячні показники для обох країн. Загалом країни Північної Європи збільшили свою допомогу на 5,8 мільярда євро з січня по квітень 2025 року.Серед більших європейських економік Велика Британія також активізувала цю діяльність, виділивши 4,5 мільярда євро з початку року. З цієї суми 1,8 мільярда євро надійшло за рахунок заморожених російських активів, а не нових бюджетних витрат. Франція внесла 2,2 мільярда євро, включаючи майже 195 мільйонів євро заморожених активів. Інституції ЄС також відіграли важливу роль, виділивши 12,2 мільярда євро за той самий період.Натомість інші великі європейські економіки продемонстрували лише незначне зростання. Іспанія та Італія виділили лише 10 мільйонів євро та 20 мільйонів євро відповідно у 2025 році.Німеччина виділила 650 мільйонів євро у 2025 році, що є падінням приблизно на 70 відсотків порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Зауважується, що ці цифри для ФРН не залежать від нещодавнього рішення уряду припинити публікацію детальних даних про військову допомогу на своєму офіційному вебсайті.Потужна участь країн Північної Європи стала ще більш помітною після припинення нової допомоги США. Натомість вражає, як мало Німеччина виділила за останні місяці. Замість збільшення своєї підтримки після вступу Трампа на посаду, ми спостерігаємо різке скорочення німецької допомоги порівняно з попередніми роками. Така ж тенденція стосується Італії та Іспанії, – пояснив Требеш.Ukraine Support Tracker містить перелік та кількісну оцінку військової, фінансової та гуманітарної допомоги, обіцяної Україні з 24 січня 2022 року. Нинішній аналіз охоплює допомогу до квітня 2025 року. Він охоплює 40 країн, зокрема держави-члени ЄС, інші країни G7, а також Австралію, Південну Корею, Туреччину, Норвегію, Нову Зеландію, Швейцарію, Китай, Тайвань та Індію. Інституції ЄС включені як окремий донор. Трекер містить перелік зобов’язань між урядами; приватні пожертви або пожертви від міжнародних організацій, таких як МВФ, не включені до основної бази даних. Потоки, що надходять до інших країн, таких як, наприклад, Молдова, не враховуються.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни ЄС уже заплатили понад 200 мільярдів євро за енергоносії з РФ. На нафту та вугілля вже діють санкції, а імпорт газу планують припинити до 2027 року. Про це повідомляє Financial Times.У виданні зазначають, що цього тижня Брюссель планує представити нові юридичні механізми, щоб повністю заборонити імпорт викопного палива з Росії до ЄС. Це стосується нафти, газу й вугілля. Але водночас відтерміновано вирішення іншої, не менш важливої проблеми – залежності від російських ядерних технологій.У 2024 році Росія отримала від країн ЄС 22 мільярди євро, з яких близько 700 мільйонів – за ядерне паливо. Попри невеликі обсяги, відмова від російського атома – набагато складніша задача, ніж відмова від нафти чи газу.Причина – технічна складність і висока залежність. Євросоюз має 101 ядерний реактор, з яких 19 – радянського типу ВВЕР, які найбільше залежать від постачання з Росії. Близько 20-25% урану, що використовується в ЄС, надходить із РФ, і багато реакторів досі замовляють у Росії запасні частини та технічну підтримку.”Ланцюг постачання урану дуже складний, тому потрібен поступовий підхід”, – пояснив експерт з енергетики.Водночас представники ЄС заявляють, що Європейська комісія прагне повністю відмовитися від імпорту російських ядерних технологій до 2030-х років. Але, як зазначено в офіційному документі, для цього потрібно інвестувати щонайменше 241 мільярд євро в розвиток власного ланцюга постачання ядерного палива.Це питання розглянуть міністри країн ЄС під час спеціальної зустрічі в понеділок, де говоритимуть про майбутнє ядерної енергетики та необхідні інвестиції.Проте реалізувати це буде непросто – Росія домінує на ядерному ринку, і це серйозна проблема.”Росатом – одна з найбільших компаній у всіх секторах ядерної енергетики”, – цитує видання слова експерта з питань атомної енергетики.Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що новий пакет санкцій ЄС проти Росії поки не має великого впливу. Тому у 2025 році РФ може отримати від експорту сировини та енергоносіїв до Європейського Союзу більше коштів, ніж ЄС витрачає на військову допомогу Україні.

Візит президента Китаю Сі Цзіньпіна до Казахстану покликаний зміцнити вплив Китаю в Центральній Азії на тлі загального ослаблення Росії. Про це повідомляє Bloomberg.Президент Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін відправився з візитом до Казахстану для переговорів з президентом Касим-Жомартом Токаєвим та участі в другому саміті глав держав Центральної Азії.У понеділок, 16 червня, у Сі заплановані переговори з лідером Казахстану, а наступного дня він візьме участь у багатосторонньому саміті за участі керівників Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану й Узбекистану.Видання зазначає, що це лише третя закордонна поїздка Сі Цзіньпіна у 2025 році. Зустріч в Астані проходить одночасно із самітом “Групи семи” (G7) в Канаді.Візит Сі до Центральної Азії також відбувається невдовзі після візиту держсекретаря США Марко Рубіо, який провів переговори з міністром закордонних справ Казахстану у Вашингтоні.Укріплення в Центральній АзіїЯк зазначають аналітики, одним із головних завдань поїздки є посилення позицій Китаю у Центральній Азії, зокрема в контексті можливої ескалації напруги у відносинах із США. Саме в Казахстані понад десять років тому Сі Цзіньпін вперше оголосив про запуск ініціативи “Один пояс, один шлях”.Партнер лондонської консалтингової компанії PRISM Strategic Intelligence Ltd. Кейт Маллінсон зазначає, що Пекін прагне забезпечити економічну стабільність на випадок подальшого загострення відносин із Вашингтоном.За її словами, Китай “вийшов із останніх трьох років значно сильнішим у Центральній Азії” та продовжує зміцнювати свою економіку та ланцюги постачання після того, як Захід намагався ізолювати Росію з 2022 року.На переговорах, імовірно буде також порушена тема торговельних обмежень і тарифної політики адміністрації президента США Дональда Трампа.У Bloomberg зазначають, що в умовах глобального суперництва Китай прагне розвивати альянси у Центральній Азії, де загострюється боротьба за доступ до природних ресурсів та геополітичний вплив. У цьому контексті важливою стала і зовнішньополітична активність країн Заходу: нещодавно регіон відвідали прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.Регіон Центральної Азії, який володіє значними запасами урану, нафти та рідкоземельних металів, має стратегічне значення для Китаю, оскільки забезпечує ключові сухопутні маршрути експорту товарів до Європи. Історичний вплив Росії на колишні радянські республіки був ослаблений внаслідок війни в Україні, яка триває вже четвертий рік.Це створює додаткові можливості для Пекіна щодо нарощування експорту до регіону з сукупним валовим внутрішнім продуктом у розмірі приблизно 500 млрд доларів.Важливий партнер ПекінаУ Bloomberg звернули увагу на той факт, що візит Сі Цзіньпіна до Казахстану стане вже третім із 2020 року, що свідчить про особливе значення цієї країни у зовнішньополітичному курсі КНР.Президент Токаєв, який володіє китайською мовою та має дипломатичний досвід роботи у Китаї, очолює державу з 2019 року. Його уряд планує залучити до 2029 року 150 млрд доларів інвестицій, і значна частина цього обсягу може надійти з Китаю, з огляду на скорочення економічної присутності Росії в регіоні.Згідно з офіційними оцінками казахської сторони, загальний обсяг китайських інвестицій у країну перевищує 26 млрд доларів. Китай входить до п’ятірки найбільших інвесторів у Казахстані поряд зі США та Швейцарією.У березні цього року голова Міжнародного відділу Центрального комітету Компартії КНР Лю Цзяньчао наголосив, що Китаю потрібна “процвітаюча Центральна Азія”, та заявив, що Пекін відкритий до активнішої взаємодії з регіоном у межах свого економічного зростання.Розширення дипломатичних зв'язків ПекінаКитай продовжує розширювати дипломатичні зв’язки з країнами Глобального Півдня, зокрема в межах регіональних об’єднань. Сі Цзіньпін бере участь у відповідних самітах із лідерами держав Латинської Америки й Африки.Китай також робить ставку на альтернативу G7 – об’єднання BRICS, партнерами якого також є Казахстан і Узбекистан. Саміт BRICS заплановано на липень, і серед питань на порядку денному розглядатиметься ідея створення спільної валюти.У Шанхаї на нещодавньому науковому семінарі китайські експерти підкреслили значення взаємодії КНР із Центральною Азією для зниження ризиків етнічних конфліктів і сепаратизму.Нові регіональні бізнес-угодиАналітики видання зазначають, що Пекін активно нарощує обсяги двосторонньої торгівлі з регіоном, інвестуючи в галузі енергетики, транспорту і цифрових технологій.З 2023 року Китай став найбільшим торговельним партнером Казахстану, обійшовши Росію, попри те, що Казахстан і Киргизстан залишаються членами Митного союзу під керівництвом Москви.У 2022 і 2023 роках експорт китайських товарів до п'яти країн Центральної Азії зріс більш ніж на 40%. Компанії Huawei та BYD розширювали свою присутність на ринках регіону.За перші чотири місяці 2025 року зростання експорту зберігалося на рівні, майже втричі вищому, ніж за аналогічний період 2021 року, до початку повномасштабної війни в Україні.Очікується, що в межах візиту Сі Цзіньпіна до Казахстану буде укладено низку нових бізнес-угод.Зокрема, китайська корпорація East Hope Group планує реалізувати в країні масштабний індустріальний проєкт вартістю понад 12 мільярдів доларів.Він передбачає будівництво алюмінієвого заводу потужністю 1 мільйон тонн металу на рік. Проєкт координується державною інвестиційною компанією Kazakh Invest.

Влада німецької землі Шлезвіг-Гольштейн розпочала масштабний перехід із програмного забезпечення Microsoft на рішення з відкритим вихідним кодом у всьому державному секторі.Цей крок продиктований прагненням зміцнити цифрову незалежність, забезпечити безпеку даних і скоротити залежність від американських IT-гігантів.Менш ніж за три місяці жоден чиновник, поліцейський чи суддя регіону не користуватиметься програмами Microsoft на роботі. Замість них планується використання альтернативних додатків: LibreOffice замість Word і Excel, Open-Xchange для пошти і календарів, а в перспективі – перехід на операційну систему Linux.«Ми закінчили з Teams!», — заявив міністр цифровізації Дірк Шредтер, виступивши по відеозв'язку через програму з відкритим вихідним кодом. За його словами, Німеччина повинна контролювати власні цифрові дані та інфраструктуру, а не покладатися на американські сервіси.Влада регіону також має намір перенести зберігання даних у хмарну систему під контролем німецьких операторів. Очікується, що повна відмова від Microsoft дасть змогу заощадити десятки мільйонів євро за рахунок відмови від ліцензійних відрахувань і додаткових витрат на оновлення.Подібні проєкти набирають популярності в Європі. Раніше на використання Linux перейшла французька жандармерія, а в Індії Міністерство оборони 2023 року запустило власну операційну систему Maya OS.Експерти підкреслюють, що успіх ініціативи залежить від якісної підготовки та підтримки співробітників у процесі переходу. Шлезвіг-Гольштейн має намір стати піонером і прикладом для інших адміністрацій, готових зробити ставку на цифровий суверенітет.

Європейська комісія навмисно затримала роботу над новою довгостроковою торговельною угодою з Україною до завершення президентських виборів у Польщі та Румунії, щоб не спровокувати протести фермерів, які могли б вплинути на результати виборів. Про це пише польська Dziennik Gazeta Prawna із посиланням на власні джерела.У червні 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення ЄС тимчасово скасував мита та квоти на українські сільгосптовари, щоб допомогти Україні компенсувати підвищені витрати на експорт через загрозу традиційним морським торговим шляхам в Чорному морі.Ці тимчасові пільги закінчилися 6 червня 2025 року, відколи почав діяти “довоєнний” режим торговельних квот, поки сторони ведуть переговори про нову багаторічну угоду.Вона має бути готова до кінця липня 2025 року і, за прогнозами експертів, буде більш вигідною для України, ніж поточні обмеження.Єврокомісар з сільського господарства Крістоф Гансен казав, що нові квоти будуть встановлені “десь посередині” між поточними рівнями та тимчасовими пільгами, що діяли останні три роки.”За словами нашого співрозмовника, ЄК свідомо затягувала роботу над новою угодою, щоб не оприлюднювати пропозиції, які, як очікується, підуть на користь українським виробникам, до президентських виборів у Польщі та Румунії. Були побоювання, що потенційні протести фермерів в обох країнах можуть суттєво підірвати президентські шанси проєвропейського Рафала Тшасковського (який зрештою програв Каролю Навроцькому) та проєвропейського Нікушора Дана (який зрештою переміг Джорджа Сіміона)”, – пише DGP.Українське сільське господарство – вкрай чутливе питання для Польщі.Польські фермери бояться конкуренції з боку дешевих українських продуктів, особливо через географічну близькість та цінові диспропорції. У 2024 році дефіцит торгового балансу Польщі з Україною в агропродовольчій сфері становив 600 млн євро.Сільськогосподарські товари становлять близько 60% загального українського експорту, водночас ЄС купує приблизно 60% цих товарів на суму майже $15 млрд.

Ціни на нафту зросли після того, як Ізраїль та Іран продовжили атаки один на одного у вихідні. Ринок готується до ескалації, яка може порушити постачання з регіону, на частку якого припадає близько третини світового видобутку сирої нафти. Про це повідомляє Bloomberg.Зростання цін на нафту після атак ІзраїлюBrent підскочила на 5,5% на відкритті торгів, потім скоротила зростання до 75 доларів за барель. West Texas Intermediate торгувалася в районі 74 доларів. Причиною різкого руху став напад Ізраїлю на найбільше іранське газове родовище Південний Парс.Після серії атак на ядерні об'єкти і військове керівництво Ірану минулого тижня, Ізраїль завдав удару по інфраструктурі, що призвело до зупинки видобутку на платформі.Загроза Ормузької протоки тривожить ринкиХоча руйнування газодобувної інфраструктури саме по собі викликає занепокоєння, основна увага нафтового ринку зосереджена на ситуації навколо Ормузької протоки.Через цей вузький морський шлях країни Близького Сходу транспортують близько п'ятої частини всього світового щоденного видобутку нафти. Будь-які спроби Ірану перекрити маршрут створять загрозу для глобальних поставок і можуть призвести до нового витка зростання цін.Аналітики стримані, але побоювання зберігаютьсяНа думку аналітиків, подальше зростання цін на нафту буде можливе лише в разі блокування Ормузької протоки або активізації хуситів у Ємені. Роберт Ренні, голова відділу досліджень сировинних товарів і вуглецю в Westpac Banking Corp, заявив, що поточна волатильність залишається в рамках очікуваної.Він наголосив, що вартість Brent, найімовірніше, залишиться нижче 80 доларів за барель, якщо ситуація не погіршиться.Фінансові ринки зазнали стресуПогіршення обстановки на Близькому Сході викликало хвилю паніки на ринках. У п'ятницю ціни на нафту різко злетіли більш ніж на 13%, але пізніше скорегувалися вниз. Інвестори стали переводити капітали в захисні активи, як-от золото і казначейські облігації.На тлі ескалації Іран скасував заплановані на неділю переговори зі США, які мали відбутися в Омані.Вибух і пожежа на Південному ПарсіЗа інформацією іранського агентства Tasnim, удар Ізраїлю спричинив потужний вибух і подальшу пожежу на переробному заводі, пов'язаному з Південним Парсом. Газ, що видобувається на цьому родовищі, в основному використовується всередині країни, а його експорт обмежений. Однак у процесі видобутку також виробляється так званий конденсат, який Іран активно експортує за кордон.Економічні наслідки для ІрануСпроби перекрити Ормузьку протоку можуть призвести до серйозних наслідків для самої іранської економіки. Китай є найбільшим імпортером іранської нафти, і будь-які перебої з поставками вдарять по бюджету Тегерана.На думку аналітика Kpler Мую Сюй, закриття протоки не має економічного або політичного сенсу і стане вкрай ризикованим кроком.Ціни відіграли річні втратиХоча інфраструктура з експорту нафти поки що не постраждала, напруженість уже вплинула на котирування. Ціни на нафту практично повністю відновили позиції, втрачені з початку року.Водночас ринок враховує вплив чинників, таких як торговельна політика колишнього президента Дональда Трампа і можливе збільшення видобутку в рамках угоди ОПЕК+.Сигнали з ринку вказують на довгострокові ризикиНа ф'ючерсних ринках спостерігається зростання показників, що відображають очікування поставок у майбутньому. Розрив між двома найближчими грудневими контрактами досяг 1,29 долара за барель, склавши 3,48 долара.Це свідчить про зростаючі побоювання учасників ринку у зв'язку з можливою тривалою нестабільністю в регіоні.Можлива блокада Ормузу – головний фактор ризикуМукеш Сахдев, аналітик Rystad Energy, заявив, що потенційна блокада Ормузької протоки Іраном залишається ключовим ризиком для нафтових ринків. Він підкреслив, що такий сценарій може призвести до безпрецедентної дестабілізації. При цьому, за його словами, поки що немає ознак, що Іран готовий до такого радикального кроку.

Росія здійснює незаконне перевантаження нафти між танкерами у відкритому морі поблизу узбережжя Греції та Кіпру. Про це заявило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.Росія з липня 2024 року використовує як плавучий перевантажувальний хаб для постачання підсанкційної нафти танкер типу “Афрамакс” ІМО 9247443, без західного страхування.Як зазначили в ГУР, такі операції становлять екологічну загрозу, дозволяють РФ приховувати походження нафти, ухилятися від міжнародного контролю і забезпечувати її постачання до третіх країн в обхід санкцій.Дані про судно ГУР оприлюднило на порталі War&Sanctions.Крім того, на порталі опубліковані дані про 159 нафтових танкерів, більшість із яких входить до тіньового флоту РФ, та інформація про 55 капітанів цього флоту.Загалом у базі порталу оприлюднені дані про 577 таких нафтотанкерів. Загальний дедвейт ідентифікованих суден перевищує 63 мільйони метричних тонн.В ГУР підкреслили, що на четвертому році повномасштабного вторгнення Росії в Україну експорт нафти й газу залишається ключовим джерелом наповнення бюджету РФ. Згідно з оцінками, третина цих доходів у 2025 році спрямовується на фінансування війни проти України.Тіньовий флот активно використовує високоризикові практики в морській логістиці, включаючи вимкнення автоматичних систем ідентифікації, спуфінг навігаційних даних, перевалку нафти в нічний час без освітлення, використання прапорів зручних юрисдикцій, а також реєстрацію підставних компаній.Ці дії створюють серйозні загрози для екологічної безпеки, особливо з огляду на технічний стан старих суден тіньового флоту й відсутність страхування. Вони можуть призвести до масштабних аварій і екологічних катастроф поблизу берегів країн Європейського Союзу.Окрім ухилення від санкцій, тіньовий флот використовується Росією як елемент гібридної війни. Встановлені випадки участі таких суден у розвідувальних і диверсійних операціях, зокрема в Балтійському морі, де вони ведуть спостереження за військово-морською інфраструктурою, підводними кабелями та іншими критичними об’єктами.ГУР наголошує на необхідності посилення санкційного тиску на російську економіку, зокрема зниження граничної ціни на нафту й нафтопродукти, відмови країн G7 і ЄС від імпорту нафтопродуктів, вироблених із російської сировини, заборони на проведення STS-операцій у територіальних водах країн G7 і ЄС, посилення контролю за страховим покриттям суден на західному ринку, введення повної заборони на імпорт російського скрапленого природного газу і трубопровідного палива.ГУР продовжує документувати механізми ухилення РФ від санкцій і розкривати структуру мережі, за допомогою якої вона фінансує війну проти України.Портал War&Sanctions залишається інструментом для системного викриття і міжнародної протидії російській тіньовій морській логістиці.Як повідомлялося, Швеція з липня посилить контроль за іноземними суднами в Балтійському морі в межах боротьби з російським тіньовим флотом.

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 16 червня 2025 року Курс долара порівняно з 15 червня впав на 4 коп. до 41.4466 за 1 долар. Євро подешевшав на 39 коп. до 47.6926 за 1 євро. Фунт стерлінгів подешевшав на 27 коп. до 56.1104 за 1 фунт стерлінгів. Швейцарський франк подешевшав на 8 коп. до 50.9736 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подешевшав на 11 коп. до 11.1581 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.446 600 EUR Євро 47.692 600 GBP Фунт стерлінгів 56.110 400 CHF Швейцарський франк 50.973 600 PLN Польський злотий 11.158 100 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Україна може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від ЄС через зрив реформ, передбачених у програмі Ukraine Facility. Про це пише пресслужба Центру економічної стратегії (ЦЕС). Український уряд не виконав три структурні маяки, передбачені програмою Ukraine Facility на перший квартал 2025 року. Як наслідок, держава може недоотримати до 1,5 млрд євро допомоги від Європейського Союзу. Такий висновок міститься в щомісячному Моніторингу виконання програм МВФ та ЄС, підготовленому консорціумом аналітичних центрів RRR4U. Серед невиконаних зобов’язань – збільшення штату Вищого антикорупційного суду, реформа АРМА та реформа територіальної організації виконавчої влади. Загалом із 11 маяків, які мали бути виконані до кінця другого кварталу, реалізовано лише три. “Висока ритмічність ERA loans – не панацея і не привід завалювати Ukraine Facility”, – прокоментував економіст ЦЕС Богдан Слуцький.Він нагадав, що у 2025 році Україна планує збільшити видатки держбюджету на 400 млрд грн, значну частину яких профінансують коштом розміщення дорогих ОВДП під 16%+ річних. На відміну від єврофінансування, всі вимоги МВФ, що стосувалися інтеграції публічних інвестицій у бюджетний процес, були виконані вчасно. Це дозволить Україні отримати черговий транш від МВФ у розмірі 490 млн дол. Водночас загальна ситуація з реформами в межах програми залишається складною — зокрема, щодо митниці уряд заздалегідь домовився про перенесення відповідного маяка на кінець року. Нагадаємо: Україна отримала від Європейського Союзу ще один мільярд євро за рахунок російських активів. Протягом 2025–2026 років Україна отримає за рахунок надприбутків з російських активів 3 млрд дол. Європейський Союз офіційно оголосив про намір виділити майже 1,9 млрд євро на військову підтримку України.