Індекс фінансового стресу на найнижчому рівні з початку вторгнення – НБУ

Протягом першої половини 2025 року Індекс фінансового стресу (ІФС), який вимірює НБУ, перебував на найнижчому рівні з початку повномасштабного вторгнення, хоча і був волатильним. Про це йдеться у звіті про фінансову стабільність НБУ.Як зазначили в НБУ, незмінно найбільший внесок в ІФС мав валютний субіндекс, який дещо знизився порівняно з початком року передусім через скорочення обсягів валютних інтервенцій.Основне джерело волатильності ІФС – це субіндекс державних цінних паперів, який коливався унаслідок різких змін спредів за суверенними єврооблігаціями й дещо зріс порівняно з початком року.Значення субіндексу поведінки домогосподарств залишалося майже незмінним передусім через збереження відносно високого рівня ставок за депозитами населення.Субіндекс корпоративних цінних паперів тимчасово зростав через коливання цін акцій українських компаній, спричинених зміною очікувань про успішність мирних перемовин, але на початку літа він повернувся до мінімальних значень.Банківський субіндекс залишається низьким, попри незначне зниження показників ліквідності навесні, повідомили в НБУ.Фінансовий стресНагадаємо, Індекс фінансового стресу в Україні різко зріс після російського вторгнення у лютому 2022 року. Але, як зазначали в НБУ, він був меншим, ніж під час криз 2008 та 2014-2015 років.МВФ у березні оприлюднив два сценарії для України. Базовий сценарій війна закінчиться наприкінці 2025 року. Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.Негативний сценарій передбачає, що війна триватиме до середини 2026 року. Він сценарій передбачає падіння реального ВВП на 2% у 2025 році та на 0,5% у 2026 році.

Читати далі

Німеччина може створити стратегічне сховище газу – Bloomberg

Німеччина розглядає можливість створення стратегічного сховища газу, меншої версії американського резерву нафти на випадок надзвичайних ситуацій. Про це пише Bloomberg з посиланням на осіб, обізнаних з цими планами.Міністерство економіки доручило експертам вивчити доцільність створення державного сховища газу. Більшість газових сховищ належать приватним компаніям, які купують паливо влітку і платять за його зберігання до зими, коли сподіваються продати його на ринку з прибутком.Представник уряду повідомив, що міністерство проводить тендер на проведення широкого дослідження ринку газу, і стратегічне сховище є лише одним з аспектів цього дослідження.Німеччина має одні з найбільших сховищ в Європі і зараз бореться з поповненням запасів, оскільки через погану економічну ситуацію сховища є надзвичайно порожніми, що спонукало нещодавно пом'якшити вимоги до заповнення. Відсутність активності змусила таких операторів, як Uniper SE, погрожувати закрити об'єкти, які не приносять прибутку.Німеччина потребує газу для галузей промисловості, які є рушійною силою її економіки, тому урядовці розглядають можливість використання державних резервів.Стратегічний резерв нафти США є найбільшим у світі джерелом нафти для надзвичайних ситуацій, що робить його важливим фактором стримування від припинення імпорту нафти та ключовим інструментом зовнішньої політики.Деякі члени ЄС, зокрема Італія та Австрія, вже мають державні стратегічні запаси газу, які не є вільно доступними для решти ринку. За даними Європейської мережі операторів систем транспортування газу, державні запаси в середньому покривають близько 11% загальної місткості сховищ ЄС.Це питання є особливо актуальним для півдня країни, де попит на газ з боку промисловості є високим. Хоча уряд нещодавно знизив цілі щодо зберігання газу, щоб послабити ціновий тиск на запаси, він зберіг вищі вимоги до наповнення чотирьох сховищ поблизу кордонів зі Швейцарією та Австрією.Одним з об'єктів, який коротко обговорювався як можливе стратегічне сховище для Німеччини, але зараз вважається менш придатним, є Реден, одне з найбільших в Європі, за словами одного з джерел.Газ, який зберігається на короткий термін на терміналах країни для імпорту скрапленого природного газу, також може бути використаний як стратегічний запас, зазначають джерела. Німеччина розбудувала потужності під час енергетичної кризи, щоб замінити російський трубопровідний газ, і наразі має три термінали, що функціонують.

Читати далі

Внаслідок атаки РФ знищено два відділення “Укрпошти”

Внаслідок ворожої атаки вночі 17 червня “Укрпошта” втратила два відділення в Києві – 03124 і 03126. Про це інформує гендиректор компанії Ігор Смілянський.”Попередньо — вже завтра поновимо роботу відділення 03124 за новою адресою і передамо всі посилки. Повідомимо додатково”, – написав він в Telegram.Крім того, відділення 03126 тимчасово обслуговуватиметься через 03061 — поки компанія шукає нове приміщення та також намагається якнайшвидше поновити роботу.Фото: t.me/igorsmelyanskyНагадаємо, через обстріли російських окупантів вночі 17 червня 1148 осель киян залишились без світла.Також під час масованої повітряної атаки зазнала пошкоджень залізнична інфраструктура в Києві та області.

Читати далі

В Україні фіксують зростання споживання електроенергії

Станом на ранок 17 червня в Україні зросло споживання електроенергії; вчора добовий максимум був зафіксований увечері. Про це заявила НЕК “Укренерго”.”Споживання електроенергії зросло. Сьогодні, 17 червня, станом на 9:30, воно було на 5,1% вищим, ніж попереднього дня – у понеділок. Причина – хмарна погода та дощ у західних регіонах нашої держави, що зумовлює низьку ефективність побутових сонячних електростанцій у кількох областях”, – ідеться в повідомленні. Як зазначається, вчора, 16 червня, добовий максимум споживання був зафіксований увечері. Він був на 2% вищим, ніж максимум попереднього робочого дня – у п’ятницю, 13 червня. Причина таких змін – традиційне зростання рівня енергоспоживання на початку тижня. В Укренерго нагадали про необхідність перенести активне енергоспоживання на денні години – період найефективнішої роботи сонячних електростанцій. У компанії закликали користуватися потужними електроприладами з 10:00 до 18:00. За інформацією Міністерства енергетики, в Україні ведуться роботи з відновлення енергооб’єктів, пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів. Вживають усіх необхідних заходів для стабільного функціонування енергосистеми в умовах постійних атак. Станом на 17 червня система збалансована, планових обмежень для споживачів не передбачено, додали у міністерстві.Як повідомлялось, цьогоріч літня ремонтна кампанія скоригована з урахуванням досвіду 2024 року так, щоб у період високих температур енергосистема мала достатньо генерації для покриття споживання.

Читати далі

Унаслідок нічної атаки Києва пошкоджено залізничні вагони із зерном

Через обстріл, який РФ здійснила уночі 17 червня, пошкоджено вантажні вагони із зерном. Про це заявив голова правління АТ “Укрзалізниця” Олександр Перцовський.”Київ, сьогоднішній ранок. Українська залізниця, українське зерно. Ворог продовжує нищити все українське”, – написав він.facebook.com/oleksandr.pertsovskyiВодночас голова правління запевнив, що “все буде оперативно відновлено”, а на “рух поїздів впливу не буде”.Як повідомлялося, під час нічної атаки 17 червня Росія випустила по Україні більш як 440 дронів і 32 ракети. У Києві 27 локацій перебували під комбінованою російською атакою. За попередніми даними, загинули 14 людей.

Читати далі

Австрія пропонує ЄС залишити опцію відновлення імпорту газу з РФ, але з умовою

Європейський Союз повинен залишити можливість відновлення імпорту російського газу у разі досягнення мирної угоди для завершення війни в Україні, заявило міністерство енергетики Австрії. Про це пише газета Financial Times.”Брюссель має зберегти опцію перегляду ситуації після завершення війни”, — повідомило міністерство енергетики Австрії в коментарі газеті.Ця заява підтвердила повідомлення про те, що державна секретарка з питань енергетики Елізабет Цегетнер закликала колег з ЄС на зустрічі в Люксембурзі у понеділок врахувати можливість відновлення імпорту російського газу. Про це розповіли дипломати, знайомі з перебігом переговорів.Це перший випадок з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли країна ЄС, окрім Угорщини чи Словаччини, публічно говорить про можливе повернення до закупівлі російського газу після завершення війни.Водночас Єврокомісія вже у вівторок планує запропонувати заборонити нові газові контракти з Росією та розірвати чинні протягом наступних двох років — незалежно від результатів мирних переговорів.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен заявив у понеділок, що навіть у разі укладення мирної угоди відновлювати імпорт російського газу не можна.”Це було б дуже нерозумне рішення, яке просто знову наповнило б воєнну скарбницю Путіна. Це означало б повторення помилок минулого”, — сказав він.На відміну від вугілля, імпорт якого ЄС заборонив у 2022 році, та обмеження цін на нафту з боку G7, газ не підпадає під офіційні санкції ЄС.Проте більшість країн, зокрема Німеччина, фактично припинили закупівлю російського газу — попри серйозні економічні наслідки. Водночас імпорт російського зрідженого газу (LNG) зріс і досяг рекорду — 16,5 млн тонн у 2023 році.Європейські чиновники раніше обговорювали, чи варто включати повернення до російського газу в можливу мирну угоду з РФ. Єврокомісія ж наполягає на категоричній відмові від такого сценарію.Також Брюссель пропонує повністю заборонити використання газопроводів Nord Stream, що з’єднують Німеччину з Росією — цей крок підтримує канцлер ФРН Фрідріх Мерц, як спосіб запобігти спробам повернення до дешевих поставок із Росії.Австрія традиційно мала високу залежність від російського газу — до початку війни близько 80% імпорту припадало на РФ. Це забезпечувалося довгостроковими контрактами між “Газпромом” та австрійською компанією OMV, 31,5% якої належить уряду. У грудні минулого року OMV офіційно розірвала відносини з “Газпромом” після тривалої контрактної суперечки.Хоча Відень і розширив постачання газу з інших європейських країн, зокрема Німеччини, Австрію часто критикують за повільне зменшення залежності від Росії. Водночас країна дотримується нейтралітету в політиці, але підтримує санкції проти РФ.Сусіди Австрії — Угорщина та Словаччина, які зберігають енергозалежність від РФ і мають проросійські уряди, відкрито виступають проти плану Єврокомісії припинити імпорт усіх російських енергоносіїв до 2027 року.

Читати далі

Золото буде витісняти долар із резервів центробанків у світі – опитування

Центральні банки по всьому світу очікують, що частка їхніх золотих запасів у резервах збільшиться протягом наступних п'яти років. При цьому їхні доларові резерви скоротяться. Про це йдеться в опитуванні Всесвітньої ради із золота (WGC).Попит на золото з боку центральних банків значно зріс за останні три роки, незважаючи на його зростання. Ціни досягли історичного максимуму в 3500 доларів за унцію у квітні, збільшившись на 95% з лютого 2022 року, коли Росія вторглася в Україну.В опитуванні WGC, проведеному в період із 25 лютого до 20 травня, узяли участь 73 центральні банки, і 76% із них очікують, що їхні золоті запаси збільшаться за п'ять років порівняно з 69% торік.Майже три чверті респондентів очікують, що доларові резерви центральних банків скоротяться через п'ять років порівняно з 62% минулого року.Кризовий дорогоцінний метал”Показники золота під час кризи, диверсифікація портфеля і хеджування інфляції є ключовими темами, що визначають плани щодо накопичення більшої кількості золота в наступному році”, – йдеться в прес-релізі WGC.За даними WGC, за останні три роки центральні банки накопичували понад 1000 тонн золота. Це являє собою значне зростання порівняно із середнім показником у 400-500 тонн у попередньому десятилітті.”Це помітне прискорення темпів накопичення відбулося на тлі геополітичної та економічної невизначеності”, – заявили у WGC.За даними опитування WGC, рекордні 95% респондентів вважають, що золоті резерви центральних банків збільшаться протягом наступних 12 місяців, порівняно з 81% минулого року. Опитування також показало, що Банк Англії залишається найпопулярнішим місцем зберігання золотих резервів.За даними дослідження, 59% центральних банків назвали потенційні торговельні конфлікти і тарифи важливими для управління своїми резервами.”Більша частина цих даних надійшла з країн з ринком, що формується, та економікою, що розвивається, – 69%, – ніж з країн з розвиненою економікою – 40%”, – повідомив WGC.Резервні валютиНа долар припадало близько 58% світових валютних резервів станом на кінець 2024 року. Хоча це на 10 процентних пунктів менше, ніж десятиліття тому, частка євро не збільшилася з приблизно 20%. Замість цього виграли менш великі валюти.Віцепрезидент Європейського центрального банку Луїс де Гіндос охолодив запал розмов про те, що євро незабаром може кинути виклик статусу долара як домінуючої світової валюти.За його словами, єврозоні, як і раніше, не вистачає необхідної фінансової архітектури або оборонних можливостей, щоб стати реальним конкурентом, і це також обмежить її досягнення.Національний банк зберігає більшу частину резервів України в доларах (82,7%), на євро припадає 10,1%, на золото – 6,5%. НБУ поки що не бачить реальної альтернативи долару.

Читати далі

У Києві після удару РФ понад тисяча будинків залишилися без електрики

Після ракетного удару РФ у Києві понад тисячу осель залишилися без світла. Енергетики вже працюють над відновленням. Про це йдеться у повідомленні ДТЕК.Після нічного ракетного обстрілу Києва 1148 помешкань залишилися без електроенергії.Енергетики одразу почали роботи з відновлення мереж, щойно отримали дозвіл від ДСНС і поліції.У ДТЕК запевняють, що роблять усе можливе, аби якнайшвидше повернути світло до кожної оселі.”Дякуємо жителям столиці за розуміння та підтримку”, – йдеться у повідомленні.Нічна атака на Київ 17 червняУ ніч на 17 червня Росія здійснила масований удар по Києву за допомогою дронів-камікадзе “Шахед”.У кількох районах столиці зафіксували падіння уламків, що спричинило пошкодження житлових будинків, нежитлових споруд та автомобілів.Пошкоджень зазнали житлові будинки, нежитлові забудови і транспортні засоби. Зафіксовано влучання у верхні поверхи багатоповерхового будинку. Рятувальники та екстрені служби працювали на 12 локаціях у Солом'янському, Святошинському, Дарницькому, Дніпровському, Подільському та Оболонському районах.

Читати далі

NYT: Україна зробила перший крок для реалізації ресурсної угоди зі США

Україна зробила крок до виконання угоди зі США щодо корисних копалин. Літій із родовища “Добра” стане першим випробуванням для нових домовленостей. Про це повідомляє The New York Times.Так, 16 червня уряд України схвалив перші дії в межах історичної угоди з США щодо корисних копалин. Йдеться про підготовку до відкриття великого державного літієвого родовища “Добра” для приватних інвесторів.Що відомо про “Добру”Родовище розташоване у Кіровоградській області (поблизу Добровеличківки) та має стратегічне значення для виробництва акумуляторів для електромобілів. Воно належить до одного з найбільших у країні з видобутку літію – близько 80-105 мільйонів тонн руди з вмістом 1,1–1,4 % Li₂O.Це дві ділянки (Станкувате і Надія) зі спільно приблизно 1,2 млн тонн літієвої руди.Перший крок у виконанні угоди зі США16 червня уряд України схвалив підготовку тендеру для приватних інвесторів, які хочуть розробляти “Добру”. Даний крок має продемонструвати США реальну дію і виконання попередніх домовленостей українцями, особливо адміністрації Трампа.Американські інвестори та підтримкаДо потенційних учасників тендеру можуть увійти TechMet (компанія із частковою підтримкою Держінфраструктури США) та бізнесмен Рональд Лаудер, близький до Дональда Трампа.Саме вони раніше лобіювали відкриття родовища “Добра” для іноземного капіталу.Свого часу ТechMet називав ресурси надзвичайно значущими і дана компанія стежить за “Доброю” з 2023 року.Як працюватиме модель угодиПередбачається, що прибутки від видобутку будуть ділитися порівну – 50 % у спільний інвестиційний фонд.Частина коштів буде реінвестована в економіку України, інша – компенсуватиме США за допомогу в роки війни. Уряд також розглядає варіант інвестування цих коштів у розвиток оборонної промисловості.Інвестори остерігаються ризиківПопри значні мінеральні запаси, на заваді стоять застаріла геологія, зруйнована інфраструктура, ризики війни та репутація України в питаннях прозорості. Іноземні компанії закликають до впровадження контрактів із розподілом продукції та міжнародного арбітражу, щоб зменшити інвестиційні ризики.На що розраховує УкраїнаУкраїнська влада сподівається, що демонстрація конкретних кроків у виконанні угоди з Вашингтоном зменшить ризики політичного охолодження з боку США – особливо на тлі застою мирних переговорів із Росією та зростаючого скепсису у Білому домі щодо подальшої участі у війні.”Це стратегічне партнерство – не лише про ресурси, а й про геополітику”, – зазначає міністерка економіки Юлія Свириденко.Нагадаємо, 1 травня Україна і США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.

Читати далі

Курс валют НБУ на 17 червня

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 17 червня 2025 року Курс долара порівняно з 16 червня зріс до рівня 41.5306 за 1 долар. Євро подорожчав на 37 коп. до 48.0675 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів зріс на 29 коп. до 56.3986 за 1 фунт стерлінгів. Швейцарський франк подорожчав на 23 коп. до 51.2028 за 1 швейцарський франк. Польський злотий подорожчав на 12 коп. до 11.2760 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.530 600 EUR Євро 48.067 500 GBP Фунт стерлінгів 56.398 600 CHF Швейцарський франк 51.202 800 PLN Польський злотий 11,276 000 Національний банк України встановлює курс з 15:00 до 16:00, курс починає діяти з наступного дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі