Як правильно говорити в Україні: “Паска”, “Пасха” чи “Великдень” – пояснення мовознавців

Багато людей сперечаються щодо того, як правильно називати одне з найбільших церковних свят: "Пасха" чи "Великдень". Також сумніви виникають при вживанні назв основних атрибутів цього дня. Пояснення надали мовознавці і розказали, яких помилок припускаються українці.
Як правильно називати свято
Правильно казати: "Великдень", "Воскресіння Христове", "Паска".
Неправильна назва свята українською – "Пасха".
За словами Романа Дубровського, кандидата філологічних наук, доцента, завідувача кафедри української мови і літератури та методики їх навчання Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії, слово "Великдень" походить від "Великий день".
Ще один варіант, який також правильний, – "Воскресіння Христове". Ця назва є переважно церковною. Але, як зазначає професор філологічних наук Олександр Пономарів, її також прийнято вживати в урочистому стилі та в художніх творах.
Роман Дубровський зазначає, що слово "Пасха" можна знайти в деяких словниках. Воно означає "Пейсах", "Песах" – в перекладі "перехід". Це назва свята іудеїв, пов'язаного з виходом євреїв з Єгипту, де вони перебували в рабстві.
Назва свята "Паска" зустрічається в деяких українських регіонах. Цей варіант поширений в розмовній мові, а також використовується у мовній церковній традиції, в деяких художніх творах.
Як правильно називати святкові страви та атрибути
Правильно казати: паска, сирна паска, крашанки, писанки, яйця.
Неправильні назви: куліч, творожна паска, яєчка.
Лариса Масенко, професорка та докторка філологічних наук, зазначає, солодку обрядову випічку, яку готують на Великдень, в українській мові правильно називати "паска". Цей термін походить від єврейської назви свята "Пасха" або "Песах". Те, що він прижився у нас, можна пояснити спільним проживанням українців і євреїв на одній території, через що відбувся взаємовплив мови, кухні, культури.
Слова "куліч" в українській мові не існує, адже це російський варіант назви обрядового хліба. Незалежно від рецепту та складу інгредієнтів для приготування паски (з сиру, борошна тощо), вона все одно матиме таку назву.
До речі, русизмом є вживання слова "творог", а також "творожна паска", коли мова йде про домашній сир або паску з сиру. Український філолог Олександр Авраменко наголошує про це і каже, що правильно говорити "сирна паска".
Авраменко також розповів, що курячі яйця, які традиційно розфарбовують до свята, потрібно називати "крашанками" (якщо вони пофарбовані в один колір) або "писанками" (якщо вони мають орнамент). Неправильно називати цей атрибут великого свята "яєчками", адже це слово скоріш відноситься до анатомії та означає "парні чоловічі статеві залози".
Джерело: 5692.com.ua

Ще новини

Leave a Comment