Категорія: Кам’янське

Здається, ще зовсім недавно полиці магазинів ломилися від шампунів на будь-який смак — від ультрамодних з кератином до органічних з етикеткою “eco”. А тут раптом усе більше людей знову згадують про… господарське мило. Серйозно? Те саме, коричневе, з різким запахом і числом “72%” на боці бруска.
Цікаво, що деякі переконані: саме воно — та сама чарівна паличка для краси й сили волосся. Тож що воно таке — старий перевірений засіб чи потенційна катастрофа для вашої шевелюри?
Що ховається у простому брускуНа перший погляд — нічого особливого. Але якщо копнути глибше, то у складі господарського мила є кілька цікавих речовин:
Жири (тваринні й рослинні) — ті самі, що створюють мильну основу. Чим більше їх (як у милі з маркуванням 72%), тим м’якший вплив на шкіру і волосся.Луги — саме вони часто викликають суперечки. Хтось вважає їх шкідливими, бо пересушують. Інші — корисними, бо допомагають “відкрити” лусочки волосся, щоб поживні речовини краще проникали всередину.Колись мило було більш натуральним — у ньому не було синтетичних компонентів. Сьогодні ж частка тваринних жирів зменшилась, але навіть зараз господарське мило має чимало прихильників серед тих, хто цінує “бабусині методи”.
А взагалі, чи є користьСклад, звісно, важливий. Але чи реально мило допомагає волоссю? Ось кілька моментів, на які звертають увагу ті, хто ним користується.
Проти лупи та жирної себореї. Це, мабуть, найпопулярніше “народне” застосування. Милом миють голову при надмірній жирності шкіри. І, до речі, багатьом реально допомагає.Зростання волосся. Кажуть, що регулярне миття господарським милом (не бруском, а саме мильною пінкою!) стимулює фолікули. Результат не блискавичний, але через 2-3 тижні вже можна помітити, що волосся наче стало густішим.Об’єм і блиск. Пасма після такого “спа” дійсно можуть стати більш пружними. А жирні кислоти, що є в милі, покривають волосинку тоненькою плівкою — наче ламінування, тільки домашнє.Знебарвлення фарби. Це вже трюк для тих, хто не вгадав із кольором. Господарське мило допомагає “вимити” фарбу з волосся. Але для цього знадобиться кілька процедур і обов’язкове зволоження після кожного миття.Правильне використання — ключ до успіхуВажливо: не варто одразу брати брусок і терти ним голову — це точно не той випадок, коли “чим більше, тим краще”.
Краще зробити так:
Натріть мило на дрібну тертку.Змішайте з теплою водою до стану пінки.Нанесіть на шкіру голови й акуратно помасажуйте.Добре змийте, а після — обов’язково обполосніть волосся підкисленою водою (наприклад, додайте у воду трохи оцту чи соку лимона).Ще одна порада: інколи можна комбінувати — спочатку мити голову звичайним шампунем, а потім господарським милом. Так волосся краще очищається, особливо після укладки чи сильного забруднення.
Коли варто бути обережнимНе всім така “натуральність” на користь. Якщо у вас:
дуже сухе волосся;подразнення або хвороби шкіри голови;сильно пошкоджені пасма після фарбування або хімії.Тоді з милом краще не експериментувати. Замість користі — ризик отримати ще більше пересушення, ламкість і втрату блиску. І головне: не використовуйте мило постійно. Дайте волоссю “перепочити”, чергуйте його з м’якими шампунями без сульфатів.
Підсумуємо — чи варте воно тогоГосподарське мило — річ цікава. Недороге, доступне, перевірене часом. І, здається, в умілих руках може стати непоганим доповненням до домашнього догляду за волоссям. Але, як і з будь-чим, усе добре в міру. Правильне застосування — це вже половина успіху.
І, знаєте, іноді повернення до простого може дати кращий результат, ніж наймодніші засоби з етикеткою “натуральне”. Тільки не забувайте слухати своє волосся — воно теж підказує, коли йому щось не підходить.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Іноді достатньо лише пензля з фарбою, аби маленька кухня “виросла” на очах. Серйозно. Без перепланування, без демонтажу стін — лише правильний вибір кольору.
Цікаво, що давно поширене правило про світлі тони вже не таке беззаперечне, як раніше. Дизайнери дедалі частіше обирають нетипові рішення, і — що найголовніше — вони дійсно працюють.
Тож якщо ваша кухня виглядає, як коробочка з-під взуття, — не поспішайте її перефарбовувати в білий. Є й інші варіанти, і дуже навіть несподівані.
Оливково-зелений: колір, який “дихає глибше”Оливковий відтінок — це не просто “щось між зеленим і сіро-жовтим”. Це дуже тактильний, “спокійний” колір, який добре почувається в невеликих просторах.
Він не кричить, не втомлює і водночас має глибину. Такий собі компроміс між класикою та характером. Особливо добре працює з деревом, каменем або м’якими бежевими тонами.
Цікаво, що дизайнери часто використовують саме його, коли треба додати вишуканості без пафосу. А ще — він менш “стерильний”, ніж білий, і значно затишніший, ніж холодний синій.
Комбінації двох кольорів: гра на контрастіІдея проста: темний знизу, світлий згори. Наче ніч і день, які створюють баланс.
Наприклад, низ — насичено-синій, верх — ніжно-білий або ванільний. Таке поєднання створює відчуття, що кухня “дихає”, а не стискається з усіх боків.
Дизайнери кажуть: така схема додає динаміки, але не “тисне”. А ще це гарний спосіб додати характеру, не переборщивши з кольором. Бо суцільний темний — це вже трохи драматично, а от мікс — саме те.
Темні кольори: неочікувано, але доречноЗдається нелогічним: навіщо у маленькому просторі ще й темні тони? Але іноді саме вони роблять кухню камерною, затишною.
Уявіть бордові або шоколадні фасади з білою стільницею. Або насичений синій у парі з мармуровим фоном. Це вже не просто кухня — це стиль.
Темні кольори додають глибини. Якщо їх грамотно поєднати зі світлом (наприклад, точкове освітлення або глянцеві поверхні), простір не втрачається, а навпаки — виглядає солідніше.
Ще трохи нюансів: що ще працюєГлянцеві поверхні — відбивають світло, тож навіть темні фасади можуть виглядати “легше”.Однотонні кольори без дрібного декору — створюють відчуття цілісності.Світла підлога — контрастно підкреслює кухонну зону і розширює межі.Матові пастельні відтінки — гарна альтернатива “просто білому”.До речі, ще один лайфхак — використовувати один і той самий відтінок для стін і шаф. Так простір сприймається єдиним і візуально “розчиняється”.
Колір — це не просто декор. Це інструмент, який формує наші відчуття від простору. Маленька кухня може бути або тісною комірчиною, або камерним затишним куточком.
І рішення часто залежить не від квадратури, а від того, як саме ми підходимо до вибору кольору. Тож перш ніж знову фарбувати все в біле — дайте шанс глибшим і цікавішим відтінкам. Вони можуть здивувати.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

У Кривому Розі правоохоронці затримали 36-річного місцевого мешканця, який завдав смертельних тілесних ушкоджень знайомому. Трагедія сталася на території Тернівського району під час спільного відпочинку. Про це розповіли в ГУ Нацполіції Дніпропетровської області.
14 квітня до поліції надійшло повідомлення від перехожих про виявлення чоловіка з тілесними ушкодженнями на одній із галявин. Потерпілого у непритомному стані госпіталізували, однак врятувати його життя медикам не вдалося — чоловік помер від отриманих травм.
В ході розслідування поліцейські з’ясували, що під час конфлікту, який виник між знайомими, 36-річний чоловік наніс опоненту численні удари по голові. Жертвою виявився 44-річний місцевий мешканець.
Правоохоронці затримали підозрюваного в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Як виявилося, чоловік уже неодноразово мав проблеми із законом і раніше був судимий.
15 квітня слідчі повідомили йому про підозру за ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Наразі триває досудове розслідування.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Є така теорія: не лише зірки, а й сам місяць, у якому ви з’явились на світ, може чимало розповісти про ваш характер. І, скажемо прямо — у цьому щось є. Бо ж хіба випадково люди, народжені в один і той самий період, мають подібні звички? Одні постійно кудись поспішають, інші — як скеля, спокійні та передбачувані. А ще є ті, хто обожнює фрукти в шоколаді чи підводне плавання — просто тому, що “душа просить”.
Отож, давайте без зайвих прелюдій. Місяць вашого народження — це не просто дата в паспорті. Це маленький ключ до себе.
Січень — ті, хто не шукає легких шляхівЦі люди — як танк. Йдуть прямо, не зважаючи на перешкоди. Амбітність? Є. Самостійність? Ще й яка. Якщо щось вирішили — не переконаєш. До речі, вони дуже дисципліновані, тому й спорт обирають відповідний: бодибілдинг або бокс — там, де треба воля і характер.
Улюблений відпочинок: сон. Так, все просто. Зарядився — і знову в бій.Солодке на душу: морозиво. Холодне, як їхній внутрішній самоконтроль.Лютий — інакші. І цим пишаютьсяЦі люди — немов не з цього світу. Вони думають ширше, бачать глибше, а ще — абсолютно не бояться виглядати дивно. Бо їм це навіть подобається. Творчість для них — не хобі, а спосіб життя. Плавання — ось спорт, який їм до душі: і рух, і свобода.
Ласощі: чизкейк, йогурти, шербети — усе легке, ніжне, майже як їхнє світосприйняття.Ідеальний відпочинок: втекти в книгу й загубитися там на кілька годин.Березень — серце на рукавіНароджені в березні — емоційні, інтуїтивні й трохи мрійники. Вони як радар: вловлюють настрій без слів. Часто закохані в музику, тишу, глибокі думки. Йога чи пілатес — не просто спорт, а спосіб заземлитися.
Десерти для душі: зефір або пташине молоко — м’яке, легке, майже невагоме.Перезавантаження: медитація, класика, тиша. І ніякого шуму.Квітень — енергія, що не спитьЯкщо у вас є друг, народжений у квітні — ви точно знаєте, що таке драйв. Вони не сидять на місці, завжди в русі. І так, вони люблять лідерство — ще з дитинства. Їм підходять азартні види спорту: боулінг, більярд — не просто гра, а виклик.
Смаколики: щось ніжне й цікаве, як суфле чи сухофрукти в вершках.Відпочинок по-квітневому: каяк, байдарка, саб — аби тільки не статично!Травень — стабільність понад усеТі, хто народився у травні — мов стіни: надійні, спокійні, з ними хоч в розвідку. Їм важлива передбачуваність, зручність і сенс у кожній справі. Іноді здається, що їм трохи не вистачає авантюрності, але насправді — просто не люблять марнувати час.
Улюблена гра: шахи. Бо там усе — логіка, стратегія, спокій.Солодке: гіркий шоколад — як життя, але з глибоким смаком.Відпочинок: глемпінг або природа — усе гарно, зручно й без зайвого шуму.Червень — допитливі й завжди з питанням “чому?”Їм усе цікаво. Вони обожнюють дізнаватись нове, пробувати щось незвичне. Їхній розум завжди в роботі, а серце — у пошуку пригод. Фехтування чи перегони — те, що треба для такої енергії.
Солодощі: карамель і попкорн — трохи дитинства в кожному укусі.Відпочинок: зануритися у воду з аквалангом і відчути себе дослідником.Липень — душа компанії, яка вміє відчуватиВони ніжні, чуйні, справжні емпати. Але не плутайте з м’якістю — вони вміють бути сильними. Головне для них — родина, спогади, тепло. А ще — вони люблять їздити на велосипеді або ганяти воланчик у бадмінтоні.
Смаколики: вафлі з джемом — ніби з дитинства.Відпочинок: прогулянки музеями, старі фортеці, щось з історією.Серпень — як промінь сонця у дощовий деньЇх важко не помітити. Впевненість, харизма, яскрава посмішка. Їхнє середовище — сцена, компанія, події. Вони обирають вітрильний спорт, бо це красиво, видовищно й складно.
Улюблені солодощі: круасани, профітролі — щось святкове, але зі смаком.Відпочинок: катання на конях — грація, стиль і свобода.Вересень — усе по поличкахУ них завжди чисто, планер у порядку, думки зібрані. Аналітичні, логічні, іноді трохи перфекціоністи. Вони бачать дрібниці, які інші ігнорують. Теніс або карате — спорт для мозку й тіла.
Десерт: халва або грильяж — трохи складно, зате цікаво.Релакс: малювати. Не для галереї — для душі.Жовтень — баланс у всьомуВони чарівні. Якось так природно — з ними легко. Дуже дипломатичні, можуть владнати суперечку так, що всі ще й подякують. Їхній спорт — футбол чи хокей: командний, азартний, динамічний.
Солодощі: горішки в шоколаді або фрукти — смачно, корисно, ідеально.Відпочинок: танці. Бо в русі вони — як риба у воді.Листопад — глибина і пристрастьЦі люди — непрості. Вони відчувають світ глибше, часто мають свою думку, і не бояться її відстоювати. Обожнюють фігурне катання — там і краса, і сила, і характер.
Смак: печиво або пахлава — трохи екзотики, трохи домашнього тепла.Відпочинок: заліпати в комп’ютерні ігри — де ще можна керувати світом?Грудень — оптимісти від БогаНемає перешкод — є пригоди. Грудневі — філософи й мрійники. Часто їх тягне в подорожі, навіть якщо це просто похід у парк. Вони люблять щось, де треба подумати: кросворди, сканворди, настільні ігри.
Улюблене: мармелад — яскраво, весело, по-дитячому щиро.Релакс: свіже повітря, прогулянки — аби ноги й думки рухались разом.Місяць народження — це не просто формальність, а щось глибше. Звісно, не варто прив’язуватись до кожного слова, але… погодьтесь, багато що збігається. Іноді нам просто потрібна маленька підказка, щоб краще зрозуміти себе.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Усім хочеться, щоб шкіра була гладенька, мов персик, а на дотик — ніжна, як щойно випране простирадло. Але реальність, чесно кажучи, часто далека від ідеалу. То лущиться, то горбиться, то ще щось. І ось ти стоїш перед дзеркалом і думаєш: “Що ж я роблю не так?”
Насправді усе не так вже й страшно. Просто потрібно трохи глибше копнути: чому шкіра поводиться примхливо, і що з цим можна зробити. Отже, поїхали розбиратися.
Що псує зовнішній вигляд шкіри: шукаємо виннихТекстура шкіри — це не просто про зморшки чи прищики. Це про те, як вона виглядає і відчувається на дотик. І якщо вона шорстка — є причини. Найчастіші з них:
Навколишнє середовище. Ультрафіолет, пил, вітер — це не лише поетика погоди, а й вороги нашої шкіри. Сонце виснажує її, бруд осідає в порах, і все це поступово робить її тьмяною, зневодненою, ніби втомленою.Гормональні гойдалки. Вагітність, підлітковий вік, клімакс — все це може “наградити” пігментними плямами, висипами чи нерівностями.Вік. З роками колаген і еластин, які відповідають за гладкість, виробляються все менш активно. Як наслідок — шкіра тоншає, втрачає пружність і покривається мікрорельєфом.Хронічні хвороби. Наприклад, при гіпотиреозі шкіра часто стає сухою, а дефіцит вітамінів — взагалі окрема історія. Особливо B і C — без них шкіра “в’яне” буквально на очах.Повертаємо шкірі ніжність: що реально працюєВідлущування — щотижневий обов’язковий ритуалПілінг — це як генеральне прибирання вдома. Без нього — ніяк. Можна обрати скраби з натуральними частинками, а можна і хімічні варіанти: кислоти AHA чи BHA, які лагідно розчиняють відмерлі клітини. Ідеально — робити це раз на тиждень.
Маски на ніч — для тих, хто хоче прокидатися з сяйвомОсобливо, якщо шкіра чутлива. Фруктові кислоти в нічних масках працюють поки ви спите. Зранку — свіже, трохи світліше обличчя, яке ніби відпочило у СПА.
Зволоження — маст хев для всіхШкіра без вологи — як кактус у пустелі. Добре, якщо креми містять ніацинамід, гіалуронку чи вітамін Е. А для тіла — лосьйони або натуральні олії. Найкраще — одразу після душу, поки пори відкриті.
Ретинол — наче мікродерматолог у тюбикуЦей компонент не дарма вважається одним із найефективніших. Він допомагає оновлювати клітини, прибирає дрібні зморшки й робить шкіру рівнішою. Але з ним обережно: починайте з малого й завжди — в парі із сонцезахисним кремом.
SPF — щоденна звичка, як чашка кавиНавіть коли на вулиці хмари. Ультрафіолет діє завжди. Обирайте легкі флюїди для обличчя, щоб не закупорювати пори, і спреї для тіла — зручно й швидко.
Вітамін С — природне сяйво зсерединиЦей вітамін — справжній рятівник тьмяної шкіри. Він бореться з наслідками стресу, вільних радикалів і стимулює вироблення колагену. Ідеально — у сироватках, під крем із SPF.
Зволожувач повітря — невидимий помічникОсобливо взимку. Коли батареї сушать усе довкола, вологе повітря допомагає шкірі залишатися живою, а не стягнутою, як пергамент.
А якщо все ж не працює…Косметика — це круто, але іноді потрібна допомога “важкої артилерії”. Наприклад, лазерне шліфування, мікродермабразія або плазмотерапія можуть дати помітний ефект. Головне — звернутися до професіоналів, а не до блогера в TikTok.
Догляд за шкірою — це не про моду чи чиюсь думку. Це про повагу до себе. Бо шкіра — наш захисник, дзеркало внутрішнього стану і наш щоденний одяг. Якщо дбати про неї свідомо й системно, вона віддячить — не глянцевою досконалістю, а впевненістю у собі. А це, погодьтеся, значно важливіше.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Відмова від сигарет — процес не з легких. І не лише через фізичну залежність. Психологічна тяга, зміни настрою, різкі “гойдалки” з апетитом — усе це може добряче вивести з рівноваги. Але є хороша новина: деякі продукти можуть трохи полегшити цей шлях. І тут мова не про диво-пігулки, а про звичайну їжу, яка буквально допомагає мозку і тілу адаптуватися до нового стану.
Цитрусові — кислий порятунокГрейпфрут, апельсин, лимон — здається, звичайні фрукти. Але саме вони можуть стати рятівним кругом для тих, хто кидає палити. Чому? Все просто: нікотин знищує в організмі запаси вітаміну С, а кислинка з цитрусових потрохи їх відновлює.
До речі, бажання закурити можна “заїдати” часточкою мандарина. Смак яскравий, аромат — насичений, а ще займе руки і рот, що дуже допомагає в перші тижні без сигарет.
Гіркий шоколад — солодкий антидепресантЗнаєте цей момент, коли ніби не куриш, але всередині — гризе? Ото і настрій псується, і хочеться щось закинути в рот. І тут може виручити гіркий шоколад. У ньому є речовини — фенілетиламіни — які запускають вироблення серотоніну. А це вже гормон щастя.
Не треба зловживати, звісно, але шматочок чорного шоколаду може врятувати ситуацію, коли руки тягнуться до пачки.
Баклажани — овоч з неочікуваним ефектомЦе може звучати дивно, але баклажани містять нікотинову кислоту. Так, у невеликих дозах, але цього іноді достатньо, щоб трохи “заглушити” синдром відміни. Ні, це не означає, що баклажани замінять сигарети. Але у страві з ними може бути щось… заспокійливе. І це не жарт.
Імбир — пекучий стимулІмбир — це не тільки про чай із лимоном. Його яскравий, пекучий смак здатен відволікти від бажання закурити. Особливо в ті моменти, коли воно приходить зненацька.
До речі, можна приготувати просту суміш: натертий імбир + лимон + мед. І тримати її в холодильнику. Коли виникає “тяга” — ложка цієї штуки може збити хвилю. Смак специфічний, але працює.
Хрестоцвіті овочі — непомітні помічникиБроколі, цвітна капуста, кольрабі — не найпопулярніші овочі у нас, але вони мають одну важливу властивість: містять сульфорафан. Це природна речовина, яка допомагає організму позбутися токсинів та чинить антибактеріальну дію.
А ще, ці овочі добре “чистять” організм, що особливо актуально в період, коли тіло намагається перебудуватися після багаторічного куріння.
Кинути курити — це не просто сказати собі “все, з понеділка”. Це процес, схожий на марафон. І будь-який ресурс, який допомагає не зірватися — вартий уваги. Навіть якщо це просто шматочок апельсина чи чашка чаю з імбиром. Бо кожен день без сигарет — це вже перемога. А з такими “смачними помічниками” — ще й трохи легша.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Хто хоч раз намагався помити диван самостійно, той знає — це ще той квест. Здається, наче все просто: піна, щітка, трохи натхнення. А в результаті — плям наче й менше, але замість них з’явились розводи. І ніби чисто, але вже не так красиво. Що ж, поговорімо про реальний спосіб, як уникнути цього лиха.
У чому проблемаПісля більшості засобів для чищення, навіть дорогих, тканина висихає нерівномірно. А там, де більше вологи або піни, залишаються білі чи темні плями. Особливо це стосується м’яких тканин типу велюру чи мікрофібри. Та й вода з крана часто залишає після себе слід.
Лайфхак з кришкою: ні, ми не жартуємоОтже, головний герой — звичайна кришка від каструлі. Але спершу готуємо миючий розчин:
3 столові ложки кисневого відбілювача3 столові ложки рідкого мила (не агресивного)500–700 мл гарячої водиРозмішайте все до однорідної консистенції й дайте трохи охолонути, щоб не обпекти руки.
А тепер — діяОчищення — змочіть ганчірку в отриманому розчині й нанесіть його точково або на всю поверхню. Можна використовувати щітку з м’якою щетиною.Збір піни — змочіть іншу чисту ганчірку у звичайній воді, злегка відіжміть і ретельно протріть диван, прибираючи залишки піни.Чарівна кришка — берете звичайну кришку від каструлі, обгортаєте її махровим рушником. І легенько “притискаєте” нею диван — рухами ніби вбираєте зайву вологу. Це допоможе розподілити вологу рівномірно.Пеленки на допомогу — на завершення розкладіть одноразові пелюшки або навіть старі простирадла. Вони вберуть залишки води і не дадуть з’явитись розводам.До речі, якщо ваш диван має специфічний запах — додайте до суміші кілька крапель ефірної олії (наприклад, лаванди чи евкаліпту). І буде чисто, і пахнутиме свіжістю.
Ще одна фішка: як перевірити, чи підходить засібПеред обробкою радимо протестувати розчин на непомітній ділянці дивану. Наприклад, ззаду чи під подушками. Якщо тканина не змінила колір — сміливо йдіть далі.
Чищення дивану — це трохи як гра в шахи: треба думати на кілька кроків наперед. Не просто відтерти пляму, а зробити так, щоб після цього все виглядало красиво й рівномірно. І хоча ідеально зробити, як у хімчистці, важко — цей спосіб точно допоможе наблизитися до того результату. Перевірено, так би мовити, не одним диваном.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Великдень — це не тільки про паски та крашанки. Це ще й чудова нагода здивувати гостей чимось легким, свіжим, але при цьому дуже апетитним. Якщо набридли класичні “олів’є” і “шуби”, то ось вам ідея — салат із пекінської капусти та крабових паличок. Так, звучить просто, але насправді він може стати родзинкою святкового столу.
Чому саме пекінська капустаПекінка — це той випадок, коли бюджетність і користь чудово уживаються разом. Вона ніжна, соковита, легко засвоюється і не “забиває” інші інгредієнти. До того ж, її часто недооцінюють, бо звикли додавати в салати просто як “щось зелене”. А дарма!
З пекінки виходять не лише салати — з неї, до речі, роблять шикарні голубці: вони ніжніші, ніж із білокачанної. Але зараз не про це.
Салат із пекінки, крабових паличок і не тількиІдеально для весни: легкий, шаровий, виглядає красиво, а ще має одну фішку — він ситний, хоч і здається повітряним. Секрет — у поєднанні білкових інгредієнтів із хрумкими нотками.
Що знадобиться:пекінська капуста — кілька листочків (або скільки душа забажає),крабові палички — десь 200 г,яйця — 3-4 шт,свіжий огірок — 1 середній,твердий сир — до 100 г,червона риба (слабосолона) — скибочка-друга, для ефекту і смаку,майонез — для шарів (але не заливайте по вінця),кунжут — трохи для оздоблення.Як готувати — просто і без зайвої метушніНарізка:капусту шаткуємо дрібно, крабові палички, огірок і яйця — кубиком;сир — краще натерти на великій тертці;рибу — скибочками або смужками, як хочете.Збірка (так, це важливо):шар капусти (можна трошки посолити);крабові палички;легкий мазок майонезу;огірок (він додасть свіжості);знову майонез;тертий сир;трохи майонезу;зверху — риба, а фініш — кунжут. Це як вишенька на торті.Зібрали? Дайте постояти хоча б пів годинки в холодильнику. Повірте, воно того варте.
Варіації: що ще можна додатиЯкщо хочете зробити салат більш “весняним”, можна вкинути зеленої цибульки або кропу.Замість крабових паличок часом додають варене куряче філе — теж непогано, але вже буде інша історія.Майонез можна частково замінити сметаною або йогуртом — для легшого варіанту.Трішки цікавогоДо речі, пекінську капусту в Азії часто їдять не свіжою, а ферментованою — як у корейському кімчі. Але ми, здається, більше звикли додавати її в салати чи обгортати нею фарш. І правильно — вона універсальна.
А ще, кунжут, яким посипається верх, не просто для краси. Він додає тонкий горіховий післясмак, який приємно “підтягує” всю страву.
Такий салат — це чудове рішення, якщо хочете оновити святкове меню, але не витрачати купу часу. Він виглядає естетично, має легку текстуру й приємну гру смаків. А ще — його реально приготувати за 15–20 хвилин. Перевірено.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Бувають такі моменти, коли на душі раптом щось щемить, мурашки пробігають по спині, або просто з’являється посмішка без жодної причини. І здається: “Хтось точно про мене зараз згадує…”
Ці відчуття, на перший погляд, дрібниці. Але якщо копнути глибше — це може бути прояв того, як наша підсвідомість реагує на енергію інших людей. Так-так, ми реально відчуваємо, коли хтось тримає нас у своїх думках. І тіло, як не дивно, подає сигнали. Деколи прямо, а іноді — дуже тонко.
То ж які саме фізичні прояви можуть свідчити, що ви комусь не байдужі?
Несвідоме бажання посміхнутисьУявіть: ви йдете собі, думаєте про своє, аж раптом ловите себе на тому, що мимоволі посміхаєтесь. Наче з нічого. І в голові ніби пусто — жодної особливої думки. Але щось всередині підказує: “Це не просто так”.
Часто такі посмішки — не результат логіки, а імпульс підсвідомості. Можливо, хтось зараз згадує вас з добром. А мозок просто “зчитує” ці сигнали і дає тілу команду — трошки потепліти.
Емоційні “гойдалки”Бували моменти, коли все було ок, а потім — бац! — і настрій зникає. Ні сварок, ні поганих новин. Просто на душі стає важко, сумно або неспокійно. Або навпаки — раптова радість, без причини.
Таке може статися, коли хтось думає про вас інтенсивно. Особливо, якщо це емоційно заряджена думка — любов, злість, жаль. Підсвідомість ловить цей енергетичний резонанс — і ви починаєте “зчитувати” чужі емоції, хоч і не розумієте, звідки вони.
Випадкові “збіги” й магнітне притяганняБуває таке, що ви постійно перетинаєтеся з людиною, хоча ніколи не домовлялись — у кав’ярні, на зупинці, в одній компанії друзів. І здається: та це вже не збіг, а якийсь прихований сценарій долі.
Це може бути прояв глибшого зв’язку — енергетичного. Ваша підсвідомість буквально штовхає вас один до одного. Особливо, якщо ця людина теж вас “тримає в голові”.
Очі не брешуть (і не мовчать)Печіння в очах, свербіння чи навіть легке сіпання — це іноді не алергія. У народі вірять: якщо сіпається праве око — про вас говорять недобре. А якщо ліве — згадав хтось із добром. І навпаки — для чоловіків.
Наукового підтвердження тут нема, але ті, хто спостерігав за собою — помічають, що така “реакція очей” часто збігається з певними подіями.
Незрозуміле напруження або кашельУявіть: ви просто п’єте воду — і раптом поперхнулись. Або починаєте кашляти без видимої причини. Можливо, це сигнал, що ваш мозок уловив — хтось активно вас обговорює. Можливо — навіть не в найкращому світлі.
І не дарма кажуть: “вуха горять” — отже, хтось згадує. Червоніють щоки — пліткують. Гикавка? Хтось не може вас “відпустити” з думок. А буває, що навіть по спині пробігають мурашки — як ніби хтось “торкається” думкою.
Попри всю легкість теми, не варто її повністю ігнорувати. Підсвідомість, емоції та тіло — це складна, але тісно пов’язана система. Іноді саме через такі тонкі сигнали ми можемо краще зрозуміти себе. А ще — тих, хто нас згадує, навіть якщо мовчки.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі