Категорія: Кам’янське

11 квітня в бою поблизу населеного пункту Юнаківка на Сумщині, захищаючи українську землю від загарбників, загинув солдат Топка Сергій Володимирович.
Від імені всієї громади, Кам’янської міської ради, виконавчого комітету та особисто від себе мер міста висловлює глибокі співчуття рідним і близьким полеглого захисника.
Сергій Топка народився 24 березня 1985 року в Дніпродзержинську. У 2007 році закінчив технолого-економічний технікум. Тривалий час займався ремонтом і обслуговуванням оргтехніки. У листопаді минулого року став на захист України та її народу. У нього залишився брат.
Доземний уклін воїну-захиснику! Вічна пам’ять і слава Герою!
Панахида відбудеться 21 квітня о 14:00 в Козацькій церкві Пресвятої Покрови ПЦУ (вул.Сергія Слісаренка, 34). Поховають воїна о 15:00 на кладовищі по вул. Романківській.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

За красивим святковим столом часто ховається не тільки тепла атмосфера, а й серйозне навантаження на наш організм. Особливо — на печінку. Вона мовчить, не скаржиться, але саме на неї лягає найбільший тягар у період, коли в раціоні з’являється надлишок алкоголю, жирних страв, копченостей та солодощів.
Цей орган виконує одну з найважливіших функцій — очищення організму від токсинів. Печінка переробляє все: від харчових добавок до залишків медикаментів і продуктів розпаду алкоголю. Але, як і будь-який механізм, вона має свої межі. Коли навантаження перевищує її можливості, ми відчуваємо тяжкість, слабкість, порушення травлення. У перспективі — це може призвести до значно серйозніших проблем.
На щастя, підтримати печінку можна без дорогих препаратів — просто обравши правильні продукти зі звичайного холодильника. Давайте розберемось, що дійсно допомагає.
Продукти, які знижують навантаження на печінкуОвочі як джерело антиоксидантів та клітковиниОвочі — це не просто “щось легке на гарнір”. Вони — основа очищення.— Капуста (білокачанна, броколі, брюссельська) містить сульфорафан та сірку — сполуки, які активують захисні функції печінки.— Коренеплоди — буряк і морква — стимулюють очищення клітин печінки.— Зелень (рукола, шпинат, селера) підтримує травлення й сприяє детоксикації.Цибуля та часник як природні стимулятори ферментівМістять органічні сполуки сірки, які активують ферменти, що виводять токсини.Цитрусові з вітаміном СЛимон, грейпфрут стимулюють вироблення ферментів, які сприяють знешкодженню шкідливих речовин.Пектини з фруктів: яблука та грушіВони “зв’язують” токсини в кишківнику, зменшуючи тиск на печінку.Цільнозернові продукти, зокрема вівсянкаПокращують роботу кишківника й допомагають організму вчасно виводити продукти обміну.Горіхи — особливо волоськіМістять аргінін — речовину, яка допомагає виводити аміак (токсичний продукт переробки білків).Оливкова олія першого віджимуСтимулює вироблення жовчі, що полегшує травлення жирів.Імбир і куркума — природні протизапальні засобиЇхні активні сполуки мають антиоксидантну дію та покращують клітинний обмін у печінці.Чого слід уникати, щоб не перевантажити печінкуАлкогольНавіть у невеликих кількостях він створює для печінки зайву роботу. В період свят його вплив може стати критичним. Якщо й уживати — то з великою обережністю та водночас зі споживанням захисних продуктів.Смажені та жирні стравиВимагають інтенсивної роботи жовчного міхура та печінки. Краще надати перевагу запеченим або тушкованим варіантам.Надлишок цукру та солодощівЦукор сприяє накопиченню жиру в печінці, що з часом призводить до жирової дистрофії органу.Оброблені м’ясні вироби (ковбаси, копченості, маринади)Містять багато солі, консервантів і шкідливих добавок — усе це печінці доводиться нейтралізувати.Солодкі газовані напої, готові соуси та кетчупиЇхній склад — це коктейль з цукру, штучних барвників та ароматизаторів. Для печінки — справжній виклик.Під час свят печінка працює у посиленому режимі. Вона здатна справлятись із надміром, але лише до певної межі. Додати до раціону продукти, які її підтримують, — це не складно. Це не жертва. Це турбота про себе, яка дасть змогу після свят почуватися добре не лише на словах, а й насправді.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Можна скільки завгодно говорити про традиції, але у великодньому кошику випадкових речей немає. Кожен продукт — не просто “щось смачненьке”, а справжній код, нашитий на пам’яті поколінь. От, наприклад, сіль. Вона ж наче проста, щоденна. Але саме її українці обов’язково кладуть у кошик разом із паскою, крашанками, ковбасою та сиром. Навіщо?
Чесно кажучи, не всі навіть замислюються, чому цей крихітний мішечок із білими кристалами має бути на святі. Але відповідь — у самій суті християнства та нашій народній культурі.
Сіль — не просто приправка, а міст між духовним і земнимСіль — це більше, ніж смак. У Біблії її згадують як знак вірності й постійності. У книзі Левит сказано:
Кожну хлібну жертву твою посолиш сіллю. Не позбавляй соли заповіту Бога твого…
Тобто навіть жертва мала бути соленою — як доказ того, що людина не забула Бога, і навпаки. Сіль — як та ниточка, яка з’єднує людину й Небо. Така собі древня угода, яку не можна розірвати.
Але це ще не все. Наші предки дивились на сіль як на справжній талісман. Нею засипали пороги, щоб захиститися від злих сил. Брали в дорогу — ніби компас, який не дасть збитися з дороги. Зустрічали гостей із хлібом і сіллю — і це був жест поваги, а не просто традиція для гарної фотки.
А ви знали, що освячену сіль зберігали весь рікТак, і не просто так. Її вважали оберегом на всі випадки життя. Наприклад, нею можна було посолити першу страву після посту — щоби з благословенням. А ще — додавали до тіста чи хліба, коли хотіли, щоб родина жила в добрі. Дехто навіть носив крупинку солі в кишені — “на щастя”.
Ще цікаво: у деяких регіонах сіллю посипали домашніх тварин, щоби берегли хату. А в інших — клали трошки освяченої солі до шухляди з грішми, щоб ті “не переводились”.
Що ще має бути у великодньому кошику — і чомуПаска. Це не просто випічка. Паска — символ Ісуса, Його тіла, Його жертви. Її печуть у тиші, з молитвою, найчастіше в Чистий четвер або Велику суботу. Кажуть, якщо тісто вдалося — рік буде добрим.Яйця (крашанки, писанки). Ой, це ціла наука. Яйце — це життя, відродження, початок. Червоне — символ крові Христа, жовте — сонця, зелень — весни. А писанки? Там кожна рисочка — як окреме послання до Всесвіту.Хрін. Його смак — як правда: гіркий, але пробуджує. Символ страждань, але й сили. Бо без болю немає оновлення. І ще кажуть, що хрін — це коріння віри. Міцне, живе.М’ясо. Жертовність. М’ясо — це пам’ять про те, що воскресіння прийшло після страждань. Домашня ковбаса, буженина, сало — не просто святкові страви, а знак того, що піст завершено й життя триває.Молочні продукти. Молоко, масло, сир — це ніжність і жертовність Бога. Усі ці продукти — як знак турботи про людину. Кажуть, коли в хаті є сир — буде лад.Сіль і народні прикметиДо речі, в народі вважалося: якщо під час освячення сіль розсипалась — не до біди, а до очищення. А якщо тріснула баночка з нею — варто бути уважним, бо це натяк згори: час щось змінити.
А ще: освяченою сіллю можна було притрусити одяг чи взуття перед важливою подією — на захист.
Великдень — не лише про стіл і страви. Це про зв’язок. І сіль у кошику — нагадування, що цей зв’язок починається з малого. З крихітки. Але саме вона тримає в собі силу оберегу, традиції, пам’яті. І трошки — дива.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Здається, що джинси витримують усе — і піші прогулянки, і несподіваний дощ, і поїздки в маршрутках, і сидіння на лавках у парку. Але насправді вони не такі вже й невибагливі, як здається. Варто їх неправильно випрати — і все, маємо не те, що носили вчора. Щоб не довелося шкодувати про зіпсовану улюблену річ, давайте розберемось, як правильно доглядати за джинсами — не сухою теорією, а з людською логікою та перевіреними порадами.
Вивертайте навиворіт — джинси “бояться” лицем до барабануПеред тим як кидати штани в машинку, не полінуйтесь вивернути їх. Це просте правило, яке більшість ігнорує. А дарма. Саме так можна вберегти зовнішній шар тканини від зайвого тертя — особливо, якщо джинси темні. Виворіт бере на себе всі удари прання, а колір залишається глибоким і насиченим. Ну і вся фурнітура — ґудзики, заклепки, блискавки — також менше страждає.
Холодна вода — джинсам на радістьЦе, мабуть, найпоширеніша помилка — прати джинси гарячою водою. Навіть якщо руки тягнуться виставити 60°, подумайте двічі. Джинси при високій температурі можуть сісти, як вовняний светр, і потьмяніти до непридатності. І тоді замість улюбленої моделі — нова ганчірка для миття підлоги. Холодна вода (до 30°) — саме те, що треба. А ще краще — режим “делікатний” або “ручне прання”.
Не періть їх щоразу, як одягнулиМожливо, це когось здивує, але джинси — не білизна. Їм не потрібно “освіжуватись” після кожного виходу в світ. Часте прання не тільки вимиває фарбу, а й зношує волокна. Шви починають “гуляти”, тканина втрачає форму. Якщо немає плям — просто провітріть їх на балконі або на вішалці в кімнаті. А плями? Можна точково почистити м’якою щіткою з милом або оцтом — і знову як новенькі.
Зберігайте складеними, а не на вішалкахОсь тут — ще одна важлива деталь. Часто можна побачити джинси, що висять у шафі на вішалках. Але це не про комфорт. Від тривалого висіння тканина може розтягнутися у стегнах або на колінах — і тоді сідають вони зовсім інакше, ніж у день покупки. Краще скласти їх удвічі або вчетверо й прибрати в ящик. Головне — щоб місце було сухим і не сирим. Волога + темрява — і маємо плісняву. А вона вже точно не товариш джинсам.
А як щодо заморожуванняЦікаво, що в деяких країнах практикують зовсім неочікуваний спосіб “прання” джинсів — кладуть їх у морозилку на ніч. Мовляв, холод вбиває бактерії і прибирає запах. Звучить дивно, але прихильників цього методу чимало. Хоча експерти не надто радять зловживати: запахи це прибере, але бруд не зникне.
Які засоби кращеНе всі знають, що агресивні пральні порошки можуть бути причиною того, чому джинси втрачають насичений колір. Найкраще — м’який гель для кольорових речей, без відбілювачів і фосфатів. І не переборщуйте з кількістю: надмір піни — зайвий тиск на тканину.
Джинси — це не просто одяг. Це щось більше. Улюблена пара може пережити з вами купу історій — подорожі, побачення, роботу, прогулянки з дітьми. Тож варто поставитися до них не як до звичайної речі, а як до “супутника” на кожен день. Дбайте про них правильно — і вони віддячать роками служби без сюрпризів.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Після семитижневого духовного шляху, коли ми утримувались не лише від їжі, а й від зайвих слів, сварок і поспіху — нарешті настає Великдень. Але радість Воскресіння — це не тільки святкові паски й аромати ковбаси, що витають із кошиків біля церкви. Це ще й момент внутрішнього переходу: від стриманості до вдячності, від посту до трапези. Та чи знаєте ви, з чого саме треба починати розговіння? І чому це важливо не лише для тіла, а й для душі?
З чого почати: крашанка – не просто яйцеПершою на святковому столі має з’явитися саме крашанка. І це не просто тому, що “так прийнято”. Освячене яйце — це символ нового життя. Кажуть, якщо його з’їсти найпершим після посту, то весь рік будеш під Божим захистом.
До речі, перед тим як з’їсти крашанку, заведено влаштовувати так звану “битву яєць”. Кожен бере своє яйце і пробує перемогти в цій “тихій дуелі”. Чия шкаралупа вціліє — той, за повір’ям, буде здоровим і щасливим цілий рік. Така собі великодня версія фарту.
Паска — не просто здоба, а символ радостіЩойно скуштували крашанку — можна переходити до паски. Нею не просто ласують, її смакують із повагою. Бо це — не просто хліб, а символ духовної радості, Божої любові і благословення.
Якщо їсти паску повільно, відчуваючи кожен шматочок, відчуття свята стає в рази глибшим. Особливо, якщо це домашня паска, спечена з молитвою.
Коли доходять руки до решти: сир, ковбаса, м'ясоПісля основних символічних страв переходять до ситнішого — домашньої ковбаси, м’яса, вершкового масла, сиру. Знаєте, цікаво спостерігати, як після стриманого посту навіть звичайні продукти здаються неймовірно смачними. Можливо, саме тому в народі є приказка: “після посту й хліб з сіллю — як мед”.
Коли саме можна починати їстиРозговіння не починається навмання. Воно настає лише після освячення кошика — або вночі після богослужіння, або вже зранку в неділю, на Великдень. Священники кажуть: поки кошик не посвячений, трапеза ще не має благословення. І це не про формальність, а про внутрішню готовність — прийняти їжу не як звичку, а як дар.
Чому це має значенняМожна було б подумати — ну, яке значення має, чим саме розговлятись? Але насправді, ці “дрібниці” формують наше ставлення до святого. Починаючи з яйця, ми ніби нагадуємо собі: життя відновлюється. А потім, через паску й м’ясні страви, — святкуємо саму суть Воскресіння: перемогу над смертю, над втомою, над відчаєм.
А ще цікаво знати…У деяких регіонах перше освячене яйце зберігали цілий рік — як оберіг. Його не їли, а клали на покуть або в хлібний засік.Наші предки вірили, що паска, яка вдалася пухкою та світлою, є знаком доброго року.Освячене яйце іноді розрізали на частини й давали всій родині — як символ єдності.Розговіння — це не просто “нарешті наїстися”. Це про повагу до шляху, який ми пройшли. Про вдячність за кожен день посту. Про нагадування, що навіть у найбільшій стриманості є місце для радості. І ця радість починається… з крашанки.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Коли все валиться з рук і навіть улюблений чай не радує — це не завжди катастрофа. Але ігнорувати такий стан — теж не вихід. Поганий настрій може тихо прокрастися зранку, зависнути надвечір чи взагалі тримати в обіймах кілька днів поспіль. Не завжди зрозуміло, що саме його викликало, але одне ясно точно: залишати себе в такому стані надовго — небезпечно для психіки. То що ж робити? Спробуємо розібратись разом.
Станьте причиною чийогось доброго дняІноді ми думаємо, що в нас немає сил навіть на себе, а виявляється — варто зробити щось хороше для когось, і ресурс з’являється. Може, комусь із близьких зараз потрібна допомога — мамі варто занести продукти, сусіду-дідусеві винести сміття, партнерові влаштувати спонтанну вечерю при свічках. Не треба щось грандіозне. Головне — діяти щиро. Віддаючи, ми дивним чином наповнюємося самі.
Увімкніть уяву — і вирушайте в улюблене місце (не встаючи з ліжка)Так, звучить трошки дивно, але мозок вміє чудово “їздити” без квитків. Уявіть той самий балкон у бабусі, море на заході сонця чи парк, де завжди тихо. Уявляйте не просто картинку — включайте запахи, звуки, дрібниці. А якщо маєте змогу — створіть міні-версію цього простору вдома: увімкніть знайому музику, приготуйте страву з відпустки, вдягніть светр, який пахне літом. Це заземлює й додає тепла зсередини.
Переключіться на щось легке й життєстверднеКоли настрій падає без явної причини, мозок сам себе добиває: прокручує думки, тривоги, сум. Треба вивести його з цього кола. Іноді рятує проста дурня: меми з котами, відео, де люди лякають один одного, чи навіть стара-добра комедія. А може, вам зайде історія, яка переверне внутрішній компас. Головне — оберіть щось, що змусить хоча б посміхнутися.
Розмови, які повертають до життяБуває, що просто поговорити з кимось, хто тебе розуміє — це вже як терапія. Дзвінок подрузі, відеозв’язок із братом чи голосове повідомлення тітці — і вже не так самотньо. Але важливе уточнення: спілкуйтесь із тими, хто не витягує з вас останню енергію. Якщо хтось звик жалітись і “заражати” вас своєю тривогою — краще перенести цю розмову на інший день.
Дайте своїй енергії напрямокПарадоксально, але факт: іноді ми сумуємо не від втоми, а від… надлишку сил. Вони просто стоять у черзі, не знаючи, куди себе приткнути. Вихід? Творіть. Не обов’язково писати симфонію. Зробіть перестановку у шафі, замісіть тісто, перемийте посуд під музику чи навіть намалюйте щось без глузду. Це не про результат — це про процес.
Саундтрек до вашої душіУ вас є плейлист, який буквально витягує з ями? Якщо ні — настав час його створити. Обирайте пісні, які змушують вас рухатись, навіть якщо ви в ковдрі й шкарпетках. Можливо, одна з них колись грала у важливий момент життя — отже, асоціація зробить свою справу.
Замість бездумного скролу — цілеспрямований пошук підтримкиСоцмережі можуть як підірвати нерви, так і підтримати. Якщо просто безцільно гортати стрічку — ефект буде зворотний. Зате якщо пошукати спеціальні блоги, сторінки психологів чи просто людей, які діляться позитивом — це може сильно допомогти. А ще — не бійтеся онлайн-консультацій із психологами. Навіть одна сесія іноді дає більше, ніж місяць внутрішнього варіння у власному соку.
Порухайтесь, навіть трішкиТіло — це інструмент, який прямо впливає на мозок. Прості вправи, навіть п’ять присідань, буквально перезапускають систему. У вас не вийде при цьому думати погане. Якщо зовсім не хочеться “качатись” — пройдіться квартирою з музикою, потанцюйте з мітлою або просто порозтягуйтесь, як після сну. Це працює.
Не карайте себе за смутокІ найважливіше — не думайте, що з вами щось не так. У нашій культурі люблять казати: “зберися, тримайся, посміхайся”. Але правда в тому, що іноді все, що потрібно — це дозволити собі посумувати. Не застрягаючи в цьому назавжди. Просто визнайте: “так, мені зараз важко”. І вже потім — поступово — починайте рухатися. Але тільки тоді, коли будете готові.
Поганий настрій — не завжди симптом проблеми. Іноді це просто сигнал: “пригальмуй, подивись на себе уважніше”. Ці прості дії — не панацея, але вони можуть стати тим самим місточком, що веде з темряви до світла. Крок за кроком. У своєму темпі.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі

Бувають такі дні, коли хочеться чогось домашнього, теплого, як плед, і смачного, як спогади з дитинства. А особливо, якщо душа просить чаю з чимось солоденьким… Ось тут на допомогу приходить простий, але дуже ефектний пиріг — м’який, вологий і з ароматом, що розливається по кухні, як обійми.
Рецепт ніжного пирога до чаю: як за 10 хвилин підготувати тісто, яке “тане в роті”Якщо ви хоч раз шукали рецепт, що не потребує півдня біля плити, але результат виглядає, ніби ви стажувалися у французькій пекарні — ось він, перед вами.
Що знадобиться:4 яйця — краще кімнатної температури150 г цукру + пакетик ванільного (8 г)150 г вершкового масла — попередньо розтопити150 г сметани або йогурту без добавок (можна навіть грецький)250 г борошна (просіяти обов’язково!)1 ч. л. розпушувача2 ст. л. какао-порошкуЖменя шоколадних крапель або подрібненого чорного шоколадуЯк готувати (все максимально просто):Спершу збийте яйця з двома видами цукру. Повинна вийти така пухнаста світла маса, що хоч на торт маж.Потім обережно вмішуйте розтоплене масло — тонкою цівкою, щоб не “вбити” повітряність.Додайте сметану або йогурт. Перемішайте, як кава з молоком — ніжно й повільно.Всипте борошно, змішане з розпушувачем. Ретельно, але без фанатизму — головне, щоб не було грудочок.Далі — трішки магії. Більшість тіста — у форму. А в решту — какао. Змішайте, поки не стане шоколадним.Вилийте шоколадну частину зверху й зробіть кілька хвиль ложкою або шпажкою. Нехай буде абстракція, не бійтеся хаосу — він тут на користь.Зверху — краплі шоколаду. Скільки рука не поскупиться.І все! В духовку, розігріту до 180 градусів, на 35 хвилин. Перевірити готовність — зубочисткою: якщо виходить суха — час виймати.А тепер — цікавий факт (не просто для натхнення, а й для роздумів):У багатьох країнах світу, зокрема в Італії та Франції, схожі прості домашні пироги подають не лише до чаю, а й на сніданок. І це не випадково: поєднання яєць, кисломолочного продукту та вершкового масла створює баланс білків, жирів та вуглеводів. Тож такий десерт — не просто смакота, а й своєрідний заряд енергії.
А ще — цікаво, що шоколад у випічці впливає на рівень серотоніну. Це означає: пиріг дійсно може трохи покращити настрій. От така солодка хімія щастя.
Справжня сила таких страв — у простоті. Вони не потребують дорогих інгредієнтів чи неземного досвіду. Але в них є щось важливіше — тепло, затишок і відчуття, що дім поруч. А значить, усе буде добре.

Джерело: 5692.com.ua

Читати далі