У Мінсоцполітики просять пенсіонерів не залишати гроші на картці

Пенсіонерів в Україні просять не лишати гроші на банківських картках, а по можливості – одразу їх знімати. Про це заявила заступниця міністра соцполітики Дар'я Марчак в ефірі телемарафону.
Пенсійна картка не підходить для зберігання заощаджень. Якщо є бажання накопичити гроші, краще вибрати окремий депозитний рахунок.
Річ у тому, що якщо кошти залишаються на карті, з неї не знімаються, не витрачаються і не переказуються, ПФУ припиняє нарахування виплат. Пенсію можна втратити за пів року бездіяльності з рахунком. Виплату перестануть нараховувати, а сам рахунок просто заблокують.

Правило поширюється не лише на власників карток, а й на пенсіонерів, які одержують свої пенсії безпосередньо через “Укрпошту”. Якщо протягом шести місяців вони не приходять за своїми грошима, нарахування припиняються.
Вважається, що пенсіонери, які пів року не звертаються по кошти на проживання, могли померти. Відсутність активності на карті призводить до висновку, що громадянинові вже не потрібні гроші, тому їхня виплата припиняється.
Друга причина – шахрайські дії з рахунками. Дуже багато випадків, коли аферисти крадуть кошти з карт пенсіонерів, а ті потім скаржаться на це у ПФУ та банки. Потім з'ясуються, що гроші списані за покупки в магазинах чи в інших закладах – без згоди власників. Тому не варто надовго залишати гроші на картці – їми можуть заволодіти шахраї.

Читати далі

НБУ працює над другим етапом валютної лібералізації – Пишний

Голова Національного банку Андрій пишний анонсував другий етап валютної лібералізації та валютних пом'якшень, який розпочнеться незабаром. Про це глава НБУ заявив в інтерв'ю Youtube-каналу “Останній капіталіст”.
Другий етап, за словами Пишного, передбачатиме певні послаблення щодо торгового фінансування.

“У нас попереду другий етап валютної лібералізації, пом'якшення валютних обмежень, який передбачає певні послаблення щодо торгового фінансування. Який передбачає, в тому числі й можливість сплати відсотків по зобов'язаннях українських емітентів”, – сказав він.

Водночас наразі пом'якшення обмежень не передбачає повернення основної суми і тіла відповідних зобов'язань. За словами Пишного, це відбудеться на наступному етапі валютної лібералізації.
Він додав, що базова мета валютних обмежень полягає в тому, що в Україну повинні прийти нові гроші.

Читати далі

“Нафтогаз” відновив роботу сервісів після хакерської атаки

НАК “Нафтогаз України” відновив роботу всіх онлайн-сервісів, вебсайти та кол-центр компаній працюють у штатному режимі.
“Роботу всіх онлайн-сервісів Газопостачальної компанії “Нафтогаз України” та Газмереж відновлено. Вебсайти та кол-центр компаній працюють у штатному режимі”, – йдеться в повідомленні.

Раніше повідомлялось, що причиною збоїв у роботі сервісів “Нафтогазу” та низки інших держкомпаній та стала масштабна кібератака на датацентр “Парковий”.

Читати далі

Корпус однієї з ТЕС вивели в аварійний ремонт – Міненерго

Станом на ранок 29 січня енергосистема України працює без дефіциту, але один корпус ТЕС виведено в аварійний ремонт. Три блоки і один корпус теплової генерації тримаються в резерві на випадок потреби. Про це заявили в міністерстві енергетики.
“Дефіциту в енергосистемі України не фіксується. Електроенергії, виробленої українськими електростанціями, достатньо для забезпечення потреб споживачів. В аварійний ремонт виведено корпус ТЕС, водночас у резерві три блоки і один корпус теплової генерації, які буде задіяно у разі потреби”, – йдеться в повідомленні.

Проте у міністерстві нагадують про зменшення навантаження на енергосистему у пікові години споживання (з 10:00 до 12:00 та з 17:00 до 19:00).
Також повідомляється про заживлення шахти на Донеччині, яка була знеструмлена після обстрілів. На поверхню було виведено 10 працівників.
Додається, що на поточну добу прогнозується імпорт електроенергії – 3451 МВт*год. Експорту не передбачається.

Читати далі

Ціни на нафту зростають на тлі напруженості на Близькому Сході

Ціни на нафту еталонних марок зростають у понеділок вранці на новинах про загибель американських військових в Йорданії в результаті атак безпілотників.
Ціна березневих ф'ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 7:07 за київським часом становить $83,97 за барель, що на $0,42 (0,5%) вище за показник на закриття попередньої сесії. Минулої п'ятниці ціна на ці контракти підвищилася на $1,12 (1,4%), до $83,55 за барель.
Котирування ф'ючерсів на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на вказаний час зросли на $0,36 (0,46%) і становили $78,37 за барель. За підсумками минулої сесії вони здорожчали на $0,65 (0,8%) – до $78,01 за барель.
За підсумками минулого тижня, ціна на Brent зросла на 6,4%, рекордними темпами з середини жовтня, WTI – на 6,5%, максимально з початку вересня.

Ціни на нафту минулого тижня отримали підтримку з боку даних, які вказали на падіння запасів і видобутку нафти в США минулого тижня, зазначив аналітик SIA Wealth Management Колін Чешинський. Додатковим позитивним чинником стали очікування нових стимулів у КНР.
Тим часом військові США повідомили про атаку безпілотників на американську базу на північному сході Йорданії поряд із кордоном із Сирією. Троє військових загинули, ще 34 дістали поранення. Президент США Джо Байден у неділю заявив, що воєнізовані формування, що підтримуються Іраном, несуть відповідальність за цю атаку.
Тепер багато залежатиме від реакції США та дій Ірану, який може закрити Ормузьку протоку, зазначив Тарік Захір із Tyche Capital Advisors в інтерв'ю MarketWatch. «Ми перебуваємо на межі ескалації, що може серйозно позначитися на нафтових потоках», – додав він.
Дані нафтосервісної компанії Baker Hughes показали, що за минулий тиждень кількість нафтових бурових установок, що діють, в США збільшилася на дві й становила 499 одиниць. Число газових установок тим часом скоротилося на одну, до 119-ти.

Читати далі

Пишний спрогнозував, коли прискориться зростання цін в Україні

Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін в Україні буде помірним у найближчі місяці. У другій половині року інфляція прискориться. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний в ефірі телемарафону.
“Упродовж найближчих кількох місяців інфляція буде в доволі безпечному діапазоні від 4 до 6%”, – сказав він.

Водночас, за його словами, НБУ прогнозує, що наприкінці 2024 року інфляція становитиме 8,6%.
У макропрогнозі НБУ на 2024-2026 роки вказано, що з середини року інфляція пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв. Додатково на ціни тиснутиме подальше відновлення споживчого попиту, а також перенесення витрат бізнесу на споживчі ціни, зокрема через усе ще високі безпекові ризики та підвищення зарплат.

“Станом на кінець 2023 року інфляція на рівні 5,1% – це фактично ціль, яку НБУ, як інституція, яка відповідає за монетарну політику, визнав для себе як певний інфляційний таргет. Але з початку війни ми відмовилися від інфляційного таргетування і перейшли в режим антикризового управління. Ми залишаємо облікову ставку на рівні 15% саме заради того, щоб інфляція, яка може пришвидшитись протягом 2024 року була контрольованою і досягла своєї цілі уже в 2025 році”, – сказав Пишний.

Інфляція в Україні
Нагадаємо, в січні НБУ покращив прогноз з інфляції. НБУ прогнозує, що споживчі ціни за підсумками 2024 року зростуть на 8,6%. У жовтні минулого року НБУ прогнозував інфляцію на рівні 9,8%.
НБУ прогнозує, що у 2025 році ціни зростуть на 5,8% (попередній прогноз – 6,0%), у 2026 році – на 5,0%.
За даними Держстату, зростання споживчих цін в Україні у 2023 році сповільнилося до 5,1%. Це мінімальне значення з 2020 року, коли інфляція становила 5,0%.
Ціллю НБУ є інфляція у 5%.

Читати далі

ЄС “обвалить” економіку Угорщини, якщо вона не розблокує допомогу Україні – FT

Євросоюз підготував план економічних санкцій проти Угорщини, якщо вона не погодиться із наданням допомоги Україні. Мета – завдати шкоди економіці Угорщини та змусити її зняти вето. Про це повідомляє Financial Times.
ЄС попередив Угорщину, якщо вона не зніме вето за допомогою України на саміті 1 лютого, інші країни ЄС публічно заявлять, що вони не надаватимуть Угорщині фінансову допомогу.
Це може призвести до того, що інвестори будуть менш зацікавлені вкладати гроші в Угорщину, що може призвести до падіння курсу угорського форинта.
У результаті це може призвести до економічних проблем в Угорщині, таких як втрата робочих місць та уповільнення економічного зростання. Під тиском ЄС Угорщина погодилася на компроміс щодо допомоги Україні.

Європейський Союз стурбований економічною вразливістю Угорщини. Угорська економіка характеризується високим державним дефіцитом, високою інфляцією, слабкою валютою та високим рівнем платежів з обслуговування боргу. Крім того, угорська економіка багато в чому залежить від закордонного фінансування, зокрема від фінансування з боку ЄС.
Угорський міністр у справах ЄС Янош Бока заявив, що Угорщина готова підтримати план допомоги Україні на 50 млрд євро, але потребує, щоб у неї було щорічне право вето на виплати.
Інші країни ЄС відкинули цю пропозицію, побоюючись, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан буде використовувати її для того, щоб блокувати виплати щороку і домагатися подальших поступок. Однак один із дипломатів заявив, що Орбан не має можливості накласти вето на фінансування.
Деякі країни ЄС розглядали можливість застосування статті 7 Договору про Європейський Союз, яка дозволяє ЄС позбавити державу-члена права голосу або заблокувати її фінансування. Однак інші країни відкинули цю ідею, оскільки вона потребує одностайної підтримки, а багато країн не хочуть запроваджувати такі серйозні санкції проти Угорщини.
Бока заявив, що важливо зберегти єдність ЄС. Він наголосив, що Угорщина готова йти на компроміси, але тільки в тому випадку, якщо вони не торкаються її життєво важливих інтересів.
Якщо компромісів не буде досягнуто, Угорщина віддасть перевагу своїй початковій пропозиції про окремий фонд для України поза бюджетом ЄС.

Читати далі

Курс валют НБУ на 29 січня

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 29 січня 2024 року
Курс долара порівняно з 28 січня зріс на 20 коп. до 37.78 за 1 долар.
Курс євро зріс до рівня 41,06 за 1 євро.
Рубль подешевшав на 1 коп. до 4.21 за 10 рублів.
Курс фунта стерлінгів зріс на 28 коп. до 48.09 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подорожчав на 28 коп. до 43.71 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого зріс до рівня 9:38 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.781 100

EUR
Євро
41.056 700

RUB
рубль
0.420 550

GBP
Фунт стерлінгів
48.093 500

CHF
Швейцарський франк
43.707 900

PLN
Польський злотий
9.377 100

Читати далі

У Хорошковського забрали землі лісового фонду вартістю в 1,5 млрд грн

Прокуратура повернула у державну власність 65 га лісового масиву, які належали ексміністру фінансів та ексголові Служби безпеки України, Валерію Хорошковському.
Про це повідомили у пресслужбі Генерального прокурора України.
Як зазначається, у державну власність повернули 40 ділянок землі загальною площею у 65 га в межах Бобрицької сільської ради та Канівського району. Цю землю лісогосподарського призначення оцінюють в 1,5 мільярда гривень.
Як зазначають, у прокуратурі встановили факт привласнення земель лісового фонду. Вони виділялися ряду осіб, а у 2005 році потрапили у власність родини топ-чиновника. Відтак перейшли з державної у приватну власність.
У прокуратурі вважали такі дії порушенням інтересів держави та подали до суду.
Після двох розглядів у верховному суді, та численних апеляцій, у 2022 році Канівський міськрайонний суд Черкаської області задовольнив позов прокуратури. Під час останньої апеляційної справи, суд вирішив не задовольняти апеляційну скаргу, відтак постанова суду вступає в законну дію.
Як зазначають у генпрокуратурі, Наступним кроком прокуратури стане виконання судового рішення – набуття земель у державну власність в особі Черкаської обласної державної адміністрації.

Читати далі

Ангола прагне виключити Росію зі спільного бізнесу з алмазовидобутку

Ангола змушує російську транснаціональну компанію “Alrosa” вийти зі спільного бізнесу “Sociedade de Catoca”, якому зокрема належить четверта найбільша алмазна шахта світу.
Про це повідомляє ангольське видання EXPANSÃO.
Як зазначається, минулого тижня представники ангольської влади зустрічались з російськими колегами в Дубаї (ОАЕ), для того, щоб розвʼязати питання виходу російського акціонера “Alrosa” із “Sociedade Mineira de Catoca”.
Російській компанії належить 41% акцій спільного проєкту, вона працює в Анголі із 1992 року. Ангольська сторона вимагає, аби росіяни пішли з бізнесу без умов, натомість росіяни хочуть компенсацій за інвестиції. Ангольська влада виключає варіант компенсації.
Як зазначають, перемовини нині перебувають у стані зародження, тому умови можуть змінитись. Як зазначають у виданні EXPANSÃO, одним з альтернативних варіантів може бути вихід росіян, з обіцянкою повернути їм активи після зняття санкцій, але на фону покращення стосунків Анголи із США, цей варіант не є прийнятним для росіян.
На фоні запровадження санкцій проти російської алмазної галузі, ангольський партнер, компанія “Endiama” відчуває труднощі з реалізацією алмазів та комунікацією із постачальниками, які занепокоєні партнерством із російською підсанкційною “Alrosa”.
Нагадаємо:
3 січня ЄС включив у санкційний список алмазодобувного гіганта РФ “Алроса” і його гендиректора.
8 квітня 2022 року США запровадили санкції проти алмазної “Алроса”

Читати далі