Польща домоглася поступок від ЄС у безмитній торгівлі з Україною – RMF FM

Європейський Союз продовжить безмитний режим для експорту з України до середини 2025 року, але зі змінами, вигідними для Польщі. Про це стало відомо польській радіостанції RMF FM.
За його інформацією, у понеділок у Брюсселі затвердили проєкт угоди, який винесуть на розгляд Єврокомісії у середу, 31 січня.

У проєкті нової угоди передбачається повернення квот на імпорт до ЄС українського цукру, м’яса птиці і яєць, чого немає в чинній угоді. Раніше до введення обмежень на ці українські продукти закликали єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський і міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, а проти цього виступав єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.
Польський єврокомісар у середу також спробує добитися вигіднішого для Польщі базового періоду для розрахунку квот. Він хоче, щоб у розрахунках враховували середнє значення за останні три роки, хоча зараз “на столі” пропозиція враховувати тільки останній рік – з середини 2022 року до середини 2023 року.
Проєкт угоди також передбачає два захисні механізми: один — звичайний, а інший — у разі непередбачуваних ринкових коливань. Аварійний механізм може бути ініційований навіть однією країною, а рішення про зупинку надмірного імпорту ухвалюватиметься швидше, бо за це відповідатиме Єврокомісія і їй не потрібна буде згода з боку всіх країн Євросоюзу.

Читати далі

Україні загрожує “економічний кінець світу” без фіндопомоги Заходу – ЗМІ

Лідери країн ЄС мають проголосувати за надання Києву допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті 1 лютого. Без цього, а також фінансування від США, Україна не зможе продовжувати боротьбу з Росією або довго підтримувати економіку. Про це повідомляє Politico.
“Наразі ми навіть не розглядаємо варіант відмови від цієї допомоги. – Для нас це критично, тому що від цього залежить своєчасність та повнота невійськових витрат”, – заявив Politico голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев.

Як зазначає видання, нині Київ використовує ті гроші, які він може зібрати всередині країни, для розвитку власної військової промисловості, зарплат солдатам та іншим співробітникам служб безпеки, а також захисту пенсіонерів та вимушених переселенців.
Західні кредити та гранти покривають витрати на закупівлю та обслуговування іноземної зброї, а також важливі соціальні витрати, такі як заробітна плата державних службовців, медичних та освітніх працівників. Цього року уряд планує отримати фінансову допомогу у розмірі 37 млрд доларів, яка майже покриє дефіцит бюджету, що оцінюється в 39 млрд доларів.

За розрахунками Центру економічної стратегії, з моменту російського вторгнення в лютому 2022 року західні спонсори надали фінансову допомогу на суму близько 73,6 млрд доларів. Через Міжнародний валютний фонд Україна отримає загалом 122 млрд доларів у період з 2023 по 2027 рік.
Пакети допомоги ЄС та США
Але потік західних грошей в останні місяці сповільнився до мінімуму, оскільки конфлікт на Близькому Сході та початок року виборів у США відсунули найбільшу війну в Європі за 80 років із порядку денного новин. Цього місяця Україна взагалі не отримала жодної офіційної фінансової допомоги.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та Роберт Фіцо зі Словаччини виступили проти надання будь-якої додаткової допомоги Україні з бюджету ЄС, стверджуючи, що фінансування має бути поділено на чотири транші, кожен із яких може бути заблокований у будь-який час. Орбан, зокрема, зараз стикається із зростаючим тиском, який вимагає припинити опір.
Тим часом у США фінансова допомога Україні стала заручником у боротьбі між республіканцями та демократами щодо прикордонної політики. Незважаючи на підтримку президента Джо Байдена, речник Палати представників Майк Джонсон зажадав, щоб Білий дім пояснив свою кінцеву мету в Україні, перш ніж голосувати за нову допомогу Києву.
“І поки тривають бої у Вашингтоні та Брюсселі, Київ затамував подих, сподіваючись не знизити свої шанси на отримання вирішальної підтримки”, – йдеться у публікації.

Позиція НБУ
Не всі чиновники налаштовані так похмуро, як Гетьманцев. Країна накопичила понад 40 млрд доларів валютних резервів і може вказати на покращення збору податків та здатність залучати гроші за рахунок внутрішніх запозичень.
“Україна зможе якийсь час підтримувати себе за рахунок власних внутрішніх ресурсів. Хоча ризики для регулярності та своєчасності припливу міжнародної допомоги реалізувалися, ми зберігаємо оптимізм”, – заявив Politico голова НБУ Андрій Пишний.

Друк грошей
Але сувора реальність, каже Марія Репко, заступник директора київського Центру економічної стратегії, полягає в тому, що неможливо покрити невійськову половину державних видатків із внутрішніх джерел у країні, яка перебуває у стані війни, не в останню чергу тому, що Росія відрізала шматок України на частку якого припадала чверть її ВВП.
ВВП впав на 28,8% у перший рік війни і відновився лише на жалюгідні 5% минулого року, навіть з урахуванням припливу іноземної допомоги, еквівалентного 20% ВВП, пише Politico.
“Якщо у 2023 році ми обговорювали інші ризики, такі як зниження експорту через закриття Чорного моря та ризики, пов'язані з російським наступом, то зараз усі аналітики сходяться на думці, що найбільший ризик цього року – це неотримання допомоги”, – сказала Репко.

Без допомоги та із закритими для нього міжнародними кредитними ринками єдиним способом для Києва продовжувати виконувати свої внутрішні зобов'язання друкуватиме гроші, сказала Репко.
Незначна сума
Навіть Пишний визнає, що відмова від допомоги означатиме “перерозподіл обмежених ресурсів української економіки на пріоритетні потреби бюджету”. Таким чином, за його словами, “критично важливо відновити міжнародне фінансування”.
Одним із найсильніших аргументів України на користь продовження підтримки залишається те, що відмова від неї зрештою виявиться ще дорожчою для Європи. На їхню думку, поразка України вимагатиме масштабного та довгострокового збільшення військових витрат по всьому континенту, щоб стримати реваншистську неоімперську Росію.
“Перемога України є ключем до зниження ризиків безпеки на континенті”, – сказав Пишний, зазначивши, що пакет у 50 млрд євро, який буде схвалений цього тижня, є дрібницею порівняно із загальною європейською економікою.

Читати далі

У Києві збудують нову ділянку тунелю “Деміївською” та “Либідською”

Між станціями київського метро “Либідська” та “Деміївська” будуватимуть нову ділянку тунелю на заміну аварійній. Про це заявив CEO холдингу MS Capital, до якого входить компанія Autostrada, яка проводить ці роботи, Максим Шкіль.
Для роботи компанія залучила понад 500 фахівців із підземного будівництва. Наразі проект відбудови тунелю розробляють 3 групи проектувальників. Усі ці спеціалісти мають багаторічний досвід у спорудженні метро.
Рух потягів на ділянці між цими станціями було припинено на початку грудня через підтоплення та виникнення тріщин на блоках оправи тунелю.

“Порушилася геометрія споруди, з’явився ризик обвалу. Тому після проведення необхідних обстежень та досліджень було вирішено демонтувати аварійну ділянку тунелю (довжина якої складає близько 27 м) та побудувати на цьому місці новий – монолітний, відкритим способом прямокутного перерізу”, – зазначив він.

У грудні фахівці стабілізували існуючу конструкцію тунелю зсередини за допомогою спеціальних металевих риштувань (які витримують навантаження до 15 т / м кв), щоб тунель більше не давав просадки.
Раніше повідомлялось, що причиною деформації тунелю між станціями метро “Деміївська”-“Либідська” стало неякісне проєктування та будівництво ділянки.

Читати далі

Банки очікують зниження ставок за депозитами населення – НБУ

У січні – березні 2024 року більшість українських банків очікує зниження вартості всіх депозитів. На здешевлення коштів корпорацій очікують 69% респондентів, а коштів населення – 50%. Про це йдеться в опитуванні про банківське фондування НБУ (I квартал 2024 року).
Середня вартість фондування в цілому, за оцінками банків, знижується два квартали поспіль. Майже дві третини респондентів повідомили, що вартість коштів бізнесу зменшилася. Водночас ціна депозитів населення та оптових залучень помітно не змінилася впродовж IV кварталу.
Банки повідомили, що обсяги зобов’язань упродовж IV кварталу в цілому зросли. Більшість фінустанов спостерігали зростання обсягів коштів як домогосподарств, так і корпорацій.

За даними опитування, у I кварталі 2024 року банки в цілому не очікують змін обсягу коштів клієнтів.
Поточне Опитування про банківське фондування проводилося з 15 грудня 2023 року до 12 січня 2024 року серед менеджерів банків, відповідальних за управління пасивами. Відповіді надали 26 фінансових установ, їхня частка в загальному обсязі активів банківської системи становить 96%. Результати опитування відображають думку респондентів і не є оцінками чи прогнозами Національного банку.
У грудні 2023 року середні відсоткові ставки банків за новими депозитами у гривні для населення становили 11,7% річних. Рік тому вони були на рівні 8,2%. Ставки за новими депозитами для населення у валюті зросли з 0,7 до 1,0%.
Як заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, ставки за банківськими кредитами в Україні у 2024 році можуть знизитися після зниження облікової ставки НБУ у грудні 2023 року. Натомість ставки за депозитами, скоріше за все, суттєво не зміняться.

Читати далі

Neuralink вперше вживив чип у мозок людини – Маск

Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що його стартап Neuralink, який займається розробкою мозкових імплантатів, вперше вживив чип у мозок людини.
“Вчора перша людина отримала імплантат від Neuralink і успішно відновлюється. Початкові результати показують багатообіцяюче виявлення спайок нейронів”, – написав Маск.

Бізнесмен додав, що мозковий імплант дозволяє керувати телефоном або комп'ютером, а через них майже будь-яким пристроєм, просто за допомогою думки.

Продукт Neuralink називається “Телепатія” і його першими користувачами будуть ті, хто втратив можливість користуватися своїми кінцівками.
“Уявіть, що Стівен Гокінг міг би спілкуватися швидше, ніж друкарка чи аукціоніст. Це і є наша мета”, – додав Маск.

Нагадаємо, У 2016 році Маск створив компанію Neuralink для розробки мозкових імплантатів. Засновник переконаний, що за цією розробкою майбутнє і вона зможе допомогти людям з хворобами Альцгеймера і Паркінсона, паралічами, а також людям з вродженими захворюваннями мозку.
Раніше повідомлялось, що чотири американських законодавці попросили Комісію з цінних паперів і бірж США (SEC) розслідувати, чи вчинив Ілон Маск шахрайство з цінними паперами, вводячи інвесторів в оману щодо безпеки мозкового імплантату, який розробляється компанією Neuralink.

Читати далі

Курс валют НБУ на 30 січня

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 30 січня 2024 року
Курс долара порівняно з 29 січня виріс до рівня 37.89 за 1 долар.
Курс євро знизився до рівня 41:00 за 1 євро.
Рубль подорожчав на 2 коп. до 4.22 за 10 рублів.
Курс фунта стерлінгів зріс на 1 коп. до 48.11 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка досяг рівня 43.88 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого досяг рівня 9.39 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.886 200

EUR
Євро
41.004 200

RUB
Рубль
0.422 420

GBP
Фунт стерлінгів
48,106 000

CHF
Швейцарський франк
43.880 200

PLN
Польський злотий
9.389 200

Читати далі

“Армія відновлення”: до робіт залучили понад 83 тисячі українців

Від початку старту проєкту “Армія відновлення” до виконання суспільно корисних робіт залучили 83,6 тис безробітних. На заробітну плату спрямовано 560 млн грн.
Про це повідомили у Державній службі зайнятості.
Починаючи з 1 жовтня 2022 року Державна служба зайнятості видала 83 602 направлень на виконання суспільно корисних робіт, найбільше – у Харківській області (16 554 направлення).
Крім того, серед регіонів із найбільшою кількістю залучених безробітних є Донецька (10 387 направлень), Полтавська (10 130), Київська (9 991) та Чернігівська (9 188) області.
Загалом до проєкту “Армія відновлення” залучено 19 регіонів.
“На виплату заробітної плати за участь в урядовому проєкті “Армія відновлення” вже профінансовано 560 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо:
В Україні за час повномасштабної війни більше жінок почали обіймати посади, на які раніше влаштовувались чоловіки.

Читати далі

Валютний ринок лихоманить

На валютному ринку – знову розворот тренду, цього разу нагору. «Північний вітер» повіяв на міжбанківському валютному ринку після того, як правління НБУ на першому цьогорічному засіданні прийняло рішення залишити ставку незмінною на рівні 15% річних.
Незважаючи на декларацію намірів продовжити зниження облікової ставки у другій половині 2024 року, між рядками виступу голови НБУ Андрія Пишного читалося занепокоєння ситуацією, що склалася. Перший місяць 2024 року добігає кінця, а ні США, ні Євросоюз досі не вирішили питання з наданням обіцяної допомоги Україні. Якщо гроші не надійдуть ще 2-3 місяці, може постати питання відновлення «друкування гривні».

Нагадаємо: весь 2023 рік, висловлюючись фігурально, «верстат було вимкнено», НБУ не проводив незабезпечену емісію грошей і не купував цінних паперів Міністерства фінансів. Завдяки цьому вдалося не лише зберегти стабільність національної валюти, а й навіть частково зміцнити її.
Але 2024 року, схоже, так просто «пропетляти» вже не вийде. Про це говорять навіть цифри очікуваної допомоги Україні, які озвучив Андрій Пишний: так, якщо у 2023 році Україна отримала 69,7 млрд євро на різні соціальні потреби (військова допомога до цієї цифри не входить), то у 2024 році за оптимістичним сценарієм допомога становитиме близько 37 млрд. доларів США. Тобто. мінімум у 2 рази менше.
Котирування міжбанківського валютного ринку, які минулого понеділка 22 січня опускалися до 37,40 гривень на позиції «бід» і 37,445 гривень на позиції «оффер», до обіду понеділка 29 січня (тобто рівно через тиждень) зросли до 37,91 / 37,94 гривень (бід/оффер), тобто. на 50 копійок. Національний банк щодня виходив на торги з інтервенціями на підтримку гривні, але вже почав потроху заощаджувати: за 22-26 січня регулятор продав 421,3 млн доларів США, що на 110 млн менше, ніж тижнем раніше.

Що стосується готівкового валютного ринку, тут зміни хоч і відбуваються, але набагато скромніші. Минулого тижня, коли котирування міжбанку досягли мінімуму, у столиці можна було купити гуртову партію американського долара за ціною 38,08-38,10 гривень. Потім цінники поповзли нагору, але виросли не так значно: сьогодні київські гуртові обмінні пункти продають «американця» по 38,30-38,35 гривень. Зростання курсу готівкового долара гальмується відсутністю попиту з боку населення, доходи якого суттєво скоротилися. В результаті різниця між безготівковим та готівковим курсом долара почала скорочуватися і на даний момент зменшилася до 40 копійок.
Скільки буде коштувати долар
До кінця січня очікувати сильного зростання долара не варто: фактор кінця місяця працюватиме на користь стабільності гривні. Можна припустити, що вартість готівкового долара у столиці найближчими днями не перевищить 38,50-38,60 гривень. Однак із початком нового місяця попит на валюту може поновитися. І вже у лютому не можна виключити зростання ціни готівкового «американця» до 38,80-39,00 гривень.

Читати далі

Rheinmetall побудує в Україні завод з виробництва боєприпасів

Концерн Rheinmetall збудує в Німеччині новий завод для виробництва боєприпасів. Снаряди постачатимуть у тому числі й Україні. Про це заявив генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер.
Паппергер відкинув звинувачення у повільному постачанні.
“Темп швидкий: те, що раніше займало десять років, тепер виконується за кілька місяців. Тепер ми в рекордно короткі терміни збудуємо новий завод з виробництва боєприпасів у Німеччині, щоб забезпечити стратегічну безпеку постачання”, – сказав гендиректор.

Він зазначив хорошу співпрацю між урядом Німеччини та збройовою промисловістю.
“У військових закупках багато що змінилося на краще. Тільки Rheinmetall минулого року отримала від федерального уряду замовлення або рамкові угоди на суму понад 10 млрд євро – для Бундесверу та України. Цього року ця сума збільшиться як мінімум до 15 мільярдів”, – сказав він.

Читати далі

Французький інвестор готовий купити lifecell за $500 млн

Французька інвестиційна компанія NJJ Capital погодилася заплатити $500 млн за українські підрозділи Turkcell Iletisim Hizmetleri AS. Про це з посиланням на власника NJJ Capital Ксав'є Ньєля пише Bloomberg.
Turkcell оголосив про продаж свого українського бізнесу, зокрема lifecell, наприкінці 2023 року. Договір із NJJ Capital було підписано 29 грудня.
Телекомунікаційні підприємства Ньєля вже працюють у Польщі через телекомунікаційну компанію Iliad, а великий обсяг роумінгового трафіку між країнами означає, що угода “має сенс”, заявив Ньєль на зустрічі з Паризькою асоціацією преси для ділових журналістів у понеділок.
Він сказав, що ціна “дешева” порівняно із прибутком українського оператора зв'язку Lifecell.
Ксав'є Ньєль – французький бізнесмен, №439 у списку Bloomberg Billionare Index зі статком $6,08 млрд. Він засновник французького інтернет-провайдера та оператора мобільного зв'язку Iliad, який працює під брендом Free у Франці та під брендом Play у Польщі.

Читати далі