Категорія: Економіка

Лідери Європейського Союзу вирушають на сьогоднішній саміт із високими ставками, який вони скликали з єдиною метою: переконати Віктора Орбана з Угорщини відмовитися від свого вето на таку необхідну фінансову допомогу Україні. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається в публікації, невдача завдасть Києву серйозного удару і посилить сумніви щодо підтримки його союзників, особливо з урахуванням того, що допомога США зупинилася в Конгресі.
ЄС запропонував Будапешту новий механізм для моніторингу пакета допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро, проте виключивши можливість щорічного вето, яке прем'єр-міністр Угорщини вимагає додати до цього інструменту перевірки витрат.
Все залежатиме від самого Орбана, який розлютив своїх колег із ЄС, заблокувавши один із центральних пунктів європейської стратегії безпеки, спрямованої на стримування президента Росії Володимира Путіна.

Угорщина, чий доступ до значного фінансування ЄС був заблокований через побоювання з приводу верховенства закону, також гальмує військову підтримку Києва.
У багатьох столицях рівень занепокоєння високий, оскільки експансіоністські амбіції Путіна щодо Заходу підтримали військові зусилля України екзистенційною проблемою, сказав один високопосадовець ЄС.
“Якщо Україна зазнає невдачі, а Росія відчує підтримку, вона намагатиметься напасти на інші країни. Це просто означало б набагато більшу війну з НАТО”, – попередив у Вашингтоні віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.

Опір Угорщини
Якщо держави-члени не зможуть домовитися з Угорщиною, це може спровокувати потужний поштовх до покарання Орбана за його непримиренність. Одним із обговорюваних варіантів може бути призупинення права голосу Угорщини шляхом радикального кроку статті 7 договору ЄС.
Напружену атмосферу всередині саміту ЄС посилюють протести фермерів, які, як очікується, влаштують неподалік демонстрацію на знак протесту проти зеленої політики блоку та заходів щодо лібералізації торгівлі. Деякі протести, які охопили Європу за останні місяці, підтримали організації, пов'язані з Орбаном.

Дипломати ЄС провели останні кілька днів, намагаючись задовольнити вимоги Угорщини щодо пакету допомоги та забезпечити безперешкодне проведення зустрічі на найвищому рівні. Але ознак прогресу поки що немає.
Згідно з проектом висновків саміту, ЄС запропонував проводити щорічні дебати на рівні лідерів щодо реалізації пакету реформ “з метою надання рекомендацій щодо підходу ЄС до ситуації, що виникла внаслідок агресивної війни Росії проти України”.
Угорщина, однак, підтвердила посланцям ЄС, що вона хоче щорічного голосування, яке потребує одностайної підтримки, щоб виділити фінансування, що дасть їй право вето на переклади, сказав дипломат ЄС. Інші держави-члени виступають проти цього варіанта.
Будапешт також хоче обмежити максимальну суму кредитів для Києва на рік до 9 млрд євро, тоді як безповоротні гранти не повинні перевищувати 5 млрд євро на рік.
“У Єврокомісії, а також за столом переговорів є творчі підходи до того, як прийти до компромісу, щоби всі були на борту”, – заявила журналістам прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

“Я налаштована оптимістично. Він не каже “ні”, але веде переговори”, – додала вона.

Шантаж Орбана
Декілька високопоставлених дипломатів ЄС вважають, що Орбан намагається використати свій вплив, щоб шантажувати решту блоку та змусити її розблокувати частину з 20 млрд євро фінансування ЄС, затриманого через побоювання, пов'язані з верховенством закону та захистом основних свобод. Угорщина також хоче продовжити термін виділення окремих фондів ЄС для відновлення COVID на два роки.
Орбан має два варіанти отримати гроші: виконати поставлені завдання, щоб розблокувати кошти, або змусити ЄС відступити, і він віддає перевагу останньому, сказав один із дипломатів.
За словами одного дипломата, виконавча влада ЄС може розморозити близько 10 млрд євро, але Угорщині все одно доведеться виконати умови блоку щодо верховенства закону.
У той час, як лідери ЄС наполягають, що їхньою основною метою є одноголосна угода про допомогу Україні в рамках ширшого перегляду довгострокового бюджету блоку, чиновники також готуються до “Плану Б”.
Варіанти обходу вето Орбана будуть складнішими та обмеженішими, але мета полягатиме в тому, щоб надати Україні вкрай необхідне фінансування до 24 лютого, дворічної річниці російського вторгнення, заявив представник ЄС.
У цьому випадку ЄС продовжить план до кінця цього року, хоча технічні деталі будуть опрацьовані після саміту, повідомив високопоставлений дипломат ЄС.

Читати далі

Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за 2023 рік склав 11,568 млрд доларів, що на 7,8% менше, ніж роком раніше (12,543 млн доларів). Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, у грудні перекази становили 1,040 млрд доларів, що на 6,1% менше, ніж у грудні 2022 року (1,107 млрд доларів).

НБУ враховував у своїх розрахунках як формальні, так і неформальні канали переказу грошей в Україну.
Нагадаємо, на початку 2023 року НБУ прогнозував збільшення надходжень від трудових мігрантів в Україну.
“Ми вважаємо, що у 2023 році українці будуть активно працевлаштовуватися і матимуть змогу відправляти частину коштів в Україну. Враховуючи цей фактор, на 2023 рік закладаємо зростання переказів до 16 млрд доларів”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 1 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 31 січня знизився до позначки 37.56 за 1 долар.
Євро подешевшав на 38 коп. до 40.71 за 1 євро.
Курс рубля знизився до рівня 4.19 за 10 рублів.
Фунт стерлінгів подешевшав на 35 коп. до 47.65 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подешевшав на 38 коп. до 43.53 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого знизився на 2 коп. до 9.39 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.562 700

EUR
Євро
40.706 700

RUB
Рубль
0.418 740

GBP
Фунт стерлінгів
47.646 400

CHF
Швейцарський франк
43.525 700

PLN
Польський злотий
9.393 500

Читати далі

Європейська Бізнес Асоціація забракувала урядовий пакет законопроєктів про реформу Бюро економічної безпеки та попросила ухвалити один з депутатських. Про це йдеться на сайті ЄБА, яка є одним з найвпливовіших та найбільших об’єднань бізнесу в Україні.
“Зареєстрований цього тижня законопроєкт №10439 […] не спрямований на перезавантаження БЕБ”, – вважає асоціація.

Претензії бізнесу стосуються невизначеності, коли саме має бути сформована оновлена команда БЕБ після обрання керівника та як повинна відбуватись переатестація старих працівників.
Другий законопроєкт №10440 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу в ЄБА також “не зовсім підтримують”, бо його норми буде досить важко втілити в життя. Зокрема, це стосується контролю Ради бізнес-омбудсмена під час обшуків та вилучення документів у бізнесу.

ЄБА вважає, що проєкт закону повинен передбачати:

обрання нового директора БЕБ за участю міжнародних партнерів і за процедурами обрання керівників антикорупційних органів;
вибір єдиного кандидата (а не трьох) на посаду директора БЕБ для уникнення можливого політичного впливу на призначення;
переатестацію всіх працівників БЕБ після обрання нового директора;
фокусування БЕБ суто на аналітичних функціях;
концентрацію в БЕБ усіх економічних злочинів.

“Тому бізнес звертається до Голови ВРУ та просить не голосувати за дані законопроєкти у такій редакції, а доопрацювати вже зареєстровані законопроєкти №10088 і 10088-1, які реально зможуть перезавантажити БЕБ, враховуючи пропозиції бізнесу, міжнародних партнерів”, – йдеться в заяві.

Ухвалення закону про перезапуск БЕБ – один із маяків Міжнародного валютного фонду. Його потрібно виконати до кінця червня 2024 року.
Реорганізація БЕБ має передбачати перегляд правової основи Бюро, запровадження прозорих процесів добору персоналу та керівництва на конкурсній основі, атестацію персоналу та запровадження контрактної системи для працівників. Після реформи БЕБ, яке створили 2021 року замість податкової міліції, повинне відійти у підпорядкування Міністерства фінансів.

Читати далі

Кошти від продажу футбольного клубу “Челсі”, який належав “прокремлівському” російському олігарху Роману Абрамовичу вже 2 роки заморожені на банківському рахунку у Великобританії. Про це пише The Guardian.
Футбольний клуб “Челсі”, який належав російському олігарху Абрамовичу продали ще у 2022 році за 2,5 млрд фунтів, із домовленістю, що ці гроші підуть на допомогу жертвам війни в Україні.
Але до 2024 року уряд Британії так і не зміг домовитись із колишнім власником “Челсі” про використання коштів із продажу. Наразі вони заблоковані на рахунку, що належить компанії Абрамовича “Фордстам”.

Як повідомляється, люди, близькі до Абрамовича, стверджують, що домовленість полягала в тому, що гроші мають піти “всім жертвам конфлікту в Україні та його наслідків”, в той час, як міністри наполягали на тому, що вони мають бути витрачені виключно на гуманітарні цілі в Україні.
Під словами “всім жертвам конфлікту” представники Абрамовича, очевидно, мають на увазі також окуповані території, які контролюються Росією.
Члени комітету Палати лордів у європейських справах назвали “незрозумілою” нездатність міністрів уряду Ріші Сунака витратити ці гроші на Україну через майже два роки після того, як було досягнуто домовленості про продаж.
У травні 2022 року Абрамович продав ФК “Челсі ФК “Челсі” американському консорціуму на чолі з Тоддом Боелі.
У січні 2023 року повідомлялось, що Британський уряд близький до того, щоб передати 2,3 мільярда фунтів стерлінгів, виручених від продажу ФК “Челсі” російським олігархом Романом Абрамовичем, до фонду для України, але має отримати остаточне схвалення ЄС.

Читати далі

Індія знижує податки на імпорт компонентів мобільних пристроїв, щоб стимулювати виробництво смартфонів. Транснаціональні компанії все частіше розглядають країну як глобальну виробничу базу. Про це пише Bloomberg.
Як повідомляють, уряд прем'єр-міністра Нарендри Моді пізно ввечері у вівторок 30 січня оголосив, що знижує тарифи на компоненти, включаючи пластикові та металеві механічні деталі, гнізда для SIM-карт і гвинти.

Моді намагається створити умови в який компанії переноситимуть виробництво з Китаю до Індії.
Водночас уряд намагається побудувати екосистему внутрішніх постачальників, щоб забезпечити більшу частину ланцюжка створення саме для Індії. Це підвищить субʼєктність індійських постачальників, не перетворюючи крану у звичайну базу для виробництва.
Проєкт премʼєра Моді мав деякі перші успіхи, і Apple є однією з компаній, які збільшили виробництво в країні. Зараз на Індію припадає понад 7% світового виробництва iPhone.
Apple вивчає способи зменшити свою залежність від Китаю, оскільки напруженість у відносинах між Вашингтоном і Пекіном продовжує зростати. Її давні партнери, які виробляють більшість iPhone у світі на заводах у Китаї, за останні роки швидкими темпами додали складальні лінії в Індії.

Читати далі

У 2023 році у трійку найбільших імпортерів української агропродукції увійшли Румунія, Китай та Туреччина. Про це розповів заступник директора Національного наукового центру Інститут аграрної економіки Микола Пугачов.
Так, Румунія вперше очолила рейтинг найбільших імпортерів української агропродукції, закупивши її торік на суму 2,875 млрд дол. Частка цієї країни у вітчизняному експорті агропродовольства становила 13%.
Китай посів у рейтингу друге місце. При цьому у вартісному вимірі Китай збільшив обсяги закупівель української агропродукції. Якщо у 2022 році вартість поставок з України до цієї держави становила 1,88 млрд дол, то 2023 року збільшилися приблизно на 18% – до 2,22 млрд дол. Частка Китаю у вітчизняному експорті агропродовольства склала торік 10%.

На третьому місці опинилась Туреччина з часткою у 9%, імпортувавши з України агропродукції на 1,994 млрд дол.
Пугачов зауважив, що наслідками запроваджених Польщею навесні минулого року і триваючих донині обмежень на ввезення сільськогосподарської продукції з України стали не лише втрата нею статусу головного покупця у нас на світовому ринку, а й зниження вартості її імпорту на третину – до 1,79 млрд дол.
У десятку основних імпортерів української продукції також увійшли:
Реклама:
Іспанія (1,765 млрд дол); Нідерланди (1,274 млрд дол); Єгипет (1,066 млрд дол); Італія (1,045 млрд дол); Німеччина (862 млн дол); Угорщина (471 млн дол).

Ці країни за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства 69% валютних надходжень.

Читати далі

Суд у Делавері, США, визнав недійсною угоду між Tesla та її гендиректором Ілоном Маском про платіжний пакет розміром $56 млрд. Винагорода, отримана у 2018 році, допомогла Маску стати найбагатшою людиною у світі.
Суддя назвала винагороду “незбагненною сумою, яка є несправедливою щодо акціонерів”. Акціонер Tesla Річард Торнетта подав позов, де звинуватив автовиробника в порушенні своїх довірчих обов'язків через схвалення пакета, який несправедливо збагачує його виконавчого директора.

Суддя Кетлін Маккормік написала в рішенні, що Маск “користувався тісними зв’язками” з директорами, які відповідали за переговори щодо його компенсацій. Суддя також розповіла про те, що Маск володів 21,9% акцій автовиробника, коли велися переговори про пакет. Водночас правління компанії ніколи не ставило питання про цю винагороду.
Маккормік наказала Tesla та її акціонерам виконати рішення та скасувати угоду. Проте рішення судді підлягає оскарженню.
У відповідь на рішення суду Маск написав у Twitter: “Ніколи не реєструйте свою компанію в штаті Делавер”.
Він також опублікував опитування, у якому фоловерів запитували, чи варто Tesla змінити штат реєстрації на Техас, де розташована її фізична штаб-квартира.

Читати далі

Станом на 31 січня дефіциту електроенергії не спостерігається, в резерві 8 блоків ТЕС. Водночас у Міненерго закликали до “розумного споживання”.
“Дефіциту електроенергії в енергосистемі не зафіксовано. Електроенергії, виробленої українськими електростанціями, достатньо для забезпечення потреб споживачів. Також планується комерційний імпорт електроенергії”, – йдеться у повідомленні.

У резерві є вісім блоків теплової генерації, які буде підключено до мережі у разі потреби. Система збалансована, стабілізаційні графіки відключень не застосовуються, додали у відомстві.
Водночас у Міненерго наголосили на важливості зменшення навантаження на енергосистему у пікові години споживання (з 10:00 до 12:00 та з 17:00 до 19:00 години).
Крім цього, через бойові дії знеструмлено повітряну лінію на Донеччині, у результаті знеструмились підстанції, без напруги залишились побутові споживачі.

Читати далі

На виплату репарацій Україні найближчим часом очікувати не варто, остільки компенсаційна комісія для початку цього процесу може бути створена не раніше, ніж через рік. Про це заявила заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра.
“За моїми прогнозами, комісія має бути створена протягом року плюс якийсь час на ратифікацію договору”, – зазначила Мудра.

Ця комісія, за її словами, буде схоже на ірако-кувейтську компенсаційну комісію, яка займалася питаннями репарацій від Ірака Кувейту у 90-х роках минулого сторіччя. Тоді репарації виплачували на підставі рішення Ради безпеки ООН. У випадку з Україною, через те що РФ може заблокувати прийняття рішення ООН, для виплати репарацій мають створити міжнародну багатосторонню угоду, над якою зараз йде робота.

Ця угода має бути підписана якомога більшою кількістю країн.
“Це мають бути країни G7, усі країни, які проголосували за резолюцію ООН та де знаходяться активи РФ. Для легітимності інструменту, оскільки створюється новий квазісудовий орган, має бути широка підтримка. Потрібно зібрати країни Азії, Латинської Америки, Африки”, – зазначила заступник міністра юстиції.

Після цього договір має бути ратифікований парламентами країн-підписантів. І лише потім компенсаційна комісія зможе на підставі реєстру визначати суми для виплат, джерелом яких стануть російські активи.
Мудра не виключила, що у разі, якщо РФ погодиться добровільно наповнювати фонд для виплат, як свого часу робив Ірак, частина її активів може бути розморожена. В іншому випадку передача заблокованих коштів вважатиметься авансовим платежем для виконання обов'язків щодо виконання рішення компенсаційної комісії.

Читати далі