Категорія: Економіка

Гендиректора компаній SpaceX і Tesla та власника соцмережі X Ілона Маска в опитуванні сотні керівників компаній було визнано найбільш переоціненим CEO США. Про це пише журнал Fortune, який і проводив опитування.
Журнал опублікував результати опитування сотень керівників компаній, де попросив їх оцінити своїх найбільш переоцінених і недооцінених колег. Fortune не уточнив, скільки саме керівників відповіли на опитування.

Ілон Маск, який також був названий найбільш переоціненим CEO в минулорічному опитуванні, цього року отримав 399 голосів. На другому місці опинився генеральний директор Disney Боб Айгер, який набрав 302 голоси.
Керівника Microsoft Сатья Наделла визнали найбільш недооціненим керівником, він отримав 274 голоси. Наделла утримує цей титул вже вісім років поспіль.
Попри те, що Маск був визнаний революціонером у галузі електромобілів та комерційної космонавтики, мільярдера також критикували за надмірно амбітні цілі.

Читати далі

У Аргентині за матеріалами, які надало ДБР було затримано сина російського олігарха Ігоря Чуркіна. Про це заявили в Державному бюро розслідувань.
Ігор Чуркін був власником ТОВ “Львівські автобусні заводи”. У 2022 році він взяв кредит у держбанку під заставу цього бізнесу, витратив гроші на власний розсуд та відмовився повертати кредитні кошти банку. Водночас він не хотів втрачати майно підприємства, яке перебувало у заставі.
Як зазначається, російський бізнесмен розробив схему блокування проведення аукціону з продажу заставного майна українським банком.

Підконтрольний олігарху керівник підприємства, під контролем сина олігарха, подав до поліції завідомо неправдиву заяву про нібито вчинення кримінального правопорушення представниками банку.
Громадянину РФ повідомлено про підозру за статтею 383 КК України (завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, поєднані з обвинуваченням особи в особливо тяжкому злочині).
Своєю чергою керівник підприємства, який на вимогу росіянина повідомив про завідомо неправдивий злочин, був визнаний судом винним та отримав покарання у вигляді позбавлення волі протягом 2-х років (зі звільненням від основного покарання із випробування строком в 1 рік).
Наразі вирішується питання щодо екстрадиції росіянина до України.

Читати далі

Уряд Ірландії може скоротити соціальні виплати для всіх українців, які проживають у державному житлі, незалежно від дати прибуття. Про це заявила міністр соціального захисту населення Хізер Хамфріс.
У лютому набувають чинності нові правила про скорочення виплат лише для новоприбулих біженців.
Виступаючи в Палаті представників Ірландії, Хізер Хамфріс сказала, що у майбутньому може бути прийнято рішення зменшити соціальні виплати всім українським біженцям.
Згідно з новим законом, за який проголосували у нижній палаті парламенту, щотижневі виплати новоприбулим українським біженцям зменшать із 220 євро до 38,80 євро. Уряд також запровадить 90-денний ліміт для українських біженців у державних помешканнях. Але вони матимуть право на повну виплату допомоги на дітей.

“Люди повинні взяти на себе відповідальність і вирішити, що якщо вони збираються залишитися в Ірландії, то їм доведеться або знайти роботу, власне житло, або рухатися далі”, – сказала міністр.

Під час перебування у державному житлі біженці отримають підтримку у пошуку роботи та приватного житла – на ринку оренди або через схему застави будинків Червоного Хреста.
Згідно з новими планами, новоприбулі українці мають залишатися у встановлених центрах розміщення. Перші з них мають бути розташовані в Страдбаллі в графстві Ліїш та Балліогані в Дубліні.
Коли українські біженці залишать державний заклад, вони зможуть претендувати на вищі рівні соціального забезпечення, якщо відповідатимуть вимогам.
Наразі Ірландія надах прихисток понад 110 тисячам людей із України. У державному житлі проживають приблизно 75 тисяч українських біженців. Ще 25 тисяч українців живуть у будинках ірландців.

Читати далі

Схвалена Європейською радою програма Ukraine Facility на 50 млрд євро повинна бути затверджена Європейським парламентом наприкінці лютого. Перший надійде в березні.
“Ми розраховуємо отримати перший платіж обсягом 4,5 млрд євро вже у березні”, – повідомила перший віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, фінальний регламент має ухвалити Європарламент під час пленарної сесії, запланованої на 26-29 лютого 2024 року.

Програма ЄС на 50 млрд євро
Програма Ukraine Facility Європейського Союзу передбачає надання Україні 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. З цієї суми 39 млрд євро будуть спрямовані до державного бюджету для посилення макрофінансової стабільності.
У рамках програми також передбачений спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, обсяг якого становитиме 8 млрд євро. Фінансування в рамках цього інструменту зможуть отримати інвестори через ЄБРР, ЄІБ та інші міжнародні інституції. Очікується, що реалізація проєктів в межах цього інструменту дозволить залучити додаткові 30 млрд євро інвестицій.
Також бюджет програми Ukraine Facility передбачає окремий напрямок технічної підтримки, зокрема кошти на покриття відсотків за кредитами в рамках Ukraine Facility, що складатиме 3 млрд євро.

Читати далі

Українській бізнес у січні 2024 року погіршив очікування щодо результатів діяльності своїх підприємств у найближчій перспективі. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) впав до 41,0 пункту – мінімуму з січня минулого року (37,5). Про це свідчать дані опитування НБУ.
За даними НБУ, погіршення оцінок викликали посилення інтенсивності бойових дій, невизначеність щодо строків та обсягів надання зовнішньої фінансової допомоги, блокада західних кордонів, зростання виробничих витрат на посилення кіберзахисту, брак кваліфікованих кадрів, а також сезонне послаблення економічної діяльності на початку року.

Усі учасники опитування прогнозували здорожчання власної продукції та послуг на тлі посилення очікувань щодо прискорення темпів зростання закупівельних цін.
Оцінки щодо зайнятості погіршилися. Керівники підприємств усіх секторів очікували на скорочення загальної чисельності працівників, найсуттєвіше – в секторі будівництва.
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 23 січня 2024 року. В опитуванні взяло участь 422 підприємства. Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України. Нейтральним значенням ІОДА є 50 пунктів.

Читати далі

Національний банк України (НБУ) у січні 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку 2,533 млрд доларів. Про це свідчать дані НБУ.
Це менше на 28,7%, ніж у грудні минулого року (3,553 млрд доларів).
Однак у січні Україна майже не отримувала міжнародної допомоги, за винятком 390 млн доларів від Японії. НБУ називає це “ризиками ритмічності” надходження допомоги і заявляє, що вони реалізувалися вже у грудні 2023 року.

Курс долара у січні
НБУ реагує на ситуацію на ринку, знижуючи чи піднімаючи курс інтервенцій. Підвищений дефіцит валюти на міжбанку спостерігався на початку січня, коли офіційний курс зріс до максимуму 38,22 грн/долар.
Проте після 10 січня дефіцит скоротився. У результаті курс за місяць знизився на 11 копійок – з 37,98 до 37,87 грн/долар. На початку лютого курс упав ще нижче.
Готівковий курс залежить від міжбанку. У результаті курс на готівковому ринку за січень упав на 60 копійок до 38,25 грн/долар.
Міжбанк
Безготівковий ринок балансується за рахунок продажу валюти Нацбанком. До початку жовтня НБУ продавав долари за курсом, близьким до фіксованого офіційного, – 36,93 гривні за долар (36,57 гривні плюс 1%). НБУ на початку жовтня ввів режим керованої гнучкості обмінного курсу. Тепер НБУ продає валюту за вільним курсом.
За 2023 рік НБУ для підтримки балансу на ринку продав 28,610 млрд доларів, що на 3,657 млрд доларів більше, ніж за 2022 рік.
У 2023 році ці витрати з надлишком компенсувалися за рахунок міжнародної допомоги. За даними Мінфіну, Україна отримала 42,6 млрд доларів.
Зазначимо, за 2022 рік НБУ продав на міжбанку 24,953 млрд доларів.

Читати далі

Протягом 2023 року суттєво масштабовано українське виробництво БПЛА, загалом на ринку працює понад 200 українських компаній, що займаються БПЛА або сервісами та продуктами у сфері дронів. Про це йдеться в повідомленні міністерства оборони з посиланням на зустрічі з виробниками БПЛА, організованій Brave1, в які взяв участь міністр оборони Рустем Умєров.
Зазначається, що наразі 67 моделей українських БпЛА отримали кодифікацію від міноборони, а 58 – держконтракт.

“Не хочу говорити точну цифру, але йдеться про сотні тисяч різних типів, під виконання різноманітних завдань. Це без FPV — розвідка, корегування вогню, ситуаційна обізнаність в режимі реального часу. Ворог добре знає, що таке українські дрони. Сам факт того, що наш коптер висить в повітрі є фактом стримування, який змушує ворога тричі подумати, перш ніж висуватися на наші позиції”, – сказав Умєров.

Крім того, під час зустрічі представники понад 120 компаній мали змогу напряму поспілкуватися з усіма керівниками галузі – Міністерством оборони, Міністерством цифрової трансформації, Держспецзв’язку, Агенцією оборонних закупівель, Центральним управління безпілотних систем ГШ ЗСУ.
Додається, що плани на 2024 рік – в рази збільшити кількість дронів на фронті. “Агенція оборонних закупівель” вже зараз укладає довгострокові контракти.

Читати далі

Американський нафтопереробний завод імпортував 10 тисяч барелів російської нафти через термінал зберігання на Багамських островах. Про це пише Bloomberg.
За словами речника управління енергетичної інформації США Моргана Баттерфілда, нафта, доставлена у Вілмінгтон, штат Делавер, у листопаді, не порушила санкцій США, оскільки була експортована з Росії на Багамські острови до 8 березня 2022 року, коли почали діяти санкції. Він додав, що потім вона була змішана з іншою нафтою перед імпортом до США.
Згідно з даними ОВНС та митниці, партія прибула на нафтопереробний завод компанії PBF Energy Inc. у Делаверіі. За словами Баттерфілда, імпортер уточнив, що змішані барелі були частково російського походження.
Вантаж PBF відповідає санкціям США проти Росії, заявив Майкл Карлович, представник нафтопереробного заводу, не надавши інших подробиць.

Читати далі

Верховний суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”, відому як “труба Медведчука”. Про це заявив голова Фонду держмайна Віталій Коваль у Telegram.
Нафтопровід був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у державну власність.
Однак цього не сталося і протягом багатьох років ним користувалася російська компанія “Транснєфтєпродукт”.

ФДМУ намагався повернути цей актив у державну власність з 2011 року. У 2017 році НАБУ та САП розпочали розслідування обставин передачі права власності на трубопровід.
За результатами розслідування, ВАКС заарештував актив, з 2021 року він перейшов в управління АТ “Укртранснафта”.
Також у 2021 році ФДМУ подав позов до Господарського суду Житомирської області, в якому просив визнати за державою право власності на трубопровід.
“У червні 2023 року суд став на бік Фонду. А вчора Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу. Таким чином Україна відстояла своє право на це майно”, – додав Коваль.

Наразі проводиться реєстрація права власності держави на трубопровід.

Читати далі

Ціни на нафту підвищуються в четвер після падіння напередодні на даних про зростання запасів у США.
Вартість квітневих ф'ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 за київським часом становить $80,84 за барель, що на $0,29 (0,36%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У середу ці контракти здешевшали на $1,95 (2,4%) – до $80,55 за барель.
Ф'ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,3 (0,4%) – до $76,15 за барель. За підсумками попередніх торгів, вартість цих контрактів упала на $1,97 (2,5%) – до $75,85 за барель.
У січні ціни на нафту зросли вперше за 4 місяці на тлі нападів хуситів на судна в Червоному морі й заходів у відповідь з боку США і їхніх союзників. Brent здорожчала протягом місяця на 6,1%, WTI – на 5,9%.

Минулими вихідними стало відомо про загибель трьох американських військових внаслідок атаки безпілотників на базу США в Йорданії. Трейдери чекають заходів у відповідь з боку США, побоюючись подальшого розростання конфлікту в регіоні.
“Загалом ринок зберігає обережність, очікуючи заходів Вашингтона у відповідь на атаку на базу в Йорданії, а також того, як далі реагуватиме Іран”, – йдеться в огляді аналітиків ING, який цитує Market Watch.
Доповідь Міністерства енергетики США, опублікована напередодні, показала несподіване зростання запасів нафти в країні й збільшення видобутку.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня збільшилися на 1,23 млн барелів – до 421,91 млн барелів, повідомило Міненерго. Експерти, опитані Bloomberg, у середньому прогнозували зниження резервів на 1,1 млн барелів.
Видобуток нафти в США минулого тижня збільшився, перевищивши позначку 13 млн барелів на добу (б/д).

Читати далі