Категорія: Економіка

Компанія “Укрнафта” почала готувати майданчик нової похило-скерованої свердловини на північному сході країни проєктною глибиною 3314 м. Про це заявив директор компанії Сергій Корецький.
Прогнозний початковий дебіт нафти – 26,5 тонни на добу.
“Це перша із 30 свердловин, які Укрнафта планує почати бурити із залученням власного бурового обладнання у 2024 році”, – заявив Корецький.

Буріння заплановане з метою розвідки продуктивного горизонту візейських відкладів нижнього карбону та подальшої його експлуатації.
Споруджувати свердловину буде філія компанії – “Укрнафта Буріння” – за допомогою власного бурового верстата ZJ-40 вантажопідйомністю 225 тонн.

Зараз буровий верстат, яким працювали на попередньому об'єкті компанії, перевозять на майданчик, буріння почнеться найближчим часом.
“Укрнафта” до 1 березня 2024 року продовжила відбір партнерів для спільної розробки 21 родовища: десяти — на заході України та одинадцяти – на сході. Зазначалося, що співпрацею вже зацікавилися 25 компаній з України, а також із семи країн Європи й Північної Америки.
Упродовж 2023 року завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів “Укрнафта” додатково видобула 144 300 тонн нафти та 106 млн куб. м природного газу, минулого тижня повідомила пресслужба компанії.
Зокрема, 26 об'єктів виведено з бездії, виконано 122 капітальні ремонти свердловин (КРС), 15 колтюбінгових операцій та інші роботи.
За минулий рік компанія видобула майже 1,41 млн тонн нафти з конденсатом та 1,09 млрд кубометрів газу, природного і нафтового. Це +3% і +6% до минулорічних показників видобутку. Також “Укрнафта” ввела в експлуатацію вісім нових свердловин на Заході та Сході країни.

Читати далі

Уряд визначив рівень дивідендів, які перерахують до бюджету акціонерні товариства з державною часткою. Про це заявили у Мінекономіки.
“Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів для підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, має складати 80% від результатів господарської діяльності у 2023 році. Це також стосується господарських підприємств, 50% і більше акцій яких належить підприємствам зі 100% часткою держави, зокрема дочірніх підприємств”, – зазначили у відомстві.

Також уряд встановив такі нормативи відрахувань:
для акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рівні 95%; для АТ “Державний ощадний банк України” та ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” – 30%; для ПАТ “Укрнафта” – 30% за умови, що 50% прибутку спрямують на капітальні інвестиції, затверджені урядом у фінплані компанії на 2024 рік; для ПрАТ “УДП” (Українське Дунайське пароплавство) – 30 %, за умови спрямування 50% прибутку на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу; для АТ “Укрзалізниця” встановлений норматив 50%, за умови що 30% прибутку спрямують на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу.
У Держбюджеті на 2024 рік заплановані надходження частини чистого прибутку та дивідендів від підприємств у державній власності в розмірі понад 66 млрд грн. Ці гроші дозволять профінансувати потреби держави, зокрема і оборону, зазначив заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Читати далі

Європейський союз та країни Групи семи (G7) обговорюють варіант використання заморожених активів Росії для допомоги Україні. Понад 250 млрд доларів російського центрального банку хочуть пустити на відновлення України. Про це повідомляє Bloomberg.
Як розповіли Bloomberg обізнані з цим питанням джерела, ЄС та G7 можуть продати російський державний борг, використовуючи заморожені активи як заставу. Союзники вважають, що Росія після завершення війни буде зобов'язана виплатити Україні всю завдану шкоду. Якщо вона відмовиться – Росії можуть бути пред'явлені претензії на заморожені активи.

Наразі обговорення, за словами джерел Bloomberg, ведеться на технічному рівні. Політичне рішення ще не було прийнято, але один зі співрозмовників Bloomberg сказав, що деякі країни хочуть рухатися швидше, ніж інші.
Ще одне джерело Bloomberg зазначило, що план, який обговорюють ЄС з G7, може дозволити створити спеціальну компанію, яка випускатиме облігації з нульовим купоном, забезпечені заставою з можливістю відкликання. За словами джерела, буде встановлена ​​ієрархія застави, яка використовуватиме активи, якими володіє Euroclear, а також західні банки.

Читати далі

Нідерландська компанія Yandex N.V. продала російський “Яндекс” за 475 мільярдів рублів (5,2 млрд доларів) консорціуму приватних інвесторів і менеджерів компанії.
Зазначається, що новою головною компанією стане зареєстрована в Калінінградській області “Міжнародна компанія акціонерне товариство “Яндекс”.
Згідно з релізом, основним власником стане “Консорціум.Перший”, що складається з 50 осіб. Повідомляється, що серед них не буде осіб під санкціями США, ЄС, Великої Британії або Швейцарії.

Нідерландська Yandex N.V. “збереже за собою портфель міжнародних підприємств та інших неросійських активів”, йдеться у заяві. Засновник компанії Аркадій Волож після поділу компанії продовжить самостійно розвивати за кордоном низку бізнесів “Яндекса”, пише Meduza.
Як зазначає The Bell, у релізі названо оцінку компанії – 475 млрд рублів з урахуванням обов'язкової 50%-вої знижки, встановленої російським урядом для іноземних інвесторів, які залишають країну. Приблизно тільки половину суми буде виплачено грошима, решту – акціями Yandex N.V.
Компанія вказала, що “Консорціум.Перший” являє собою консорціум покупців, до якого увійшли чотири фінансові інвестори:
Фонд менеджерів, який належатиме топ-менеджерам російського “Яндекса” (у перспективі склад учасників може бути розширено приблизно до 50 осіб); Комбінований ЗПІФ “Лукойлу” “Аргонавт”; Infinity Management” Олександра Чачави (відомий як несподіваний покупець My.Games, ігрового бізнесу VK); “IT.Elaboration” широко невідомого Павла Прасса (гендиректор ВАТ “Спеціалізований депозитарій Інфінітум”); “Меридіан-Сервіс” колишнього топ-менеджера “Газпрому”, а після – підприємця та інвестора Олександра Рязанова.

“Серед оголошених покупців точно не буде названо жодного санкційного бізнесмена”, – пише The Bell із посиланням на джерела.

Це потрібно для того, щоб угоду могли схвалити іноземні директори та акціонери “Яндекса”. Частина оголошених покупців можуть виступати посередниками, стверджували співрозмовники.
Головними претендентами на участь у консорціумі з купівлі контролю в “Яндексі” джерела The Bell і Meduza раніше називали російського олігарха, засновника “Інтерроса” Володимира Потаніна, співвласника “Лукойла” Вагіта Алекперова і засновника Kismet Capital Group Івана Тавріна, а також групу ВТБ (структурує всю угоду), засновника Faberlic і депутата Держдуми від партії “Нові люди” Олексія Нечаєва, пенсійний фонд “Газфонд” і главу РФПІ Кирила Дмитрієва.
Частина інвесторів в угоді може представляти інтереси мільярдера і друга Володимира Путіна Юрія Ковальчука, стверджували джерела видань.

Читати далі

В енергосистемі України виник профіцит електроенергії – надлишки передавалися до Польщі, на поточну добу планується експорт електроенергії до Молдови. Про це заявили у Міненерго, інформуючи про стан енергосистеми.
“Учора вдень (4 лютого, –ред.) в енергосистемі України виник профіцит електроенергії. На запит оператора системи передачі надлишки передавалися до енергосистеми Польщі (з 13:00 до 16:00) сумарною величиною постачання 300 МВт*год”, – повідомили у міністерстві.

Загалом на поточну добу, 5 лютого, прогнозується імпорт електроенергії – 4914 МВ*год, також передбачається експорт – 230 МВ*год.
Після аварійних ремонтів до енергосистеми підключено 4 блоки і корпус ТЕС. У резерві 10 одиниць генеруючого обладнання, які буде задіяно у разі потреби.
Водночас з технічних причин відключилось обладнання на підстанції у Дніпропетровській області, внаслідок чого знеструмились підстанції, які живлять побутових споживачі та місцеву промисловість у м. Кривий Ріг. Протягом пів години всіх абонентів заживили за основною схемою.
Наразі енергосистема збалансована, застосування стабілізаційних графіків відключень не передбачається.

Читати далі

У січні 2024 року ситуація на валютному ринку України поступово поліпшувалася на тлі згасання ефектів від значних бюджетних видатків наприкінці року. Про це сказав заступник голови НБУ Юрій Гелетій.
За його словами, якщо в першій половині січня щоденний обсяг інтервенцій, хоч і дещо зменшився порівняно з грудневими значеннями, але залишався значним – на рівні 150 млн доларів, то у другій половині місяця він знизився до 80 млн доларів. Обмінний курс відреагував на поліпшення балансу попиту та пропозиції – з початку року він зміцнився на 1,2%.

Наявний обсяг міжнародних резервів дає змогу НБУ забезпечувати курсову стійкість і надалі, сказав Гелетій під час зустрічі правління НБУ з керівниками 30 найбільших банків.
Крім того, голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що головні припущення базового сценарію оновленого макропрогнозу НБУ – зменшення безпекових ризиків з 2025 року та збереження достатнього обсягу міжнародного фінансування.
“Україна прожила вже місяць в умовах порушення ритмічності міжнародної допомоги завдяки сформованим внутрішнім ресурсам. Нам вдалося втримати ситуацію під контролем та уникнути емісійного фінансування бюджету. Ми і надалі робитимемо все можливе для збереження макрофінансової стійкості. Водночас, доки війна триватиме, зберігатиметься потреба в міжнародній допомозі”, – сказав Пишний.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 5 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 4 лютого знизився до рівня 37.57 за 1 долар.
Курс євро сягнув рівня 40.88 за 1 євро.
Курс рубля знизився до рівня 4.13 за 10 рублів.
Курс фунта стерлінгів зріс на 26 коп. до 47.92 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка зріс до рівня 43,90 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого зріс на 10 коп. до 9.48 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.569 800

EUR
Євро
40.879 700

RUB
Рубль
0.413 160

GBP
Фунт стерлінгів
47,924 000

CHF
Швейцарський франк
43.895 100

PLN
Польський злотий
9.476 600

Читати далі

В енергосистемі України зафіксували профіцит електроенергії.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
Третього січня 2024 року в енергосистемі України виник профіцит електроенергії, попри ворожі обстріли енергетичних обʼєктів.
Надлишок, який оцінюють в 1600 МВт год передавали до енергосистеми Польщі для стабілізації мережі.
Окрім цього, планується експорт електроенергії до Молдови обсягом 810 МВт год, а також імпорт розміром 9979 МВт год.
Як зазначають, у короткострокові ремонти вийшло два блоки ТЕС і один блок ТЕЦ, водночас після закінчення аварійних робіт до мережі під’єднано блок і корпус теплоелектростанцій. У резерві 6 одиниць теплової генерації, які буде залучено у разі потреби.
Нагадаємо:
31 січня Міненерго закликали до “розумного споживання” електроенергії.

Читати далі

Надана Японією фінансова допомога Україні перевищила 4,5 мільярда доларів – Японія посідає 4 місце серед партнерів України за розміром наданої бюджетної підтримки.
Про це під час засідання уряду заявив прем'єр Денис Шмигаль.
“Говорячи про підтримку наших партнерів, я хочу також подякувати Японії за майже 400 млн доларів, які надійшли в кінці минулого місяця до державного бюджету України.
Сьогодні фінансова допомога від Японії вже перевищила 4,5 млрд доларів. Японія тепер посідає 4-те місце серед наших партнерів за розміром наданої бюджетної підтримки”, – заявив прем'єр.

За його словами, українська сторона бачить інтерес японського уряду та бізнесу до спільних проєктів у різних сферах, а також до України як до інвестиційного майданчика.
Шмигаль додав, що цього місяця українська урядова делегація відвідає Токіо, де відбудеться Японсько-українська конференція з відновлення і економічного зростання.
“Хочемо вийти на новий рівень співпраці, особливо в питанні інвестицій та спільних проєктів”, – заявив він.

Нагадаємо:
До держбюджету України надійшло близько 390 млн доларів від Японії в рамках проєктів Світового банку, націлених на соціальний захист та відновлення сільського господарства.

Читати далі

Нацбанк очікує, що міжнародна фінансова підтримка України зберігатиметься, хоча й у менших обсягах.
Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за січень 2024 року.
“Завдяки зовнішній підтримці та послідовній політиці НБУ міжнародні резерви України у 2023 році зросли на 42% та сягнули 40,5 млрд дол.
Міжнародна допомога залишатиметься основним джерелом припливу капіталу в країну й надалі. Незважаючи на затримки з надходженням міжнародної допомоги на початку року, очікується, що її ритмічність буде відновлена в найближчі місяці”, – йдеться у звіті.

За базовим сценарієм прогнозу НБУ, Україна у 2024 році отримає близько 37 млрд дол у вигляді зовнішніх кредитів і грантів.
“У міру очікуваного зниження безпекових ризиків у наступні роки Україна відновлюватиме здатність до самостійного фінансування власних потреб, тож обсяги офіційного зовнішнього фінансування поступово зменшуватимуться (до близько 25 млрд дол у 2025 році і 12 млрд дол у 2026 році).
Водночас цієї допомоги вистачатиме для підтримання достатнього рівня міжнародних резервів. Прогнозується, що їхній обсяг коливатиметься в межах 37-42 млрд дол впродовж 2024–2026 років і буде достатнім для забезпечення курсової стійкості”, – додали в НБУ.

Разом із внутрішніми ринковими залученнями міжнародна підтримка також дасть змогу профінансувати все ще значні фіскальні потреби уряду, прогнозує Нацбанк.

Читати далі