Категорія: Економіка

У січні Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем завдяки функціонуванню українського морського коридору.
Про це під час засідання уряду розповів прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Вже пів року працює український морський логістичний коридор. Пів року тому ми зняли блокаду Чорного моря й активізували українську морську торгівлю”, – зазначив глава уряду.

Крім цього, паралельно вдалося запустити проект щодо страхування експорту від воєнних ризиків, а саме страхування суден, які заходять в українські порти.
“Новим зерновим коридором вже пройшли понад 660 кораблів, які перевезли близько 20 млн тонн вантажів до 32-х країн світу. 70% з цих вантажів – це аграрна продукція наших сільгоспвиробників”, – наголошує Шмигаль.

У січні Україна вийшла на довоєнні обсяги експорту морем, а по загальному обсягу експорту вже наближається до показників, які мали до початку великої війни.
У січні в грошовому еквіваленті загальний український експорт склав 3,1 млрд доларів, з них 1,9 млрд доларів – це морський експорт.
“Це допомагає нам акумулювати внутрішні ресурси. Адже кожна гривня, яка надходить до бюджету від експортної торгівлі, йде на оборону. На краще забезпечення військових, на дрони та боєприпаси, на інноваційні продукти ОПК та багато іншого”, – пояснив прем’єр-міністр.

Нагадуємо:
За даними Мінекономіки, у січні 2024 року Україна вийшла на рекордний за час широкомасштабного вторгнення показник фізичних обсягів експорту – вітчизняні виробники експортували 12 млн тонн продукції.

Читати далі

Міжнародні резерви України на 1 лютого становили 38,53 мільярда доларів, у січні їх обсяг зменшився на 4,9%.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
“Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості, борговими виплатами країни в іноземній валюті та меншими порівняно з попередніми місяцями обсягами надходження міжнародної допомоги”, – пояснили в регуляторі.

Загалом упродовж січня динаміку міжнародних резервів визначала низка чинників.
Національний банк відповідно до балансових даних продав на валютному ринку 2,55 млрд дол та викупив до резервів 16,0 млн дол. Отже, чистий продаж валюти НБУ в січні становив 2 533,1 млн дол. США, зменшившись на 29% порівняно з груднем.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 898,9 млн дол. З них:
512,1 млн дол – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП); 386,8 млн дол – позикові та грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 441,6 млн дол.
Крім цього, у січні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 86,3 млн дол.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту”, – додали в Нацбанку.

Читати далі

Кабінет міністрів України затверджує порядок перерахунку вартості комунальних послуг. Це стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення сміття.
Про це говорить виступ прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля на засіданні Кабміну.
“Затверджуємо порядок здійснення перерахунку вартості комунальних послуг з постачання тепла, води та вивезення сміття. Це чіткий алгоритм, що ґрунтується на принципі “плати за те, що отримав”, – заявив Шмигаль.

Прем'єр підкреслив, що комунальні послуги мають бути якісними та відповідати заявленим стандартам. За його словами, люди мають бачити, що вони платять за реально надані послуги.
Також Шмигаль нагадав, що до кінця опалювального сезону комунальні тарифи на електрику, газ та тепло залишаються незмінними.
Підвищення тарифів на воду
Нагадаємо, в Україні знову планують підвищити тарифи на холодну воду після того, як це не вдалося зробити у 2023 році.
Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг мала розглянути підвищення для Києва та інших міст уже сьогодні. Але засідання вирішили перенести.

Читати далі

Після невдалої спроби 2023 року в Україні знову хочуть підняти тарифи на холодну воду. Сьогодні Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг мала розглянути підвищення для Києва та інших міст, але засідання перенесли.
Докладніше про те, на скільки можуть піднятися тарифи на воду, коли саме і чому це не вдалося зробити раніше, – у матеріалі.
Одну з крайніх заяв щодо тарифів наприкінці січня зробив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Зокрема, на засіданні Кабміну він зазначив, що пільгова ціна на електроенергію у розмірі 2,64 гривні за кВт*год. збережеться, і в принципі прокоментував питання комуналки.
“Загалом цієї зими уряд не планує зміни жодних тарифів для населення”, – заявив він.
Судячи з його слів, про продовження замороження на весь 2024 рік не йдеться. І сьогодні Нацкомісія планувала розглянути підвищення тарифів на холодну воду у два етапи.

Підвищення у два етапи. Перелік міст та якими будуть нові тарифи
На порядку денному засідання НКРЕКП значилося питання підвищення тарифів для 14 постачальників холодної води у Києві та інших містах України. Згідно з проектами постанов, заплановано зростання з 1 квітня та 1 липня.
Зокрема, тариф на воду в Києві хочуть підняти з 1 квітня – до 40,776 грн, з 1 липня – до 46,896 грн. за кубометр. Тобто навесні мешканців столиці може чекати підвищення на 34% з нинішніх 30,384 гривні за куб. А після другого етапу вони, можливо, платитимуть на 54% більше, ніж зараз.
Зазначимо, всі цифри розраховані, виходячи із сум, які позначаться у платіжках. Загальний тариф на воду включає постачання, відведення та 20% податку на додану вартість (ПДВ).
Жителі Дніпра наразі споживають воду за тарифом 31,36 гривні за кубометр. Відповідно, з 1 квітня пропонується підняти до 37,61, з 1 липня – до 46,25 гривні. А це зростання на 20% навесні та майже на половину за підсумками року.
З цього переліку найвищий тариф може бути встановлений для Нікополя (Дніпропетровська область). Там двоетапне підвищення призведе до того, що у платіжках спочатку з'явиться ціна 49,64, а потім і 63,35 гривні за кубометр. Порівняно з нинішніми 33,62, це +48% та +88%.
Цього року майже вдвічі мають намір підняти тарифи у Черкасах, Броварах та Вінниці. Більш детальне порівняння наведено в інфографіці нижче.
Зазначимо, вищезазначені тарифи сформовано з урахуванням:
погоджених з місцевою владою річних планів водопостачання та водовідведення норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів технологічних нормативів використання питної води, затверджених органами місцевого самоврядування
Як наголошують у самих водоканалах, на необхідність підвищення впливають зниження обсягів реалізації, врахованих у чинних тарифах, збільшення витрат на електроенергію (на близько 50%), а також збільшення витрат на оплату праці, закупівлю реагентів та інші причини.
Тим не менш, сьогодні Нацкомісія не змогла погодити нові тарифи на воду. Представник НКРЕКП Дмитро Коваленко запропонував перенести питання через відсутність профільного члена комісії.
“Члени комісії, не заперечуєте…? Тоді переносимо питання №15 (щодо схвалення проектів постанов за тарифами, – ред.)”, – зазначив голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський.
До підвищення повернуться на одному з наступних засідань. Конкретна дата наразі невідома. На думку директора аналітичного центру “Асоціація міст України” Ярослава Рабошука, перегляд необхідний, бо востаннє тарифи для комунальних підприємств водопостачання змінювалися ще до війни.
“Зрозуміло, що складові тарифу, наприклад, електрична енергія суттєво зросли, ці витрати треба якось компенсувати. Місцеві бюджети не можуть, у них забрали фінансовий ресурс. Відома історія про вилучення податку на доходи фізичних осіб-військовослужбовців, по суті, компенсаторів зараз немає. Будь-яка діяльність має бути економічно обґрунтованою, тому це звичайна ситуація, коли тариф переглядається відповідно до витрат на виробництво того чи іншого продукту”, – зазначив він у коментарі РБК-Україна.

Крім того, є велика заборгованість підприємств водопостачання за електричну енергію, держави – за різницю у тарифах, і вона не хоче відшкодовувати ці кошти. Відповідно вже є випадки відключення від світла або подачі води, додав аналітик.

Як уже намагалися підняти тарифи на воду
Тарифи на холодну воду встановлюються окремо для кожного водоканалу. Тому залежно від регіону ціни можуть відрізнятись.
Минулого року очікувалося підвищення із 1 червня. Передбачалося, що тариф для Києва зросте до 40,46 гривні, для Одеси – до 44,86, для Дніпра – до 38,79, для Вінниці – до 47,75 гривні за кубометр. Найвищі ціни в Україні були визначені для Павлограда – зростання до 70,62 з 53,66 гривні, що діють, за куб.
Примітно, що в 2024 році запропоновані розцінки лише трохи відкоригували порівняно з тим, що планувалося раніше. Переважно йдеться про різницю у кілька десятків копійок.
Національна комісія, яка здійснює держрегулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, затвердила нові тарифи лише 29 червня. Середнє підвищення склало 32% і очікувалося, що українці вже в серпні мали отримати платіжки з новими сумами. Підвищення не торкалося Херсонської, Миколаївської та Харківської областей, оскільки на їх території проходили бойові дії та є населені пункти, які постраждали від російських окупантів. Власне, цього року бойові дії там також продовжуються.
У роз'ясненні йшлося, що для середньостатистичного домогосподарства з 2-3 осіб суми у платіжках мали зрости на 62 гривні. Тоді, як і сьогодні, за середнього тарифу 29,78 гривні за кубометр вона становить 194 гривні. Рішенням регулятора середній тариф збільшувався до 39,37 гривні за куб, а платіжки – орієнтовно до 256 гривень.
Важливий момент. Для тих, хто отримує субсидії, суми в платіжках підлягали автоматичному перерахунку, тому вони б не змінилися. Найбільші тарифи встановлювалися для водоканалів з малими обсягами постачання, високою часткою реагентів та великою протяжністю мереж, як у Вінниці, Павлограді, Дрогобичі та Житомирі.
Згодом виявилося, що регулятор поквапився, а його рішення нарвалося на критику.
Чому тарифи не підняли у 2023 році та чи чекати підвищення навесні
Як з'ясувалося, постанова Нацкомісії не була погоджена з урядом. Принаймні про це казав прем'єр-міністр Денис Шмигаль. У липні він назвав рішення неприйнятним і наполягав, що під час війни Кабінет міністрів та НКРЕКП мають діяти єдиною командою, особливо у чутливих питаннях тарифоутворення.
“Неузгоджені рішення комісії йдуть урозріз із політикою уряду”, – зазначив тоді прем'єр і доручив провести додаткові консультації з НКРЕКП для перегляду підвищення тарифів.
Ще різкіше висловився президент Володимир Зеленський, який назвав рішення комісії “ганебним та непрофесійним”.
“М'яко кажучи, ганебне рішення. Непрофесійне. Не погоджене з урядом. Ми не можемо і не сприйматимемо спокійно такі рішення”, – заявив він в одному з відеозвернень до українців і доручив знайти вихід із ситуації.
Примітно, що раніше підвищення тарифу на електроенергію майже вдвічі до 2,64 гривні за кВт*год не викликало такої бурхливої реакції. Хоча середні суми у платіжках мають зрости набагато більше – орієнтовно на 250 гривень.
Глава Нацкомісії Костянтин Ущаповський назвав позицію президента в умовах військового стану достатньою для скасування постанови від 29 червня. Засідання провели оперативно та скасування підтримали одноголосно. Тоді ж НКРЕКП вийшла із заявою про початок консультацій із Кабміном та зацікавленими сторонами, щоб напрацювати справедливе рішення. Яке має забезпечити додаткові ресурси з держбюджету чи інші механізми покриття витрат водоканалів.
За словами Ярослава Рабошука, тоді влада пішла на політичний крок, щоб призупинити зростання тарифів на воду.
“Хоча НКРЕКП має бути незалежним від політичних рішень органом. Але маємо, що маємо”, – наголосив аналітик.

Зважаючи на те, що проект підвищення тарифів на воду знову з'явився на порядку денному, ймовірно, консультації завершено. Проте ані представники влади, ані НКРЕКП поки не виступали з офіційною комунікацією. Тому важко сказати, чим закінчиться захід на друге коло.
“У нас рішення уряду, інших органів чи президента непередбачувані. Подивимося, як спрацюють. Якщо по-простому, то НКРЕКП – це, можна сказати, аудиторська служба, яка перевіряє правильність розрахунків та дає звіт: розрахунки правильні, тариф має бути таким-то. Там не повинно бути жодних політичних чи інших речей, виключно економічні розрахунки. Чи втрутиться політика знову? Подивимося після рішення комісії. Прогнозувати важко. Уряд став набагато закритішим, ніж до війни, і ми взагалі не розуміємо, що зараз там твориться”, – додав Рабошук.

Читати далі

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції про націоналізацію українських активів підсанкційного російського олігарха з Едуарда Худайнатова. Про це заявили у Службі безпеки України.
“У дохід України стягнуто 100% його частки у статутному капіталі ТОВ “Нафтова компанія “Альянс-Україна”, що оцінюється у майже пів мільярда гривень”, – йдеться у повідомленні.

Слідство встановило, що Худайнатов контролював українського нафтотрейдера через низку офшорних компаній і підконтрольних осіб. У такий спосіб він сподівався уникнути націоналізації цього активу після повномасштабного вторгнення РФ, продовжуючи отримувати значні прибутки з нафтогазового ринку України.

Однак співробітники СБУ ідентифікували особу реального бенефіціарного власника.
Також за даними слідства, Худайнатов є однією із довірених осіб президента РФ Володимира Путіна, очолює російську нафтогазову компанію “ННК-Груп” і входив до ради директорів “Роснєфті”. Ці два підприємства – одні з найбільших спонсорів війни проти України. Вони регулярно поставляють паливно-мастильні матеріали для військово-промислового комплексу й військових угруповань Росії.
Також обидві компанії щомісяця перераховують мільярди рублів до бюджету РФ.
У межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 4 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України), триває розслідування для притягнення Худанайтова до відповідальності за злочини проти України.

Читати далі

У січні 2024 року вісім міжнародних компаній завершили процес виходу з російського ринку шляхом продажу або ліквідації діяльності в РФ. Про це йдеться у дайджесті про вплив виходу іноземних компаній на економіку РФ від KSE Institute.
Так, Росію нещодавно покинули шведський виробник мережевих камер Axis Communications (ліквідація), найбільша банківсько-фінансова група Кіпру – Bank of Cyprus (ліквідація), швейцарський постачальник інституційних брокерських послуг Banque Cramer & Cie SA (ліквідація), американський нафтовий гігант ExxonMobil (ліквідація), польський виробник гірничого обладнання Famur, французький глобальний постачальник автомобільної продукції Faurecia, німецький постачальник автомобільної логістики GEFCO Group і гренландська рибальська компанія Royal Greenland.

“Схоже, що після 2 років війни деякі іноземні власники припинили безуспішні спроби знайти нових покупців для свого бізнесу в Росії і почали виходити кардинальним способом шляхом повної ліквідації”, – заявив дослідник Київської школи економіки та керівник проєкту LeaveRussia.org Андрій Онопрієнко.

Станом на 6 лютого 2024 року, за даними KSE, 356 світових компаній повністю вийшли з Росії, а 1210 перебувають у процесі виходу.
При цьому більшість (2138 або 58%) міжнародних компаній, які мали зв’язки з Росією станом на початок 2022 року, продовжують вести бізнес на території держави-агресора.

Читати далі

Дефіцит держбюджету України скоротився до 14,9 млрд грн за підсумками січня 2024 року, що є одним із найнижчих показників за час повномасштабної війни. Проти грудня 2023 року, який завжди був нетиповим місяцем щодо прискорення видатків, дефіцит зменшився майже у 20 разів, проти січня 2023 року – майже вп'ятеро. Про це заявив голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев із посиланням на дані Міністерства фінансів.
Січень Україна проходила майже без міжнародної допомоги. Надійшло лише зовнішнє фінансування від Японії (пільгові позички та гранти) на $390 млн, що в 11 разів менше суми фінансової допомоги у січні 2023 року.
“Бюджетний аскетизм має свою ціну: певний відсоток планових видатків у січні було поставлено на паузу або перенесено. Утім, усі необхідні військові та соціальні витрати в рамках захищених статей було профінансовано”, – прокоментував Гетманцев.

За його словами, перший бюджетний місяць року вдалося закрити завдяки двом факторам:
– Суттєве перевиконання плану з доходів, у тому числі податків. По загальному фонду Державна податкова служба перевиконала місячний розпис на 13,8% (+7,3 млрд грн), митна служба — на 30,3% (+11 млрд грн). Усі доходи за загальним та спецфондом бюджету склали 154,2 млрд грн, що на 73% (+65,9 млрд грн) більше за показник січня 2023 року.
– Пріоритети видатків та ефективне управління бюджетною ліквідністю. У січні бюджетні видатки становили 169,3 млрд грн, у т.ч. по загальному фонду – 149,5 млрд грн. Це на 12,8% менше, ніж за аналогічний місяць минулого року, у т.ч. по загальному фонду – на 18,7% менше.
“У нас залишається складний поточний місяць, тому що за найоптимістичніших прогнозів макрофінансова допомога від ЄС надійде не раніше березня. Упевнений, що ми впораємося, не застосовуючи допомогу “кредитора в останній інстанції”, яким для бюджету під час війни є НБУ”, – прогнозує Гетманцев

Читати далі

Гендиректор Міжнародного агентства з ядерної енергії Рафаель Маріано Гроссі прибув з візитом до Києва – він вже зустрівся з очільниками Міністерства енергетики, Держатомрегулювання та Енергоатому.
“Напередодні візиту на ЗАЕС, радий зустрітися з міністром енергетики Галущенком, регулятором (головою Державної інспекції ядерного регулювання України – ред.) Коріковим та представником “Енергоатому” Котіним та обмінятися думками щодо АЕС України”, – написав Гроссі.

Він додав, що МАГАТЕ, яке присутнє на кожному майданчику, “залишається непохитним у підтримці безпеки та захищеності цих об'єктів”.
Повідомлялось, що генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі невдовзі відвідає Запорізьку атомну електростанцію для чергової ротації експертів агентства, а також Київ та Москву для обговорення безпекового питання.
Ahead of my visit to ZNPP, glad to meet Energy Minister Galushchenko, regulator Korikov, and Energoatom's Kotin and exchange on ???????? Ukraine's NPPs. @IAEAorg, actively present at each site, remains steadfast in supporting the safety and security of these facilities. pic.twitter.com/APfUvgBSiCРеклама: — Rafael MarianoGrossi (@rafaelmgrossi) February 6, 2024

Читати далі

Середній курс продажу готівкового долара в Україні в січні 2024 року зріс на 1,9% до 38,56 гривень за долар. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Середній курс зріс через значний попит на початку місяця.
Рекордний попит
За даними НБУ, українці у січні 2024 року купили в банках рекордний за 11 років обсяг валюти – 1,103 млрд доларів.
Курс долара різко зріс наприкінці грудня 2023 року і досягнув максимуму на початку січня – 39,50 грн/долар, проте потім почав знижуватися. У результаті, протягом січня на готівковому ринку впав з 39,05 до 38,25 грн/долар (продаж).

Офіційний курс НБУ за місяць знизився на 11 копійок – з 37,98 до 37,87 грн/долар.
Ситуація на ринку
Як заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій, у січні 2024 року ситуація на валютному ринку України поступово покращувалась на тлі згасання ефектів від значних бюджетних видатків наприкінці року.
За його словами, якщо у першій половині січня щоденний обсяг інтервенцій, хоч і дещо зменшився порівняно зі грудневими значеннями, але залишався значним – на рівні 150 млн доларів, то у другій половині місяця він знизився до 80 млн доларів. Обмінний курс відреагував на покращення балансу попиту та пропозиції – з початку року він зміцнився на 1,2%.
Нагадаємо, середній курс продажу готівкового долара в Україні за 2023 рік впав на 5,9% до 37,83 гривень. Курс долара впав після зростання протягом 2022 року на 47,7% – з 27,21 до 40,19 грн/долар.

Читати далі

З 5 лютого стартувала перша у 2024 році хвиля подачі заяв на гранти для переробних підприємств. Підприємці можуть отримати грант до 8 млн грн. Про це заявили у Міністерстві економіки.
За даними Мінекономіки, гранти від держави на започаткування чи розширення переробного бізнесу отримали вже 660 підприємств на 3,3 млрд грн.

Цього року на фінансування ще 1000 грантів закладено загалом 5,4 млрд грн.
За грантовою програмою для переробних підприємств “Новий рівень” підприємці можуть отримати грант до 8 млн грн на розвиток бізнесу. Обовʼязкова умова надання коштів – створення до 25 нових робочих місць.
У Мінекономіки нагадали, що урядовий проєкт “єРобота” включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства.

Читати далі