Категорія: Економіка

Уряд Великої Британії продовжить безмитну торгівлю з Україною до 2029 року.
“Велика Британія продовжуватиме робити все від неї залежне, щоб підтримувати боротьбу України проти вторгнення Путіна стільки, скільки буде потрібно”, – сказав заступник міністра з питань торговельної політики Великої Британії Грег Хендс.

Зазначається, що більшість торгівлі між Великою Британією та Україною залишатиметься безмитною принаймні до 2029 року.

Це зобов’язання є частиною зусиль Великої Британії щодо підтримки України після повномасштабного вторгнення Росії, яке порушило ланцюжки постачання та транспортні шляхи, вплинуло на експорт товарів з України.
Велика Британія була першою країною, яка два роки тому скасувала мита на всю торгівлю з Україною.
Сьогоднішнє оголошення передбачає, що Велика Британія продовжує надавати українським підприємствам та експортерам необхідну економічну підтримку.
Хендс офіційно підпише угоду про продовження заходів лібералізації з віцепрем’єр-міністром – міністром економічного розвитку і торгівлі Юлією Свириденко сьогодні під час онлайн церемонії.
У травні 2022 року Велика Британія скасувала всі мита згідно з Угодою про вільну торгівлю між Великою Британією та Україною до березня 2024 року. За цим прецедентом послідували подібні ініціативи з боку ЄС та інших партнерів.

Читати далі

Деякі російські банки, ймовірно, торгують золотом в Об'єднаних Арабських Еміратах і Туреччині, щоб обійти заборону на ввезення доларів і євро в країну.
Про це повідомляє Bloomberg.
Видання з посилання на дані Sayari вказує, що різні російські кредитори продовжували постачати золото в обмін на банкноти щонайменше до липня або серпня минулого року. Крім того, поставки золота, схоже, розширилися до Гонконгу, на додаток до ОАЕ і Туреччини.
Зазначається, що санкції на експорт банкнот були введені після вторгнення Росії в Україну.
Згідно з дослідженням Sayari, ця тактика набула поширення після того, як Європейський Союз і США запровадили обмеження, щоб обмежити доступ Росії до західних валют у рамках санкцій, введених у відповідь на її війну проти України.
Додається, що РФ є другим за величиною виробником золота у світі, видобуваючи понад 330 тонн дорогоцінного металу щорічно. Раніше вона була одним з найбільших експортерів, але поставки до таких торгових центрів, як Лондон і Нью-Йорк, майже припинилися після введення санкцій проти шахтарів і кредиторів.
Відтоді Росія збільшила внутрішні продажі та перейшла на альтернативні експортні маршрути. На початку війни Туреччина та ОАЕ стали основними хабами, але санкції США проти провідних золотодобувних компаній Росії у 2023 році змусили значну частку торгівлі перемістити до Гонконгу.

Читати далі

Україна прагне, аби режим торгівлі з ЄС із повним скасуванням мит був закріплений в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Про це заявив глава українського уряду Денис Шмигаль на брифінгу з очільником дипломатії ЄС Жозепом Боррелем у Києві.
“Ми, безумовно, вітаємо рішення Єврокомісії продовжити до червня 2025 року повне скасування мит на українську продукцію. Разом із Угодою про асоціацію це рішення забезпечить Україні так званий “економічний безвіз”, – сказав Шмигаль.

Він додав, що Київ не лише очікує швидкого схвалення цієї ініціативи усім інституціями ЄС, але вважає важливим закріпити такий повністю вільний режим торгівлі в самій Угоді про асоціацію.
“Це один з головних напрямків нашої роботи цього року у торговельних відносинах з ЄС… Сподіваюсь, що відповідні переговори можуть бути анонсовані вже під час Ради асоціації”, – додав глава уряду.

Шмигаль також визнав, що надто різкі зміни у торговельних потоках можуть викликати непорозуміння. “Тому наше спільне завдання – забезпечити відкриту і безбар’єрну торгівлю, яка буде відповідати інтересам як виробників з України, так і в ЄС”, – резюмував він.
Нагадаємо, Єврокомісія рекомендувала продовжити ще на рік повне відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної.
Це рішення було ухвалене у безпрецедентно несприятливих для України обставинах.
П’ять країн ЄС зверталися до Єврокомісії, запропонувавши на рівні всього ЄС ввести обмеження на експорт українського зерна, кукурудзи та олії. Чотири з цих країн – Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія – ввели односторонні обмеження щодо української агропродукції – причому фермери з цих країн заявляють про масштабні втрати через український демпінг.
Чинний режим преференцій для України добігає кінця 5 червня. Втім, для продовження дії преференцій це рішення має бути ще схвалене Європарламентом та Європейською радою.

Читати далі

Палата громад Канади прийняла законопроєкт про оновлену угоду про вільну торгівлю з Україною, яку премʼєр Канади Джастін Трюдо та президент Володимир Зеленський підписали ще у вересні.
Як зазначається, законопроєкт прийняли попри закиди зі сторони консервативної опозиції, яка була незадоволена положенням про “вуглецеве ціноутворення”.
“Для того, щоб ця торговельна угода була реалізована, Україна повинна погодитися на запровадження податку на викиди вуглецю. Це не те, що ми можемо підтримати”, – сказав Лідер Консервативної партії Ендрю Шир.

Торговельна угода не накладає на український уряд зобов'язання щодо запровадження податку на викиди вуглецю. Вона містить положення про те, що обидві країни співпрацюватимуть з метою “сприяння ціноутворенню на викиди вуглецю та заходам, спрямованим на зменшення ризиків витоку вуглецю”.

Раніше в Forbes Україна зазначали, що існують також інші теми, які викликають занепокоєння в опозиції Канади, зокрема:
Угода не містить розділу щодо енергетики та енергетичної безпеки, зокрема, не враховує інтереси канадських компаній, які готові експортувати LNG-газ, малі модульні ядерні реактори та уран. Завеликий текст та замало часу його проаналізувати на наявність нетарифних бар’єрів, зокрема для канадських компаній. Нерозуміння, як будуть у рамках оновленої угоди кваліфікуватись продукти, направлені до/з тимчасово окупованих територій.
Голосування відбулося того ж дня, коли було оприлюднене опитування, яке свідчить про те, що підтримка України зменшується серед дедалі більшої кількості канадців, особливо серед консервативних виборців.
Опитування, проведене Інститутом Ангуса Ріда, свідчить, що чверть канадців вважають, що Канада надає “занадто велику підтримку” Україні в її боротьбі з Росією, порівняно з 13 відсотками, які говорили те саме у травні 2022 року.
Далі законопроєкт має пройти Сенат Канади.

Читати далі

Офіційний сайт Міністерства освіти та науки не працює внаслідок російської кібератаки.
“Працюємо над розв'язанням проблеми. Про відновлення роботи сайту повідомимо”, – йдеться у повідомленні.

Міністр Оксен Лісовий уточнив, що йдеться про атаку російських хакерів.
Зазначимо, в Україні торік кількість кібератак зросла, порівняно з 2022 роком, на 15,9% до 2543 інцидентів.

Читати далі

Австрійські суди відхилили запит української влади про екстрадицію колишнього голови НБУ Кирила Шевченка, якого в кінці жовтня 2022 року НАБУ оголосило в розшук. Про це йдеться у публікації австрійського видання Der Standard.
“Шевченко залишив Україну у вересні та невдовзі після порушення кримінальної справи подав заяву про надання притулку в Австрії, де перебуває дотепер. Його місцеперебування поки що не зміниться: австрійські суди відхилили запит української влади про екстрадицію”, – зазначається в статті Der Standard.

У коментарі виданню ексголова НБУ назвав відкриту проти нього справу НАБУ “класичним політичним переслідуванням”. Він заявив також, що у випадку повернення в Україну не сподівається на справедливий судовий процес.

Зазначається, що НАБУ відмовилося від коментарів австрійському виданню.
Нагадаємо, 4 жовтня 2022 року голова НБУ Шевченко подав у відставку. Офіційна причина – за станом здоров'я.
Незабаром САП та НАБУ повідомили про підозру Шевченку у справі про протиправну діяльність посадових осіб державного АБ “Укргазбанк” у 2014-2019 роках, яка призвела до збитків у сумі понад 206 млн гривень.
У жовтні 2022 року ВАКС призначив заставу екс-директору департаменту “Укргазбанку” у розмірі майже 40,2 млн гривень.
24 жовтня 2022 року Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук трьох посадовців “Укргазбанку”, причетних до розкрадання понад 200 млн грн, серед яких – ексголова Нацбанку Кирило Шевченко. У листопаді Шевченка оголосили в міжнародний розшук.

Читати далі

Ранкова ракетна атака Росії не завдала критичних наслідків для стабільної роботи енергосистеми, є пошкодження електромереж у Києві та Харкові. Без світла 19 400 споживачів у Києві і близько 1 тисячі – у Харкові. Про це заявили в “Укренерго”.
“Через пошкодження двох високовольтних ліній 110 кВ місцевих електромереж в Києві знеструмлено 19 400 споживачів, заклади охорони здоров’я. Тривають аварійно-відновлювальні роботи. Протягом 3-4 годин енергоживлення буде відновлено”, – йдеться у повідомленні.

Водночас у Харкові через пошкодження мереж “Харківобленерго” знеструмлено близько 1000 споживачів.
Високовольтні лінії електропередачі “Укренерго” працюють в нормальному режимі, додали в держкомпанії.
В “Укренерго” додали, що у вівторок 6 лютого добовий максимум споживання був зафіксований близько 10:00. Його рівень був на 1% вище, ніж у понеділок 5 лютого.
У середу, 7 лютого, станом на 09:30 рівень споживання електроенергії на 5,8% нижчий за відповідний показник вівторка, 6 лютого.
“Причини – під час ракетних атак споживання електроенергії знижується. Після відбою тривоги не вмикайте всі електроприлади одночасно. Це може створити додаткове навантаження на електромережу”, – зазначили в компанії.

У ніч на 7 лютого на запит польського оператора PSE була активована аварійна допомога для енергосистеми Польщі загальним обсягом 1200 МВт-год.
“Це не комерційний імпорт, а саме один з видів аварійної допомоги. Вітряна погода на території Польщі сприяла роботі електростанцій на ВДЕ. Через це з 00:00 до 06:00, в години мінімального споживання, польська енергосистема мала надлишок електроенергії і запросила у країн-сусідів допомоги у її споживанні. Україна таким чином отримала додатковий обсяг електроенергії”, – пояснили в “Укренерго”.

Також повідомляється, що електроенергії, виробленої електростанціями всіх видів, вистачає для забезпечення енергопостачання всіх юридичних та побутових споживачів. Виникнення дефіциту в енергосистемі не прогнозується.
Протягом доби на теплових електростанціях в аварійний ремонт виведені 2 енергоблоки. На атомних електростанціях знижено потужність роботи одного з енергоблоків для проведення ремонтних робіт.

Експорт 7 лютого здійснюється в нічні та денні години в Словаччину, Румунію та Молдову. Загальний обсяг – 1021 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 170 МВт.
Імпорт здійснюється протягом доби з Словаччини, Румунії та Молдови. Загальний обсяг – 3 834 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 802 МВт. З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови становить 1700 МВт.
В “Укренерго” також повідомили, що ввечері 6 лютого росіяни знову обстріляли підстанцію компанії, що знаходиться в прифронтовому районі на сході.
При цьому внаслідок ракетного та артилерійського обстрілів є пошкодження в мережах “Харківобленерго” та прифронтових регіонах. Також є нові пошкодження через обстріли в мережах Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської областей.
Через погодні умови на ранок знеструмлено 14 населених пунктів в Волинській області. З технічних причин є відключення в Кіровоградській області.

Читати далі

Повітряна атака України 7 лютого коштувала Росії близько 423,4 млн доларів.
За інформацією Повітряних сил ЗСУ, на початку доби 7 лютого, ворог випустив по Україні:
20 ударних БпЛА типу “Shahed-136/131”; 29 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55; 4 крилаті ракети Х-22; 3 крилаті ракети морського базування “Калібр”; 3 балістичні ракети “Іскандер-М”; 5 зенітних керованих ракет С-300.
БПЛА Shahed-136/131 може коштувати від 49 тис дол, якщо говорити про власне виробництво РФ, до 290 тис дол, якщо мова йде про імпорт з Ірану. Ми візьмемо за основу середню ціну, яка планувалась для імпорту з Ірану – 193 тис дол.

Отже, 20 ударних БПЛА “Шахед” коштували РФ близько 3,9 млн дол.
Вартість ракети Х-22 оцінюють в 1 млн дол, тобто загальна сума за випущені ракети становить 4 млн дол.
Ракета Х-101 коштує 13 млн дол за одиницю, загальна сума випущених ракет цього типу складає 377 млн дол.
Ціна зенітної керованої ракети С-300 складає як мінімум 2 млн дол, отже загальна вартість випущених ракет цього типу – 10 млн дол.
За інформацією Defence Express, вартість однієї ракети “Калібр” коштує 6,5 млн дол, отже загальна сума витрат на цю ракету становила 19,5 млн дол.
Балістична ракета “Іскандер-М” може коштувати 3 млн дол, загальна вартість усіх випущених ракет цього типу – 9 млн дол.
Отже, загальна сума, яку Росія витратила на ранкову атаку 7 лютого по Україні становить 423,4 млн дол.

Читати далі

Китайський Chouzhou Commercial Bank повідомив клієнтам про зупинення операцій із Росією та Білоруссю. Про це пише російське видання “Ведомости” із посиланням на трьох бізнесменів, ділові об'єднання та фінансових консультантів.
“Менеджери банку повідомили клієнтів про припинення відносин із будь-якими російськими або білоруськими організаціями минулого тижня”, – розповіли співрозмовники газети.

“Через це у нас уже зірвалося кілька угод”, – розповів власник однієї з російських компаній.

Інший співрозмовник газети, підприємець з Іжевська, який закуповує в Китаї обладнання для верстатів, розповів, що спочатку, в грудні, в Chouzhou його повідомили про зупинку платежів за певним списком товарів, ввезення яких до Росії заборонено західними санкціями.

Але через кілька тижнів менеджер банку повідомив про повне припинення розрахунків з Росією незалежно від продукції або валюти платежу. Chouzhou став основним розрахунковим центром для імпортерів через порівняно м'які умови, пише газета.
У грудні 2023 року президент США Джо Байден підписав указ, який значно спростив для Міністерства фінансів Сполучених Штатів введення обмежень щодо банків, які порушують санкції проти Росії. Після цього, побоюючись вторинних санкцій, від роботи з російськими банками почали відмовлятися турецькі фінансові організації.
У січні аналогічні проблеми почали виникати і з китайськими банками. Зокрема, державні банки Китаю вирішили посилити умови надання послуг російським клієнтам, писав Bloomberg із посиланням на джерела.
Офіційно Пекін не приєднувався до санкцій проти Росії у відповідь на її повномасштабне вторгнення в Україну. Проте після введення обмежень китайські банки скоротили роботу з російськими клієнтами, які перебувають під санкціями.
Зокрема, перестали працювати за кордоном картки китайської платіжної системи Union Pay, випущені російськими банками, які потрапили до санкційних списків. Влітку 2023 року російські фінансові організації зіткнулися із забороною здійснювати перекази, зокрема в юанях, у Європу та США через Bank of China.

Читати далі

Кабінет міністрів на засіданні 6 лютого схвалив законопроєкт, який передбачає поновлення документальних митних перевірок з 1 березня.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
Він підкреслив, що ухвалення законопроєкту є одним із зобовʼязань перед МВФ.
У ньому пропонується з 1 березня відновити повноваження митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства, зокрема щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
Також з 1 березня пропонується поновити на невикористаний строк документальні перевірки (зустрічні звірки), які були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року.
а передбачити протягом 60 днів із дня набрання чинності законом надсилання (вручення) актів (довідок) про результати документальних перевірок, звірок, заперечень, податкових повідомлень-рішень, процедура вручення яких не завершена до 24 лютого 2022 року.
Водночас проєкт закону пропонує встановити мораторій на проведення Держмитслужбою документальних перевірок для платників податків, які знаходяться на окупованих територіях або у зоні активних бойових дій.
А також врегулювати відновлення перевірок у разі зміни таким платником свого місцезнаходження.
Нагадуємо:
Президент Володимир Зеленський 6 грудня підписав закон про скасування мораторію на податкові перевірки.

Читати далі