“Укрзалізниця” призначає додаткові потяги з Києва в напрямку Львова

“Укрзалізниця” оголосила про призначення низки додаткових поїздів: у напрямку Львова з Києва та між Ворохтою, Львовом, Івано-Франківськом та Коломиєю.
Про це повідомляє пресслужба УЗ в Telegram.
Так, компанія призначила додатковий поїзд №255/256 Київ – Рахів: він курсуватиме з Києва з 23 лютого через день, відправлятиметься о 14:59 та прибуватиме до Рахова 7:50.
З Рахова поїзд відправлятиметься з 22 лютого о 19:37 та прибуватиме до Києва о 13:01.
Також УЗ призначила додатковий поїзд №810/809 Ворохта – Львів на 9 лютого. У цю дату поїзд відправлятиметься з Ворохти о 16:29 і прибуватиме до Львова о 20:31.
10 та 11 лютого поїзд №810/809 Львів – Ворохта відправлятиметься зі Львова о 8:37 і прибуватиме до Ворохти о 13:03, а в зворотному напрямку, з Ворохти, відправлятиметься о 16:29 та прибуватиме до Львова о 20:31.
12 лютого поїзд №810/809 курсуватиме в сполученні Львів – Коломия, який відправлятиметься зі Львова о 8:37, прибуватиме до Івано-Франківська о 10:50 та до Коломиї об 11:44.
Квитки на поїзди вже є у продажу в застосунку Укрзалізниці, в чат-ботах, на сайті та у касах вокзалів, додали в компанії.

Читати далі

НБУ працює над обмеженням сум карткових переказів: кого це торкнеться

Національний банк України працює над рішенням щодо обмеження карткових переказів та лімітів переказу готівки через термінали. Це може стосуватися тих, хто проводить тіньові операції.
Про це сказала перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова на конференції “Фінанси для бізнесу під час війни”.
Як зазначила Рожкова, обмеження для фізичних осіб на розпорядження коштами “це дуже сенсативна тема”. Тому НБУ не буде щось анонсувати до того часу, поки не визначиться остаточно.
Вона визнала актуальність тіньових платежів, оскільки частина бізнесу продовжує використовувати “найрізноманітніші механізми ухилення та зменшення оподаткування”.
Рожкова сказала, що рішення ухвалять таке, яке не обмежить “нормальний бізнес, нормальних людей”, але зменшить можливості для маніпуляцій та обходу закону.
Раніше голова фінансового комітету Верховної ради Данило Гетманцев повідомив, що засіданні комітету розглянули доповідь НБУ щодо тіньових фінансових операцій.
Він сказав, що в ході перевірки НБУ банків та небанківських фінансових установ було виявлено численні порушення, які створюють умови для проведення багатомільярдних обсягів операцій (переказів) із використанням електронних платіжних засобів, у тому числі через термінали самообслуговування.
За його даними, для виправлення ситуації НБУ пропонує:
зміни до закону “Про платіжні послуги”, щодо посилення вимог до розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг та збільшення розмірів штрафів за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку встановити на законодавчому рівні на період дії воєнного стану обмеження на здійснення фінансових операцій з використанням реквізитів електронних платіжних засобів, лімітами на суми трансакцій, їх кількості тощо. А також граничних сум готівкових переказів, здійснених за допомогою терміналів самообслуговування.

Читати далі

Росія продовжує купувати італійські гвинтівки – розслідування

Італійський виробник зброї Beretta, попри санкції, досі експортує у РФ стрілецьку зброю через власну “дочку” і компанії російського збройового барона Михайла Хубутії.  Про це йдеться в розслідувані російського видання The Insider та італійського IrpiMedia.
Видання стверджують, що одним з основних постачальників гвинтівок до РФ є так званий російський збройний барон Михайло Хубутія. Він спільно з італійською компанією Beretta Industrie S.P.A. контролює ТОВ “Русский Орел”, яка є офіційним дистриб'ютором Beretta в РФ.
Попри те, що ЄС ще у 2014 році вів заборону на постачання нарізної вогнепальної зброї до РФ, експорт снайперських гвинтівок, пістолетів та патронів через країни Митного союзу продовжився й надалі.

Згідно з даними Росакредитації, всі два воєнні роки в Росію продовжували надходити товари інших збройових марок, якими володіє холдинг Beretta: карабіни Benelli, Beretta, Beretta Benelli Iberica, Sako, Stoeger і Tikka, патрони Norma, RWS і Sako.
У переважній кількості випадків імпортерами цієї зброї виступали або “Русский Орел”, що безпосередньо належить Beretta, або пов'язані з “Русским Орлом” компанії Хубутії.
Із загальної кількості поставок зброї в РФ, що порушують санкції, майже половина припадає на продукцію компаній, які належать Beretta. Загалом після початку великої війни в Росію потрапили понад 835 тис патронів і 5,9 тис одиниць стрілецької зброї, вироблених холдингом. У переважній більшості випадків імпортерами були “Русский Орел” і пов'язані з ним і Хубутією фірми.
Практично весь імпорт компаній Михайла Хубутії можна розділити на чотири товарні групи: пістолети, мисливські рушниці, снайперські гвинтівки і боєприпаси до цих видів зброї. Дані держзакупівель показують, що правоохоронні органи і спортивні установи, які готують майбутніх стрільців, продовжують закуповувати продукцію виробництва холдингу Beretta”, – йдеться в повідомленні.
Додається, що компанія Beretta не єдиний в Італії виробником зброї, чия продукція опиняється в Росії. Компанія CD Europe S.R.L., яка випускає гвинтівки під марками Marocchi та Breda, теж продовжує експортувати їх до Росії через дистриб'ютора ТОВ “Италружье”.

Читати далі

Україна отримає 26,4 мільйона євро від Швеції на енергоефективність

Уряд Швеції виділив на підтримку проєктів енергоефективності в Україні 26,4 мільйона євро, які надішли до фонду Eastern Europe Energy Efficiency and Environment Partnership (Фонд E5P). Про це заявили в міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Виділені шведським урядом кошти за рішенням донорів Фонду E5P спрямують у вигляді грантової підтримки громадам, зазначає відомство.

“Зокрема, йдеться про ті, що отримують кредитні кошти від європейських фінансових установ/банків на реалізацію проєктів у сфері централізованого тепло-, водопостачання, підвищення енергоефективності у будівлях комунальної форми власності, розвиток міського електротранспорту, відновлювальної енергетики”, – вказує Мінрозвитку.

У повідомленні йдеться, що за підтримки Фонду E5P в Україні вже реалізували 10 великих інфраструктурних проєктів у сфері централізованого опалення та заходів з енергоефективності громадських будівель та енергозаощадження.
Загальна сума акумульованих у Фонді E5P коштів на сьогодні становить 240 мільйонів євро. У грудні Швеція вже надавала 18,1 мільйона євро через Фонд E5P на підтримку України.

Читати далі

Німеччина може націоналізувати дочірню компанію “Роснєфті”

Компанію “Rosneft Deutschland”, яка після вторгнення РФ в Україну перебуває під “довірчим контролем” уряду Німеччини, можуть націоналізувати повноцінно.
У понеділок 5 лютого було слухання щодо можливої націоналізації компанії, до якої були долучені її представники. Слухання є кроком перед націоналізацією.
Але, як зазначають, рішення про націоналізацію все ще не прийнято.

Російська державна компанія “Роснєфть” володіє мажоритарним пакетом акцій бранденбурзького нафтопереробного заводу PCK у Шведті. Близько 54 відсотків акцій наразі перебувають під контролем федерального уряду – у так званій довірчій адміністрації.
Метою було зберегти завод, який десятиліттями заправлявся російською нафтою і є дуже важливим, адже постачає основну частину авіаційного палива для аеропорту в Берліні та бензину для автомобілів у цьому регіонів.
Термін “довірчого контролю” спливає 10 березня, тому до того часу уряд має остаточно прийняти рішення щодо “Rosneft Deutschland”. Існує також ризик, що “Rosneft Deutschland” більше не зможе виконувати свій мандат на постачання заводу PCK без подальших дій уряду.

Читати далі

Курс валют НБУ на 8 лютого

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 8 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 6 лютого виріс на 4 коп. до 37.59 за 1 долар.
Курс євро зріс до рівня 40,50 за 1 євро.
Рубль подорожчав на 1 коп. до 4.13 за 10 рублів.
Курс фунта стерлінгів підвищився на 33 коп. до 47.49 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подешевшав на 9 коп. до 43.11 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого залишається стабільним на рівні 9:32 за 1 польський злотий. Курс польського злотого залишається незмінним із 6 лютого 2024 року.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.593 700

EUR
Євро
40.503 500

RUB
рубль
0.413 350

GBP
Фунт стерлінгів
47.486 500

CHF
Швейцарський франк
43.114 500

PLN
Польський злотий
9.316 900

Читати далі

Ситуація в енергетиці: без світла залишаються 366 населених пунктів

Станом на 8 лютого через бойові дії та з інших причин без світла залишаються 366 населених пунктів, у Києві відновлено роботу всіх мереж, що були пошкоджені під час ракетної атаки напередодні. Про це заявили в НЕК “Укренерго”
Зазначається. що електроенергії, виробленої електростанціями всіх видів, вистачає для забезпечення енергопостачання всіх юридичних та побутових споживачів. Виникнення дефіциту в енергосистемі не прогнозується.
З технічних причин в Одеській області знеструмлено 4 населені пункти, 2985 абонентів. Також з техпричин є відключення в Кіровоградській області – 121 споживач, в Херсонській – 1 202 споживачі, в Сумській – 63 споживачі.

Крім того, через обстріли є нові пошкодження в мережах Дніпропетровської, Донецької, Миколаївської областей.
Також протягом доби на теплових електростанціях подовжено термін аварійного ремонту 1 енергоблоку, ще на 2 подовжено термін поточного ремонту. На атомних електростанціях знижено потужність роботи 2 енергоблоків для проведення ремонтних робіт.
Додається, що експорт електроенергії 8 лютого здійснюється в нічні та денні години в Словаччину, Польщу, Румунію та Молдову. Загальний обсяг 1859 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 210 МВт.
“Імпорт електроенергії здійснюється в денні та вечірні години з Словаччини, Румунії та Молдови. Загальний обсяг 7 274 МВт·год, з максимальною потужністю в окремі години до 847 МВт. З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови складає 1700 МВт”, – повідомляють в “Укренерго”.

Читати далі

ЄС вимагає від урядів терміново припинити незаконний потік товарів до РФ – ЗМІ

Брюссель вимагає від урядів країн-членів ЄС терміново припинити незаконний потік товарів до Росії. У листі, надісланому до столиць, Європейська комісія попередила, що є необхідність “негайних, узгоджених та рішучих дій з боку всіх нас”. Про це повідомляє Politico.
Оскільки терпіння щодо порушників виснажується, єврокомісар з фінансів ЄС Мейрід МакГіннесс та єврокомісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс, які підписали листа, заявили, що незабаром поділяться “докладною інформацією” про те, які компанії ухиляються від санкцій. Вони заявили, що до середини квітня зв'яжуться зі столицями, щоб оцінити вжиті заходи.

Хоча самі санкції узгоджуються на рівні ЄС, за їхнє дотримання відповідають уряди, які контролює Єврокомісія. У грудні країни схвалили новий пакет обмежень проти Росії та працюють над наступним.
Підсанкційні товари з ЄС доставляються до Росії спочатку через країни, що не входять до ЄС, а потім реекспортуються до Росії, а також через дочірні компанії європейських компаній, які виробляють товари за межами блоку, йдеться у листі. Зазвичай це предмети та технології, які не є зброєю, але можуть бути використані у військових цілях та потрапити на поле бою.
Централізація контролю
Єврокомісія вивчає можливість створення органу ЄС щодо забезпечення дотримання санкцій, фактично відбираючи цю роботу в урядах.
За словами чиновника, близького до переговорів, який говорив на умовах анонімності, ця ідея набирає популярності і може опинитися на порядку денному голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, якщо її буде призначено на другий термін.
У листі йдеться, що експорт заборонених товарів з ЄС до країн, що не входять до ЄС, зріс із 3 млрд євро до початку вторгнення в Україну до 5,6 млрд євро до середини 2023 року. Це “надзвичайно тривожне” збільшення компенсує втрату легальної торгівлі цими товарами з Росією до війни, йдеться у повідомленні.

У листі урядам наказується “притягувати до відповідальності операторів ЄС, які активно підривають санкції ЄС”, та утримувати компанії від використання лазівок у санкціях, публікуючи “найбільш показові” випадки та пов'язані з ними покарання.
МакГіннес також радить країнам-членам зв'язатися з компаніями, які беруть участь у виробництві товарів, що підпадають під санкції, і змусити їх провести більш ретельну перевірку своїх ланцюжків поставок на предмет дотримання правил санкцій ЄС.
Національна влада повинна ділитися додатковою інформацією про компанії та приватних осіб, які не входять до ЄС, які можуть бути причетні до використання лазівок у санкціях, і мають “виявляти особливу пильність” щодо винятків із санкцій, які можуть погіршити проблему, йдеться в листі.
Величезні проблеми
Ідея створення європейського органу щодо забезпечення дотримання санкцій виявилася популярною у минулому: близько 10 країн, включаючи Німеччину, Францію, Італію та Іспанію, підтримали ідею створення такого органу під керівництвом Нідерландів.
Минулого року Франція лобіювала розширення повноважень Європейської прокуратури для прикриття лазівок у санкціях.

Високопоставлений дипломат ЄС сказав, що існують “величезні проблеми” із запровадженням санкцій, включаючи “нерівномірне” їхнє поширення від однієї країни до іншої.
Інший дипломат ЄС заявив, що вони підтримують будь-який інструмент, який допоможе країнам ЄС забезпечити дотримання санкцій.
Третій застеріг від створення органу на рівні ЄС, стверджуючи, що Єврокомісія вступить у сферу впливу національних урядів, замінивши їхні повноваження. Будь-який санкційний орган ЄС має лише контролювати роботу на національному рівні та давати рекомендації, сказала ця людина.
“Ми не думаємо, що держави-члени відмовляться від цієї компетенції”, – додали вони, стверджуючи, що такий крок може мати “наслідки в інших сферах”.

МакГіннес обговорить лист із національними міністрами на нараді щодо санкцій 13 лютого.

Читати далі

Китай поступився Мексиці лідерством в імпорті товарів до США

Вперше за понад два десятиліття Китай поступився Мексиці першістю в імпорті товарів до Сполучених Штатів за 2023 рік.
Згідно з даними опублікованими міністерством торгівлі США вартість товарів, імпортованих Вашингтоном з Мексики, зросла майже на 5% з 2022 по 2023 рік, до більш ніж 475 млрд доларів. Водночас вартість китайського імпорту впала на 20% до 427 млрд доларів.

Востаннє мексиканські товари, імпортовані США, перевищували вартість китайського імпорту в 2002 році.
Економічні відносини між Сполученими Штатами і Китаєм серйозно погіршилися в останні роки, оскільки Пекін вів агресивну торгову боротьбу і робив зловісні військові жести на Далекому Сході.
Як альтернативу офшорингу виробництва в Китай, яким американські корпорації вже давно займаються, адміністрація Байдена закликала компанії шукати постачальників у країнах-союзниках або повертати виробництво до Сполучених Штатів.
Порушення ланцюгів постачання, пов'язані з пандемією COVID-19, також змусили американські компанії шукати постачальників ближче до Сполучених Штатів.

Мексика опинилася серед бенефіціарів зростаючого відходу від залежності від китайських заводів. Деякі китайські виробники відкрили заводи в Мексиці, щоб скористатися перевагами 3-річної торговельної угоди між США, Мексикою та Канадою, яка дозволяє безмитно торгувати в Північній Америці багатьма товарами.
Крім того, деякі галузі – особливо автовиробники – створили заводи по обидва боки кордону, які залежать один від одного в плані стабільного постачання запчастин.
Загалом найбільше падіння китайського імпорту відбулося в комп'ютерах та електроніці, а також хімікатах і фармацевтиці – в усіх політично чутливих категоріях.
Загалом, дефіцит США в торгівлі товарами з рештою світу – розрив між вартістю того, що США продають, і тим, що вони купують за кордоном – минулого року скоротився на 10% до 1,06 трильйона доларів.

Читати далі

У якій валюті українці зберігають накопичення – дані Нацбанку

На початку 2024 року українці зберігали у банках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 1 трлн 234,8 млрд гривень. Попри дуже низькі ставки, 35,5% вкладів були в іноземній валюті. Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
Валюта вкладів та процентні ставки
За даними НБУ, на 1 січня 2024 року у 63 банках-учасниках ФГВФО налічувалося 67,7 млн вкладів.
Більшість вкладів була у гривні: 57,9 млн вкладів на 796 млрд гривень. У валюті було 9,8 млн вкладів на суму 438 млрд гривень.

При цьому відсоткові ставки за депозитами суттєво відрізняються. Якщо у грудні 2023 року банки платили за гривневими вкладами в середньому 11,7% річних, то за валютними депозитами банки давали лише 1,0% річних.
Рейтинг банків за вкладами
За даними НБУ, найбільше вкладів у державному ПриватБанку – 464,1 млрд гривень. Кількість вкладників – 24,2 млн.
На другому місці державний Ощадбанк – 12,8 млн вкладників, сума – 192,7 млрд гривень, на третьому приватний Універсал банк – 8 млн вкладників, сума – 85,5 млрд гривень.
Далі йдуть банки іноземних банківських груп Райффайзен Банк – кількість вкладників – 3,0 млн, сума – 85,5 млрд гривень та Укрсиббанк – кількість вкладників – 2,1 млн, сума – 58,8 млрд гривень

Читати далі