Категорія: Економіка

Драматизм на валютному ринку України зростає. Це стає помітним навіть для нефахівця. Одразу кілька негативних факторів посилюють тиск на курс гривні.
Насамперед і морально, і фінансово тисне повна невизначеність з обіцяною допомогою США. В умовах передвиборчої боротьби між республіканцями та демократами Україна, яка гостро потребує засобів і боєприпасів, стала мимовільним заручником ситуації. Попри те, що перше голосування в Сенаті США пройшло позитивно, до остаточного вирішення питання на користь України дуже далеко. Щодня зволікання погіршує ситуацію на фронті, а нещодавня ротація вищого керівництва ЗСУ поки що принесла лише додаткову напруженість в українське суспільство.

Як стало відомо минулого тижня, затримки з надходженням американської допомоги позначилися на золотовалютних резервах Національного банку. За січень вони схудли майже на 2 млрд доларів. І хоча наявних запасів вистачає, щоб спокійно протриматися 3-4 місяці, проте сама тенденція за нинішніх умов якщо не лякає, то принаймні насторожує.
Як наслідок, Національний банк був змушений включити режим жорсткої економії та обмежити розмір своїх валютних інтервенцій. За період з понеділка 5 лютого до п'ятниці 9 лютого НБУ продав на міжбанку 201,2 млн доларів. Обсяг інтервенцій зменшується сьомий тиждень поспіль і мінімальний з квітня минулого року.
Попри деяке пожвавлення експортного потенціалу, повністю обійтися без допомоги регулятора міжбанківський валютний ринок поки що не в змозі. Як наслідок, котирування безготівкового долара поповзли нагору: якщо тиждень тому вони становили 37,38-37,41 гривень на позиції «бід», то до обіду понеділка 12 лютого сягнули 37,98-37,99 гривень, тобто. за тиждень виросли на 60 копійок.
Подорожчав і готівковий «американець». Якщо минулого понеділка цінники в оптових обмінних пунктах столиці знижувалися до 37,97-37,98 гривень, то до обіду сьогоднішнього дня за велику партію американської валюти просять уже 38,20 гривень за долар. Що примітно: готівкова валюта зростає в ціні набагато повільніше, ніж безготівкова. Як наслідок, спред між двома курсами стає дедалі меншим і вже звузився до 20 копійок. Причина банальна: більшість українців просто не мають зайвих грошей, щоб купувати іноземну валюту. А ті, у кого вони є, давно конвертували свої гривневі заощадження і спостерігають за тим, що відбувається.

Ще одним чинником, який вкрай негативно впливає і на економіку України, і на загальні настрої, є відновлення блокади українсько-польського кордону. Щоденні втрати обчислюються мільйонами доларів, і коли ситуація зміниться, ніхто не знає.
Скільки буде коштувати долар у лютому
Якщо перша декада лютого для валютного ринку пройшла відносно спокійно, то друга та третя, схоже, будуть бурхливішими. Про це свідчить і несподіваний приїзд до Києва представників МВФ з метою обговорити з українською владою цілі економічної політики та виклики, які постають перед економікою. Схоже, найближчими місяцями владі доведеться приймати непопулярні рішення, і стійкості до національної валюти це явно не додасть.
Втім, різкого падіння національної валюти аналітики порталу «Курс України» поки що не очікують. Наступного тижня готівковий долар торгуватиметься в діапазоні 38,10-38,60 гривень, вкрай неохоче, але все ж таки реагуючи на те, що відбувається на міжбанківському валютному ринку.
Проте розслаблятись уже не варто. Над стабільністю гривні згущуються грозові хмари.

Читати далі

Російський “Росатом” може незабаром втратити один із найбільших своїх експортних ринків — розміром до $1 млрд на рік — у результаті введення в США ембарго на російський уран. Законопроєкт про заборону постачання схвалили у грудні конгресмени обох партій. Його підтримують в Інституті ядерної енергії США, професійної асоціації учасників сектору, і очікують на остаточне прийняття цього року. Про це пише Financial Times.
Видання наголошує, що західні оператори останні два роки активно формували запаси, а такі компанії, як Urenco, французька Orano та американська Centrus, розвивали ланцюжки постачання та нарощували виробничі потужності.

Їм у цьому допомагають уряди: у грудні США, Велика Британія, Японія, Франція та Канада виділили $4,2 млрд на підтримку постачальників збагаченого урану. За даними Всесвітньої ядерної асоціації, у 2021 році західні потужності за конверсією урану працювали на 40% завантаження, до 2026 року очікувалося її зростання до 90%.
За словами Бориса Шухта, гендиректора британо-нідерландської Urenco, його компанія веде переговори з владою США та Великої Британії про інвестиції у виробництво високопробного низькозбагаченого урану (HALEU). Лондон уже виділив компанії на це 9,5 млн фунтів у рамках свого плану вкласти в цю технологію 300 млн фунтів, щоб “видавити Путіна зі світового енергетичного ринку” і “покласти край пануванню Росії як єдиного комерційного виробника HALEU”.
Цей вид палива використовується на малих атомних електростанціях, що отримують все більше поширення, а постачає його тільки Tenex, що входить до Росатому. Проте Міністерство енергетики США співфінансувало проєкт Centrus, який у листопаді 2023 року випустив першу партію HALEU на 20 кг. Очікується, що у 2024 році він наростить виробництво до 900 кг, надалі можливе збільшення обсягів випуску.

Читати далі

Зранку 12 лютого Служба безпеки та Національне антикорупційне бюро прийшли з обшуками до колишнього народного депутата Сергія Пашинського.
“Сьогодні зранку СБУ та НАБУ завітало з обшуком до мого помешкання. Справа щодо передачі “палива Курченка”, а насправді палива кремлівської “Роснефті”, державі – за часів мародерства Януковича цей олігарх наживися активами на сотні мільйонів доларів, в тому числі майже 100 тисячами тонн нафтопродуктів, які у 2014-ому році вдалося передати державним нафтовим операторам”, – написав він.

Екснардеп додав, що він у 2015 році звернувся до президента Порошенка з проханням покрити дефіцит палива ЗСУ паливом “Роснефті”.
“Через свою агентуру росіяни тоді, 10 років тому, домоглися відкриття кримінального провадження №32014100070000038 від 08.05.2014. Саме на підставі цього 10-річного провадження в мене і проводяться обшуки”, – пише Пашинський.

Також колишній народний депутат підкреслив, що інформація про вручення йому підозри у справі – фейк.

Читати далі

Споживачі другої за величиною економіки світу скорочують свої витрати, навіть попри найбільший в Китаї дефляційний тиск за останні три роки. Про це пише Financial Times.
Зазначається, що споживчі ціни в Китаї перебували в стані дефляції протягом останніх чотирьох місяців, а в січні впали найшвидшими річними темпами за останні 15 років. Хоча основна динаміка спостерігається внаслідок продуктів харчування, а ціни в інших секторах зростають, компанії, що продають все – від косметики до електротоварів – пропонують знижки.
Крім того, ціни на автомобілі падають найшвидшими темпами за останні 22 роки.
Оскільки ринок нерухомості, який історично є основним рушієм довіри, все ще перебуває під тиском, обережність споживча зберігається навіть тоді, коли люди готуються до китайського нового року, традиційно періоду великих витрат. Також слабке зростання цін автоматично не заохочує людей витрачати більше.

Згідно з офіційними даними, роздрібні продажі в грудні зросли на 7,4%, хоча і на тлі низької бази в грудні 2022 року, коли пандемія Covid охопила всю країну. За весь рік, на який вплинули аналогічні базові ефекти від локдаунів, роздрібні продажі зросли на 7,2%.
Опитування споживачів Morgan Stanley за грудень, опубліковане в січні, показало, що трохи більша частина респондентів очікують, що економіка покращиться в наступні шість місяців. Але в ньому також зазначається, що 76% споживачів скоротили витрати принаймні в одній категорії за останні шість місяців, і що в усіх категоріях споживачі частіше переходили на дешевші бренди, ніж на більш дорогі.
Фред Нойманн, співголова відділу економіки Азії в HSBC, припустив, що причиною низького рівня споживання є “відсутність зростання доходів”. Опитування Morgan Stanley показало, що лише 45% споживачів очікують, що фінансове становище домогосподарств покращиться протягом наступних шести місяців, що є найнижчим показником за останній рік.
Нагадаємо, Китайська економіка зазнає найбільшого дефляційного тиску за останні 3 роки, а слабкий внутрішній попит ставить під сумнів економічне відновлення у 2024 році.

Читати далі

Угорська група OTP Bank Plc. зацікавилася у купівлі “Сенс Банку”, який держава націоналізувала влітку 2023 року. Про це розповіли співрозмовники, наближені до переговорів щодо приватизації банку.
Двоє співрозмовників видання, дотичних до переговорного процесу, підтвердили, що іноземні банківські групи дійсно зацікавилися приватизацією двох держбанків — “Сенс Банку” та “Укргазбанку”. Серед потенційних покупів, які претендують на Сенс, є угорська OTP, яка вже працює на українському ринку.
В українській “дочці” OTP відмовилися відповідати на запит журналістів щодо потенційної угоди, зазначивши, що “не уповноважені коментувати наміри групи”.
У Міністерстві фінансів запит щодо потенційної угоди з продажу держбанків залишили без відповіді.

У разі, якщо ця угода відбудеться, а український OTP об'єднають із “Сенсом”, то новий банк може стати четвертим за обсягом чистих активів в Україні, поступаючись лише ПриватБанку, Ощадбанку та Укрексімбанку.
Щоправда, якщо інтерес OTP реальний, то потенційний продаж “Сенс Банку” може наштовхнутися на певні труднощі, адже угорська група досі працює на території Росії. За це НАЗК навіть вносило OTP Bank до переліку компаній-спонсорів війни. У жовтні 2023 року банк виключили з цього переліку на вимогу Угорщини, яка натомість пообіцяла розблокувати виділення 500 млн євро з військового фонду ЄС.
Також співрозмовники зазначили, що останнім часом Міністерство фінансів активізувало переговори з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) щодо угоди з її входження до капіталу “Укргазбанку”. Цю угоду уклали ще до початку великої війни. Відповідно до неї, IFC може претендувати на 20% акцій банку.
Нагадаємо, що наприкінці січня заступник міністра фінансів Юрій Драганчук повідомив, що іноземні інвестори ніби то висловили зацікавленість у купівлі двох українських банків. За його словами, відповідні сигнали Мінфін отримував ще з осені 2023 року, а потенційні покупці навіть “підганяють” уряд, аби він швидше готував банки до продажу.

Натомість, за даними НБУ, документів на входження у капітал “Укргазбанку” та “Сенс Банку” не надходило.
Україна стала власником 100% акцій “Сенс Банку” (колишній “Альфа Банк Україна”) 21 липня 2023 року. Уряд ухвалив рішення придбати у повному обсязі акції “Сенс Банку” у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за 1 гривню.
Власниками прямої істотної участі в банку були ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург), власниками опосередкованої істотної участі – громадянин РФ та Ізраїлю Михайло Фрідман, громадянин РФ та Латвії Пьотр Авен, громадянин РФ Андрій Косогов.
5 січня 2024 року стало відомо, що компанія ABH Holdings S.A., яка була номінальним власником “Сенс Банку”, подала позов до України та вимагає компенсацію за примусову націоналізацію фінустанови в розмірі 1 мільярд доларів.
Україна стала власником 94,94% акцій Укргазбанку у 2009 році, після Світової фінансової кризи. Серед ексвласників банку був чинний член Ради НБУ Василь Горбаль. У перші 2 роки, відколи банк був у власності держави, уряд вніс у його капітал додаткові 7,4 млрд грн. До 2020 року сума докапіталізації Укргазбанку сягнула 13,1 млрд грн.

Читати далі

До Києва прибули представники Міжнародного валютного фонду. Під час дискусій обговорюватимуть економічну політику влади України та виклики, що стоять перед економікою. Про це заявив постійний представник МВФ Ваграм Степанян.
“Команда МВФ на чолі з Умою Рамакрішнан, заступником директора Європейського департаменту МВФ, розпочинає сьогодні у Києві зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами”, – йдеться в заяві.

За його словами, дискусії фокусуватимуться на цілях економічної політики влади України та викликах, що стоять перед економікою України.
Команда МВФ також братиме 13 лютого участь в інаугураційному засіданні керівного комітету Фонду розвитку потенціалу України, що адмініструється МВФ. На цій зустрічі представників влади України, партнерів з розвитку та фахівців МВФ обговорюватимуться “пріоритети щодо посилення спроможностей України та підтримка МВФ цього важливого завдання”.
Після цих зустрічей 17 лютого місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочне дискусії з представниками влади України у Варшаві у контексті третього перегляду програми розширеного фінансування, що підтримується МВФ.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 12 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 11 лютого досяг рівня 37.6234 за 1 долар.
Курс євро досяг рівня 40.5129 за 1 євро.
Курс фунта стерлінгів зріс на 9 коп. до 47.4168 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка зріс до рівня 42.9540 за 1 швейцарський франк.
Польський злотий подорожчав на 6 коп. до 9.3763 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.623 400

EUR
Євро
40.512 900

GBP
Фунт стерлінгів
47.416 800

CHF
Швейцарський франк
42,954 000

PLN
Польський злотий
9.376 300

Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке служить орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі