Категорія: Афіша

Наглядова рада "Нафтогазу" обрала новим головою компанії Сергія Корецького. Про це повідомляють джерела ЕП в "Нафтогазі" та уряді. Джерела повідомляють, що фіналі відбору були Сергій Корецький та Олег Прохоренко, який раніше очолював "Укргазвидобування". Сергій Корецький очолює компанії "Укрнафта" та "Укртатнафта" з листопада 2022 року. До цього, з 2013 року він обіймав посаду генерального директора WOG. З 2018 року займався власним бізнесом. Нагадаємо: Раніше, у листопаді 2022 року Кабінет міністрів призначив Олексія Чернишова головою правління "Нафтогаз України". Згодом, у грудні 2024 Чернишов став віцепрем'єр-міністром України – міністром національної єдності України. З…

Торговельні війни у квітні поки майже не вплинули на економіку та валютний ринок України. У подальшому можливі як негативні, так і позитивні ефекти.Про це йдеться у підсумках засідання Комітету з монетарної політики (КМП) НБУ 16 квітня під час якого було підтримано рішення зберегти облікову ставку на рівні 15,5%.Як зазначається в повідомленні, поліпшення ситуації на валютному ринку й активізація надходжень зовнішньої допомоги забезпечили зростання міжнародних резервів України до 42,4 млрд доларів за підсумками березня.Очікується, що цього року України отримає рекордні обсяги зовнішньої фінансової допомоги (близько 55 млрд доларів) насамперед завдяки швидшому…

24 квітня комітет Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав законопроєкт про віртуальні активи та рекомендував його до розгляду у першому читанні. Про це повідомив голова комітету Данило Гетманцев. Документ передбачає визначення віртуального активу (ВА). Це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). Гетманцев зазначив, що віртуальні активи не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Редакція законопроєкту, запропонована до першого читання, передбачає, зокрема, ототожнення токенів електронних грошей із електронними грошима в розумінні Закону “Про платіжні послуги”. Проект поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії: токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти; інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії. Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. “Біла книга” є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення “білої книги.” Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. Щодо оподаткування, то передбачається: окреме оподаткування прибутку від операцій з ВА; податок сплачується із прибутку, а не з обсягу операцій; обмін одного ВА на інший не оподатковується; доходи в межах однієї мінімальної зарплати – без податків; фізособи самі декларують доходи та сплачують податки; у разі продажу активів, придбаних до набуття чинності законом, протягом 2026 року можна буде застосувати пільгову ставку ПДФО – 5%. Нагадаємо: Голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що зробить усе можливе, щоб до початку літа в Україні ухвалили законопроєкт з легалізації криптовалют. Українські держслужбовці задекларували на 10% більше криптовалюти, ніж торік. Загалом у деклараціях за 2024 рік зафіксовано понад 2 000 згадок про цифрові активи.

Міжнародний валютний фонд покращив прогноз курсу долара до гривні до 2030 року. Долар коштуватиме 50 гривень лише у 2029 році. Про це йдеться у World Economic Outlook (квітень 2025 року).Згідно з розрахунками МВФ, середньорічний курс гривні до долара становитиме:2025 рік – 42,5 грн/долар (прогноз за жовтень минулого року – 45,0 грн/долар)2026 рік – 45,6 грн/долар (прогноз за жовтень – 46,8 грн/долар)2027 рік – 47,5 грн/долар (прогноз за жовтень – 48,6 грн/долар)2028 рік – 48,9 грн/долар (прогноз за жовтень – 50,2 грн/долар)2029 рік – 50,1 грн/долар (прогноз за жовтень – 51,7 грн/долар)2030 рік – 51,6 грн/доларПрогноз щодо зростання економікиВодночас МВФ погіршив прогноз щодо зростання економіки України у 2025 році до 2,0% з 2,5% в прогнозі за жовтень.Очікується, ВВП України зросте у 2026 році на 4,5%, у 2027 році зростання буде на рівні 4,8%.Це відповідає базовому сценарію МВФ, за яким війна Росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.Курс в бюджетіУ бюджет на 2025 рік закладено середній курс на рівні 45,0 грн/долар. Кабмін схвалив Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки. Уряд очікує зростання середнього курсу долара :у 2025 році до 45,0 гривень (45,6 на грудень),у 2026 році до 46,5 гривень (45,9 на грудень),у 2027 році до 46,4 гривень (46,2 на грудень).Проте цифри бюджету не є ані прогнозом, ані орієнтиром для НБУ, який відповідає Україні за валютно-курсову політику.Офіційний курс НБУ на 25 квітня 2025 року встановлено на рівні 41,68 гривень за 1 долар. Це на 35 копійок нижче рівня кінця грудня 2024 року.

Україна провела раунд переговорів з комітетом власників ВВП-варантів, під час якого запропонувала дві опції реструктуризації. Інвестори з ними не погодилися. Про це йдеться у заяві Міністерство фінансів щодо новини FT про загрозу дефолту за цим інструментом.Переговори проходили з 15 по 23 квітня з комітетом інвесторів, які сукупно володіють 30% ВВП-варантів. Як відомо, саме Міністерство фінансів володіє близько 20% варантів, тому потенційна згода інвесторів на умови Україні не призвела б до автоматичної зміни умов випуску цього інструменту: для того, аби реструктуризувати варанти необхідна згода 75% власників.Перший варіант реструктуризації, який запропонувала Україна, передбачав проведення обміну ВВП-варантів на додатковий випуск єврооблігацій, які були випущені в межах реструктуризації у 2024 році.Згідно з цією опцією, інвестори отримають той самий набір облігацій A і B, що й власники єврооблігацій минулого року, у співвідношенні: на кожну 1 одиницю варантів — 1,35 одиниці облігацій.Другий варіант реструктуризації передбачав наступні умови:Виплати за 2025–2028 роки скасовуються;Можливість викупити/скасувати ВВП-варранти буде продовжена до травня 2029 року, в той час як ціна викупу прогресивно зростатиме з 85 у 2026 році до 100 центів у 2029 році.Реструктуровані варанти (з виплатами в 2029–2041 роках) матимуть ті ж самі характеристики, що і діючі варанти, крім опціону викупу. Власники отримають 36,6 центів Облігацій A та Облігацій B на кожні 100 центів варантів.Жоден з варіантів Мінфіну не знайшов необхідної підтримки інвесторів. Натомість, комітет запропонував власне бачення реструктуризації: Україна має сплатити 75% платежу, що припадає на травень цього року, власникам варантів за зростання ВВП в 2023 році та випустити нові облігації C зі ставкою 7,75% на суму $209 млн з погашенням у лютому 2029 року. Україна відхилила цю пропозицію.Зазначимо, що наразі невідомо, яким може бути розмір платежу. Його мають визначити 30 квітня 2025 року. Видання FT повідомляло, що цей розмір становитиме близько 600 млн дол. Співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів раніше оцінювали його у близько 500 млн дол.Коментуючи провал переговорів з власниками варантів, міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що Україна й надалі налаштована “на конструктивний діалог з інвесторами”.”ВВП-варанти були створені для економічної реальності, якої вже не існує. Помірне зростання ВВП України у 2023 році не свідчить про економічне процвітання — це лише крихке відновлення після майже 30% падіння, спричиненого повномасштабною війною РФ проти України. Ці інструменти не мають стати на заваді нашому відновленню. Наша мета — знайти справедливе та комплексне рішення цього питання”, – повідомив він.

Переговори з власниками ВВП-варантів, які відбулися напередодні у Вашингтоні, зайшли у глухий кут. Про це пише Financial Times. За даними видання, українське Міністерство фінансів, попри провал переговорів, продовжить розглядати усі можливі опції та продовжуватиме переговори з власниками цього інструменту. Видання додає, що відсутність згоди щодо реструктуризації боргу за ВВП-варантами може призвести до дефолту України за зовнішнім боргом. Водночас співрозмовники ЕП у Міністерстві фінансів зазначають, що FT “драматизують”, адже дефолт за варантами не призведе до автоматичного дефолту за рештою зовнішнього боргу. Переговори з власниками ВВП-варантів активізувалися, оскільки вже наприкінці травня 2025 року Україна повинна буде здійснити платіж за цим інструментом за звітний 2023 рік. Оскільки 2024 року ВВП продемонстрував різкий стрибок (порівняно з низькою базою порівняння 2022 року), то розмір платежу може становити близько 600 млн доларів. У 2024 році Україна вже здійснювала платіж за ВВП-варантами після досягнення угоди про реструктуризацію з власниками українських єврооблігацій. Тоді сумарно Україна переказала близько 200 млн дол, з яких 70 млн становив сам платіж за варантами, а решту 130 млн дол – так звана “плата за згоду”. Тоді у Мінфіні повідомляли, що здійснення платежу за згоду зміни умов випуску варантів (на суму 130,1 млн дол) дасть змогу Україні викупити ВВП-варанти за їхньою номінальною вартістю у наступні 3 роки. Зазначимо, що ВВП-варанти – це інструмент, який Україна випустила за підсумками переговорів про реструктуризацію боргу у 2015 році. Розмір виплат за ВВП-варантами залежить від зростання української економіки у базовому році: чим більшим є темп зростання – тим більшою є виплата. Виплата, яка відбудеться у 2025 році стосуватиметься базового 2023 року. Тоді українська економіка зросла на 5,3% – передусім через низьку базу порівняння з 2022 роком повномасштабного вторгнення. В умовах відновлення економіки темпи зростання ВВП України можуть перевищувати 4-5% на рік, що автоматично суттєво збільшить розміри виплат за ВВП-варантами. Такі виплати Україні доведеться здійснювати до 2041 року.

Група Нафтогаз та польський нафтовий концерн Orlen підписали нову угоду на постачання 100 млн куб. м зрідженого природного газу (ЗПГ). З посиланням на Нафтогаз.Це вже третій контракт у межах партнерства, укладеного навесні цього року, повідомила компанія. Загальний обсяг законтрактованого газу становить 300 млн кубометрів.«Це постачання ще більше зміцнює енергетичне партнерство між нашими компаніями та сприяє забезпеченню надійного ресурсу для українських споживачів. Ми вже готуємося до наступного опалювального сезону, і такі контракти — важлива частина нашої стратегії щодо диверсифікації постачання та гарантування енергетичної стабільності країни», — зазначив очільник групи Нафтогаз Роман Чумак.Згідно з повідомленням, газ постачатиметься зі США, проходитиме регазифікацію на терміналі у Свиноуйсьце (Польща) та транспортуватиметься до України через польську газотранспортну систему.Як повідомлялось, Нафтогаз законтрактував 1,5 млрд куб. м газу з початку року.Протягом 1 кварталу Нафтогазу залучив від ЄБРР та уряду Норвегії близько 430 млн євро, які будуть спрямовані на закупівлі імпортованого природного газу в обсязі 1 млрд куб. м.Компанія також веде перемовини із урядом і міжнародними фінансовими інституціями про залучення фінансування в обсязі 1 млрд євро для закупівлі понад 2 млрд куб. м газу.Колишній голова Оператора ГТС України Сергій Макогон повідомив, що Україна завершила сезон відбору газу з ПСГ з найнижчим за всю історію рівнем їх наповненості.Він вважає, що з урахуванням обсягів власного видобутку Україна потребуватиме імпорту від 5,5 млрд куб. м до 6,3 млрд куб. м газу до початку наступного опалювального сезону.Група Нафтогаз відновила понад половину обсягів видобутку, втрачених через російські атаки в лютому.