Категорія: Афіша

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у середу, 21 травня 2025 року Курс долара порівняно з 20 травня знизився до позначки 41.4851 за 1 долар. Євро подешевшав на 20 коп. до 46.6521 за 1 євро. Курс фунта стерлінгів знизився до рівня 55.4282 за 1 фунт стерлінгів. Швейцарський франк подешевшав на 8 коп. до 49.7961 за 1 швейцарський франк. Курс польського злотого зріс на 1 коп. до 10.9842 за 1 польський злотий. Валюта Повна назва Курс USD Долар 41.485 100 EUR Євро 46.652 100 GBP Фунт стерлінгів 55.428 200 CHF Швейцарський франк 49.796 100 PLN Польський злотий 10.984 200 Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня. Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

В Україні запустили зручний онлайн-сервіс, який допоможе переселенцям розрахувати субсидію на оренду. Цю суму компенсує держава.Про це повідомляє Мінсоцполітики.Онлайн-калькулятор створили Мінсоцполітики разом із платформою ЛУН, щоб зробити процес зрозумілішим і доступнішим. Щоб скористатись сервісом – перейдіть за посиланням.Що потрібно вказати: місто, площу квартири, кількість членів родини, дохід. Після цього сервіс одразу покаже орієнтовний розмір допомоги.Наприклад, сім’я з Дніпра з доходом у 17 тисяч гривень, яка орендує квартиру за 9500 гривень, може отримати субсидію понад 5 тисяч гривень. Тобто самостійно сплачуватиме лише близько 4400 гривень.Від чого залежить субсидіяРозмір субсидії на оренду житла розраховується індивідуально для кожного окремого переселенця та сім'ї з категорії ВПО. Оскільки вартість оренди на житло в різних населених пунктах різна, то і розмір субсидії в обласному центрі, містах та селах області буде різнитися.При розрахунку субсидії беруться до уваги: рівень доходів родини; кількість членів сім'ї; вартість оренди житла в конкретному регіоні. Що ще варто знатиКалькулятор – це лише орієнтовна оцінка. Остаточне рішення про призначення допомоги ухвалює Пенсійний фонд після перевірки документів.Також тепер субсидія автоматично продовжується кожні пів року, якщо сім’я має на неї право. А ще – можна отримати компенсацію навіть за оренду кімнати, а не повного житла.Нова допомога для ВПОНагадаємо, що минулого року уряд анонсував новий вид допомоги для внутрішніх переселенців – субсидія на оренду житла. У січні 2025 року стартував прийом заявок.Кабмін зменшив фінансовий поріг на право отримувати субсидію. Тепер на таку субсидію можуть розраховувати родини, які витрачають на оренду понад 20% своїх доходів, замість раніше запропонованих 30%. При цьому для отримання субсидії договір оренди повинен бути зареєстрований у Пенсійному фонді України.

Читати далі

Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, у січні-березні до загального фонду держбюджету було перераховано 581,5 млрд гривень. Більшість доходів склали податкові платежі — 315,1 млрд грн, що на 36 млрд більше, ніж запланував Мінфін. До місцевих бюджетів від платників податків надійшло 115,6 млрд грн.Джерела основних надходжень до бюджетуВиконати планові показники вдалося коштом сум, зібраних податковою та митною службами, розміщення облігацій внутрішніх позик, міжнародних грантів та кредитів. Зокрема, найбільші суми надійшли з таких джерел:податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України, — 118,8 млрд грн;податок на прибуток підприємств — 99,5 млрд грн;податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів — 85,2 млрд грн;податок на доходи фізичних осіб та військовий збір — 77,6 млрд грн;акцизний податок — 60,0 млрд грн.Випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) приніс бюджету 59,47 млрд грн. З зовнішніх джерел у вигляді фінансової допомоги та кредитів бюджет отримав 264,6 млрд грн.Доходи від великих платників податківПротягом січня-березня 2025 року великі платники поповнили бюджет на 129 млрд грн. Найбільше податків заплатили компанії сфери торгівлі, енергетичного, фінансового, страхового секторів, переробної промисловості та транспорту. Понад 5 млрд грн надійшло від компаній грального бізнесу, до яких належить GGBET казино та букмекерська контора. Це майже на 20,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Зростанню надходжень, за словами експертів, сприяло застосування РРО/ПРРО, що призвело до збільшення виручки у 18,5 раза порівняно з минулорічним періодом. Важливу роль у підвищенні податкових відрахувань відіграють бонусні програми організаторів ігор, наприклад, вітальний пакет Casino.ua, які сприяють збільшенню користувальницької аудиторії. А з кожного виграшу казино утримує податок на прибуток. Податкові платежі до місцевих бюджетів Протягом першого кварталу платники податків поповнили місцеві бюджети на 115,6 млрд грн, що на 18,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Понад 55% від загальної суми надходжень становить податок на доходи фізичних осіб — 63,9 млрд грн, що на 21,3% більше, ніж у січні-березні 2024 року.До основних джерел наповнення місцевих бюджетів також належать:єдиний податок — 19,8 млрд грн;податок на майно — 12,8 млрд грн;податок на прибуток підприємств — 11,4 млрд грн. Понад 1 млрд грн принесла місцевим бюджетам рентна плата за користування надрами загальнодержавного значення.Інші джерела грошей для бюджетуПодатки залишаються основними джерелами наповнення бюджету. У структурі доходів цього року їхня частка становитиме майже 86%. Додаткові надходження мають забезпечити підвищений податок на прибуток, акциз на тютюнові вироби, збільшений до 5% військовий збір.Мобілізувати внутрішній фінансовий ресурс, вважають у комітеті з податкової політики, можна й за рахунок таких джерел, як:детінізація та боротьба зі схемами — у 2025 році це має принести Україні $4 млрд;поглиблення ринку ОВДП, у тому числі шляхом більшої залученості банків;ліквідація неефективних бюджетних програм.Є також пропозиція переглянути фінансування на утримання органів влади.Чи вдасться зберегти темпи наповнення бюджету на такому рівні до кінця року і чи принесе результат посилення податкової політики та підвищення акцизів, покаже час.

Читати далі

Пенсії декого з громадян будуть зберігатись на їхніх рахунках у Пенсійному фонді України (ПФУ). Тобто в “Ощадбанку” цих грошей більше не буде.Про це повідомляє прес-служба Міністерства соціальної політики України.Чому деякі пенсії зберігатимуться у ПФУУ міністерстві нагадали, що через російську агресію проти нашої країни, яка триває вже понад 10 років, частина українських пенсіонерів проживає на непідконтрольній державі території.При цьому вони продовжують отримувати свою пенсію – за умови проходження фізичної (зокрема відео-) ідентифікації у ПФУ.Водночас із деякими пенсіонерами ПФУ давно не може зв'язатись (від 1 до іноді 5-7 років).”Ці люди також тривалий час (щонайменше рік) не користуються грошима зі своїх пенсійних карток. Через це їхні пенсійні кошти накопичуються в “Ощадбанку”, який мав би ці пенсії виплачувати”, – розповіли у Мінсоцполітики та додали, що станом на 1 жовтня 2023 року йшлося про понад 10 млрд гривень.Це пенсії, що були нараховані українським пенсіонерам: з тимчасово окупованих територій (ТОТ) Луганської та Донецької областей (тих територій, які були окуповані ще до повномасштабного вторгнення у 2022 році); з якими не було жодного зв'язку; які не не користувалися своїми рахунками; які ніяк не взаємодіяли з українським банком. “Таким чином пенсії частини цих пенсіонерів банк використовував як свої вільні гроші для власних операцій”, – зауважили у міністерстві.З огляду на таку ситуацію – щоб зробити пенсійну систему більш фінансово стабільною – закон “Про Державний бюджет України на 2025 рік” встановив нове правило: кошти, які були відкладені для виплати таких пенсій, тепер будуть зберігатися не в “Ощадбанку”, а безпосередньо в Пенсійному фонді України.Отже, на рахунках у ПФУ зберігатимуться кошти тих громадян, які: не виїхали з ТОТ Луганської та Донецької областей; понад рік не знімали пенсію. За ким зберігається право отримати ці грошіДля того, щоб виконати таку норму вищезгаданого закону, Кабінет міністрів України підготував проект спеціальних правил (постанови).Вони чітко визначають, як саме ці кошти перейдуть з АТ “Ощадбанк” до Пенсійного фонду України.”При цьому дуже важливо, що право на ці гроші повністю залишається за тими пенсіонерами, на чиї рахунки вони були нараховані”, – наголосили у Мінсоцполітики.Уточнюється, що право на отримання цих виплат повністю зберігається: або за власниками цих коштів (якщо вони живі); або за їхніми законними спадкоємцями (рідними, які мають право успадкувати ці гроші). “Змінюється лише місце, де ці гроші будуть зберігатися: замість державного “Ощадбанку” вони будуть знаходитись у ПФУ, чекаючи на звернення своїх власників”, – пояснили українцям.Крім того, увагу громадян звернули на те, що ця норма стосується виключно коштів тих пенсіонерів, які відповідають одночасно всім наступним параметрам: є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) з ТОТ Донецької, Луганської областей (чи раніше були були ВПО з ТОТ Донецької, Луганської областей, які окуповані до 24.02.2022); отримували пенсію як ВПО до повномасштабного вторгнення РФ; не користувались пенсійним рахунком (карткою) понад 1 рік; або не проходили фізичну ідентифікацію в АТ “Ощадбанк” впродовж шести місяців з дати, коли це мало бути зроблено. Коли та як відбуватимуться зміни щодо таких пенсійУ Мінсоцполітики повідомили, що постанова уряду, яка деталізує порядок вищезгаданих змін, поки що не схвалена.Уточнюється, що вона набере чинності не раніше 1 липня – після: її офіційного схвалення; її публікації. Після цього АТ “Ощадбанк” перерахує невикористані пенсійні кошти ВПО до Пенсійного фонду України.”Це стосуватиметься коштів на рахунках, де рух не здійснювався понад рік, або якщо особа не пройшла фізичну ідентифікацію, і у Пенсійного фонду відсутня інформація, чи жива ця людина”, – уточнили в міністерстві.Хто та як саме зможе отримати ці гроші від ПФУПраво на пенсію та повний обсяг нарахованих коштів зберігається за будь-яких умов за їхнім за власником.У випадку, якщо людина, якій належали ці пенсійні кошти, померла – її невиплачену пенсію зможуть отримати її родичі (спадкоємці).Після ухвалення постанови КМУ та затвердження відповідного порядку, отримати гроші можна буде від Пенсійного фонду України – звернувшись із відповідною заявою щодо отримання своєї пенсії одноразово у повному обсязі на банківський рахунок.”Ніхто не втратить свої кошти. Найголовніше – право на ці гроші залишається за власником. Уся сума пенсії, яка була нарахована, нікуди не зникає”, – наголосили у Мінсоцполітики.Уточнюється, що після звернення до ПФУ, отримувачам повернуть одразу всю суму – перерахують на банківський рахунок.

Читати далі

Криптовалютна платформа Trustee Plus припинила реєстрацію нових користувачів з України через “регуляторну невизначеність”.”На жаль реєстрація українців, які знаходяться на території України була обмежена у звʼязку з регуляторною невизначеністю. Українці, які є резидентами ЄС, тобто постійно проживають на території ЄС та мають відповідний правовий статус можуть безперешкодно отримати доступ до сервісів Trustee Plus”, — повідомили в службі підтримки компанії.Причин для такого рішення є багато, зазначають в компанії. Але чимале значення має відсутність правової визначеності. “Офіційно ми вирішили відкласти плани експансії на український ринок та зупинити дослідження цього ринку”, — йдеться в повідомленні.Наразі в компанії не називають строків, коли ситуація може змінитися. “Якщо, ви не знаходитесь в підсанкційні юрисдикції більшість сервісів вам буде доступна крім платіжної картки, нашого спільного продукту з Quicko. Тобто ви не зможете стати клієнтом Quicko”, — додали в Trustee.Щодо старих користувачів інформації також немає — чи продовжать сервіси Trustee Plus працювати для них, наразі невідомо.Минулого тижня стало відомо, що український парламент відклав розгляд ключового законопроєкту про легалізацію віртуальних активів та оподаткування криптовалют, попри те, що його підтримав профільний комітет і цього очікував МВФ. Причиною стала несподівана ініціатива з боку регуляторів і рішення, ухвалене на рівні ОП.Раніше засновник і CEO криптогаманця Trustee Plus Вадим Груша відреагував на рішення парламентарів відкласти розгляд довгоочікуваного законопроєкту про легалізацію віртуальних активів та оподаткування криптовалют.За даними анонімних джерел у Верховній Раді, повернення законопроєкту до сесійної зали можливе не раніше червня. Проте під тиском МВФ чи партнерів ЄС процес можуть прискорити.Нагадаємо, у березні засновник криптовалютної біржі Kuna Михайло Чобанян розіслав лист користувачам платформи, в якому оголосив про закриття проєкту.

Читати далі

Торік у межах “чеської ініціативи” надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру, цьогоріч – ще 400 тисяч. Про це прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив під час брифінгу з главою уряду Чехії Петром Фіалою.”З 2022 року ми отримали від Чехії такої підтримки на суму понад 900 мільйонів доларів. Ключовою для нас є так звана чеська ініціатива — постачання Силам оборони України боєприпасів. Минулого року надійшло близько 1,5 млн снарядів різного калібру. Цьогоріч – іще 400 тисяч, за даними наших чеських колег. Це надзвичайна робота, що посилює Україну”, — сказав Шмигаль.Він також висловив вдячність Чехії за фінансову підтримку, за допомогу у відбудові.”Ухвалена урядом Чехії програма відновлення України продовжена до 2030 року, а сума річної допомоги збільшена до понад 43 мільйонів доларів. Це свідчить про довгострокове стійке партнерство між нашими країнами. Ми це цінуємо і вдячні”, — сказав він.Прем'єр-міністр також наголосив, що з 2022 року Чехія передала Україні військової допомоги на суму понад 900 мільйонів доларів.

Читати далі

Міністр оборони України Рустем Умєров взяв участь у відеоконференції міністрів оборони країн Європейського Союзу за участі Високого представника ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Каї Каллас.Основна тема – нова оборонна ініціатива Європейського Союзу SAFE (Security Action for Europe) загальним обсягом 150 млрд євро. Вона відкриває для України можливість повноцінної інтеграції в європейський оборонно-промисловий простір.“Наша зброя – це зброя Європи. За останні три роки Україна наростила обсяг оборонного виробництва з 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів (31 млрд євро) у 2025. Це результат спільних зусиль і величезного внутрішнього потенціалу”, – повідомив Умєров.Він зазначив, що підтримка української оборонної промисловості – це внесок у колективну безпеку всього континенту. SAFE створює механізми для закупівель у критично важливих напрямах.Міністр закликав партнерів зробити пріоритетом закупівлі в українській оборонній промисловості, зокрема в таких напрямах:БПЛА. Ми готові до масштабних спільних виробництв і поставок – як для потреб фронту, так і в майбутньому для європейських армій. 155-мм боєприпаси. У 2022 році Україна не виробляла цей калібр. Сьогодні ми спільно з партнерами розвиваємо спроможність виготовляти понад 1 мільйон снарядів щороку. Це реальний внесок у посилення загальноєвропейської стійкості.Також відкриті до співпраці в інших критичних напрямах: артилерійські системи, ППО, засоби РЕБ.Умєров подякував європейським союзникам за підтримку, довіру та стратегічне бачення і зазначив, що Україна – частина безпекової архітектури Європи. Саме великі спільні проєкти з українською участю здатні забезпечити довгострокову силу та стабільність на континенті.

Читати далі

Одне з підприємств Акціонерного товариства “Українська оборонна промисловість” уклало меморандум про співпрацю з KNDS Belgium SA. З посиланням на пресцентр “Укроборонпрому”.У документі йдеться про намір організувати спільне комплектування пострілів середнього калібру. Ці боєприпаси застосовуються для ведення вогню з автоматичних гармат і ураження живої сили, легкої бронетехніки та повітряних цілей, які летять низько.”Ми поступово розширяємо географію наших міжнародних партнерств, шукаємо та знаходимо нові напрямки взаємодії. Це йде на користь Силам оборони України та нашому оборонно-промисловому комплексу, який прагне інтегруватися у глобальну зброярську промисловість країн НАТО”, – розповідає генеральний директор Укроборонпрому Олег Гуляк.KNDS Belgium – відомий у світі проєктувальник і виробник широкого асортименту боєприпасів. Компанія є постачальником для НАТО, бельгійської армії та багатьох інших країн.

Читати далі

Уряд веде переговори з Єврокомісією, щоб продовжити режим “торгового безвізу” або розширеного доступу нашої агропродукції на європейський ринок, який закінчується 6 червня. Про це заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на конференції “Торгові війни: мистецтво захисту”.”Сподіваємося, що ми знайдемо це рішення досить швидко, якщо не до 6 червня, то максимально швидко після 6 червня. Ми докладемо всіх зусиль, щоб принаймні 6 червня не було змін фактичних… на час поки будемо домовлятися у нас не було проблем”, – пояснив заступник міністра.Він додав, що у гіршому випадку, відбудеться повернення до торгового режиму початку 2022 року, тобто режиму вільної торгівлі (але без преференцій).”Очевидно, що ситуація не така оптимістична і не така дружня, як по іншим напрямкам співпраці з ЄС… Наш підхід – залишити умови торгівлі такими, як вони є щонайменше зараз або можливо більш вільними, але при цьому контрольованими”, – охарактеризував Качка перспективи переговорів.Найбільші втратиПрисутня на конференції заступник міністра аграрної політики та продовольства Оксана Осьмачко повідомила, що у разі скасовування режиму розширеного доступу української агропродукції на ринки ЄС найбільше постраждає експорт курятини, цукру, яєць та меду.”Ми хочемо, щоб торгівля була як і раніше. Ми працюємо над тим, щоб не довелося застосовувати компенсацій (від українського уряду для агрокомпаній, – ред.)”, – сказала представник Мінагрополітики.Скасування пільгового режимуНагадаймо, що з 6 червня цього року перестає діяти режим розширеного доступу української агропродукції на ринок ЄС. Цей режим був запроваджений у 2022 році для підтримки економіки України в умовах повномасштабного вторгнення.Видання Financial Times повідомило, що ЄС може суттєво обмежити безмитний доступ української агропродукції на свій ринок.За інформацією видання, ЄС розглядає можливість скоротити річну квоту для імпорту української кукурудзи із 4,7 млн тонн до 0,6 млн тонн, цукру – з 109 тисяч тонн до 40,7 тисяч тонн м'яса птиці – з 57,1 тисяч тонн до 40 тисяч тонн.Про плани Єврокомісії скасувати пільгову торгівлю для України повідомлялося ще на початку року. Очікувалося, що торговельні заходи підтримки України будуть скромнішими, а обсяги імпорту в ЄС зменшаться.

Читати далі

Міністерство економіки починає переговори із представниками США про скасування мит, які були запроваджені адміністраціями Дональда Трампа і Джо Байдена на українську металопродукцію. Про це заявив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка на конференції “Торгові війни: мистецтво захисту”.”Питання скасування мит, воно насправді теж на порядку денному. На цьому тижні у нас буде розмова із паном послом Гріном, який є представником США”, – сказав він.Заступник міністра додав, що переговори перебувають на стартовій позиції.”Ми зацікавлені зняти мита на металургію – 25% (антидемпінгове мито, запроваджене адміністрацією Джо Байдена – ред.) та 10% (мито, оголошене 2 квітня Дональдом Трампом – ред.). Цілком можливо, що ми цього рішення доб'ємося, хоча не буду обіцяти, бо ми на стартовій позиції”, – зазначив Качка.Мита СШАНагадаймо, що 2 квітня президент США Дональд Трамп оголосив про наймасштабніші торгівельні обмеження США за століття. Для України буде діяти базова ставка 10%.Водночас США не є ключовим українським торговим партнером. Експорт товарів з України до США складає лише 2,2%. Тому експерти не очікують, що мита суттєво вплинуть на Україну.Як зазначили в НБУ, загострення торговельних протистоянь у світі на початку квітня не мало суттєвого впливу на українську економіку чи валютний ринок. Прямі втрати від запровадження 10% мита з боку США очікуються незначними.”Враховуючи невисокий рівень тарифного навантаження порівняно з іншими країнами, можна очікувати збереження конкуретоспроможності на американському ринку української продукції, зокрема й металургії”, – заявили в НБУ.

Читати далі