Українська армія може отримати безпілотник Bayraktar Akinci турецької компанії Baykar Makina. Причому на цей раз, швидше за все, йдеться не про передачу, а про локалізоване виробництво.
Детальніше про Akinci, відмінності від Bayraktar TB2 і про те, коли наші війська отримають багатоцільовий БПЛА, – у матеріалі РБК-Україна.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: заяви гендиректора Baykar Makina Халука Байрактара, представників української влади, дані OSINT-проекту Oryx та коментарі експертів профільного порталу Defense Express для РБК-Україна.
Україна отримає Bayraktar Akinci? Коли та на яких умовах
Минулого тижня гендиректор Baykar Makina Халук Байрактар дав зрозуміти: українські військові можуть отримати найновіший безпілотник.
"Щодо Bayraktar Akinci питання у процесі розгляду, наскільки мені відомо. Українські військові добре знаються на тому, що ми виробляємо і у що інвестуємо. Тому наш план – виробляти всі системи, які ми маємо, тут (в Україні, – ред.)" , – Заявив він.
Зазначимо, у червні 2023-го турецький уряд дозволив налагодити виробництво Bayraktar TB2 та Akinci в Україні. За словами Байрактара, це демонструє, наскільки сторони близькі до реалізації проекту.
Фото: гендиректор Baykar Makina Халук Байрактор та президент України Володимир Зеленський (twitter.com/haluk)
У липні розпочалося будівництво заводу, воно триватиме протягом півтора року. У вересні гендиректор Baykar Makina оголосив про інвестиції на 100 млн доларів. На Київщині з'явиться не лише завод, а й цілий технопарк на 300 тисяч квадратних метрів. Працюватимуть там лише українських понад 300 фахівців, інженерів та техніків. Випуск перших безпілотників очікується у 2025 році.
Коли українські війська отримають саме Akinci, сказати важко. За словами експерта Defense Express Івана Киричевського, це складний дрон, і навряд чи готовий Akinci викотять одразу після того, як на заводі переріжуть червону стрічку.
"Очевидно, спочатку розгорнуть виробництво і викотять перші Bayraktar TB2, а локалізація Akinci стане наступним кроком. Це логічно, щоб розуміти, скільки буде випускатися TB2 на наших потужностях і коли переходити до Akinci", – розповів він РБК-Україна.
На його думку, зараз немає сенсу говорити про масштаби та обсяги. Щодо передачі готових дронів до запуску заводу теж є сумніви.
"Це настільки апріорне питання, що безглуздо моделювати – коли і за яких умов. Зрештою якихось експортних поставок Akinci поки не спостерігалося. Були якісь сигнали, що першим може отримати Азербайджан, але поки без підтверджень. Тому розраховувати на те, що нам просто передадуть високотехнологічний безпілотник, не варто", – додав Киричевський.
Основні характеристики
Bayraktar Akıncı ("Акинджи") – це перспективний важкий ударний безпілотник. Розробка стартувала у 2018 році, прототип показали у 2019-му, до 2021-го було прийнято на озброєння ВПС Туреччини, а у 2022 році запущено серійне виробництво.
Характеристики:
довжина фюзеляжу – 12,2 м
розмах крил – 20 м
висота – 4,1 м
максимальна злітна маса – 6 000 кг
корисне навантаження – до 1350 кг
силова установка – два двигуни АІ-450Т
тривалість польоту – 24 години
практична стеля – 12 000 м
Безпілотник має дев'ять підвісних точок: до 450 кг на внутрішній і сумарно до 900 кг на 8-и зовнішніх.
Аналітики Oryx називають найінноваційніший аспект: здатність нести ракети "повітря-повітря" Bozdogan IIR і Gökdogan BVRAAM, що працюють за принципом "вистрілив-забув", та керовані Roketsan Cirit (дальність 8 км). Ще однією особливістю є можливість запускати крилаті ракети SOM (дальність 275 км) для ураження командних пунктів, систем ППО, бункерів та інших цілей.
Крім цього, Akıncı здатний завдавати ударів високоточними боєприпасами сімейства MAM, Kuzgun, Teber, LGK, KGK та (L)HGK. Простіше кажучи, широкою номенклатурою JDAM – авіабомб, дообладнаних аеродинамічним комплектом, а також лазерним, GPS або комбінованим наведенням.
Відмінності від Bayraktar TB2
Якщо Bayraktar TB2 умовно безпілотний легкий штурмовик, то "Акинджи" – багатофункціональний безпілотний бомбардувальник. Це принципово інший клас літального апарату, який відкриває зовсім інші можливості, пояснив експерт Defense Express Валерій Рябих.
Наприклад, максимальна злітна маса у TB2 лише 700 кг, з них 150 кг корисного навантаження, куди крім ракет з обмеженим до 30 км радіусом та інших боєприпасів входять ще й сенсори.
"Навскидку, з цих 150 кг: 50 на сенсори і 100 на ракети – це в принципі небагато. У Akıncı злітна маса 6 000 кг і майже півтори тонни він бере на борт. Це вже інша справа, коли ти можеш взяти в 10 разів більше, відповідно, у тебе більше варіантів для використання у ролі ударного дрона. Можна передати частину функцій багатоцільових винищувачів", – зазначив він.
Фото: Bayraktar Akıncı є важким безпілотним помбардувальником (baykartech.com)
Обидва безпілотники можуть добу перебувати в повітрі, але "Акінджі" піднімається на висоту до 12 кілометрів. Що теоретично спрощує обхід ворожої протиповітряної оборони. Сенсори Bayraktar TB2 дозволяють вести аеророзвідку та виявляти цілі в радіусі 25 км і давати цілевказання на відстані до 15 км. У цьому плані Akıncı оснащений радаром з активною фазованою антеною решіткою, як у бойових літаків.
"Сучасні технології дозволяють йому зазирнути вже на сотні кілометрів уперед. А це збільшує як можливості розвідки, так і розширює перелік завдань самого літального апарату. Він здатний відстежувати розташування ППО і спостерігати за ними на далеких відстанях. Відповідно, це дозволяє й застосовувати далекобійні ракети. Ті ж турецькі SOM, які виконані по типу Storm Shadow", – розповів Рябих.
Фронтовий бомбардувальник чи мисливець на Shahed?
Експерт Іван Киричевський припускає, що "Акинджи" можуть з'явитися на озброєнні України в недалекому майбутньому, у горизонті двох років. Швидше за все, застосовуватимуться вони на додаток до пілотованої авіації.
"Наприклад, метати ті ж JDAM біля лінії фронту по російських об'єктах (якщо війна настільки затягнеться, – ред.). Для цієї ролі зараз використовуються МіГ-29", – зазначив він у розмові з виданням.
На його думку, самого літального апарату недостатньо для розкриття всього потенціалу. Щоб використовувати його по максимуму, потрібне відповідне озброєння.
"Чи стануть нам давати далекобійні SOM, які можна підвісити на Akıncı? Американські JDAM, звичайно, дають, але це досить сумна перспектива – мати настільки складний бомбардувальник і використовувати лише авіабомби ", – додав експерт.
Валерій Рябих звертає увагу на те, що Україна давно дивиться у бік таких апаратів. І вони закладені у план розвитку (візію) Повітряних сил до 2035 року.
"Там передбачалося створення 4 бригад БПЛА. Все більше і більше рутини, пов'язаної з ризиками для літаків, передаватиметься безпілотникам. У зв'язці з пілотованою авіацією вони діятимуть в авангарді, що дозволить забезпечити технологічну перевагу на полі бою", – пояснив він.
Ще варіант – встановити українські компоненти для перетворення "Акинджи" на засіб радіоелектронної боротьби. Або посилити його розвідувальні функції за допомогою вітчизняних фазованих решіток (АФАР).
Якщо Україна отримає ракети Cirit із лазерним наведенням, з'явиться сценарій мисливця на "шахедів". Збивати їх з дрона значно економічніше, ніж піднімати на перехоплення бойову авіацію та запускати дорожчі ракети.
Більше того, перехоплювати "шахеди" літаками не так просто. У жовтні 2022-го Україна втратила МіГ-29 у районі Вінниці, коли пілот знищив п'ять дронів-камікадзе, але уламки одного з них зачепили кабіну, довелося катапультуватись і літак розбився біля селища Турбів.
"Літак реактивний, його швидкість у 4-5 разів більша, ніж у "шахеда". Він просто не може з ним зрівнятися. "Шахед" рухається зі швидкістю 150-185 км/год, у "Акинджи" крейсерська 277 км/год і максимальна 360 км/год. Тобто він може працювати навздогін, вийти на ударну позицію і збити Shahed ракетою ", – зазначив Рябих.
Український слід в Akıncı
Важлива деталь. Ударний дрон Akıncı оснащено двигунами українського виробництва. Влітку 2019-го "Укрспецекспорт" та Baykar Makina створили спільне підприємство, тоді ж стало відомо про передачу двох 450-сильних двигунів АІ-450Т для турецького безпілотника. З того часу в деяких джерелах він навіть фігурує як українсько-турецький.
"Ми йдемо шляхом розвитку коопераційних зв'язків та технологічних можливостей. Важливу частину в цьому апараті займають українські речі… Високотехнологічна частина у нас є, тому і є розуміння, що цей дрон реально може вироблятися в Україні", – зазначив Валерій Рябих.
Під питанням залишаються можливості Akıncı діяти в умовах насиченої російської протиповітряної оборони. Росіяни вже збивали Bayraktar TB2, а більш габаритний дрон буде ще помітнішим на радарах.
Фото: Akıncı оснащений українськими двигунами (baykartech.com)
Заявлена практична стеля – 12 км, при максимальному навантаженні "Акинджи" піднімається понад 9 км. На одних із перших випробувань із вантажем у 1 360 кг українські двигуни АІ-450Т підняли безпілотник на 9 188 метрів.
"Я знаю, раніше розглядався варіант із двигуном МС-500 від "Мотор Січ" потужністю 750 кінських сил. Він дозволив би набирати ще більшу висоту, можливо, до 12 км з повним навантаженням", – наголосив експерт.
Така висота зробить Akıncı недоступним для багатьох російських систем ППО. Не лише для "Стріли-10" та "Оси" з висотою ураження до 3,5 та 5 км, а й для "Торів", які обмежені 10 км. Що стосується "Панцир-С1" із заявленими 15 км, його можливості неодноразово ставилися під сумнів. Певну загрозу становлять "Буки" та С-300, але далекобійні боєприпаси дозволять працювати без заходу до зони ураження.
У будь-якому випадку, на даному етапі "Акинджи" лише перспективний зразок. Який Україна найближчими місяцями не отримає і не випробуває у бойовому режимі.
"Розповідати про те, що в Росії все погано з ППО, і вони його жодного разу не зіб'ють, – це не професійно. Як і говорити про те, що збиватимуть так само, як і Bayraktar TB2. Тому на тему "Akıncı проти російської ППО" в принципі питання ставити зарано", – додав Іван Киричевський.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна у Telegram.
