В Україні у звʼязку з впровадженням воєнного стану через війну з Росією скасували обовʼязкове е-декларування для урядовців та чиновників. Однак президент Володимир Зеленський вимагає ухвалити закон, який є одним із критеріїв для вступу України до Європейського союзу.
Детальніше про е-декларування – в матеріалі РБК-Україна.
Україна у червні цього року отримала статус кандидата на вступ до ЄС, однак для початку переговорів Київ має виконати сім рекомендацій Єврокомісії, серед яких, зокрема, і поновлення електронного декларування.
Вчора президент Володимир Зеленський у своєму традиційному вечірньому зверненні закликав народних депутатів ухвалити три закони для вступу до блоку.
"За наступні місяці Україна має досягти кількох цілком конкретних результатів. Зокрема, це наша стратегічна політична мета – відкриття переговорів про членство із ЄС. Україна має сім визначених рекомендацій Єврокомісії. Частину з них ми вже реалізували. Заради іншої частини потрібна результативна робота Верховної ради…Закон про відновлення електронного декларування, зміни до закону про національні меншини та, особливо зверну на нього увагу, "закон про ПЕПів" – politically exposed persons, політично значущі особи", – заявив голова держави.
Рекомендації НАЗК щодо е-декларування
У кінці липня Верховна рада підтримала у першому читанні законопроект № 9534, який відновлює електронне декларування статків посадовців. Однак до другого – справа не дійшла, оскільки документ потребує деяких змін.
Зокрема, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) наполягало, щоб документ не допустив спотворення інституту декларування як "найсистемнішого інструменту забезпечення доброчесності публічних службовців". При цьому агентство наголошувало, що в законопроекті необхідно врахувати усі безпекові аспекти, пов’язані з воєнним станом.
В документі зазначається, що необхідно декларувати користування лише об’єктом нерухомості, ринкова вартість якого в межах звітного періоду перевищує 50 прожиткових мінімумів. Через це НАЗК підкреслювало, що у законопроєкті існують ризики зловживання в деклараціях цим положенням, і це може призвести до недекларування такого майна та ухилення від кримінальної відповідальності.
Зараз діє норма, яка передбачає, що після завершення воєнного стану протягом трьох місяців подаються всі декларації, які не були подані через призупинення е-декларування.
Умови антикорупційного комітету Ради
Своєю чергою комітет Верховної ради з антикорупційної діяльності вирішив, що е-декларування має залишатися таким, яким воно було до війни, однак при цьому декларування має бути непублічним впродовж року після подання. Також комітет наголошує, що військові можуть не декларувати свої статки.
Перший заступник голови комітету з антикорупційної діяльності Ярослав Юрчишин розповів РБК-Україна, що насамперед декларації будуть доступні для НАБУ і НАЗК.
"Декларації подаватимуться, вони будуть в системі, НАБУ і НАЗК матимуть всі можливості їх перевіряти, але публічними вони стають впродовж року. Є система, коли людина може звернутись до НАЗК, зробити декларацію публічною і раніше, але це вже не обов'язково, а за вибором", – зазначив він.
Юрчишин підкреслив, що більшість антикорупційного комітету не підтримала довоєнну публічність декларацій.
"Яку проблему це матиме? Доступ журналістам і громадським активістам буде обмежено. Є правки, які передбачають публічність на довоєнному рівні, вони ставитимуться в залі голосування, але, зважаючи на те, що більшість комітету такий рівень публічності не підтримала, тобто проголосувала за те, щоб був рік відстрочки від публічності, то, думаю, в залі теж невеликі шанси, що це пройде. Те, що декларування буде доступне правоохоронним органам – це, звісно, крок вперед, але для відновлення довіри до органів влади це великий удар", – зазначив він.
Заступник голови антикорупційного комітету Ради зазначає, що більшість чиновників не хочуть, щоб їх статки були виставленні на загал.
"Це некомфортно, так є далеко не в усіх європейських країнах. Але, знову ж таки, ми обиралися на умовах публічного декларування, ми знали, на що ми йшли, тому, в принципі, тут вибір між особистим комфортом і довірою суспільства. На жаль, більшість обирає особистий комфорт", – додав він.
При цьому голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна додала правку, щоб декларація одразу була публічною.
Чого чекати після другого читання
У разі ухвалення документа у другому читанні е-декларування відновиться через 90 днів з дня набуття законом чинності.
Крім того, знову відкриється реєстр декларацій, але з певними винятками. Зокрема, ідеться про приховування населених пунктів проживання, що цілком виправдано, на відміну від приховування імен усіх членів сімей та третіх осіб – більшість з них вже були зазначені в минулих деклараціях.
Отже, ухвалення цього закону нічого суттєво не змінить у житті законослухняних народних обранців, а для України – це стане значним кроком, щоб розпочати переговори про вступ до ЄС вже до кінця цього року.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
