У Києві 19 лютого презентували новий бренд зони відчуження. Це шестигранний символ, який переходить від чорного зображення до повного зникнення.
Візуальна частина логотипу – шестигранник як символ зовнішнього покриття реактору, він передбачає зміни щороку. Цей символ наповнюється і змінюється з часом – від заповненого чорним кольором зображення шестикутника, який датується 1986 роком до повного його зникнення у 2064 році.
Embed share
У Києві презентували новий бренд зони відчуження
Embed share The code has been copied to your clipboard. width px height px
- Поділитися на Facebook
- Поділитися у Twitter
- Поділитися у Telegram
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:00:58 0:00 ЗАВАНТАЖИТИ
- 240p | 1,6MB
- 360p | 2,2MB
- 480p | 3,4MB
- 720p | 13,7MB
- 1080p | 12,3MB
«2064 – це плановий термін виведення з повної експлуатації Чорнобильської атомної електростанції та повного подолання усіх наслідків трагедії, яка сталася у 1986 році. Створення такого бренду є кроком до приваблення туристів з усього світу», – пояснює концепцію бренду перший заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський.
Концепція розвитку нового бренду Чорнобильської зони відчуження має на меті привернути увагу туристів.
«Ми зможемо наповнити новими смислами Чорнобильську зону. Ми зможемо донести всім, що це те місце, куди варто з’їздити не з метою сфотографуватися, а задуматися над тим, який вплив людина може мати на планету», – сказав Боруховський.
Як повідомили на презентації, пандемія COVID-19 суттєво вплинула на розвиток туризму у Чорнобильській зоні, впродовж 2020 року її відвідало близько 30 тисяч туристів. Це вчетверо менше, ніж у 2019 році (тоді було 124 тисячі, серед яких 80% – іноземці).
26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух, що спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Про Чорнобиль – мовою ютубу: український режисер візуалізує факти про катастрофу
Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Майже відразу на місце аварії приїхали пожежники. Вогонь гасили до 5-ї ранку. Однак всередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху і пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила території не тільки України, Білорусі та Росії, а й багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим, сьомим рівнем небезпеки.
Спочатку Москва і керівництво УРСР приховували факт аварії і наслідки екологічної катастрофи. Тільки 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення про аварію. У перші дні після аварії було евакуйовано населення 10-кілометрової зони, згодом зону евакуації розширили до 30 кілометрів.
