90-річний ветеран Організації українських націоналістів Василь Семеляк, що мешкає у селищі Балабіно під Запоріжжям, 4 січня отримав посвідчення учасника бойових дій. Документ йому урочисто вручили представники запорізького відділу Міністерства в справах ветеранів та місцевого військового комісаріату. Вони також передали ветерану грамоту від голови Запорізької обласної ради.
«Десь в середині жовтня ми подали і в кінці грудня надійшли документи. Врахували всі помилки, які допустили у випадку з Мелітополем, і на цей раз все так швидко пройшло. Василю Семеляку 90 років виповнилося 29 жовтня. Був у складі похідних груп ОУН. Була збройна група ОУН. Їх накрили радянські КГБісти. Заарештували його у 49-му році. З 50-го по 56-ий він відбував покарання у таборах у Джезказгані (Карагандинська область, нині Казахстан – ред.). Потім був реабілітований у 1992 році як жертва політичних репресій. І відповідно у 2020 визнаний учасником бойових дій за незалежність України у ХХ столітті у складі збройних підрозділів ОУН», – розповів представник Міністерства у справах ветеранів у Запорізькій області Костянтин Денисов.
Василь Семеляк родом з Тернопільщині. Був зв’язківцем ОУН. З 1965 року мешкає у Запорізькій області.
«Я з 10 років пішов по нашій Тернопільській області. Доставляв, куди напишуть мені рознести листівки. Мене піймали, коли розвішував листівки проти радянської влади. Ось тоді і потрапив в тюрму. На 25 років. Був в самому Джезказгані. В шахти нас загнали. 100 грам хліба і стакан води – обід в шахті давали. Сталін помер і почали нас трохи знімати засуджених, а то і 25 років. В Карагандинській області сидів. І ще 22 роки проробив у шахті на мідних рудниках», – поділився своєю історією Василь Семеляк.
У 2020 році статус та посвідчення учасника бойових дій отримав ветеран УПА Костянтин Сліпецький, що мешкає у селищі Мирне Запорізької області. Це був перший випадок, коли ветерана ОУН-УПА, що мешкає в Запорізькій області, офіційно визнали учасником бойових дій. Тоді оформлення статусу учасника бойових дій для ветерана УПА зайняло близько 2 років.
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території Украни в 1942-1956 роках.
Метою створення УПА було об'єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН (б). Своїм головним завданням УПА декларувала підготовку повстання після того як комуністичний СРСР та нацистська Німеччина виснажать один одного у кровопролитній війні. УПА виступала за створення самостійної соборної української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а один з останніх боїв УПА з військами НКВС був бій з метою заблокувати радянські військовиі колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року.
З травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроекті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережа «Бульби»-Боровця, мельниківців та ріних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам'яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близька 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
З 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
