Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш вкотре заявив, що українські чоловіки мобілізаційного віку повинні повернутися додому й захищати свою країну. У соцмережах ці слова миттєво перетворили на анонс масових депортацій, однак насправді жодного рішення про висилку українців Польща не ухвалювала. Різкі висловлювання польського міністра викликали справжню бурю серед українців, які перебувають за кордоном.
Однак юристи закликають розрізняти політичну риторику, розраховану на внутрішнього виборця, та реальне законодавство Європейського Союзу. Головне, що потрібно знати українцям у Польщі: Масової висилки немає: Польща не створювала жодних механізмів для примусового повернення чоловіків призовного віку. Легальний статус зберігається: Українці зі статусом UKR мають право легально перебувати в Польщі до 4 березня 2027 року.
Слова міністра — не закон: Політична позиція окремого чиновника не скасовує права людини на перебування в країні. Польща не проводить мобілізацію: Іноземні держави не мають повноважень визначати військові обов'язки громадян України. Чому міністр робить такі заяви?
Ще в лютому 2025 року Владислав Косіняк-Камиш публічно обурювався тим, що деякі молоді українці живуть у польських готелях і їздять на люксових автомобілях, поки в їхній країні триває війна. Подібна риторика — це відповідь на зростаюче невдоволення всередині самої Польщі. Частина польського суспільства вважає несправедливим, що їхні податки йдуть на підтримку біженців, тоді як забезпечені чоловіки призовного віку уникають захисту своєї батьківщини.
Однак польська влада розуміє, що серед біженців є люди з інвалідністю, багатодітні батьки, фахівці з бронею від підприємств і ті, хто легально жив у Польщі задовго до лютого 2022 року. Усіх під один гребінець неможливо. Депортація: чому це так не працюєПобоювання щодо негайної висилки безпідставні.
Депортація (або екстрадиція) — це складна індивідуальна юридична процедура, а не політична акція. Щоб примусово вислати людину з країни, потрібне рішення польського суду. Для екстрадиції людина повинна вчинити кримінальний злочин (наприклад, незаконно перетнути кордон із використанням підроблених документів або бути викритою в корупції), і Україна повинна подати офіційний міжнародний запит на видачу конкретної особи.
Сам факт того, що громадянин підлягає військовому обліку в Україні, не робить його нелегальним мігрантом у Польщі і не є злочином за польськими законами. Що буде зі статусом UKR? Вік і стать людини не є підставами для скасування статусу тимчасового захисту (UKR) і номера PESEL.
Заява міністра оборони жодним чином не змінює термін дії цих документів, не позбавляє права на роботу і доступу до медицини. Для цього Сейм Польщі повинен ухвалити абсолютно новий закон, що суперечить загальноєвропейським директивам, що вкрай малоймовірно. Втратити статус UKR можна лише за стандартними причинами: наприклад, при виїзді з Польщі на термін понад 30 днів за один раз або при отриманні притулку в іншій країні ЄС.
Як реагувати на новиниЗ юридичної точки зору після заяви Косіняка-Камиша для українців у Польщі нічого абсолютно не змінилося. Між емоційним закликом політика та примусовою відправкою людей до автобусів до кордону лежить величезна правова прірва. Юристи радять зберігати спокій, стежити за актуальністю своїх документів, не порушувати закони країни перебування та спиратися виключно на офіційні повідомлення Управління у справах іноземців (UdSC), ігноруючи панічні заголовки в анонімних Telegram-каналах.
За матеріалами: Польське агентство друку (PAP), Wprost / Radio ZET, офіційні роз'яснення уряду Польщі (gov.pl).
