От скажіть, ви пам’ятаєте, як вам було рік чи два? Отой перший день народження, коли родичі тішилися більше за вас? Або, можливо, як смакувала улюблена каша, яку мама готувала щоранку? Найімовірніше — ні. Але що, як ці спогади нікуди не зникли, а просто… заблоковані?
Як досліджували дитячу пам’ять
Вчені вирішили розібратися з цим питанням і провели досить цікавий експеримент. Вони взяли 26 немовлят, найменшим було всього 4 місяці, а найстаршим — майже два роки, і спробували з’ясувати, як працює їхня пам’ять. Ну, не запитаннями ж їх мучити, правда?
Тож малюків поклали в апарат МРТ (звісно, без примусу) і почали показувати їм різні зображення. Уявіть: картинка з’являється на дві секунди — і зникає. Потім ще одна, ще… А після паузи їм знову демонструють вже знайому картинку поряд з новою. І тут цікаве: якщо малюк довше дивиться на те, що вже бачив, значить, він його впізнав. Пам’ять працює. Якщо ж байдуже дивиться на все підряд — ну, тут вже питання.
Що ж показали результати
Звучить просто, але коли вчені порівняли результати сканування мозку, вони помітили, що в дітей старше року гіпокамп (це така ділянка мозку, яка відповідає за пам’ять) працює значно активніше. І ще цікавіше: тільки у цієї групи підключалася орбітофронтальна кора, яка допомагає нам аналізувати та приймати рішення. Тобто, умовно кажучи, пам’ять у найменших ще "не дозріла".
Чому дорослі не можуть згадати дитячі спогади
А тепер найцікавіше — чому ж ми, подорослішавши, не можемо згадати те, що пережили в перші роки життя?
Є припущення, що вся справа в шалених змінах, які відбуваються в мозку дитини після року. Дитина починає активніше пізнавати світ, вчиться говорити, координувати рухи, а гіпокамп тим часом росте, як на дріжджах. От і виходить, що старі "файли" або стираються, або залишаються десь на задвірках пам’яті, куди сучасний мозок просто не має доступу.
Це ніби зміна операційної системи — нова не завжди може прочитати файли старої, — пояснює професор Єльського університету Нік Терк-Браун, керівник дослідження.
Чи можна якось розблокувати ці спогади? Наразі науковці над цим працюють, але поки що наш перший рік життя залишається для нас закритою книгою. Можливо, це й на краще — бо хто знає, що ми там накоїли, поки були маленькими.
Джерело: 5692.com.ua
