Колись одна з головних опор української енергосистеми — Запорізька АЕС — нині мовчить. І хоч реактори зупинені вже давно, питання "а коли ж знову запрацює?" зависло в повітрі не перший місяць. Але здається, з’явилося трохи більше ясності. Ну або хоча б обережних припущень.
Про можливість поступового запуску станції заговорив не хто-небудь, а сам глава МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Так-так, той самий, що постійно "на гарячій лінії" щодо ядерної безпеки.
Що він каже
Якщо коротко — усе залежить від війни. Як тільки бойові дії поблизу ЗАЕС припиняться, можна буде починати підготовку до відновлення роботи. Але тут, як ви розумієте, не просто натиснув кнопку — і поїхали. Це буде повільний і, м’яко кажучи, непростий процес.
Можливо, доведеться запускати по одному блоку. І так — місяцями. А щоб станція запрацювала на повну — з усіма шістьма реакторами — може піти рік, а може й більше, — пояснює Гроссі.
Вода, вода… і ще раз вода
Є ще одна проблема, і вона доволі "приземлена" — звичайна вода для охолодження реакторів. Раніше станція брала її з Каховського водосховища. А тепер, після підриву греблі у 2023 році, це джерело просто зникло. Як з крана, що перекрутили до сухого клацання.
Тож зараз там пробурюють свердловини, аби хоч якось підтримати систему охолодження. І хоча про якісь масштабні водопроводи з інших регіонів поки навіть не йдеться — через війну це нереально — Гроссі припускає, що за умов перемир’я або принаймні тиші на фронті, можна буде планувати щось серйозніше.
Якщо постане питання припинення вогню, тоді можна буде розглянути амбітніші плани. І з водою теж, і з усією станцією загалом, — додав він.
Ситуація на станції — як на лезі ножа
МАГАТЕ має своїх представників на ЗАЕС, але їх небагато. У звітах постійно фігурують формулювання про нестабільність ситуації. І це не дивно — російські військові, як відомо, частенько блокують доступ до окремих частин станції. Навіть міжнародним спостерігачам.
Так, технічне обслуговування ведеться. Можливо, не так ретельно, як хотілося б. Але в умовах війни і це вже щось, — каже Гроссі. — Станція контролюється професійно. Хоч і під контролем Росії.
І трохи політики
На додачу до всього, нещодавно Дональд Трамп — так, той самий — під час розмови із Зеленським згадав, що США могли б… допомогти керувати українськими АЕС. А може навіть і володіти ними? Тут уже в багатьох очі округлились.
Проте Зеленський відразу дав зрозуміти: про передачу у власність не йдеться. Але участь Штатів у модернізації станції — чому б і ні? Особливо якщо після деокупації ЗАЕС доведеться майже з нуля налагоджувати роботу.
Загалом ситуація така: станція поки стоїть. Але, можливо, не назавжди. Якщо вдасться досягти хоча б якогось припинення бойових дій, можна буде рухатись у бік її відновлення. Повільно, крок за кроком. Без пафосу, але з надією. Бо іншого шляху у нас просто немає.
Джерело: 5692.com.ua
