Булінг у школах — це не дрібна неприємність, а серйозна проблема, з якою потрібно боротися не просто словами, а конкретними діями. Надія Лещик, освітня омбудсменка України, вважає, що нинішні штрафи у 850–1700 гривень — це радше символічне покарання, яке не вирішує проблему. Тому вона пропонує підвищити суму штрафів до 10 тисяч гривень. За її словами, така сума стане реальним стимулом для батьків та педагогів задуматися, що не так із вихованням дітей.
Чому штрафи потрібно підвищувати
Лещик наводить простий приклад: сьогодні вчитель чи батьки можуть спокійно сплатити штраф і продовжити жити, наче нічого й не сталося. Але ж булінг — це не разовий випадок. Це повторювані дії, які шкодять дитині та руйнують нормальне середовище в школі. Якщо вчитель, якого визнали винним у булінгу, може далі працювати з дітьми, то проблема нікуди не зникає. Тому омбудсменка пропонує тимчасово відстороняти таких педагогів від роботи. Здається ж логічно: якщо людина вже завдала шкоди, їй потрібно хоча б на час обмежити доступ до подібної діяльності.
Булінг — це не просто випадковий конфлікт. Це коли дитину цькують знову й знову. Якщо педагог чи інший дорослий був у цьому помічений, він не повинен продовжувати свою роботу без відповідних висновків, — підкреслює Лещик.
Проблема зі строками покарання
Є ще одна важлива деталь. За нинішніми законами, притягнути до відповідальності за булінг можна лише протягом трьох місяців. Здається, небагато часу? І це справді так. Через процедурні прогалини, брак доказів чи навмисне затягування процесу справи часто "зливаються". Статистика тут невтішна: більше половини справ просто закриваються.
Ми пропонуємо подовжити цей строк до одного року. Це дасть можливість навіть у складних ситуаціях довести справу до логічного завершення, — пояснює омбудсменка.
Докази, які "зникають"
Ще одна біда — збереження доказів. Діти, які фіксують булінг на телефон, часто стикаються з тим, що записи зникають. Булери чи навіть їхні батьки забирають гаджети і просто видаляють відео. Виходить замкнене коло: факт булінгу був, а довести його неможливо.
Тому Лещик пропонує створити механізми захисту таких доказів. Наприклад, спростити процедуру фіксації відео чи запровадити системи, які унеможливлять видалення записів. Це звучить як технічна деталь, але саме вона може стати вирішальною у суді.
Скільки має коштувати булінг
850 гривень — це штраф, який для багатьох не є серйозним аргументом. З цим погоджується і Лещик. За її словами, лише значно вищі штрафи, на рівні 10 тисяч гривень, змусять учасників освітнього процесу замислитись. Адже сума вже відчутна для сімейного бюджету.
Це не просто покарання, це сигнал: булінг — це серйозно. Це не можна ігнорувати чи "зам’яти". Якщо хочемо виховати здорове суспільство, треба починати з того, як ми ставимося до таких ситуацій, — додає омбудсменка.
Що далі
Зараз у парламенті розглядається новий законопроєкт про адміністративні правопорушення. Там, за словами Лещик, вже передбачено посилення штрафів та термінів покарання. Це один із кроків до того, щоб булінг у школах перестав бути невидимою проблемою.
Ніхто не каже, що проблема вирішиться за день. Але без суворих штрафів, чітких строків і захисту доказів ми просто топчемося на місці, — підсумовує вона.
Булінг — це не лише про дітей. Це про культуру спілкування, виховання і відповідальність дорослих. І якщо сума штрафу здатна когось змусити задуматись, можливо, це і є крок у правильному напрямку.
Джерело: 5692.com.ua
