День: 14.02.2024

На початку року в Україні фіксується сезонне зростання цін на овочі. Водночас гречка продовжує дешевшати.
Про це говорять дані Держстату.
За даними статистичного відомства, у січні 2024 року середні ціни на гречані крупи впали на 5,2% до 28,9 гривень за кілограм. Подешевшали й інші крупи.
Крім того, яйця подешевшали на 9,2% до 51,0 гривень за десяток, свинина на 4,6% – до 184,7 гривень за кілограм.
Найсильніше подорожчала картопля – 41,8% до 21,5 гривень за кілограм. Буряки подорожчали на 40,7% до 16,1 гривень за кілограм, капуста на 27,9% до 14,3 гривень за кілограм, морква на 26,2% до 14,4 гривень за кілограм, цибуля – на 11,7% до 16,9 гривні за кілограм.

Ціни на алкоголь та сигарети
За даними Держстату, у січні 2024 року:
горілка подешевшала на 0,3% до 118,0 гривень за пляшку 0,5 літра, столові вина українських марок подорожчали на 2,0% до 111,3 гривень за пляшку 0,7 літра, пиво не змінилося в ціні – 31,8 гривень за пляшку 0,5 літра, сигарети преміум-класу подорожчали на 1,6% до 97,8 гривні за пачку.
Інфляція в Україні
Нагадаємо, за даними Держстату, зростання споживчих цін в Україні у січні 2024 року сповільнилося до 4,7%. Це мінімальне значення з листопада 2020 року, коли інфляція становила 3,8%.
Зазначимо, за 2023 рік в Україні найбільше подорожчали м'ясо, молочні продукти та картопля, за 2022 рік в Україні найбільше подорожчали овочі, яйця, крупи, риба та сало, за 2021 рік найбільше подорожчали овочі, соняшникова олія та цукор, за 2020 рік найбільше подорожчав цукор, гречана крупа, яйця, соняшникова олія.

Читати далі

Україна найбільше експортувала товарів до Польщі (на $568 млн) у січні 2024 року, попри те, що в період з 4 до 17 січня польські фермери періодично блокували пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Дані опублікувала Державна митна служба.
До трійки найбільших експортних партнерів України у січні також увійшли Іспанія ($322 млн) та Китай ($305 млн). Загалом Україна експортувала товарів у перший місяць року на $3,4 млрд.

Основними позиціями українського експорту є продовольчі товари ($2,2 млрд), метали та вироби з них ($362 млн), мінеральні продукти ($312 млн).
Україна імпортувала товарів на $5,1 млрд у січні, найбільше з Китаю ($1,1 млрд), Польщі ($568 млн) та Німеччини ($388 млн).
В основному це машини та обладнання ($1,9 млрд), продукція хімічної промисловості ($868 млн), продовольчі товари ($659 млн).
Товарообіг України за січень склав $8,5 млрд, що на 7% більше за показник січня 2023 року.

Читати далі

В Україні перебувають близько 950 тисяч чоловіків, про яких державі не відомо нічого, крім ІПН. Вони не працюють, не платять податків, не служать у війську, тобто перебувають у тіні.
Станом на зиму 2024 року в Україні теоретично є 11,1 мільйона чоловіків, які підлягають мобілізації. Саме стільки чоловіків від 25 до 60 років мають реєстраційний номер платника податків (ІПН).

Понад мільйон людей, 11% від усієї кількості, уже зараз служать у різних структурах Сил оборони.
Ще майже 3 мільйони чоловіків залишились на окупованих із 2014 року територіях, приблизно мільйон перебуває за кордоном і ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності.
“По суті, реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей. Перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 0,6 мільйона активних ФОПів. Друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. Вони просто є. І їх ціла армія – майже 950 тисяч”, – йдеться в статті.

Читати далі

З початку опалювального періоду в Україні не застосовували масштабних відключень світла. Але розслаблятися ще зарано. Про це заявив голова “Укренерго” Володимир Кудрицький в інтерв’ю “Українському радіо”.
“Цієї зими нам графіки аварійних відключень застосовувати не доводилося. Були локальні пошкодження енергооб’єктів в різних регіонах – останнім часом, зокрема, ворог дуже активно атакує Дніпропетровщину”, – сказав він.

За його словами, подачу електрики споживачам відновлювали досить швидко.
“І взагалі по країні масштабних проблем дійсно поки що вдавалося уникнути”, – розповів Кудрицький.

Водночас керівник “Укренерго” підкреслив, що розслаблятися ще рано й нагадав про необхідність ощадливого споживання електроенергії.
“По-перше, опалювальний сезон все-таки ще не завершено, ще можуть бути холодні періоди, коли споживання зростає і енергосистемі важче його покривати. А по-друге, на жаль, ворог може атакувати енергосистему не тільки взимку, тому ми мусимо всі бути готовими і не забувати про ощадливе споживання енергоресурсів, особливо зранку та ввечері, коли на енергосистему є найбільше навантаження”, – сказав Кудрицький.

Прогноз до кінця зими
Нагадаємо, інтенсифікація обстрілів, глибина руйнувань об'єктів енергетики минулої зими та збільшення навантаження через холодну погоду очікувано призвели до дефіциту е/е. За оцінками НБУ, дефіцит е/е у IV кварталі становив лише близько 3%, що менше за попередні очікування (5%).
Дефіцит був переважно локальним та майже повністю компенсувався імпортом е/е, тож не мав додаткового негативного впливу на економічну активність.
НБУ очікує незначний дефіцит електроенергії в Україні до кінця опалювального сезону. Надалі завдяки ремонтам та поставкам нового обладнання дефіциту е/е не очікується.

Читати далі

Економіка Нідерландів у 4 кварталі 2023 року вийшла з рецесії на тлі зростання споживчих витрат і експорту. Про це пише Bloomberg.
Валовий внутрішній продукт виріс на 0,3% та припинив три квартальні скорочення. Загалом економіка Нідерландів за підсумками 2023 року зросла лише на 0,1%.
“Цей рік виглядає більш багатообіцяючим, оскільки МВФ прогнозує зростання на 0,7%”, – пише агентство.

Зростання ВВП у четвертому кварталі 2023 року переважно пов'язане зі споживанням домогосподарств, зазначає CBS.
Так, споживання домогосподарств зросло на 1,8% в четвертому кварталі 2023 року порівняно з третім кварталом.
“За винятком деяких кварталів, пов'язаних з коронавірусом, це найбільше зростання споживання, яке ми спостерігали за довгий час”, – сказав головний економіст CBS Пітер Хейн ван Мулліген.

За його словами, зростання витрат домогосподарств значною мірою пов'язане з сильним ринком праці – все більше людей мають оплачувану роботу, а заробітна плата значно зросла.
“У поєднанні зі зниженням інфляції це забезпечило значне зростання купівельної спроможності. І люди одразу ж витратили ці додаткові гроші”, – додав експерт.

Читати далі