Понад 200 компаній в Україні виробляють безпілотники – Міноборони

Протягом 2023 року суттєво масштабовано українське виробництво БПЛА, загалом на ринку працює понад 200 українських компаній, що займаються БПЛА або сервісами та продуктами у сфері дронів. Про це йдеться в повідомленні міністерства оборони з посиланням на зустрічі з виробниками БПЛА, організованій Brave1, в які взяв участь міністр оборони Рустем Умєров.
Зазначається, що наразі 67 моделей українських БпЛА отримали кодифікацію від міноборони, а 58 – держконтракт.

“Не хочу говорити точну цифру, але йдеться про сотні тисяч різних типів, під виконання різноманітних завдань. Це без FPV — розвідка, корегування вогню, ситуаційна обізнаність в режимі реального часу. Ворог добре знає, що таке українські дрони. Сам факт того, що наш коптер висить в повітрі є фактом стримування, який змушує ворога тричі подумати, перш ніж висуватися на наші позиції”, – сказав Умєров.

Крім того, під час зустрічі представники понад 120 компаній мали змогу напряму поспілкуватися з усіма керівниками галузі – Міністерством оборони, Міністерством цифрової трансформації, Держспецзв’язку, Агенцією оборонних закупівель, Центральним управління безпілотних систем ГШ ЗСУ.
Додається, що плани на 2024 рік – в рази збільшити кількість дронів на фронті. “Агенція оборонних закупівель” вже зараз укладає довгострокові контракти.

Читати далі

Нафта з РФ може потрапляти до США через Багамські острови – Bloomberg

Американський нафтопереробний завод імпортував 10 тисяч барелів російської нафти через термінал зберігання на Багамських островах. Про це пише Bloomberg.
За словами речника управління енергетичної інформації США Моргана Баттерфілда, нафта, доставлена у Вілмінгтон, штат Делавер, у листопаді, не порушила санкцій США, оскільки була експортована з Росії на Багамські острови до 8 березня 2022 року, коли почали діяти санкції. Він додав, що потім вона була змішана з іншою нафтою перед імпортом до США.
Згідно з даними ОВНС та митниці, партія прибула на нафтопереробний завод компанії PBF Energy Inc. у Делаверіі. За словами Баттерфілда, імпортер уточнив, що змішані барелі були частково російського походження.
Вантаж PBF відповідає санкціям США проти Росії, заявив Майкл Карлович, представник нафтопереробного заводу, не надавши інших подробиць.

Читати далі

Верховний суд остаточно повернув у держвласність “трубу Медведчука”

Верховний суд остаточно визнав за державою право власності на українську частину магістрального нафтопродуктопроводу “Самара – Західний напрямок”, відому як “труба Медведчука”. Про це заявив голова Фонду держмайна Віталій Коваль у Telegram.
Нафтопровід був збудований за часів СРСР і після проголошення незалежності України мав перейти у державну власність.
Однак цього не сталося і протягом багатьох років ним користувалася російська компанія “Транснєфтєпродукт”.

ФДМУ намагався повернути цей актив у державну власність з 2011 року. У 2017 році НАБУ та САП розпочали розслідування обставин передачі права власності на трубопровід.
За результатами розслідування, ВАКС заарештував актив, з 2021 року він перейшов в управління АТ “Укртранснафта”.
Також у 2021 році ФДМУ подав позов до Господарського суду Житомирської області, в якому просив визнати за державою право власності на трубопровід.
“У червні 2023 року суд став на бік Фонду. А вчора Верховний Суд не задовольнив касаційну скаргу. Таким чином Україна відстояла своє право на це майно”, – додав Коваль.

Наразі проводиться реєстрація права власності держави на трубопровід.

Читати далі

Ціни на нафту дорожчають після зниження напередодні

Ціни на нафту підвищуються в четвер після падіння напередодні на даних про зростання запасів у США.
Вартість квітневих ф'ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 7:20 за київським часом становить $80,84 за барель, що на $0,29 (0,36%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У середу ці контракти здешевшали на $1,95 (2,4%) – до $80,55 за барель.
Ф'ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,3 (0,4%) – до $76,15 за барель. За підсумками попередніх торгів, вартість цих контрактів упала на $1,97 (2,5%) – до $75,85 за барель.
У січні ціни на нафту зросли вперше за 4 місяці на тлі нападів хуситів на судна в Червоному морі й заходів у відповідь з боку США і їхніх союзників. Brent здорожчала протягом місяця на 6,1%, WTI – на 5,9%.

Минулими вихідними стало відомо про загибель трьох американських військових внаслідок атаки безпілотників на базу США в Йорданії. Трейдери чекають заходів у відповідь з боку США, побоюючись подальшого розростання конфлікту в регіоні.
“Загалом ринок зберігає обережність, очікуючи заходів Вашингтона у відповідь на атаку на базу в Йорданії, а також того, як далі реагуватиме Іран”, – йдеться в огляді аналітиків ING, який цитує Market Watch.
Доповідь Міністерства енергетики США, опублікована напередодні, показала несподіване зростання запасів нафти в країні й збільшення видобутку.
Комерційні запаси нафти в Штатах минулого тижня збільшилися на 1,23 млн барелів – до 421,91 млн барелів, повідомило Міненерго. Експерти, опитані Bloomberg, у середньому прогнозували зниження резервів на 1,1 млн барелів.
Видобуток нафти в США минулого тижня збільшився, перевищивши позначку 13 млн барелів на добу (б/д).

Читати далі

Індекс Біг Маку: скільки насправді має коштувати долар в Україні

Курс долара в Україні значно вище, ніж мав би бути, а гривня недооцінена як валюта. Про це свідчить індекс Біг Маку, який щорічно визначають у більшості країн світу. Зокрема, за даними порталу The Economist долар в Україні має коштувати 19,33 гривень. Що означає індекс Біг Маку Розрахунок цього індексу базується на вартості Біг Маку в США та порівнянні її із вартістю того ж бургера в інших країнах. Рейтинг Біг Маку став традиційним показником, починаючи з 1986 року, і використовується для аналізу стану валют на світовому ринку. Українська гривня згідно цього…

Читати далі

Лідери ЄС готові зламати вето Орбана на допомогу України – ЗМІ

Лідери Європейського Союзу вирушають на сьогоднішній саміт із високими ставками, який вони скликали з єдиною метою: переконати Віктора Орбана з Угорщини відмовитися від свого вето на таку необхідну фінансову допомогу Україні. Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначається в публікації, невдача завдасть Києву серйозного удару і посилить сумніви щодо підтримки його союзників, особливо з урахуванням того, що допомога США зупинилася в Конгресі.
ЄС запропонував Будапешту новий механізм для моніторингу пакета допомоги Україні у розмірі 50 млрд євро, проте виключивши можливість щорічного вето, яке прем'єр-міністр Угорщини вимагає додати до цього інструменту перевірки витрат.
Все залежатиме від самого Орбана, який розлютив своїх колег із ЄС, заблокувавши один із центральних пунктів європейської стратегії безпеки, спрямованої на стримування президента Росії Володимира Путіна.

Угорщина, чий доступ до значного фінансування ЄС був заблокований через побоювання з приводу верховенства закону, також гальмує військову підтримку Києва.
У багатьох столицях рівень занепокоєння високий, оскільки експансіоністські амбіції Путіна щодо Заходу підтримали військові зусилля України екзистенційною проблемою, сказав один високопосадовець ЄС.
“Якщо Україна зазнає невдачі, а Росія відчує підтримку, вона намагатиметься напасти на інші країни. Це просто означало б набагато більшу війну з НАТО”, – попередив у Вашингтоні віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс.

Опір Угорщини
Якщо держави-члени не зможуть домовитися з Угорщиною, це може спровокувати потужний поштовх до покарання Орбана за його непримиренність. Одним із обговорюваних варіантів може бути призупинення права голосу Угорщини шляхом радикального кроку статті 7 договору ЄС.
Напружену атмосферу всередині саміту ЄС посилюють протести фермерів, які, як очікується, влаштують неподалік демонстрацію на знак протесту проти зеленої політики блоку та заходів щодо лібералізації торгівлі. Деякі протести, які охопили Європу за останні місяці, підтримали організації, пов'язані з Орбаном.

Дипломати ЄС провели останні кілька днів, намагаючись задовольнити вимоги Угорщини щодо пакету допомоги та забезпечити безперешкодне проведення зустрічі на найвищому рівні. Але ознак прогресу поки що немає.
Згідно з проектом висновків саміту, ЄС запропонував проводити щорічні дебати на рівні лідерів щодо реалізації пакету реформ “з метою надання рекомендацій щодо підходу ЄС до ситуації, що виникла внаслідок агресивної війни Росії проти України”.
Угорщина, однак, підтвердила посланцям ЄС, що вона хоче щорічного голосування, яке потребує одностайної підтримки, щоб виділити фінансування, що дасть їй право вето на переклади, сказав дипломат ЄС. Інші держави-члени виступають проти цього варіанта.
Будапешт також хоче обмежити максимальну суму кредитів для Києва на рік до 9 млрд євро, тоді як безповоротні гранти не повинні перевищувати 5 млрд євро на рік.
“У Єврокомісії, а також за столом переговорів є творчі підходи до того, як прийти до компромісу, щоби всі були на борту”, – заявила журналістам прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас.

“Я налаштована оптимістично. Він не каже “ні”, але веде переговори”, – додала вона.

Шантаж Орбана
Декілька високопоставлених дипломатів ЄС вважають, що Орбан намагається використати свій вплив, щоб шантажувати решту блоку та змусити її розблокувати частину з 20 млрд євро фінансування ЄС, затриманого через побоювання, пов'язані з верховенством закону та захистом основних свобод. Угорщина також хоче продовжити термін виділення окремих фондів ЄС для відновлення COVID на два роки.
Орбан має два варіанти отримати гроші: виконати поставлені завдання, щоб розблокувати кошти, або змусити ЄС відступити, і він віддає перевагу останньому, сказав один із дипломатів.
За словами одного дипломата, виконавча влада ЄС може розморозити близько 10 млрд євро, але Угорщині все одно доведеться виконати умови блоку щодо верховенства закону.
У той час, як лідери ЄС наполягають, що їхньою основною метою є одноголосна угода про допомогу Україні в рамках ширшого перегляду довгострокового бюджету блоку, чиновники також готуються до “Плану Б”.
Варіанти обходу вето Орбана будуть складнішими та обмеженішими, але мета полягатиме в тому, щоб надати Україні вкрай необхідне фінансування до 24 лютого, дворічної річниці російського вторгнення, заявив представник ЄС.
У цьому випадку ЄС продовжить план до кінця цього року, хоча технічні деталі будуть опрацьовані після саміту, повідомив високопоставлений дипломат ЄС.

Читати далі

Перекази з-за кордону у 2023 році скоротилися на 1 млрд доларів – НБУ

Обсяг приватних переказів в Україну з-за кордону за 2023 рік склав 11,568 млрд доларів, що на 7,8% менше, ніж роком раніше (12,543 млн доларів). Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, у грудні перекази становили 1,040 млрд доларів, що на 6,1% менше, ніж у грудні 2022 року (1,107 млрд доларів).

НБУ враховував у своїх розрахунках як формальні, так і неформальні канали переказу грошей в Україну.
Нагадаємо, на початку 2023 року НБУ прогнозував збільшення надходжень від трудових мігрантів в Україну.
“Ми вважаємо, що у 2023 році українці будуть активно працевлаштовуватися і матимуть змогу відправляти частину коштів в Україну. Враховуючи цей фактор, на 2023 рік закладаємо зростання переказів до 16 млрд доларів”, – сказав заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Читати далі

У Кам’янському затримали серійного крадія телефонів

У грудні 2023 року до поліції Кам'янського надійшло кілька повідомлень від мешканців Південного району міста про крадіжки мобільних телефонів. У ході оперативно-розшукових заходів, оперативники кримінальної поліції встановили особу зловмисника. Ним виявився 30-річний раніше судимий місцевий житель. Про це повідомили в Кам'янському РУП. За даними правоохоронців, у більшості випадків чоловік непомітно витягував ґаджети з кишень потерпілих, після чого продавав їх. Виручені кошти витрачав на власні потреби. Загалом, поліція встановила його причетність до 4 таких випадків. Зокрема, 21 грудня 2023 року, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, зловмисник поцупив мобільний телефон з кишені…

Читати далі

Курс валют НБУ на 1 лютого

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у четвер, 1 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 31 січня знизився до позначки 37.56 за 1 долар.
Євро подешевшав на 38 коп. до 40.71 за 1 євро.
Курс рубля знизився до рівня 4.19 за 10 рублів.
Фунт стерлінгів подешевшав на 35 коп. до 47.65 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подешевшав на 38 коп. до 43.53 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого знизився на 2 коп. до 9.39 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.562 700

EUR
Євро
40.706 700

RUB
Рубль
0.418 740

GBP
Фунт стерлінгів
47.646 400

CHF
Швейцарський франк
43.525 700

PLN
Польський злотий
9.393 500

Читати далі