Місяць: Січень 2024

Європейський Союз продовжить безмитний режим для експорту з України до середини 2025 року, але зі змінами, вигідними для Польщі. Про це стало відомо польській радіостанції RMF FM.
За його інформацією, у понеділок у Брюсселі затвердили проєкт угоди, який винесуть на розгляд Єврокомісії у середу, 31 січня.

У проєкті нової угоди передбачається повернення квот на імпорт до ЄС українського цукру, м’яса птиці і яєць, чого немає в чинній угоді. Раніше до введення обмежень на ці українські продукти закликали єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський і міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський, а проти цього виступав єврокомісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс.
Польський єврокомісар у середу також спробує добитися вигіднішого для Польщі базового періоду для розрахунку квот. Він хоче, щоб у розрахунках враховували середнє значення за останні три роки, хоча зараз “на столі” пропозиція враховувати тільки останній рік – з середини 2022 року до середини 2023 року.
Проєкт угоди також передбачає два захисні механізми: один — звичайний, а інший — у разі непередбачуваних ринкових коливань. Аварійний механізм може бути ініційований навіть однією країною, а рішення про зупинку надмірного імпорту ухвалюватиметься швидше, бо за це відповідатиме Єврокомісія і їй не потрібна буде згода з боку всіх країн Євросоюзу.

Читати далі

Лідери країн ЄС мають проголосувати за надання Києву допомоги у розмірі 50 млрд євро на саміті 1 лютого. Без цього, а також фінансування від США, Україна не зможе продовжувати боротьбу з Росією або довго підтримувати економіку. Про це повідомляє Politico.
“Наразі ми навіть не розглядаємо варіант відмови від цієї допомоги. – Для нас це критично, тому що від цього залежить своєчасність та повнота невійськових витрат”, – заявив Politico голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев.

Як зазначає видання, нині Київ використовує ті гроші, які він може зібрати всередині країни, для розвитку власної військової промисловості, зарплат солдатам та іншим співробітникам служб безпеки, а також захисту пенсіонерів та вимушених переселенців.
Західні кредити та гранти покривають витрати на закупівлю та обслуговування іноземної зброї, а також важливі соціальні витрати, такі як заробітна плата державних службовців, медичних та освітніх працівників. Цього року уряд планує отримати фінансову допомогу у розмірі 37 млрд доларів, яка майже покриє дефіцит бюджету, що оцінюється в 39 млрд доларів.

За розрахунками Центру економічної стратегії, з моменту російського вторгнення в лютому 2022 року західні спонсори надали фінансову допомогу на суму близько 73,6 млрд доларів. Через Міжнародний валютний фонд Україна отримає загалом 122 млрд доларів у період з 2023 по 2027 рік.
Пакети допомоги ЄС та США
Але потік західних грошей в останні місяці сповільнився до мінімуму, оскільки конфлікт на Близькому Сході та початок року виборів у США відсунули найбільшу війну в Європі за 80 років із порядку денного новин. Цього місяця Україна взагалі не отримала жодної офіційної фінансової допомоги.
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан та Роберт Фіцо зі Словаччини виступили проти надання будь-якої додаткової допомоги Україні з бюджету ЄС, стверджуючи, що фінансування має бути поділено на чотири транші, кожен із яких може бути заблокований у будь-який час. Орбан, зокрема, зараз стикається із зростаючим тиском, який вимагає припинити опір.
Тим часом у США фінансова допомога Україні стала заручником у боротьбі між республіканцями та демократами щодо прикордонної політики. Незважаючи на підтримку президента Джо Байдена, речник Палати представників Майк Джонсон зажадав, щоб Білий дім пояснив свою кінцеву мету в Україні, перш ніж голосувати за нову допомогу Києву.
“І поки тривають бої у Вашингтоні та Брюсселі, Київ затамував подих, сподіваючись не знизити свої шанси на отримання вирішальної підтримки”, – йдеться у публікації.

Позиція НБУ
Не всі чиновники налаштовані так похмуро, як Гетьманцев. Країна накопичила понад 40 млрд доларів валютних резервів і може вказати на покращення збору податків та здатність залучати гроші за рахунок внутрішніх запозичень.
“Україна зможе якийсь час підтримувати себе за рахунок власних внутрішніх ресурсів. Хоча ризики для регулярності та своєчасності припливу міжнародної допомоги реалізувалися, ми зберігаємо оптимізм”, – заявив Politico голова НБУ Андрій Пишний.

Друк грошей
Але сувора реальність, каже Марія Репко, заступник директора київського Центру економічної стратегії, полягає в тому, що неможливо покрити невійськову половину державних видатків із внутрішніх джерел у країні, яка перебуває у стані війни, не в останню чергу тому, що Росія відрізала шматок України на частку якого припадала чверть її ВВП.
ВВП впав на 28,8% у перший рік війни і відновився лише на жалюгідні 5% минулого року, навіть з урахуванням припливу іноземної допомоги, еквівалентного 20% ВВП, пише Politico.
“Якщо у 2023 році ми обговорювали інші ризики, такі як зниження експорту через закриття Чорного моря та ризики, пов'язані з російським наступом, то зараз усі аналітики сходяться на думці, що найбільший ризик цього року – це неотримання допомоги”, – сказала Репко.

Без допомоги та із закритими для нього міжнародними кредитними ринками єдиним способом для Києва продовжувати виконувати свої внутрішні зобов'язання друкуватиме гроші, сказала Репко.
Незначна сума
Навіть Пишний визнає, що відмова від допомоги означатиме “перерозподіл обмежених ресурсів української економіки на пріоритетні потреби бюджету”. Таким чином, за його словами, “критично важливо відновити міжнародне фінансування”.
Одним із найсильніших аргументів України на користь продовження підтримки залишається те, що відмова від неї зрештою виявиться ще дорожчою для Європи. На їхню думку, поразка України вимагатиме масштабного та довгострокового збільшення військових витрат по всьому континенту, щоб стримати реваншистську неоімперську Росію.
“Перемога України є ключем до зниження ризиків безпеки на континенті”, – сказав Пишний, зазначивши, що пакет у 50 млрд євро, який буде схвалений цього тижня, є дрібницею порівняно із загальною європейською економікою.

Читати далі

Між станціями київського метро “Либідська” та “Деміївська” будуватимуть нову ділянку тунелю на заміну аварійній. Про це заявив CEO холдингу MS Capital, до якого входить компанія Autostrada, яка проводить ці роботи, Максим Шкіль.
Для роботи компанія залучила понад 500 фахівців із підземного будівництва. Наразі проект відбудови тунелю розробляють 3 групи проектувальників. Усі ці спеціалісти мають багаторічний досвід у спорудженні метро.
Рух потягів на ділянці між цими станціями було припинено на початку грудня через підтоплення та виникнення тріщин на блоках оправи тунелю.

“Порушилася геометрія споруди, з’явився ризик обвалу. Тому після проведення необхідних обстежень та досліджень було вирішено демонтувати аварійну ділянку тунелю (довжина якої складає близько 27 м) та побудувати на цьому місці новий – монолітний, відкритим способом прямокутного перерізу”, – зазначив він.

У грудні фахівці стабілізували існуючу конструкцію тунелю зсередини за допомогою спеціальних металевих риштувань (які витримують навантаження до 15 т / м кв), щоб тунель більше не давав просадки.
Раніше повідомлялось, що причиною деформації тунелю між станціями метро “Деміївська”-“Либідська” стало неякісне проєктування та будівництво ділянки.

Читати далі

У січні – березні 2024 року більшість українських банків очікує зниження вартості всіх депозитів. На здешевлення коштів корпорацій очікують 69% респондентів, а коштів населення – 50%. Про це йдеться в опитуванні про банківське фондування НБУ (I квартал 2024 року).
Середня вартість фондування в цілому, за оцінками банків, знижується два квартали поспіль. Майже дві третини респондентів повідомили, що вартість коштів бізнесу зменшилася. Водночас ціна депозитів населення та оптових залучень помітно не змінилася впродовж IV кварталу.
Банки повідомили, що обсяги зобов’язань упродовж IV кварталу в цілому зросли. Більшість фінустанов спостерігали зростання обсягів коштів як домогосподарств, так і корпорацій.

За даними опитування, у I кварталі 2024 року банки в цілому не очікують змін обсягу коштів клієнтів.
Поточне Опитування про банківське фондування проводилося з 15 грудня 2023 року до 12 січня 2024 року серед менеджерів банків, відповідальних за управління пасивами. Відповіді надали 26 фінансових установ, їхня частка в загальному обсязі активів банківської системи становить 96%. Результати опитування відображають думку респондентів і не є оцінками чи прогнозами Національного банку.
У грудні 2023 року середні відсоткові ставки банків за новими депозитами у гривні для населення становили 11,7% річних. Рік тому вони були на рівні 8,2%. Ставки за новими депозитами для населення у валюті зросли з 0,7 до 1,0%.
Як заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, ставки за банківськими кредитами в Україні у 2024 році можуть знизитися після зниження облікової ставки НБУ у грудні 2023 року. Натомість ставки за депозитами, скоріше за все, суттєво не зміняться.

Читати далі