У Кабміні розповіли, куди спрямують 50 мільярдів євро від ЄС

Більшу частину коштів, які Україна отримає від Європейського Союзу, спрямують на підтримку державного бюджету України.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль
Також глава уряду повідомив, як розподілять кошти:
39 млрд євро будуть спрямовані на підтримку державного бюджету України; 8 млрд євро передбачено у вигляді спеціального інвестиційного інструменту.
“Програма Ukraine Facility – це не лише про гроші, але і про трансформацію нашої країни. Це план із запровадження європейських правил та норм, які наближають нас до членства в ЄС”, – наголосив Шмигаль.

Крім того, європейські лідери підтвердили намір продовжувати військову підтримку України.
“Також, вже в березні ми розраховуємо на створення окремого інструменту для України в межах Європейського фонду світу. Мова йде про 20 млрд євро саме військової підтримки на наступні 4 роки”, – додав прем’єр.

Нагадаємо:
1 лютого лідери країн-членів ЄС домовилися про виділення Україні 50 млрд євро в рамках проєкт Ukraine Facility

Читати далі

У Мінсоцполітики заперечили, що блокують картки, з яких не знімають пенсії

Мінсоцполітики спростовує некоректну інформацію, яку розповсюджують від імені міністерства, щодо блокування банківських карток пенсіонерів через відсутність руху коштів на них.
“Мінсоцполітики не давало жодних коментарів щодо будь-якого блокування банківських карток українських громадян. По-перше, тому що жодної норми такого плану немає в законодавстві чи нормативних актах, які регулюють сферу соціального забезпечення. По-друге, тому що Мінсоцполітики не має ані повноважень, ані технічної можливості впливати на діяльність банків щодо блокування банківських карток”, – йдеться в повідомленні.

Як зазначили в міністерстві, новина, яка була некоректно інтерпретована, стосується іншого: якщо пенсіонер з числа внутрішньо переміщених осіб, який став на облік як ВПО до 24.02.2022 року, не користується своєю банківською карткою протягом 6 місяців, і по такій картці немає руху коштів, пенсія продовжує нараховуватись, але не поступає картковий рахунок.

“Причина цього – те, що значна частина пенсіонерів з числа ВПО, зареєстрованих як ВПО до 24.02.2022 року, проживає на тимчасово окупованій території. В такій ситуації держава не має можливості оперативно з'ясовувати інформацію щодо того, чи власник картки не втратив до неї доступ (і нею згодом можуть скористатися шахраї) і чи є власник живим, адже під час війни ризики смерті чи зникнення людини, на жаль, зростають в рази”, – повідомили у прес-службі.

Тому, для продовження виплат такій особі, потрібно отримати підтвердження, що пенсіонер живий, і сам користується своєю карткою. До моменту, поки пенсіонер не підтвердить свою особу, пенсія їй і далі нараховується Пенсійним фондом, але не перераховується їй на картку, роз'яснили в міністерстві.
“Як тільки людина виходить на зв'язок і підтверджує свою особу, нараховані виплати перераховуються такій особі на її рахунок. Інформація щодо можливого блокування картки не відповідає дійсності”, – додали в прес-службі.

Читати далі

В Україні запустили Державний реєстр санкцій

В Україні запрацював Державний реєстр санкцій. Відтепер кожен охочий може отримати доступ до актуальної та достовірної інформації про підсанкційних юридичних і фізичних осіб.
У реєстрі – 17 202 фізичних та юридичних особи, які вважаються підсанкційними. Ведення реєстру забезпечує Апарат РНБО України.

“Згідно з рішенням РНБОУ, реєстр – це інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання інформації про всіх суб'єктів щодо яких застосовано санкції. Джерелами інформації Реєстру є рішення Ради національної безпеки і оборони України, а також судові рішення про застосування санкцій”, – повідомили в РНБО.

Дані в реєстрі оновлюються оперативно. Вони є відкритими і загальнодоступними, крім випадків, передбачених законом. На сайті є можливість в електронній формі отримати витяг з інформацією про особу, додали у Раді нацбезпеки.

Читати далі

Українська економіка цьогоріч зросте лише на 3,6% – прогноз НБУ

Національний банк очікує, що цьогоріч зростання економіки сповільниться до 3,6%, однак надалі знову пришвидшиться. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ.
“Завдяки вищим, ніж очікувалося, врожаям пізніх культур, а також більшій адаптивності населення та бізнесу до кризових умов НБУ поліпшив оцінку зростання реального ВВП у 2023 році з 4,9% до 5,7%. Вагомим чинником була і м'яка фіскальна політика, яка сприяла пожвавленню споживчого та інвестиційного попиту”, – зазначає Нацбанк.

Цьогоріч реальний ВВП надалі зростатиме, але повільнішими темпами (3,6%).
Відновлення підтримуватимуть м'яка фіскальна політика, подальше пожвавлення внутрішнього попиту, а також розширення логістичних потужностей.

Водночас все ще високі безпекові ризики та масштабність втрат і руйнувань обмежуватимуть економічне зростання.
Крім цього, стримуючий вплив матиме й імовірне скорочення врожаїв після минулорічних рекордів урожайності.
“У 2025–2026 роках зростання економіки пришвидшиться до 5,8% та 4,5% відповідно. Зниження безпекових ризиків зумовить загальне поліпшення очікувань, дасть змогу оптимізувати логістику та налагодити виробничі процеси”, – очікують в регуляторі.

Також зберігатиметься стимулюючий вплив фіскальної політики. Однак наслідки війни, зокрема значні руйнування та диспропорції на ринку праці, стримуватимуть економічне відновлення.
“ВВП України наблизиться до потенційного рівня наприкінці 2025 року, проте на прогнозному горизонті не повернеться до довоєнних показників”, – йдеться в релізі.

Читати далі

У НБУ прогнозують скасування мораторію на підвищення тарифів у 2025 році

Мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та теплопостачання може бути скасований лише у 2025 році. Це відбудеться після скасування воєнного стану. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України у січні 2024 року.
“Прогнозом припускається збереження дії мораторію на окремі тарифи послуг ЖКГ (зокрема опалення та гарячу воду) до завершення дії воєнного стану. Далі очікується поетапне приведення тарифів у відповідність до економічно обґрунтованого рівня протягом кількох років”, – йдеться у звіті.

Базовий сценарій макропрогнозу НБУ за січень 2024 року припускає відчутне зниження безпекових ризиків в Україні із 2025 році.
Як зазначається у звіті, мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги відігравав важливу роль у зниженні інфляції у 2023 році до 5,1%.
За даними НБУ, попри значне зниження у 2023 році, світові ціни на природний газ залишалися значно вищими, ніж враховано в тарифах на низку послуг ЖКГ для населення (природний газ, опалення та гарячу воду). Їх приведення до ринково – обґрунтованого рівня могло б створити значний додатний внесок у зростання ІСЦ (близько 4 в. п.), однак цей вплив не був реалізований завдяки дії мораторію на підвищення тарифів на окремі послуги ЖКГ.
Відкладена інфляція
“Невизначеність з термінами та величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Відтермінування рішень щодо приведення тарифів на послуги ЖКГ у відповідність до економічно обґрунтованих рівнів накопичуватиме квазіфіскальні дисбаланси та погіршуватиме фінансовий стан державних енергокомпаній”, – йдеться у звіті.

За даними НБУ, відповідно, посилюватимуться ризики нестабільності на внутрішньому ринку енергоресурсів, погіршуватиметься інвестиційний потенціал галузі.
“Ціновий тиск відкладатиметься на майбутнє. Натомість пришвидшене підвищення вартості енергоносіїв, що усуне дисбаланси в енергетичному секторі, буде джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення”, – додали в НБУ.

Мораторій на комуналку
Нагадаємо, в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ, гарячу воду та опалення, водночас він не стосується електроенергії та холодної води. Кабінет міністрів підвищив тариф на електроенергію для населення з 1 червня з 1,68 грн/кВт-год до 2,64 грн/кВт-год.
Також з 1 липня 2023 року НКРЕКП підвищила тариф на холодну воду, проте після втручання вищого керівництва країни це рішення скасували.
Водночас українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ (Меморандуму) допускає поступове підвищення тарифів на газ та електроенергію для населення.

Читати далі

Чат-бот від Google з ШІ тепер може генерувати зображення

Компанія Google оголосила про нові розробки для штучного інтелекту Bard. Зокрема більш просунута версія моделі ШІ Gemini Pro тепер доступна для всіх підтримуваних мов і територій, зокрема в Україні та українською.
Модель Gemini Pro працює у 230 країнах/територіях, де доступна можливість використовувати Bard, і понад 40 мовами. Повний список можна подивитися тут.
Крім цього користувачі Bard відтепер зможуть безкоштовно створювати зображення англійською мовою в більшості країн світу.

“Створення зображень у Bard базується на нашій оновленій моделі Imagen 2, що забезпечує високоякісні фотореалістичні результати. Просто введіть опис – як-от “create an image of a dog riding a surfboard” (“створи зображення собаки, що катається на дошці для серфінгу”) – і Bard створить персоніфіковані різноманітні візуальні елементи, які допоможуть втілити вашу ідею в життя”, – розповіли у Google.

У компанії додали, що, відповідно до їхніх принципів штучного інтелекту, створення зображень відбувається з урахуванням відповідальності. Наприклад, щоб забезпечити чітке розмежування між візуальними елементами, створеними за допомогою Bard, і оригінальними творами мистецтва людини, Bard використовує SynthID для вбудовування цифрових водяних знаків у пікселі створених зображень.

Читати далі

МЗС України вимагає пояснень від німецького каналу за сюжет з окупованого Маріуполя

Міністерство закордонних справ України закликає німецький телеканал ZDF пояснити поїздку свого репортера до окупованого Маріуполя без погодження з Україною. Відповідну заяву опублікував речник МЗС Олег Ніколенко.
Речник наголосив, що “викривлення реальності” не може вважатися журналістською роботою, та що очільник московського бюро ZDF не отримував від Києва згоди на поїздку до Маріуполя і це є порушенням українського законодавства.

“Закликаємо ZDF надати офіційні пояснення. Порушення законодавства України може вплинути на подальшу діяльність цього телеканалу в Україні”, – додав Ніколенко.
Нагадаємо, журналіст суспільного мовника Німеччини ZDF Армін Кьорпер, який очолює московське бюро телеканалу, зняв репортаж з викривленою картиною про життя в окупованому Росією Маріуполі.
Перед цим на сюжет відреагував посол України в Німеччині Олексій Макєєв, додавши, що сюжет викликав різко негативну реакцію і серед багатьох знайомих німецьких експертів і журналістів, у тому числі колег Кьорпера з ZDF
За його словами, українське посольство одразу сконтактувало з редакцією і там визнали помилку та запевнили у повазі до територіальної цілісності України.

Читати далі

НБУ прогнозує пришвидшення інфляції в Україні у 2024 році

Національний банк прогнозує, що інфляція цьогоріч помірно пришвидшиться, але вже у 2025 році буде в межах цільового діапазону. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ.
Наприкінці 2023 року споживча інфляція сповільнилася до 5,1% у річному вимірі завдяки:
значній пропозиції продуктів харчування; послабленню тиску на витрати бізнесу; збереженню курсової стійкості.
“У перші місяці 2024 року вона залишатиметься близькою до поточних рівнів, однак помірно зросте у другому півріччі та наприкінці року становитиме 8,6%”, – порахували в Нацбанку.

Це зумовлюватиметься передусім вичерпанням ефектів надсприятливих погодних умов на пропозицію продовольства та зростанням витрат бізнесу, зокрема на оплату праці.
Після зниження безпекових ризиків у 2025 році інфляція сповільниться до 5,8% та повернеться до цілі 5% у 2026 році.
Очікується, що цьому сприятимуть як зменшення зовнішнього інфляційного тиску, зокрема через здешевлення енергоносіїв, так і послідовна монетарна політика НБУ.
“Для збереження помірної інфляції у 2024 році та її приведення до цілі впродовж наступних років НБУ і надалі спрямовуватиме монетарну політику на підтримку курсової стійкості. Важливим завданням НБУ залишатиметься захист привабливості гривневих інструментів – підтримки такого рівня процентних ставок за гривневими депозитами, який убезпечить гривневі заощадження від інфляційного знецінення”, – додали в Національному банку.

Читати далі

“Укрпошта” торік збільшила кількість відправлень на 40%

“Укрпошта” у 2023 році наростила кількість відправлень на 40%, привезла 63,6 млн одиниць гуманітарної допомоги, а також у співпраці з “Укрзалізницею” перевезла 15 млн посилок. Про це заявив віцепрем'єр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков у Facebook.
На сьогодні “Укрпошта” налічує 27 тисяч точок по всій Україні та близько 40 тисяч працівників.

“Компанія показує стійкі результати. У 2023 році Укрпошта наростила кількість відправлень на 40%. Привезла 63,6 млн одиниць гуманітарної допомоги. У співпраці з Укрзалізницею перевезла 15 млн посилок”, – зазначив Кубраков.

За його словами, завдяки налагоджуванню авіасполучення з США понад 1 млн українських товарів успішно реалізується на американських маркетплейсах.
У 2024 році компанія планує повністю перейти на автоматизований процес сортування посилок і 100% відправлень обробляти за допомогою роботизованих сортувальних ліній.

Читати далі

Нацбанк очікує зростання цін на бензин у 2024 році

Ціни на пальне в Україні у 2023 році зросли лише на 2,7% через те, що падіння світових цін на нафту компенсувало підвищення податків. Але цього року ціни зростатимуть більш швидко. Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України за січень 2024 року.
“Зниження світових цін на нафту наприкінці року майже нівелювало ефект від повернення оподаткування пального, що діяло до вторгнення”, – йдеться в у звіті.

Однак за прогнозом НБУ, очікуване підвищення цін на нафту навесні 2024 року та помірне зниження надалі зумовлять дещо швидше подорожчання пального цього року – до 13,2%.
“Це матиме непрямий проінфляційний вплив і на вартість транспортних послуг та окремих товарів. Надалі вартість пального стабілізується завдяки поступовому зниженню світових цін на нафту”, – йдеться в у звіті.

Україна з початку війни імпортує майже весь обсяг палива. Основним фактором, який впливає на ціну палива в Україні, є світові ціни на нафту. За 2023 рік ціни впали на 10% до 77,5 доларів за барель сорту Brent, що призвело до зниження цін на бензин і дизель.
З 1 липня 2023 року в Україні підвищили податки на пальне. Це мало призвести до зростання цін на бензин на 10-12 гривень, на дизельне паливо – на 8-10 гривень. Водночас ефект виявився менш значним.

Читати далі