Категорія: Економіка

Через погодні умови на ранок 6 лютого знеструмлено 50 населених пунктів в Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Житомирській, Хмельницькій областях. З технічних причин є знеструмлення в Київській області.  Про це заявили в “Укренерго”.
При цьому через бойові дії та з інших причин на ранок без світла залишаються 352 населені пункти. Є нові пошкодження через обстріли в мережах Донецької, Харківської областей.

“На сході, в прифронтовій зоні, ворог завдав артилерійського удару по одній з підстанцій “Укренерго”. Персонал не постраждав, пошкоджено обладнання. Аварійно-відновлювальні роботи розпочнуться після дозволу військових.
Попри це пропускна здатність високовольтних мереж “Укренерго” достатня для покриття наявного попиту”, – йдеться у повідомленні.

У понеділок 5 лютого добовий максимум споживання був зафіксований близько 11:30. Його рівень був на 1% нижче, ніж у попередній робочий день 2 лютого.
6 лютого станом на 09:30 рівень споживання електроенергії на 1,2% вищий за відповідний показник 5 лютого. Причини – невелике похолодання на сході на півночі країни.

“Електроенергії, виробленої електростанціями всіх видів, вистачає для забезпечення енергопостачання всіх юридичних та побутових споживачів. Виникнення дефіциту в енергосистемі не прогнозується.
Протягом доби на теплових електростанціях в поточний ремонт виведено 2 енергоблоки”, – звітують в “Укренерго”.

Експорт електроенергії 6 лютого здійснюється в нічні години в Молдову. Загальний обсяг – 355 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 70МВт.
Імпорт здійснюється протягом доби з Польщі, Словаччини, Румунії та Молдови. Загальний обсяг – 6 703 МВт-год, з максимальною потужністю в окремі години до 1 154 МВт.
З 1 грудня технічна можливість імпорту електроенергії з Європи до України та Молдови становить 1700 МВт.

Читати далі

Російські нафтопереробні компанії у січні зменшили виробництво на 4% у порівнянні з січнем минулого року, причому найбільше падіння зафіксоване у “Роснєфті”, чий завод у ніч проти 25 січня атакували українські дрони. Про це з посиланням на власні джерела пише російська газета “Комерсант”.
Компанія скоротила перероблення нафти на 10% рік до року – приблизно до 170 000 тонн на добу. Це пов'язано насамперед із зупинкою нафтопереробного заводу в Туапсе, куди прилетіли дрони.
Нафтопереробний завод у Туапсе – один з найстаріших у Росії, його побудували ще у 1929 році. Потужність становить 12 млн тонн нафти на рік, або 240 000 барелів на добу. Він виробляє лігроїн (моторне паливо), мазут, вакуумний газойль і дизельне пальне з високим вмістом сірки. Експорт через сусідню нафтоперевалку йде в Туреччину, Китай, Малайзію та Сінгапур.

За інформацією видання, удар по Туапсе у ніч проти 25 січня був спецоперацією СБУ. Після двох потужних вибухів там почалася масштабна пожежа, було пошкоджено установку первинної обробки нафтопродуктів, де відбувається розділення нафти на основні фракції (бензинову, гасову, солярову).
Лукойл у січні скоротив виробництво майже на 8% до 115 000 тонн на добу через ремонт на Нижньогородському НПЗ. Аварія на цьому підприємстві – це перший відомий випадок, коли брак західного обладнання через санкції може призвести до тривалого припинення виробництва на російському заводі.
Іншим компаніям вдалося збільшити нафтоперероблення, але вони не настільки потужні, як ці дві. Виробництво “Газпромнєфті” збільшилось на 3% до 89 000 тонн на добу, а “Сургутнафтогазу” – на 7% до 53 000 тонн на добу.

Читати далі

Перший транш за програмою Ukraine Facility на 50 млрд євро надійде до України вже у березні. ЄС продовжуватиме підтримувати свого майбутнього члена. Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Як повідомила глава Єврокомісії, політична угода щодо програми, укладена ввечері 5 лютого, є важливим кроком уперед.
“Європа вірна своєму слову”, – сказала вона, зазначивши, що ЄС продовжимо надавати таке необхідне та передбачуване фінансування “нашому сміливому партнеру та майбутньому члену”.

“Плануємо розпочати виплати у березні”, – додала вона.

Програма для України
Нагадаємо, лідери Європейського Союзу 1 лютого під час саміту схвалили виділення для України 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility на 2024-2027 роки.
Рада ЄС та Європарламент 5 лютого досягли попередньої угоди щодо створення нового інструменту для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України Ukraine Facility.
Документ має схвалити Європарламент на пленарній сесії, яка запланована на 26-29 лютого 2024 року.
Україна розраховує отримати перший платіж у розмірі 4,5 млрд євро вже в березні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна хоче отримати у перші два роки дії програми по 18 млрд євро.

Читати далі

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у вівторок, 6 лютого 2024 року
Курс долара порівняно з 5 лютого знизився до рівня 37.55 за 1 долар.
Євро подешевшав на 51 коп. до 40.37 за 1 євро.
Курс рубля знизився на 1 коп. до 4.12 за 10 рублів.
Курс фунта стерлінгів знизився до рівня 47,16 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подешевшав на 69 коп. до 43.20 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого знизився до позначки 9.32 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
37.554 400

EUR
Євро
40.374 700

RUB
Рубль
0.412 440

GBP
Фунт стерлінгів
47.160 800

CHF
Швейцарський франк
43.200 700

PLN
Польський злотий
9.319 600

Читати далі

В Євросоюзі підготували повний драфт програми Ukraine Facility, в рамках якої Україні нададуть 50 млрд євро. Наразі обговорюється затвердження тексту.
Про це заявила перший віце-прем'єр, міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомляє пресслужба Кабінету міністрів України.
“Повний драфт програми (Ukraine Facility – ред.) вже готовий, і зараз триває тріалог між Європейською радою, Єврокомісією та Європейським парламентом за його остаточним твердженням”, – розповіла Свириденко.

За її словами, план включає 144 показники, 45 з яких Україна хоче досягти у 2024 році.
При цьому реалізація коштів проходитиме за трьома компонентами:
39 млрд євро – пряма підтримка бюджету; 8 млрд євро – технічна підтримка; 3 млрд євро – покриття відсотків за кредитами в рамках програми.
У 2024 році наша країна розраховує отримати перші 18 млрд євро.
50 млрд євро для України
Нагадаємо, 1 лютого лідери країн Євросоюзу під час саміту підтримали надання Україні 50 млрд євро фінансової допомоги до 2027 року.
Передача коштів відбуватиметься у рамках програми Ukraine Facility. Також наша країна зобов'язується виконати низку структурних змін для того, щоб гроші продовжували надходити.
Щоб програма набула чинності, її ще мають затвердити відомства ЄС.
Україна розраховує отримати перші кошти вже у березні 2024 року, заявляла нещодавно Свириденко.

Читати далі

Ситуація на валютному ринку України стає все більш заплутаною і менш прогнозованою. Втім, вже помітно, що зусилля Національного банку не пройшли даремно: офіційний курс долара, який формується НБУ на підставі результатів торгів на міжбанківському валютному ринку, і ринковий (готівковий) курс долара, який формуються котируваннями найбільших банків та оптових обмінних пунктів, знову зблизилися.
Станом на обід понеділка 5 лютого різниця між вартістю безготівкового та готівкового долара зменшилась до 45 копійок.
Так, до 13.00 понеділка безготівковий долар на міжбанку купують по 37,55 гривень (позиція «бід») і продають по 37,575 гривень (позиція «оффер»). Як повідомили порталу «Курс України» дилери одного з великих комерційних банків, наголошується на суттєвому скороченні обсягу інтервенцій НБУ, що змушує покупців валюти буквально «ганятися» за дешевшими пропозиціями. Тому цінники на безготівковий долар, які ще вранці опускалися до позначки 37,41 гривень (на позиції «бід»), за кілька годин зросли на 14 копійок.

Національний банк явно починає заощаджувати валюту. Так, за минулий тиждень обсяги інтервенцій на продаж становили лише 239 млн доларів – це мінімальний тижневий обсяг інтервенцій за останні 10 місяців. Аналітики називають одразу три причини, чому Нацбанк зменшив обсяг своїх інтервенцій.
Насамперед, на думку фахівців, це говорить про загальне скорочення обсягу операцій на міжбанківському валютному ринку. На жаль, і це доводиться констатувати, українська економіка переживає не найкращі часи. Ситуація в країні та блокади прикордонних переходів, зниження купівельної спроможності населення призводять до того, що імпорту в Україну завозиться менше, ніж раніше. Отже, потреби у валюті знижуються.
У той самий час експорт починає потроху набирати обертів, і якщо покупців валюти на міжбанку стає менше, продавців, навпаки, – більше. Тобто. баланс між попитом та пропозицією поступово, але вирівнюється, і це дозволяє НБУ рідше втручатися у роботу міжбанківського валютного ринку.
І нарешті, третя причина – суто політична. Досі немає повної визначеності з тим, чи буде позитивно вирішено питання за допомогою від США. Цього тижня очікується голосування в Конгресі США щодо виділення Україні допомоги у розмірі 61 млрд доларів. Якщо голосування буде провалено, ринок отримає потужний негативний меседж, і Національний банк повинен готуватися до такого повороту подій. Наявні золотовалютні резерви (а буквально завтра-післязавтра ми дізнаємося про актуальну цифру на 1 лютого) дозволяють протриматися 3-4 місяці. Але що менше НБУ витратить зараз, то більший запас міцності в нього залишається.

Щодо готівкового валютного ринку, тут, незважаючи на лютий, швидше панують «літні» настрої. Повне падіння інтересу населення до купівлі валюти, що дешевшає, призвели до того, що вартість долара і в банках, і в оптових обмінних пунктах опустилася до позначки 38 гривень, а в Києві сьогодні навіть з'явилися пропозиції продажу великих сум по 37,98-37,99 гривень.
Скільки буде коштувати долар у лютому
Поточні тенденції вселяють обережний оптимізм: українці вже не біжать при кожному «чиху» валютного ринку міняти всю гривню на закордонну валюту, віддаючи перевагу «зеленому матрацу» 3-6-місячним гривневим депозитам. Втім, розслаблятися не варто. Ситуація, яка зараз виглядає помірковано оптимістичною, може змінитися будь-якої миті. Як уже було сказано вище, провал голосування в США може різко негативно вплинути на настрої валютного ринку.
Втім, навіть у цьому випадку різкого зростання курсу долара не варто очікувати. Поки що Нацбанк має всі інструменти взяти під контроль можливий ажіотаж. Наступного тижня долар торгуватиметься в діапазоні 37,85-38,35 гривень . І тільки форс-мажорні обставини зможуть порушити «короткострокову стабілізацію», що склалася.

Читати далі

У січні 2024 року Україна вийшла на рекордний за час широкомасштабного вторгнення показник фізичних обсягів експорту – вітчизняні виробники експортували 12 млн тонн продукції Про це заявили у міністерстві економіки.
“Ми дуже близькі до виходу на довоєнні фізичні обсяги експорту. В січні 2024 року Україна експортувала 12 млн тонн продукції. Це лише на два мільйони тонн менше, аніж в довоєнному січні 2022 року.
З них 8,7 млн тонн було вивезено морським транспортом”, – заявила перший віцепрем’єр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, у січні до завантаження у портах Великої Одеси попрямувало перше судно, застраховане від воєнних ризиків по страховці UNITY. Вартість страховки вказаного судна – 0,75% від вартості судна, що значно дешевше, ніж під час дії BCGI, додали в міністерстві.
“Нормалізація страхового ринку в торгівлі є наріжним елементом відновлення експорту продукції з доданою вартістю. Наша мета вийти не лише на довоєнні обсяги експорту, але і на більшу виручку. Це стане можливим, коли українські експортери зможуть вільно відправляти морем контейнери.
А це стане можливим лише тоді, коли страховий ринок для морських перевезень відновиться. Тому для нас так важливо, що страхування стає доступнішим і фактично використовується для експорту української продукції”, – додала Свириденко.

Програма страхування суден Unity, яку уряд України реалізує спільно з Marsh McLennan та пулом страхових компаній на чолі з ASCOT, покликана здешевити страхування морських перевезень зерна та інших важливих продовольчих товарів в територіальних водах України, що сприятиме в тому числі збільшенню обсягів українського експорту, нагадали в міністерстві.

Загальний обсяг покриття за програмою становить 50 млн доларів.
“За підрахунками, запропонований механізм страхування дозволить здешевити вартість страхування зерна в середньому приблизно на 2,5 відсоткових пункти від вартості страхового тарифу, що у свою чергу дозволить зернотрейдерам зекономити близько 100-140 грн на одній тонні вантажу, а загалом сільськогосподарським товаровиробникам це додатково принесе до 4 млрд грн”, – йдеться у повідомленні.

В уряді розраховують, що в перспективі подібні страхові інструменти будуть розширені і на інші види експорту.

Читати далі

Міністр закордонних справ Португалії Жоао Гомеш Кравіньо у понеділок прибув з візитом до України.
“Приємно знову опинитися в Києві, цього разу разом із моїм колегою, міністром освіти Жоао Коштою, щоб підтвердити нашу підтримку відновлення України”, – зазначив він.

Міністри приїхали потягом до Києва. Їхній візит – дводенний, а на порядку денному – війна та відновлення України, повідомили окремо у португальському МЗС.

Muito bom estar de novo em #Kyiv, desta vez com o meu colega João Costa para reiterarmos o nosso apoio à reconstrução da Ucrânia.Very good to be back in #Kyiv, with my colleague Education Minister João Costa, to reiterate our support for Ukraine's reconstruction.???????????????????? https://t.co/ebYTYSmN6B— João Cravinho (@JoaoCravinho) February 5, 2024
Кравіньо приїздив до України для святкування Дня незалежності у 2022 році.
У травні 2023 року до Португалії з візитом навідався глава МЗС Дмитро Кулеба, де проводив переговори з Кравіньо. Тоді стало відомо, що Португалія не передаватиме Україні свої F-16, але готова допомогти з навчанням пілотів.

Читати далі

Компанія “Укрнафта” почала готувати майданчик нової похило-скерованої свердловини на північному сході країни проєктною глибиною 3314 м. Про це заявив директор компанії Сергій Корецький.
Прогнозний початковий дебіт нафти – 26,5 тонни на добу.
“Це перша із 30 свердловин, які Укрнафта планує почати бурити із залученням власного бурового обладнання у 2024 році”, – заявив Корецький.

Буріння заплановане з метою розвідки продуктивного горизонту візейських відкладів нижнього карбону та подальшої його експлуатації.
Споруджувати свердловину буде філія компанії – “Укрнафта Буріння” – за допомогою власного бурового верстата ZJ-40 вантажопідйомністю 225 тонн.

Зараз буровий верстат, яким працювали на попередньому об'єкті компанії, перевозять на майданчик, буріння почнеться найближчим часом.
“Укрнафта” до 1 березня 2024 року продовжила відбір партнерів для спільної розробки 21 родовища: десяти — на заході України та одинадцяти – на сході. Зазначалося, що співпрацею вже зацікавилися 25 компаній з України, а також із семи країн Європи й Північної Америки.
Упродовж 2023 року завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів “Укрнафта” додатково видобула 144 300 тонн нафти та 106 млн куб. м природного газу, минулого тижня повідомила пресслужба компанії.
Зокрема, 26 об'єктів виведено з бездії, виконано 122 капітальні ремонти свердловин (КРС), 15 колтюбінгових операцій та інші роботи.
За минулий рік компанія видобула майже 1,41 млн тонн нафти з конденсатом та 1,09 млрд кубометрів газу, природного і нафтового. Це +3% і +6% до минулорічних показників видобутку. Також “Укрнафта” ввела в експлуатацію вісім нових свердловин на Заході та Сході країни.

Читати далі

Уряд визначив рівень дивідендів, які перерахують до бюджету акціонерні товариства з державною часткою. Про це заявили у Мінекономіки.
“Базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів для підприємств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, має складати 80% від результатів господарської діяльності у 2023 році. Це також стосується господарських підприємств, 50% і більше акцій яких належить підприємствам зі 100% часткою держави, зокрема дочірніх підприємств”, – зазначили у відомстві.

Також уряд встановив такі нормативи відрахувань:
для акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на рівні 95%; для АТ “Державний ощадний банк України” та ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” – 30%; для ПАТ “Укрнафта” – 30% за умови, що 50% прибутку спрямують на капітальні інвестиції, затверджені урядом у фінплані компанії на 2024 рік; для ПрАТ “УДП” (Українське Дунайське пароплавство) – 30 %, за умови спрямування 50% прибутку на оновлення флоту та розвиток виробничих потужностей Кілійського суднобудівельно-судноремонтного заводу; для АТ “Укрзалізниця” встановлений норматив 50%, за умови що 30% прибутку спрямують на фінансування капітальних інвестицій, затверджених у консолідованому фінансовому плані на 2024 рік, реконструкцію критичної залізничної інфраструктури та оновлення рухомого складу.
У Держбюджеті на 2024 рік заплановані надходження частини чистого прибутку та дивідендів від підприємств у державній власності в розмірі понад 66 млрд грн. Ці гроші дозволять профінансувати потреби держави, зокрема і оборону, зазначив заступник міністра економіки Олексій Соболев.

Читати далі