Після призупинення фінансування USAID медіа Дніпропетровщини опинилися на межі виживання — скорочують контент, шукають нові джерела доходів і вчаться триматися без звичних донорів.
Майже завершується тримісячний термін відтоді, як новообраний президент США зупинив американську фінансову допомогу USAID. Шок, заперечення та інші стадії включно зі сприйняттям пройшли медійники України і Дніпропетровщини зокрема. Ми розбиралися, чи справилися із ситуацією медіа області, чи вдалося втриматися і чи знайшли вони нові джерела доходів.
Трансформація і скорочення об’ємів контенту Криза, спричинена відсутністю американської фінансової допомоги, по-різному вдарила по медіа Дніпропетровщини. До прикладу, сайту 056.ua, за словами головної редакторки медіа Катерини Охотник, працює стабільно, об’єми контенту залишився на сталому рівні, хоч і в обмежених умовах — з більшим фокусом на актуальні і суспільно важливі теми. Потенційної загрози закриття онлайн-медіа, за словами Катерини Охотник, наразі немає.
А ось для молодого дніпровського незалежного медіа Dnipro.media ці три місяці стали критичними.
«Криза суттєво вплинула на нашу роботу. У березні грантова підтримка призупинилась, у квітні фінансування майже вичерпалося. Через скорочення фінансування ми змушені зменшити обсяг контенту, насамперед, аналітичних матеріалів. Команду ми відкрито поінформували про фінансову ситуацію. Більшість погодилися працювати на умовах фрілансу, частина — підтримати окремі проєкти безоплатно», – розповідає шеф-редакторка видання Ніка Єгорова.
Наразі, за словами Ніки Єгорової, довелося адаптувати стратегію під нові реалії: збільшили кількість новин і афіш подій, щоб залучити більшу аудиторію.
Не краща ситуація і для медіа Дніпропетровщини. Криворізьке онлайн-видання «Перший Криворізький», за словами виконавчої директорки медіа Софії Скиби, частково мало відійти від свого попереднього рішення більше працювати над великими проєктами. Втім в редакції всіма силами намагаються продовжити реалізацію напрямків, що, на думку редакції, є потрібними і важливими для їхньої авдиторії, зокрема, протидія поширенню дезінформації, контроль за діями чиновників — витрата бюджетних коштів, підтримка інклюзивних політик, історія, культура тощо.
Брак фінансової підтримки сильно вдарив й по інтернет-виданню «Жовті Води. City».
«Наразі наша команда продовжує вірити, що криза тимчасова і тому частина команди, редактор, рекламний менеджер і грантменеджер, працює без грошей. Звісно, об'єм контенту скоротили. Головне, доводиться знижувати якість і виробляти більш «дешеві» формати замість якісних, «дорогих». Наразі плануємо роботу на два місяці максимум», – розповідає головний редактор інтернет-видання «Жовті Води. City» Павло Єштокін.

На сайті видання «Жовті Води. City» є кнопка підтримки.
Скріншот: «Жовті Води. City»
Глобальний пошук грошейУ пошуках додаткового фінансування медіа активно використовують різноманітні методи: роблять платні підписки, створюють кнопки «підтримати медіа», звісно, шукають нових донорів на заміну американським, і, в силу своїх можливостей, розвивають рекламний напрямок.
Кнопки підтримки і пошук грантів Від лютого цього року багато онлайн-медіа почали розвивати спільноти і встановлювати на своїх сторінках кнопок «підтримати медіа». Не стало виключенням і видання «Жовті Води. City».
«Ми намагаємося розвивати спільноту. Назбирали за пару місяців 19 учасників, хоча планували щомісяця по 30 нових учасників підписувати. Тож, поки так. Звісно, що ці 3000 гривень від спільноти дуже допомагають закривати зарплату журналістці по створенню контенту», – ділиться досвідом головний редактор інтернет-видання Павло Єштокін.
Щодо пошуку грантів, з цим зараз важко.
«Подаємося всюди, але поки отримали дві відмови. Чекаємо відповіді по невеликому проєкту ІРМІ, але там умова реалізації з іншим ЗМІ. Ще подавались разом з АБО, теж чекаємо», – розповідає головний редактор.
Dnipro.media також запровадили кнопку «Підтримати медіа» і розвивають спільноту. Однак, за словами шеф-редакторки видання Ніки Єгорової, через те, що їх медіа – нове, це наразі не приносить значних доходів, а залучення постійних донорів потребує часу. Проте команда бачить активізацію спільноти, особливо після залучення людей до важливих громадських ініціатив.
«У нас є щотижнева рубрика «Двіж для свідомих». Це проєкт, де ми щотижня відбираємо не просто події, а активності, що принесуть користь/конкретну допомогу військовим, волонтерам чи громаді міста. Ми включаємо туди громадські, волонтерські, молодіжні ініціативи, активності фондів та ГО, які потенційно приносять користь місцевій громаді, переселенцям або підтримують Сили Оборони», – ділиться шеф-редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова.
З грантами ситуація залишається невтішною.
«Ми шукаємо гранти через тематичні розсилки онлайн-видань, а також індивідуальні гранти від конкретних донорів та організацій. Грантовими заявками займається співзасновниця медіа, CEO Анна Матвієнко, а ідеї для проєктів формулюю я. Попри кілька поданих заявок, отримати фінансування поки не вдалося — конкуренція висока, особливо в умовах скорочення підтримки з боку американських донорів», – констатує шеф-редакторка.

На сайті Dnipro.media також є кнопка підтримки
Скріншот: сайт Dnipro.media.
Кнопка «Підтримка» в онлайн-медіа «Перший Криворізький» існує вже кілька років, проте особливим попитом не користується.

Кнопка підтримки на сайті “Першого Криворізького”
Скріншот: сайт “Перший Криворізький”
«Я прокоментую так: скажімо, у перші дні квітня наше медіа виготовило 295 новин на сайті, з них 59 – стосувалися ракетного та шахедного ударів, поховань. В Instagram було 36 дописів, із них 24 стосувались ударів і поховань загиблих дітей та дорослих. Нам треба було поставити між цими публікаціями щось на кшталт «Підтримайте наше медіа»? Не думаю…», – говорить виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба.
Медіа обдумує трансформацію комунікації з авдиторією щодо важливості підтримки незалежних медіа. Гранти теж шукають: онлайн-видання намагається охопити максимально широкий пул потенційних партнерів та донорів.
«Ми використовуємо стратегію фандрейзингу, саме вона нас вже двічі втримувала. Ми цінуємо кожного нашого партнера та донора. Ми маємо план на місяць, на пів року, записуємо втрачені можливості, уроки. Над цим працює фінансовий директор, я як виконавча директорка, і проджект менеджерка/журналістка. По суті, ми виступає фандрейзерами, хоча до генерування ідей долучена вся команда. Кожен чи кожна можуть прийти і сказати: «А зробімо ось це!». І далі ми вже обговорюємо, шукаємо партнерства, ставимо цілі», – ділиться виконавча директорка «Перший Криворізький» Софія Скиба.
Реклама: привітання, замовні матеріали і, звісно, казино«Білий» рекламний ринок Дніпропетровщини, від початку повномасштабного вторгнення, залишається дуже нестабільним, що, відповідно, не дозволяє медіа повноцінно жити за рахунок реклами.
«Надходження з реклами зросли на 15-20 відсотків за рахунок збільшення вартості, але деякі клієнти пішли. Заробляємо близько 10 000 гривень на рекламі на місяць. Але податки і заробітну плату нашого бухгалтера поки фінансуємо з власних заощаджень, які заробляємо з дружиною від написання матеріалів для інших медіа», – розповідає головний редактор «Жовті Води. City» Павло Єштокін.
Дніпровське медіа Dnipro.media наразі не має ресурсів для розбудови рекламного відділу, але намагається налагодити продаж платформ під рекламу.
«Ми активно шукаємо партнерства з місцевими брендами і співпрацюємо з малим бізнесом, що допомагає отримувати деякі доходи. Також публікуємо партнерські матеріали — виключно прозорий контент, що відповідає нашій редакційній політиці. Ми принципово не працюємо з «джинсою», – каже шеф-редакторка видання Dnipro.media Ніка Єгорова.
Онлайн-медіа «Перший Криворізький» також намагається продавати рекламні площі. За словами виконавчої директорки видання Софії Скиби, нещодавно видання мало нагоду попрацювати з крупним гравцем національного рівня. Співпраця вдалася: «Але вони одразу сказали, що мають мізерний бюджет на рекламу. У нас прайс для всіх однаковий (крім ГО, їх рекламу ми розміщуємо за партнерськими цінами), але навіть для «національників» зараз це – дорого. А працювати собі у збиток не прикольно теж. Демпінг ми не схвалюємо також», – розповідає Софія Скиба.
Наразі у планах медіа провести невелике дослідження потреб бізнесів.
«Можливо, будуть інсайти. Проте, наша гіпотеза полягає в тому, що люди, які мають бізнес, не розуміють, чому вони мають віддавати гроші «іншому бізнесу». Інші бояться співпраці із незалежним медіа, бо є пул бізнесменів, які пов'язані з родиною Вілкулів (Юрій Вілкул – проросійський політик, міський голова Кривого Рогу (2010–2020рр.), член партій «Партія регіонів» та «Опозиційний блок», секретар Криворізької міської ради, а нині – виконуючий обов’язки криворізького міського голови (замість Костянтина Павлова, колишнього мера міста, якого знайшли мертвим у власному домі в серпні 2021 року); Олександр Вілкул – син Юрія вілкула, колишній голова Дніпропетровської ОДА, колишній віцепрем’єр міністр і нардеп від «Партії регіонів» і «Опозиційного блоку», від 25 лютого 2022 року голова тимчасового колегіального дорадчого органу «Рада оборони міста Кривий Ріг», — авт..) і їх бізнес-партнерами. Ще інші – мають свої хороші плейсменти»,— розповідає виконавча директорка.
За її словами, медіа постійно отримує «крінжові» прохання чи звернення, наприклад, продати сайт, розмістити посилання на казино, гемблинг.
«Нещодавно пропонували привітати когось із «Батьківщини» з чимось. Ми навіть не питали кого і з чим. Сумнівне задоволення», – каже Софія Скиба.

Чергове звернення про розміщення матеріалу про казино.
Скриншот: «Перший Криворізький»
Онлайн-казино не полишає спроб купити «рекламні площини» і на дніпровському сайті 056.ua.
«Реклама є, вона подається поступово. Але частину пропозицій ми свідомо відкидаємо – не співпрацюємо з сумнівними брендами чи російськими інфопомийками, бо дуже чітко тримаємо лінію на відповідальність перед нашими читачами. Останні кілька місяців спостерігаємо істотне зростання кількості доволі сумнівних рекламних пропозицій. Особливо активізувалися онлайн-казино, а також замовники, які намагаються просунути провокаційні матеріали, здебільшого, через менеджерів з реклами. Найнебезпечніше те, що такі пропозиції часто надходять із чіткою політичною або маніпулятивною метою, що спрямована на дестабілізацію українського суспільства. І це не гіпотетична загроза — ми вже зіткнулися з нею безпосередньо», – говорить головна редакторка медіа Катерина Охотник.

За її словами, один із таких інцидентів стався на сайті мережі в Києві. Менеджер з реклами, не узгодивши з редакцією, взяв гроші за розміщення матеріалу і опублікував 4 березня 2025 року фейкове інтерв’ю з нардепом Максимом Саврасовим. Його джерелом виявився проросійський телеграм-канал, а зміст був спрямований на підрив довіри до мобілізаційних процесів в Україні — матеріал фактично працював на ворога. У редакції дізналися про публікацію вже після її виходу, терміново її видалили, а зібрані дані передали правоохоронцям.
«Ми опублікували вибачення за розміщення цього матеріалу, а гроші одразу перерахували на підтримку Збройних сил України. Ми чітко усвідомлюємо, що подібні історії — це вже не просто недбалість, а поле гібридної війни, де ворог використовує інструменти медіа як зброю. Після цього випадку ми ще більше посилили контроль за тим, що саме і на яких умовах публікується. Усі новини і рекламні пропозиції мають проходити перевірку редакції, незалежно від того, наскільки вигідна фінансова пропозиція. Ми не можемо дозволити собі втратити довіру аудиторії чи, ще гірше, стати інструментом у руках російської пропаганди», – говорить Катерина Охотник.

Аналіз поширення реклами на сайті 056.ua
для потенційних рекламодавців Дніпра та області.
Скриншот: сайт 056.ua
Межа виживання і глобальні термінові потребиПісля тримісячного періоду блокування грантової допомоги, можна говорити, що для деяких регіональних медіа Дніпропетровщини питання їх подальшої роботи та існування стає критичним. Окрім фінансування, ще однією нагальною потребою є відсутність, точніше неспроможність найму кваліфікованих журналістів і вузькопрофільних спеціалістів, зокрема менеджерів з реклами.
«Нам критично не вистачає менеджерів з реклами – людей, які б могли розвантажити редакцію і збільшити фінансову спроможність. А інцидент з публікацією показав, наскільки важливо мати в команді не просто менеджерів з реклами, а людей із критичним мисленням і базовим розумінням інформаційної безпеки. Також дуже хочемо мати ще одного журналіста в команді, але наразі не можемо цього дозволити. Не маємо ресурсу», – говорить головна редакторка 056.ua. Катерина Охотник.
Запитання, чи існує вірогідність закриття медіа через фінансовий дефіцит викликає у виконавчої директорки «Першого Криворізького» Софії Скиби нервову посмішку.
«Конкретно зараз – ні. Ми маємо угоду з Європейським фондом за демократію. Це величезна підтримка, без якої б ми протримались кілька місяців у режимі жевріння. Сьогодні ж не ідеться про закриття до кінця року, проте поки що не йдеться й про системний розвиток», – говорить вона.
Фінансове питання залишається критичним для «Першого Криворізького».
«Наше медіа потребує довіри. Бо всі хочуть проводити нам тренінги, фасилітувати тощо. Безумовно, це важлива складова. Але, як показує практика, часто ми бачимо одних і тих самих тренерок і менторів, які, вочевидь, знаються на теми, проте не розуміються на потребах криворізької авдиторії, кадрових особливостях, географічних, політичних тощо. Ми зацікавлені у розвитку і навчанні, але коли ми маємо можливість самі обирати, з ким і про що консультуватись. Одні з донорів нам відмовили, сказавши, мовляв, у вас немає тренінгової складової в проєкті. Можна я не буду це коментувати? Бо скидається на те, що є організації, що хочуть реалізувати свої проєкти нашими силами. Так не буде. Партнерства мають бути вигідні авдиторії і обом організаціям», – резюмує виконавча директорка.
А от для онлайн-видання «Жовті Води. City» питання закриття стоїть дуже гостро.
«Шанс на закриття зростає з кожним місяцем. За пару місяців будемо знати точно. Якщо не матимемо проєктів, то спробуємо трошки «поплавати» без якісного контенту і «потонемо» десь наприкінці літа, можливо, й раніше. Я просто не можу повірити, що після такої якісної роботи, яку ми провели у часи повномаштабки, коли наша аудиторія росте, як на дріжджах, ми можемо закритися, залишитися без роботи», – говорить головний редактор Павло Єштокін.
Єдиним рішенням, яке бачить головред, – це донорська допомога і реклама.
«Потребуємо зростання ринку реклами, потребуємо побудови відділу продажів, рекламного менеджера. І як всі регіональні медіа потребуємо більше пропозицій по реалізації проєктів у сфері медіа і розблокування грантових проєктів», – підсумовує головний редактор онлайн-видання «Жовті Води. City».
Критичною є ситуація і для дніпровського медіа Dnipro.media. За словами шеф-редакторки Ніки Єгорової загрози закриття поки не існує, але ситуація залишається напруженою. Частина команди вже працює безоплатно, поки немає стабільних джерел доходів. Співзасновниці онлайн-видання роблять все можливе, щоб підтримати медіа і знайти стабільне фінансування.
«Нам бракує людей із мотивацією працювати над журналістськими розслідуваннями, адже ця тема складна і ресурсновитратна. Також стикаємось з тим, що важко знайти людину на повний робочий день, адже медіа не може запропонувати зарплати на рівні ринкових», — розмірковує шеф-редакторка. — Ми постійно шукаємо способи диверсифікувати фінансування — через рекламу, розвиток спільноти. Це можливо, але лише частково. Грантова підтримка залишається критично важливою. Адже незалежне медіа на те й незалежне, щоб займатися соціально важливими питаннями. Ми можемо йти в рекламний відділ і спільноту з головою, але тоді питання: хто буде робити змінотворчий контент, який сам по собі не є комерційним? Де той баланс — питання відкрите».
Катерина Лисюк, регіональна представниця Інституту масової інформації у Дніпропетровській області
Джерело: 056.ua

Читати далі

У Дніпрі на лівому березі перекрили дорогу. На місці поліція.
Сьогодні ввечері на вул. Каруни заборонили проїзд. Автотранспорт курсує в об'їзд.
На дорозі поставили огорожу. Поруч – патрульні, які регулюють рух. Не пропускають ні пожежні автомобілі, ні вантажівки, ні легковики, ні автобуси.
Вдень їздили своїм маршрутом, але зараз вирішили перекрити», – коментує водій автобуса №59.
Водіїв направляють на вулицю Конотопстьку. Там рух дещо ускладнено. Утворилася колона транспорту.

Причиною перекриття дороги стали ремонтні роботи на водогоні.
Враховуйте цю інформацію при плануванні маршруту

Джерело: 056.ua

Читати далі

Після ранкової атаки по Павлограду війська рф весь день тероризували прифронтові громади.
Завершується тисяча сто п'ятдесят сьома доба широкомасштабної збройної агресії рф проти України. Під обстріли потрапили три райони Дніпропетровської області. Про це повідомив голова військової адміністрації Сергій Лисак.
Весь день в Павлограді ліквідовували наслідки атаки безпілотниками. У місті постраждали 15 людей. Троє загинули.
Окрім п’ятиповерхівки, пошкоджені ще два багатоквартирні будинки. Там побиті вікна. Скло вилетіло і в будівлі громадської організації», – уточнив Лисак.

По Новопавлівській громаді Синельниківського району агресор вдарив КАБами.
Постраждали 2 людини. 64-річна жінка ушпиталена у стані середньої тяжкості.
Зруйновані релігійна установа, магазин, приватний будинок. Ще 7 осель – пошкоджені. Як і пошта, адмінбудівля, господарська споруда, 2 авто і стільки ж тракторів.
По Нікопольщині російська армія цілила БпЛА та артилерією. Дісталося райцентру, Червоногригорівській, Марганецькій, Покровській громадам.
Постраждали три жінки та чоловік.
Понівечені підприємство, адмінбудівля, магазин, 3 приватні будинки, господарська споруда, авто, газогін», – повідомив очільник області.
Також він уточнив, що через удар по автобусу в Марганці, який стався напередодні, постраждали 58 людей. 30 залишаються в лікарні. Четверо – «важкі».

Джерело: 056.ua

Читати далі

Спростування: «Суші Майстер» ліквідувала бізнес у росії.
Після публікації матеріалу про мережу «Суші Майстер» і можливі асоціації з російським бізнесом до редакції надійшли уточнення щодо поточного статусу компанії на території рф. Згідно з офіційними документами Федеральної податкової служби росії, юридична особа ТОВ «МАСТЕР ФРАНШИЗА», яка представляла цей бізнес у рф, була остаточно ліквідована 6 грудня 2024 року. Це підтверджується записами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф.
Таким чином, на момент публікації матеріалу у 2025 році мережа «Суші Майстер» офіційно не вела діяльності на території російської федерації. Ми визнаємо, що ця обставина мала бути згадана у матеріалі для повноти картини.
Водночас варто зазначити, що бізнес «Суші Майстер» справді мав суттєву присутність у рф у попередні роки. Зокрема, згідно з відкритими джерелами, компанія працювала в понад 140 російських містах, а ключові власники компанії тривалий час вели діяльність у країні-агресорі. Ліквідація бізнесу в росії відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, і лише наприкінці 2024 року — що також є важливою деталлю.

Щодо уникнення чіткої позиції щодо агресії рф, Алекс Яновський має чітку і зрозумілу позицію, називаючи «агресію рф» — війною. У коментарі для українських ЗМІ він заявив:
«Я визнаю війну війною. І вважаю, що роль бізнесу сьогодні — допомагати людям вижити, зберегти робочі місця та підтримувати економіку. Ні я, ні компанії, які зі мною пов’язані, не ведемо бізнесу в росії».
Наразі, ані Алекс Яновський, ані пов'язані з ним компанії не здійснюють діяльність на території держави-агресора.

Джерело: 056.ua

Читати далі

У Дніпрі депутати хочуть передати Палац студентів ДНУ місту. Університет проти.
У Дніпрі розгорівся конфлікт навколо історичної будівлі Палацу студентів ДНУ, пошкодженого внаслідок атаки російського БпЛА наприкінці березня. Міська рада підтримала ініціативу щодо передачі об'єкта у комунальну власність. Водночас керівництво університету виступає категорично проти, вбачаючи у цьому спробу «рейдерства».
Що вирішили депутати міськрадиПитання Палацу студентів підняли під час 65-ї сесії міської ради. Депутати підтримали депутатський запит Данила Міро про звернення до центральної влади з проханням передати Палац студентів і розташований на Монастирському острові акваріум у власність громади.
«Окрему увагу приділили питанню збереження історичних об'єктів. Підтримали запит щодо передачі у комунальну власність Палацу студентів та акваріума», — повідомив секретар міськради Олександр Санжара.
Таку ініціативу раніше публічно озвучив міський голова Борис Філатов. Він звернувся до МОН із проханням передати об'єкти, щоб місцева влада змогла профінансувати відновлення після обстрілу.
«Будь ласка, віддайте ці будівлі місцевому самоврядуванню. Не лише в Дніпрі, а й в інших громадах, які здатні дати їм раду», — написав мер у соцмережах.
Що каже університетДНУ не підтримує цю ініціативу. Проректор з правових питань Герман Петер заявив, що обговорення з колективом, ректором чи студентами не проводилось. Він наголошує, що міська влада може допомогти без передачі майна.
«Є шляхетний і законний спосіб допомоги — субвенція. Хочете допомогти — допомагайте. Не даєте субвенцію — “допомога” є лише прикриттям спроби рейдерського захоплення», — написав він на своїй Facebook-сторінці.
Проректор також:
звернувся до міністра освіти Оксена Лісового з проханням не допустити передачі;зазначив, що ДНУ шукає фінансування через міжнародні фонди;нагадав про статус Палацу як державної власності.Що сталося з Палацом студентів26 березня будівля постраждала внаслідок атаки безпілотника. Пам’ятка архітектури національного значення зазнала пошкоджень:
вибиті вікна на трьох поверхах;частково зруйновані віконні рами.
За словами історика Максима Кавуна, це — найстаріша кам’яна будівля у Дніпрі, зведена 200 років тому на замовлення князя Потьомкіна. Востаннє її капітально реставрували понад пів століття тому, і з того часу вона перебуває у віданні ДНУ.
Історичні факти про Палац студентів Дніпровського національного університету імені Олеся ГончараПалац студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара — це не лише архітектурна перлина, а й важливий культурний осередок міста. Зведений у 1787–1790 роках як резиденція князя Григорія Потьомкіна, палац є найстарішою кам’яною будівлею Дніпра. Його автором вважається видатний архітектор Іван Старов.
Історичні етапи палацу1791 рік: після смерті Потьомкіна будівля почала занепадати.1830-ті роки: палац відреставрували, розмістивши в ньому канцелярію губернського та повітового дворянства.1849–1900-ті роки: у будівлі функціонував музей старовини.1918 рік: палац став першим навчальним корпусом Катеринославського університету.1920-ті роки: будівлю використовували як Будинок відпочинку для робітників.1945–1952 роки: після руйнувань Другої світової війни палац відновили, надбудували другий поверх, додали парадні сходи та лоджії. Архітектурні особливостіФасад: довжина головного фасаду становить близько 121 метра.Колони: дванадцять колон підтримують центральний сходовий майданчик другого поверху, утворюючи так званий «живий квадрат».Зала: велика двоосвітлена зала використовується для культурно-масових заходів.Декор: під час реконструкції у 1950-х роках люстри були виготовлені за ескізами XIX століття. Культурне значенняПерший міжвузівський палац культури: У 1952 році палац став першим у державі міжвузівським палацом культури студентів.Галерея та музей: у 1997 році відкрито галерею «Гетьмани України», а з 2005 року працює Музей Дніпровського національного університету.Мистецькі проєкти: у 2010 році студентки факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства виконали розпис стелі палацу на тему «Пори року». Цікаві фактиПідземні ходи: згідно з місцевими легендами, під палацом існує підземний хід, який веде до Дніпра, Преображенського собору та центру міста .Кінотеатр: у палаці функціонував невеликий кінотеатр, популярний серед студентів та містян. Палац студентів ДНУ — це не лише архітектурна спадщина, а й символ культурного та освітнього життя Дніпра. Його збереження та відновлення є важливим для майбутніх поколінь.
Що даліКонфлікт між міською владою та керівництвом вишу, ймовірно, загострюватиметься. Поки що МОН офіційно не коментувало ситуацію.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Окупанти штурмують південний захід Донеччини: до Дніпропетровщини — менше 5 км. Що відомо про «м’ясний наступ».
На південному заході Донецької області російські війська різко активізували бойові дії. Новопавлівський напрямок перетворився на одну з найгарячіших ділянок фронту. Окупанти атакують піхотними хвилями, підтримують наступ артилерією та авіаударами і намагаються прорватися до Дніпропетровської області. Успіх на цій ділянці має для кремля не стільки військове, скільки політичне значення — йдеться про намагання досягти хоч якоїсь «перемоги» до 9 травня.
Від Курахового до Дніпропетровщини — п’ять кілометрів війниЗа інформацією з мапи DeepState, від передових позицій армії рф на південному заході Донеччини до адміністративної межі з Дніпропетровською областю залишилося менше 5 кілометрів. Це — один з найменших проміжків між лінією фронту та регіоном, який досі залишався відносно спокійним у порівнянні з тим же Донбасом чи Запоріжжям.
Колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко пояснює, що за даними української розвідки, війська рф отримали особливе завдання — до 9 травня дійти до Дніпропетровської області і, якщо вдасться, закріпитися на її території:
«Вони мають завдання, причому вже безпосередньо від путіна, частині збройних сил рф просунутися від Курахового на захід у бік Новопавлівки. З конкретним дедлайном — до 9 травня. Їм треба вийти і бажано зайти на територію Дніпропетровщини, щоби можна було заявити про політичний результат», — розповів Романенко у коментарі Суспільному.
Навіщо кремлю символічне «захоплення» областіАналітики вважають, що навіть невелике просування на нову територію може бути використане москвою як доказ «успішного наступу» для внутрішнього споживача. Саме тому російське військове командування активно кидає сили на цей напрямок, не шкодуючи особового складу.
«Після виходу російських військ до межі Дніпропетровської та Донецької областей у москві можуть заявити про виконання усіх цілей спеціальної військової операції та про перехід до антитерористичної фази. Це пропагандистський маневр, але він дозволить створити ілюзію “перемоги”», — каже Ігор Романенко.
Як атакують росіяни: «м’ясні штурми» на мототранспортіНа Новопавлівському напрямку окупанти активно застосовують тактику малих піхотних груп. Про це повідомляє військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Орест Дрималовський:
«Окупанти здебільшого застосовують малі штурмові групи у кількості від 3 до 8 осіб. Вони намагаються на різноманітних засобах пересування — багі, автівках, мотоциклах — якомога ближче наблизитися до нашого переднього краю. Так вони намагаються мінімізувати шанси на виявлення й уразити нас зненацька», — розповідає він.
Ці групи часто зазнають великих втрат, адже рухаються на абсолютно незахищеному транспорті. Як каже військовий, російське командування фактично ігнорує життя своїх солдатів:
«Можемо розуміти, наскільки ворогу, фактично, плювати на життя своїх солдатів. Кидають в бій на таких незахищених засобах пересування. Це людожерська тактика, але росіяни її активно застосовують», — наголошує Дрималовський.
Артилерія, авіація й касетні бомбиНа цій ділянці фронту армія РФ використовує увесь спектр озброєння, яке має в розпорядженні. Орест Дрималовський зазначає, що щодня спостерігається активне застосування ствольної артилерії, а також тактичної авіації, яка скидає на позиції ЗСУ керовані авіабомби (КАБи).
«російська авіація щодня скидає КАБи на наші позиції. Але часто ці снаряди влучають не лише в окопи, а й у села, де залишилися цивільні. Вони фактично не зважають, куди б’ють», — пояснює Дрималовський.
Чому Дніпропетровщина — важлива цільПросування на територію Дніпропетровської області може мати не лише політичне, а й стратегічне значення. По-перше, цей регіон є важливим логістичним хабом для ЗСУ. По-друге, його стабільність — один із символів успішного українського тилу.
«Захоплення хоча б символічного плацдарму на території Дніпропетровщини дозволить Росії зруйнувати відчуття безпеки в одному з ключових регіонів сходу України», — вважає військовий експерт Сергій Згурець.
Як Україна стримує наступПопри численні спроби прориву, українські сили оборони зберігають контроль над ситуацією. Завдяки ефективній роботі артилерії, дронам та підтримці розвідки, кожна атака ворога дорого обходиться окупантам.
Основні чинники стримування:Розвідка та дрони. Успішна аеророзвідка дозволяє виявляти ворожі групи до того, як ті наблизяться до позицій ЗСУ.Артилерійські удари. Українська артилерія знищує техніку та піхоту противника ще на підходах.Піхотні засідки. Захисники облаштовують гнучку оборону з фокусом на знищення малих груп.Саперна робота. Мінування напрямків просування не дає змоги легко пройти вперед.«Попри щоденні атаки, ми тримаємо лінію. Так, важко. Але ми на своїй землі, і ми її не віддамо», — заявив один із військових 79-ї бригади.
Що далі: очікування контрнаступу чи затяжна оборона?Аналітики не виключають, що росія й надалі кидатиме ресурси на прорив у напрямку Дніпропетровщини, принаймні до 9 травня. Однак навіть якщо окупантам і вдасться вийти до межі області, це не означатиме стратегічної перемоги.
«Це радше психологічна мета. росія хоче показати, що просувається. Але насправді за кожен кілометр вона платить величезною ціною — і в техніці, і в людях», — зазначає Ігор Романенко.
Поки що ЗСУ зберігає контроль над ситуацією, хоч і визнає складність боїв. Від Новопавлівки до Дніпропетровщини — кілька кілометрів. Але поки ці кілометри залишаються під українським контролем, кремль не зможе створити нову «переможну картинку».
Ситуація на Новопавлівському напрямку залишається критичною. Але українські захисники тримають стрій. Їхня стійкість — найкраща відповідь на російські ультиматуми.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Машину вилучили за порушення митних правил — продати не змогли, тож вона поїде служити країні.
На Дніпропетровщині у порушника конфіскували Opel Astra та передали для ЗСУ. Про це повідомляє Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.
“Виконання рішень щодо конфіскації в дохід держави майна правопорушників має пріоритетне значення в роботі органів державної виконавчої служби. Це сприяє зміцненню правосуддя, безпеки й довіри до держави, а у цьому випадку, ще й підтримці Збройних Сил України”, – заявили у відомстві.
Там пояснили, що на виконанні в Довгинцівському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі перебувало виконавче провадження про конфіскацію транспортного засобу марки «Opel Astra» за порушення митних правил.
Авто мали продати на аукціоні, але покупець так і не знайшовся. Тому передали її до військової частини. А згідно з нормами чинного законодавства таке майно можна отримати безоплатно. Тому відповідно до протоколу засідання комісії, вирішено безоплатно передати вказаний автомобіль на користь військової частини. Про це складено відповідний акт приймання – передачі.
“Виконуємо рішення, дбаємо про інтереси держави. Нагадуємо, що порядок розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, та відомості щодо осіб, яким надано право на його безоплатне отримання, затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 11.07.2002 № 985 (зі змінами).
А відомості щодо майна, яке пропонується на безоплатну передачу, розміщено на сайті OpenMarket в розділі «Безоплатна передача» (https://setam.net.ua/freetransfers)”, – йдеться в повідомленні.

Джерело: 056.ua

Читати далі

У Дніпрі та області змінили назви місцевих судів. Тепер остаточно.
Набув чинності закон України № 4273-IX «Про судоустрій і статус суддів». Його ще в лютому 2025 року ухвалила Верховна Рада, а 30 днів тому підписав Володимир Зеленський.
Це зроблено у зв’язку з необхідністю приведення нормативно-правових засад функціонування місцевих загальних судів у відповідність із законами. Зокрема, про декомунізацію, функціонування української мови та присвоєння юридичним особам історичних назв. Перейменування не вплине на роботу суддів.
“Змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду”, – йдеться постановленні.
Оновлені назви судів у Дніпропетровській області:Бабушкінський районний суд м. Дніпра – Шевченківський районний суд м. ДніпраАмур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська – Амур-Нижньодніпровський районний суд м. ДніпраІндустріальний районний суд м. Дніпропетровська – Індустріальний районний суд м. ДніпраЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська – Соборний районний суд м. ДніпраКіровський районний суд м. Дніпропетровська – Центральний районний суд м. ДніпраКрасногвардійський районний суд м. Дніпропетровська – Чечелівський районний суд м. ДніпраЛенінський районний суд м. Дніпропетровська – Новокодацький районний суд м. ДніпраСамарський районний суд м. Дніпропетровська – Самарський районний суд м. ДніпраДніпропетровський районний суд – Дніпровський районний судБаглійський районний суд м. Дніпродзержинська – Південний районний суд м. Кам’янськогоДніпровський районний суд м. Дніпродзержинська – Дніпровський районний суд м. Кам’янськогоЗаводський районний суд м. Дніпродзержинська – Заводський районний суд м. Кам’янськогоНовомосковський міськрайонний суд – Самарівський міськрайонний судОрджонікідзевський міський суд – Покровський міський судПершотравенський міський суд – Шахтарський міський судДзержинський районний суд м. Кривого Рогу – Металургійний районний суд м. Кривого РогуЖовтневий районний суд м. Кривого Рогу – Покровський районний суд м. Кривого РогуДержавна судова адміністрація має внести зміни до реєстру, і суди офіційно отримають оновлені назви.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Чоловік із кримінальним минулим проникнув у помешкання, звідки евакуювались господарі. Його вичислили й розшукали через два тижні.
У Нікополі затримали 37-річного чоловіка за пограбування з території приватного домоволодіння. Скориставшись відсутністю власника, підозрюваний проник до приміщення чужого подвір’я та заволодів майном. Про це повідомляє поліція Дніпропетровської області.
6 квітня свідок події повідомив до поліції про пограбування в одному з приватних секторів Нікополя.
“Як встановили поліцейські, зловмисник знав, що власник будинку тимчасово не проживає у ньому через обстріли. Розбивши вікно, чоловік проник до господарського приміщення, скоїв грабіж та втік”, – йдеться в повідомленні.
Оперативники кримінальної поліції встановили особу грабіжника. Ним виявився місцевий житель, який неодноразово був засуджений до кримінальної відповідальності за вчинення майнових злочинів. Чоловіка затримали та вилучили викрадене майно, яке повернули власнику.

21 квітня слідчі фігуранту повідомили фігуранту про підозру за ч.4 ст.186 (грабіж) Кримінального кодексу України. Йому загрожує позбавлення волі на строк від семи до десяти років
Перевіряється причетність затриманого до скоєння аналогічних злочинів на території району.

Джерело: 056.ua

Читати далі

Оператори шахрайського центру маскуються під службу безпеки ПриватБанку та телефонують клієнтам.
Власники карток ПриватБанку масово потрапляють під хвилю телефонного шахрайства. Псевдопредставники «служби безпеки» намагаються втертись у довіру клієнтів та вивідати конфіденційні дані.
В Центрі протидії дезінформації розповіли, що сценарій виглядає так:
“З номера 044 364 53 20 телефонують нібито співробітники «служби безпеки Приватбанку, які повідомляють, що з картки клієнта «протягом останніх 20 хвилин здійснено кілька невеликих транзакцій на територію країни-агресора»”, – йдеться в заяві.
Для більшої переконливості шахраї:
пропонують скасувати переказ;просить зробити страхування від шахраїв;радять записали голосове повідомлення і «верифікували» дані банківської картки;називають фейковий «персональний номер співробітника», який, за його словами, можна перевірити на сайті банку;тиснуть психологічно, вимагаючи швидких дій.”У такий спосіб шахраї намагаються отримати дані клієнтів для подальших незаконних дій з метою заволодіння коштами. Працівники банку ніколи не запитують номер, PIN-код і CVV-код картки”, – пояснили в Центрі.
Для збереження своїх грошей на картках, ви маєте пам'ятати:
Співробітники ПриватБанку ніколи не запитують у клієнтів PIN, CVV або інші чутливі дані.Нікому не озвучуйте особисту інформацію телефоном.Не довіряйте жодним «перевіркам» і «страховкам» від невідомих осіб.Якщо ви отримали подібний дзвінок:
Негайно припиніть розмову.Зателефонуйте в офіційний контакт-центр ПриватБанку.Повідомте про інцидент до кіберполіції.
Джерело: 056.ua

Читати далі