День: 05.04.2024

Попит на робочу силу в Україні зростає, водночас пропозиція залишається обмеженою, у тому числі з огляду на подальше збільшення кількості мігрантів. Через кадрові проблеми посилювався тиск на заробітні плати у бік підвищення. Про це йдеться в макроекономічному та монетарному огляді НБУ (квітень 2024 року).
За даними НБУ, тиск у бік підвищення заробітних плат збільшився як з боку пошукачів роботи, так і роботодавців.

Крім того, додатковий вплив мало підвищення мінімальної заробітної плати на початку року.
“Зростання зарплат, значні обсяги витрат бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців, індексація пенсій (з березня) і підвищення виплат, прив'язаних до мінімальної зарплати, сприяли збільшенню доходів домогосподарств, що, зі свого боку, підтримує споживчий попит”, – зазначили в НБУ.

За даними НБУ, зростання кількості нових вакансій на сайтах пошуку роботи свідчить про стійкий попит на робочу силу на початку 2024 року. Водночас, згідно з опитуваннями бізнесу, все більше підприємств стикається зі складнощами в пошуку як кваліфікованого, так і некваліфікованого персоналу.
Як зазначили в НБУ, кількість тих, хто шукає роботу, вимірювана кількістю резюме на сайтах пошуку роботи, надалі скорочувалася.

“Це може бути наслідком як відновлення зайнятості, так і обмеженої пропозиції робочої сили, у тому числі через мобілізацію та подальшу міграцію”, – йдеться в огляді.

Кількість мігрантів за межами України з початку 2024 року станом на 14 березня, за даними ООН, збільшилася на майже 150 тисяч (або 2%) до 6,5 млн осіб.
Доходи та зарплати українців
За даними Держстату, реальні доходи (з урахуванням інфляції) у 2022 році скоротилися на 14,1%.
Середньомісячна зарплата українців у 2023 році становила 17 442 гривень. Номінальна зарплата штатних працівників на 17,5% вища, ніж у 2022 році. Середньорічна інфляція становила 12,9%. Таким чином реальні зарплати за рік зросли приблизно на 4,6%.

Читати далі

У компанії “Львівські автобусні заводи” у рамках процедури санації (фінансового оздоровлення) з'явився новий власник – івано-франківський забудовник Андрій Луцький. Про це йдеться у судовому реєстрі.
Львівський автобусний завод (ЛАЗ) приватизували у 2001 році, понад 70% акцій підприємства викупило пов'язане із росіянином Ігорем Чуркіним ТзОВ “Сіл-Авто”. Після приватизації завод почав занепадати: на ньому почалися масові скорочення, затримки зарплат, а згодом – розпродаж майна. Завод продовжував роботу, але значно зменшив масштаби виробництва.

Через конфлікт з місцевою владою Чуркін збирався перенести виробництво зі Львова у Дніпропетровську область, і у жовтні 2014 року ЛАЗ остаточно зупинився. У 2015 році прокуратура Львівської області відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння майном ЛАЗ, а у Верховній Раді з'явилися ініціативи націоналізації заводу.
З 2020 року перереєстроване у Кам'янському ТОВ “Львівські автобусні заводи” перебувало у стані банкрутства.Ситуація змінилася у квітні 2023 року, коли Господарський суд Дніпропетровської області затвердив план санації ЛАЗ. Він передбачав залучення нового інвестора ТОВ “Львівінвестактив” і виключення зі складу власників двох ліквідованих компаній, які не мали правонаступників, – Сіті Транспорт Констракшн Інвестментс ЛТД (її частка — 33,33%) і Євротрак Технолоджіс Лімітед (з часткою — 33,33%).
ДовідкаТОВ “Львівінвестактив” створене у лютому 2023 року, його єдиний власник – фонд “Хайф” Андрія Луцького.Луцький – співвласник будівельної компанії “Благо”, що є однією з найбільших в Івано-Франківську. Засноване у 2007 році ТОВ “Компанія Благо” має двох бенефіціарів – Андрій Луцький та Іван Криховецький. Окрім будівельного бізнесу, вони ведуть наукову та викладацьку діяльність в івано-франківському приватному університеті Короля Данила, заснованому батьком Луцького.

У період з 1 липня 2023 року до 27 жовтня 2023 року інвестор, який влив у компанію 82 млн грн, зумів погасити усі визнані судом борги ЛАЗ на суму 178,65 млн грн (зокрема 86,8 млн грн перед Укрексімбанком). Після цього в грудні 2023 року Львівінвестактив став мажоритарним власником ЛАЗ, його частка становила 57,58%.
Після погашення боргів та зміни власника суди у Києві та Львові зняли арешт з нерухомості ЛАЗ:

23 лютого Личаківський районний суд Львова скасував арешт ливарного цеху ЛАЗ на вул. Стрийська, 45 у справі Державної фіскальної служби;
5 березня Печерський районний суд Києва скасував арешт 30 об'єктів нерухомості ЛАЗ на вул. Стрийська, 45 у справі Державної податкової служби.

Далі, згідно з планом санації, має бути створена нова юридична особа, до статутного капіталу якої увійде нерухомість ЛАЗ та додаткові гроші від Львівінвестактиву, необхідні для погашення боргів ЛАЗ, про які стало відомо у процесі санації.

Читати далі

До одного з портів Великої Одеси – Чорноморськ – 3 квітня морським коридором пройшов перший контейнеровоз за час великої війни. 4 квітня судно вже вирушило у зворотний шлях до Констанци (Румунія)
Першим контейнеровозом, що пройшов українським морським коридором стало судно T Mare під прапором Панами.
Зазначається, що поки це не повноцінне спеціалізоване судно, а так званий фідер, який здійснює чартерні рейси між Констанцією та портами Великої Одеси.
Контейнерні перевезення раніше в обмеженому обсязі здійснювалися через дунайські порти Одеської області, але з сьогоднішнього дня вони значно зростуть.

Читати далі

У лютому 2024 року не відбулося традиційного для цього місяця зростання імпорту товарів через відновлення блокади західних кордонів. За оцінками НБУ, втрати імпорту в лютому становили 350-400 млн доларів. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (квітень 2024 року).
Найбільше знизилися закупівлі продовольчих товарів (риба, плоди/горіхи), промислових виробів (одяг, взуття) та деревини.
Натомість відбулося зростання імпорту нафтопродуктів та окремої хімічної продукції (добрив та фармацевтики).

“Це може свідчити як про нижчу інтенсивність блокування кордонів для автомобільних перевезень товарів військового призначення, так і переорієнтацію цих закупівель на інші торгові та транспортні шляхи”, – йдеться в огляді.

Зростання експорту
За даними НБУ, у лютому фізичні обсяги експорту зернових були найвищими з початку повномасштабного вторгнення та лише незначно меншими, ніж у січні 2022 року.
Водночас експорт продукції гірничо-металургійних комбінатів дещо пригальмував. З огляду на орієнтацію поставок даної продукції на країни Азії це може бути спричинено кризою в Червоному морі та послабленням попиту з боку Китаю, зазначають в НБУ.
“Загалом експорт товарів у січні-лютому був максимально наближений до показників до повномасштабного вторгнення”, – йдеться в огляді.

Блокада кордону
Нагадаємо, польські фермери почали блокаду кордону з Україною 9 лютого, вимагаючи скасувати рішення про безмитну торгівлю України з ЄС.
Раніше польські перевізники з початку листопада 2023 року до середини січня 2024 року проводили блокаду кількох пунктів пропуску на кордоні з Україною, вимагаючи встановити дискримінаційні заходи до українських колег всупереч рішенню Єврокомісії.
Максимальний негативний ефект від таких обмежень припав на листопад 2023 року. За оцінками НБУ, прямі втрати становили близько 160 млн доларів для експорту товарів та 500 млн доларів для імпорту.
Однак досить швидка переорієнтація торговельних потоків на інші види транспорту та маршрути, зокрема морський коридор, дала змогу повністю нівелювати втрати для експорту і частково – для імпорту.

Читати далі

Ситуація на валютному ринку України в березні 2024 року залишалася контрольованою, а курсові коливання – помірними. Про це йдеться в Макроекономічному та монетарному огляді НБУ (квітень 2024 року).
“Протягом березня обмінний курс гривні коливався в обидва боки, помірно девальвувавши за підсумками місяця внаслідок певного погіршення балансу попиту та пропозиції на ринку в другій половині березня”, – йдеться в огляді.

За даними НБУ, це зумовлювалося:
пожвавленням весно-польових робіт, що супроводжувалося збільшенням попиту на іноземну валюту з боку імпортерів добрив та засобів захисту рослин, зростанням потреби в імпорті енергоносіїв, у тому числі через інтенсифікацію обстрілів енергетичного сектору, активізацією витрат бюджету з надходженням значних обсягів міжнародної допомоги в другій половині місяця, завершенням періоду сплати річних та квартальних податків.
За таких умов НБУ наростив інтервенції з продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку (до 1,8 млрд доларів), йдеться в огляді.
Зростання курс долара
Нагадаємо, курс долара на міжбанку за березень зріс приблизно на 80 копійок із 38,20 до 39,00 гривень. Офіційний курс НБУ піднявся на 2,7% із 38,20 грн/долар на 29 лютого до 39,22 грн/долар на 29 березня. Упродовж місяця курс неодноразово оновлював рекорди. Історичний максимум було зафіксовано 27 березня – 39,34 грн/долар. Готівковий курс зріс на 80 копійок до 39,40 грн/долар.
НБУ у березні 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку 1,788 млрд доларів. Обсяг продажів був на 18,5% вищим, ніж у лютому (1,509 млрд доларів).
Водночас, за даними НБУ, українці в березні скоротили купівлю доларів у банках до 574,9 млрд доларів. Обсяг купівлі впав у порівнянні з лютим на 30,3%, коли українці купили 824,5 млн доларів.

Читати далі

За перші три місяці 2024 року через “Дію” відкрили 57 665 нових бізнесів.
Про це повідомив віцепрем‘єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Як відкривали ФОПи у першому кварталі в попередні роки:

2024 рік — 57 665;
2023 рік — 40 713;
2022 рік — 28 849.

“Підприємцями у 2024 частіше стають жінки: 58% проти 42% чоловіків. До речі, у нас є програма “Відважна 2.0″ — для українок, які починають власну справу або вже мають мале підприємство й хочуть знайти шляхи для його розвитку”, – зазначив Федоров.

Всього з травня 2021 року, коли запустили найшвидшу у світі автоматичну реєстрацію ФОП, українці відкрили 535 021 новий бізнес.

Читати далі