День: 01.04.2024

Турецька ліра втратила свою вартість після того, як партія президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана зазнала поразки на місцевих виборах у неділю. Опозиція здобула перемогу в багатьох турецьких містах, включаючи Стамбул та Анкару. Про це пише агентство Bloomberg.
Так, ліра подешевшала на 0,2% до 32,4 за долар, що стало рекордно низьким рівнем на момент закриття торгів. Цього року валюта вже втратила близько 9% своєї вартості, що робить її другою за величиною девальвацією серед валют країн, що розвиваються, після чилійського песо.

“Поразка Ердогана на місцевих виборах не повинна підірвати макрополітику (поки що). Боротьба з інфляцією зараз є політичним, а також економічним пріоритетом, і це повинно стати основою для корекції ортодоксального політичного курсу в короткостроковій перспективі”, – написав у своєму звіті стратег Tellimer Хаснаїн Малік.

Інвестори позитивно оцінили поворот до більш жорсткої монетарної політики, спрямованої на приборкання інфляції, навіть попри те, що вона шкодить економічному зростанню і робить кредитування майже неможливим для більшості громадян. З моменту зміни політики після минулорічних президентських виборів іноземні інвестори придбали турецькі облігації та акції на суму 4,9 мільярда доларів США.

Читати далі

У березні 2024 року український бізнес позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності після п’яти місяців поспіль негативних очікувань. Індекс очікувань ділової активності (ІОДА) зріс з 47,5 до 52,0 пунктів, перевищивши нейтральний рівень (50 пунктів). Про це свідчать дані опитування НБУ.
“Поліпшенню настроїв респондентів усіх секторів сприяли нарощення морських і залізничних перевезень, збереження стійкої ситуації на валютному ринку, низькі інфляційні очікування та сезонне пожвавлення ділової активності”, – зазначили в НБУ.

Водночас стримуючими чинниками залишаються посилення обстрілів критично важливих об’єктів, ризик недостатності міжнародного фінансування та блокада західного кордону, додали в центробанку.

За даними опитування, оцінки щодо зайнятості дещо поліпшилися, але залишилися неоднорідними. Якщо керівники підприємств будівництва та торгівлі були налаштовані на незначне збільшення чисельності працівників, то респонденти промисловості та сфери послуг продовжували очікувати скорочення персоналу.
Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 по 21 березня 2024 року. В опитуванні взяло участь 456 підприємств. Результати опитувань відображають лише думку респондентів – керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України. Нейтральним значенням ІОДА є 50 пунктів.
Нагадаємо, Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2024 році на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні.
Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж у 2023 році (5,7%), у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни.

Читати далі

Бюджетний комітет Верховної Ради погодив виділення 4,5 млрд гривень на захист енергетичної критичної інфраструктури. Про це йдеться в повідомленні члена комітету, народного депутата Олексія Гончаренка.

За його даними, кошти буде виділено Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України.
“У звʼязку з постійними атаками росії по нашій енергетиці гроші будуть направлені на будівництво, ремонт та захист об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Очікується, що до кінця травня всі необхідні заходи будуть зроблені”, – написав нардеп в Telegram.

Читати далі

До 31 березня, коли закінчується період подачі декларацій за звітний період 2023 року, публічні службовці подали понад 664 тисячі документів. Про це заявили в Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).
Для порівняння, за попередню кампанію, яка включала одразу два звітних періоди (за 2021 та 2022 роки) і проходила після відновлення декларування було подано 744,6 тис. та 712,9 тис. відповідно.

У НАЗК нагадали, що при допущення помилки при заповненні декларацій, у публічних службовців є можливість впродовж 30 днів з дня подання декларації подати виправлену декларацію, але зробити це можливо лише один раз.
На початку цього року НАЗК розпочало здійснювати повні перевірки декларацій із застосуванням нового ризик-орієнтованого підходу до процесу відбору декларацій. За результатами оцінки ризиків декларації обиратиметься спосіб перевірки – автоматизована чи уповноваженою особою НАЗК.
Процес оцінки ризиків поданих декларацій ще триває. Сталий рейтинг декларацій за показниками ризику від більшого до меншого очікується приблизно за місяць.
Станом на 1 квітня 2024 року розпочато 312 повних перевірок, завершено перевірку 13 декларацій, за результатами яких виявлено недостовірні відомості на понад 9 млн грн.
Автоматизовану перевірку пройшли близько 160 тис. декларацій, поданих за звітний період 2021 року та понад 137 тис. декларацій за 2022 рік. Це майже третина декларацій, що проходили автоматизовану перевірку.

Читати далі

Цієї весни вартість основних продуктів навряд чи зміниться, вважає народний депутат від “Слуга Народу” та член комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
Нардепа цитує сайт “Слуги народу”.
“На мою думку кардинального підвищення цін на продукти не відбудеться. Овочі, які зиму зберігалися в овочесховищах, почнуть дешевшати. Зокрема зменшується ціна на картоплю та цибулю у порівнянні з січнем”, – сказав парламентар.

Також, за його словами, будуть дешевшати яйця через те, що у весняно-літній період з’являється багато домашньої продукції. Крім того, попри війну, у центральних та західних областях України з’явилися фермерські господарства, які за якістю та ціною вже конкурують з великими виробниками.
“Ціна на молочну продукцію може несуттєво підвищитися у разі подорожчання палива. У цьому випадку молочка може додати у ціні декілька відсотків через логістику”, – пояснив Соломчук.

Читати далі

Румунська влада поки що не виділила жодної фінансової допомоги українським біженцям у 2024 році. Про це заявили у румунській Генеральній інспекції з надзвичайних ситуацій (IGSU).
Українські біженці, які шукають притулку в Румунії, отримали певну фінансову підтримку в лютому, але це були прострочені виплати з кінця 2023 року, заявили в IGSU.
Щодо витрат за січень і лютий 2024 року, IGSU повідомила, що “були зроблені кроки з вищими структурами для виділення необхідних коштів після отримання запитів від органів місцевого публічного управління”.

Однак IGSU заявила, що не може оцінити, коли вона отримає необхідні суми.
Допомога українським біженцям також була затримана минулого року через дефіцит бюджету, що призвело до протестів кількох десятків українських біженців перед Міністерством фінансів у листопаді 2023 року.
До квітня 2023 року допомога надавалася в рамках програми “50/20”, яка виділяла 50 леїв (10 євро) на проживання та 20 леїв на щоденне харчування. Ці гроші не надавалися безпосередньо біженцям, а перераховувалися румунським приймаючим сторонам.
З травня 2023 року уряд зменшив допомогу до 750 леїв (150 євро) на місяць для окремих осіб і 2 000 леїв (402 євро) на місяць для сімей, з додатковими 600 леями (120 євро) на людину на витрати на харчування. Дорослі повинні були бути зареєстровані в повітових агентствах зайнятості, муніципалітеті Бухареста або мати роботу в Румунії, а діти повинні були ходити до школи, щоб мати право на отримання допомоги.
За останніми даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на лютий 2024 року в Румунії перебувало понад 78 000 українців.
На рівні ЄС Румунія посідає восьме місце за кількістю українських біженців.

Читати далі