В Україні достроково відремонтували та запустили блок АЕС – Міненерго

До енергосистеми України під'єднали один з атомних блоків. Це сталося після планового ремонту і перевантаження ядерного палива.
“Енергетики достроково закінчили плановий ремонт атомного енергоблока. Це суттєво вплине на стабільність енергосистеми в складний період “, – йдеться в повідомленні Міненерго.

Як повідомили в “Енергоатомі”, до системи підключений “енергоблок-тисячник”, тобто на 1 гВт.

Як зазначили в Міненерго, атомна генерація — основа енергетичної стабільності та незалежності України. Вона була базовою і до повномасштабного вторгнення, а особливо важлива зараз та покриває більше половини енергоспоживання.
До початку повномасштабного вторгнення в Україні працювало 15 атомних енергоблоків, з яких зараз на підконтрольній Україні території 9 блоків на Хмельницькій (два блоки), Рівненській (чотири блоки) та Південноукраїнській (три блоки) АЕС. Ще шість блоків розташовані на окупованій росіянами ЗАЕС.
Нагадаємо, з кінця червня тривалість відключень світла в Україні збільшилася через спеку та планові ремонти на АЕС.
Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявляв, що ситуація покращиться у 20 числах липня, коли завершаться ремонтні роботи на деяких об'єктах генерації, що збільшить потужність в енергосистемі.

Читати далі

Бельгія інвестує у відбудову України на 150 млн євро: підписано угоду

Бельгія та Україна підписали угоду, що запускає співпрацю у сфері відновлення та передбачає інвестиції на суму близько 150 млн євро протягом чотирьох років.
17 липня прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо, український прем’єр Денис Шмигаль та бельгійська міністерка з міжнародної співпраці Каролін Генне під час церемонії, що відбувалася по відеозв’язку, підписали угоду про співпрацю, що передбачає інвестиції у відновлення України обсягом 150 млн євро протягом чотирьох років.

Угода дозволяє Бельгійському агентству зі співпраці Enabel долучатися до відновлення постраждалих регіонів України. Основна діяльність планується у Київській та Чернігівській областях, куди Каролін Генне приїздила у лютому цього року для ознайомлення з ситуацією.
Співпраця передбачає відновлення критичної інфраструктури та облаштування комфортних укриттів у школах.
Перший транш обсягом 20 млн євро спрямують на децентралізовані енергетичні установки у Києві та передмістях перед наступною зимою, з акцентом на лікарні. Бельгія підтримає також встановлення генераторів та сонячних панелей у медичних закладах і школах.

Читати далі

Курс валют НБУ на 17 липня

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у середу, 17 липня 2024 року
Курс долара порівняно з 16 липня досяг рівня 41.2575 за 1 долар.
Євро подорожчав на 25 коп. до 44.9789 за 1 євро.
Фунт стерлінгів подорожчав на 30 коп. до 53.5027 за 1 фунт стерлінгів.
Курс швейцарського франка зріс на 24 коп. до 46.0823 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого зріс на 3 коп. до 10.5440 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
41.257 500

EUR
Євро
44.978 900

GBP
Фунт стерлінгів
53.502 700

CHF
Швейцарський франк
46.082 300

PLN
Польський злотий
10,544 000

Національний банк України встановлює курс із 15:00 до 16:00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке є орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі

В Укренерго оприлюднили графіки відключень на середу

У середу, 17 липня, графіки погодинних відключень електроенергії діятимуть протягом доби. З посиланням на Укренерго.
У компанії зазначили, що з 00:00 до 06:00 обленерго застосовуватимуть дві черги відключень. З 06:00 до 17:00 і з 22:00 до 24:00 діятимуть три черги, а з 17:00 до 22:00, під час вечірнього піка споживання, діятимуть чотири черги відключень одночасно.

Раніше в Укренерго повідомляли, що 16 липня графіки відключень електроенергії також діятимуть протягом усієї доби. З 00:00 до 02:00 і з 16:00 до 24:00 обленерго застосовуватимуть чотири черги відключень одночасно, в інші години застосовуватимуть три черги, повідомили в компанії.
16 липня Полтаваобленерго повідомило, що в області з 9-ї ранку застосовується графік аварійних відключень, що поширюється на три черги. Слідом за Полтавською областю графіки аварійних відключень почали застосовуватися ще в трьох областях — Сумській, Харківській та Дніпропетровській.

Читати далі

Рада скасувала податки для енергообладнання, яке імпортують до України

Верховна Рада ухвалила законопроєкти №11258 і №11259, які скасували мито та податок на додану вартість на ввезення генераторів, акумуляторів, обладнання для вітро- та сонячної генерації. Їх підтримали 305 та 313 народних депутатів.
Також податкові пільги стосуються обладнання для протимінної діяльності й обладнання для виготовлення засобів протидії технічним розвідкам.

Крім того, до переліку пільг додали тактичні навушники для військових.
У 2022 році Україна уже вводила податкові пільги для відновлення енергетики. З 9 листопада 2022 року Кабінет міністрів звільнив від податків імпорт генераторів, трансформаторів та акумуляторів. Це дозволило імпортувати десятки тисяч генераторів, сума наданої пільги сягнула сотень мільйонів гривень.
Надані пільги були короткостроковими й закінчились весною 2023 року.
Нові пільги будуть діяти до закінчення воєнного стану або до 1 січня 2026 року.

Читати далі

НБУ не планує стимулювати банки купувати більше ОВДП

У Національному банку України вважають, що наразі немає потреби у тому, аби стимулювати банки до збільшення інвестицій в облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Зокрема, там нагадали, що у січні 2023 року вже запроваджували можливість покриття банками обов'язкових резервів за рахунок бенчмарк-ОВДП. Проте, починаючи з середини лютого поточного року, Міністерство фінансів взагалі не розміщувало цей вид ОВДП.
“Наразі ж у такому стимулюванні немає потреби, попит на ОВДП залишається стійким завдяки привабливим ринковим ставкам”, – підкреслюють у Нацбанку.

За підрахунками регулятора, станом на 15 липня у власності банків перебувало 43% всіх випущених урядом ОВДП, які знаходяться в обігу.
“Справедлива вартість ОВДП в портфелях банків, без врахування сформованих резервів, складає близько 786 млрд грн (763 млрд грн зменшені на сформовані резерви) та відповідно складає близько чверті від чистих активів банківської системи”, – зазначають в НБУ.

Водночас Нацбанк не бачить ризиків у тому, що банки концентрують настільки значні обсяги своїх активів в одному інструменті та вважають, що це не загрожує стабільності системи.
“Це залежить від бізнес моделі та профіля ризику кожного конкретного банку. Можна сказати лише, що на тепер система має можливості до достатньо безпечного нарощення обсягу інвестицій в ОВДП”, – додають у регуляторі.

За оцінками НБУ, цьогоріч банки вкладуть в ОВДП уряду 570 млрд грн (у гривневому еквіваленті), що відповідає обсягам вкладень у 2023 році (566 млрд грн). Наразі уряд вже залучив від банків 273 млрд грн.

Зазначимо, що наразі Україна відчуває дефіцит коштів для фінансування військових дій. Орієнтовна сума, якої не вистачає до кінця поточного року становить близько 500 млрд грн.
Зважаючи на таку суттєву нестачу джерел доходів бюджету, уряд готується вносити зміни до Податкового кодексу та підвищувати ставки основних податків. За даними співрозмовників ЕП в уряді та парламенті, оприлюднити відповідні зміни Міністерство фінансів зможе після обговорень з Міжнародним валютним фондом. Місія останнього розпочала свою роботу 16 липня.
Важливо, що зміни до бюджету та Податкового кодексу мають запрацювати вже з вересня. Інакше це становитиме загрозу для стабільності фінансування військових видатків.
Крім підвищення податків, уряд планує покрити додаткову потребу на 500 млрд грн за допомогою внутрішніх запозичень. Це потребуватиме залучення додаткового ресурсу банків, які залишаються найбільшими інвесторами в ОВДП (після НБУ).

Читати далі

Monobank увійшов до списку найкращих фінтех-компаній світу

Американський телеканал CNBC спільно з дослідницькою фірмою Statista представив свій список “250 найкращих фінтех-компаній світу у 2024 році”. Український Monobank увійшов до рейтингу вже другий рік поспіль і став єдиним необанком із нашої держави.
Цього року список включав вісім різних категорій: банківські рішення, альтернативні фінанси, бізнес-процеси, цифрові активи, фінансове планування, необанкінг, платежі та управління капіталом.
Аналітики досліджували як загальні ключові показники ефективності (частка 40% в оцінці), так і окремі категорії та сегменти (60% в оцінці). Для визначення 250 найкращих було проведено поглиблене дослідження 2000 компаній на основі 20 000 точок даних у період з березня до травня 2024 року.

Monobank посів 35-е місце у категорії необанкінгу. Перше місце в цьому сегменті – у сінгапурського Anext Bank, а вибором організаторів став бразильський Nubank. Останній має більше 100 млн. клієнтів, що робить його найбільшим за кількістю клієнтів.
З погляду країн із найбільшою кількістю провідних фінтех-компаній загалом, Сполучені Штати посідають перше місце зі 116 зареєстрованими компаніями. За США слідує Великобританія з 30 компаніями. На третьому місці Індія з 11 топовими фінтех-компаніями у світі.
Індія цього року обігнала Німеччину та Францію за часткою ринку провідних фінтех-компаній світу, що відображає величезне зростання впровадження цифрових технологій та виклик, яке країна кидає Китаю як світовому економічному центру, зазначають у дослідженні.

Читати далі

Долар вже дорожче 41. Що далі

Падіння національної валюти продовжується. У понеділок 15 липня курс безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку досяг позначки 41,09 грн на позиції «бід» та 41,125 грн на позиції «оффер». Національний банк встановив сьогодні офіційний курс долара на рівні 41,0434 грн.
На готівковому валютному ринку курс продажу готівкового «американця» в оптових обмінних пунктах столиці досяг 41,20 грн. Від 41,20 грн стартує реальний продаж долара і у великих комерційних банках (Райффайзен Банк виставив на табло курс продажу 41,08 грн, але, за свідченням очевидців, купити в ньому долари не можна через відсутність валюти).

Що відбувається
Що ж відбувається із курсом? Чому долар продовжує зростати в ціні, попри всі зусилля НБУ? Півтора місяця тому ми опублікували статтю зі схожою назвою «Долар уже дорожче 40. Що далі», в якій позначили те, що відбувається, як закономірний та очікуваний процес т.зв. «плавної девальвації».
Дозволю собі повторити написане тоді: «В умовах катастрофічної нестачі грошей у бюджеті на фінансування армії та оборони (як відомо, західну фінансову допомогу використати для цього заборонено) у Нацбанку залишається лише два варіанти: або включати «верстат» та девальвувати гривню шляхом емісії, що буде набагато швидшим і драматичнішим, або дозволити процесу йти «природним шляхом», не стримуючи його і втручаючись лише у разі надто різких коливань».
1 серпня Україна має заплатити велику суму за єврооблігаціями. Два тижні тому розпочалися переговори про можливість реструктуризації виплат (що включають так звані ВВП-варранти), але поки що домовленості не досягнуто. Привид дефолту знову замаячив на горизонті, хоча у Міністерстві фінансів сподіваються домовитись.
Зростає дефіцит зведеного балансу країни. Погіршується ситуація в економіці загалом, і це теж закономірний процес: дедалі більше вчорашніх працівників підприємств мобілізують, і замість того, щоб приносити доходи до бюджету, тепер вони отримуватимуть виплати з бюджету як військові. Тобто, витрати на оборону зростають.

Надходження валюти до країни, хоч і зберігаються на колишньому рівні, вже явно недостатні. У Національному банку це чудово бачать і розуміють, що треба щось робити. За інформацією, що надходить від скарбників різних банків, НБУ став набагато рідше виходити на міжбанківський валютний ринок з інтервенціями та скорочувати обсяг продажів. За 8-12 липня НБУ продав на міжбанку 532,36 млн доларів, тоді як місяць тому – майже 900 млн. Обсяг тижневих інтервенцій Нацбанку скорочується четвертий тиждень поспіль, що свідчить про негласний режим «жорсткої економії» золотовалютних ресурсів.
Що далі
З урахуванням усіх обставин можна припустити, що курс безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку продовжуватиме зростати зі швидкістю 20-30 копійок на тиждень. Національний банк при цьому стежитиме за тим, щоб девальвація не перейшла в обвальне падіння, і з'являтиметься на міжбанку в моменти пікового попиту, згладжуючи коливання. Про те, щоб розгорнути тренд у бік зміцнення національної валюти, вже не йдеться: у регулятора, схоже, на це просто не залишилося можливостей.
На готівковому ринку, попри літо, курс також продовжуватиме зростати. При цьому різниця в ціні між готівковим та безготівковим доларом скоротиться до 15-20 копійок. Так, наступного тижня долар у столиці продаватимуть у діапазоні 41,10-41,50 грн.
Якщо ситуація не погіршиться, то до наступної позначки – 42 грн за долар – ми підійдемо приблизно за місяць, до середини серпня.

Читати далі

Зростання ВВП Китаю сповільнилося до 4,7% – Bloomberg

Економічне зростання Китаю сповільнилося до найнижчого рівня за останні п'ять кварталів на тлі зниження роздрібного продажу. Про це повідомляє Bloomberg.
За даними Національного бюро статистики, ВВП країни у другому кварталі зріс на 4,7% порівняно з тим самим періодом роком раніше. Це не відповідало оцінці 5,1% зробленої за результатом опитування економістів Bloomberg. Зростання у першій половині року склало 5%, що відповідає щорічній меті Пекіна.

Інші ключові показники даних:
промислове виробництво збільшилося на 5,3% у червні порівняно з минулим роком, тоді як економісти прогнозували зростання на 5%; роздрібні продажі зросли на 2%, що нижче за прогнозоване зростання в 3,4%; інвестиції в основний капітал зросли на 3,9% за перші шість місяців, що збіглося з очікуваним збільшенням на 3,9%. Спад у секторі нерухомості продовжився, інвестиції впали на 10,1% за цей період; рівень безробіття у містах минулого місяця не змінився порівняно з травнем та становив 5%.

Уповільнення темпів зростання, відображене у даних, може посилити заклики до Пекіна активізувати зусилля щодо стимулювання зростання. Дані були опубліковані того ж дня, коли президент Сі Цзіньпін збирався скликати третє пленарне засідання, щоб визначити основні економічні та політичні напрямки на найближчі роки.
У заяві NBC говориться, що Китаю необхідно “повною мірою оцінити труднощі, проблеми та невизначеність розвитку”, зміцнюючи впевненість в економіці на майбутнє, і правильно проводити макроекономічну політику, щоб сприяти здоровому зростанню.
Як повідомляється, роздрібні продажі зростали найповільнішими темпами з 2022 року, що свідчить про небажання споживачів витрачати гроші, незважаючи на державну програму субсидування та стимулювання заміни старих автомобілів та побутової техніки.
Китайські акції в Гонконгу продовжили падіння після виходу даних, що розчаровують, а індекс Hang Seng China Enterprises Index впав на 1,2%.
Невтішні дані, ймовірно, привернуть більше уваги до третього пленарного засідання, де Сі Цзіньпін та інші високопосадовці обговорять довгострокове бачення другої за величиною економіки у світі.

На знак важливості цих зборів китайський уряд пропустив щомісячну прес-конференцію, на якій зазвичай відповідають на питання про стан економіки, і натомість опублікував дані лише в інтернеті. Пекін востаннє змінив формат публікації важливих даних у жовтні 2022 року, коли Сі провів партійний з'їзд, на якому він забезпечив собі безпрецедентний третій термін як лідер.
Економісти закликають китайську владу на чотириденних зборах вирішити проблему спаду в секторі нерухомості, посилити технологічну незалежність та пом'якшити місцеві фінансові труднощі. Наприкінці цього місяця 24 найвищі посадовці партії, включаючи Сі, проведуть засідання Політбюро, щоб обговорити конкретні економічні заходи.
Зусилля Китаю щодо перезапуску економічного зростання досі зосереджувалися на стороні пропозиції, незважаючи на те, що внутрішній попит залишається стабільно слабким, оскільки багаторічний спад на ринку нерухомості продовжує підривати впевненість та стримувати споживання.
Криза в секторі нерухомості, як очікується, залишиться найсерйознішою перешкодою для економіки найближчими місяцями, якщо не в найближчі роки. Експорт – ключовий двигун зростання цього року також стикається з невизначеністю, оскільки торгові партнери Пекіна вводять нові бар'єри для китайських товарів.
Bloomberg зазначає, що можливості Народного банку Китаю щодо зниження ставок обмежені через побоювання з приводу відтоку капіталу, тиску на банківський прибуток та необхідності захищати юань. Цьогорічні державні витрати знову відстають від бюджету, оскільки Пекін прагне знизити місцеві боргові ризики, а чиновники щосили намагаються знайти кваліфіковані проекти для інвестування.

Читати далі

Курс валют НБУ на 15 липня

Курс основних валют, встановлений Національним банком України у понеділок, 15 липня 2024 року
Курс долара порівняно з 14 липня зріс до рівня 41.0434 за 1 долар.
Курс євро досяг рівня 44.6860 за 1 євро.
Курс фунта стерлінгів досягнув рівня 53.1922 за 1 фунт стерлінгів.
Швейцарський франк подорожчав на 31 коп. до 45.8329 за 1 швейцарський франк.
Курс польського злотого зріс до рівня 10.5019 за 1 польський злотий.

Валюта
Повна назва
Курс

USD
Долар
41.043 400

EUR
Євро
44,686 000

GBP
Фунт стерлінгів
53.192 200

CHF
Швейцарський франк
45.832 900

PLN
Польський злотий
10.501 900

Національний банк України встановлює курс з 15.00 до 16.00, курс починає діяти з наступного дня. Також о 12:00 НБУ публікує довідкове значення курсу, яке служить орієнтиром чого очікувати о 15:00. У вихідні та святкові дні діють курси останнього робочого дня.
Національний банк продовжує щодня працювати над підтримкою стабільності гривні, проводячи валютні інтервенції, і не допускає значних коливань курсу валют.

Читати далі