Категорія: Бізнес

Глобальний бізнес відреагував на появу конкурента Трампа – майже кандидата на посаду Демократичної партії – Камали Гарріс. Про це пишуть оглядачі FT.
Перша хвиля реакції відбулася у понеділок, коли ринок реагував на відмову Байдена балотуватись на наступний термін. Ця реакція була стримана, проте тренди в бізнесі, пов'язані з ймовірними рішеннями на посту президента Трампа, похитнулися.

Ринок відреагував, оскільки прогнози щодо перемоги Трампа зазнали змін – впевненість у цьому рішенні дещо знизилась. Проте незабаром показники вирівнялись, однак коливання помітили багато бізнесів. Зокрема, зросла прибутковість 10-річних державних облігацій до 4,27%, з попереднього показника 4,21%.

Реакція на фондових ринках була менш помітною, наприклад, індекс регіональних банків KBW зменшився на 1,4%, але тільки на початку торгів. Це пов'язано з тим, що саме регіональні банки можуть отримати кращі умови роботи внаслідок обіцянок Трампа посилити заходи щодо поліпшення економічного становища регіонів і послаблення регуляторних дій держави. Крім цих змін, відбулись корекції у бізнесах, пов'язаних із торгівлею на зовнішні ринки та на американський ринок споживання.
Аналітики вважають, що поява нового конкурента Трампу на шляху до посади президента вплинула на стан економіки. Однак ці впливи та коливання є незначними. Оглядачі пов'язують це з тим, що інвестори, ймовірно, бачать наразі перевагу у майбутніх виборах саме щодо Трампа. Тому економічних змін значного масштабу поки що не відбулося. Однак якщо впевненість в перемозі Трампа буде змінюватись, може з'явитися і новий економічний тренд, що зачепить зрештою більшість залежних від США економік світу.

Читати далі

Енергетики повернули обмеження світла в деякі області України: з 16:00 і до кінця доби в Києві та ще 13 областях діятиме одна черга відключень. З посиланням на пресслужбу НЕК “Укренерго”.

Так, одну чергу застосовуватимуть у Києві та Київській, Житомирській, Чернігівській, Черкаській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Запорізькій, Харківській, Сумській, Полтавській, Вінницькій, Хмельницькій областях. Раніше, графіки відключень були скасовані у цих регіонах.
У решті регіонів – без відключень до 18:00.

Читати далі

Танкер “Віктор Бакаєв” перевозить нафту до Китаю з Балтики, перевіряючи санкції країн “Великої сімки”, які намагаються обмежити нафтовий флот РФ. Про це пише Bloomberg.
Росія завантажила четвертий танкер, що перебуває під санкціями і належить державному ПАТ “Совкомфлот”, перевіряючи рішучість країн “Великої сімки”, які намагаються обмежити флот суден, що перевозять московську нафту.
Судно “Віктор Бакаєв” вийшло з порту Приморськ на Балтійському морі в неділю з вантажем близько 730 000 барелів нафти марки Urals. Він прямує до китайського міста Чжоушань.
Це вже четвертий такий танкер, який Росія нещодавно ввела в експлуатацію після багатомісячного простою. Кількість суден, що підпадають під санкції США, ЄС або Великобританії, зросла до 62 минулого тижня, коли британська влада наклала санкції на 11 суден.
Усі три попередні танкери “Совкомфлоту”, судячи з супутникових знімків, здійснювали перевантаження в морі поза зоною видимості цифрових систем стеження за суднами.

Читати далі

Попори сподівання здешевшання світових сортів кави, далі ситуація із цінами буде ще гірше.
Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Як зерна арабіки, яким віддають перевагу кавові мережі, такі як Starbucks, так і більш бюджетний сорт робусти, різко зросли в ціні через серйозні перебої з поставками з В'єтнаму до Бразилії.
По всьому ланцюжку поставок продавці підвищують ціни і відмовляються від знижок, щоб захистити свою маржу, і багато хто попереджає про подальше зростання цін.
Ціни на зерна робусти, що використовуються для приготування розчинної кави, злетіли до найвищого рівня з 1970-х років. Високоякісні зерна арабіки на початку цього місяця були найдорожчими за останні два роки.
Частково це зростання пов'язане з поганою погодою: Засухи у В'єтнамі, який є потужним виробником робусти, ставлять світ на шлях дефіциту четвертий рік поспіль, тоді як суха погода в Бразилії призвела до скорочення врожаю арабіки, оскільки пошкоджені дерева дають менші боби.
Розрив між ф'ючерсними цінами на ці два сорти є чи не найвужчим за всю історію, що змушує компанії шукати будь-які менш якісні зерна арабіки замість звичного економічно ефективного сорту робусти, щоб зменшити витрати.
Нагадаємо:
Ціни на каву арабіку утримуються біля дворічного максимуму на тлі зростання проблем з постачанням, що загрожує підвищенням вартості для любителів кави.

Читати далі

Німецький оборонний концерн Rheinmetall отримав замовлення від уряду в Києві на будівництво заводу з виробництва боєприпасів в Україні, про яке було оголошено у лютому 2024 року
Про це говорить повідомлення Rheinmetall.
Згідно з повідомленням, замовлення охоплює повне технічне оснащення заводу до введення в експлуатацію. Вартість заводу варіюватиметься “в діапазоні від тризначної кількості мільйонів євро”.
Передбачається, що будівництво розпочнеться за короткий термін і буде завершено протягом кількох років. Намір у тому, щоб розпочати виробництво боєприпасів в Україні протягом 24 місяців. Разом зі своїм українським партнером із спільного підприємства Rheinmetall також відповідатиме за експлуатацію заводу.
Армін Паппергер, генеральний директор Rheinmetall заявив: “Ми втілюємо наші слова в дії, і разом з нашим партнером ми створимо український центр з боєприпасів. Замовлення наголошує на довірі до експертизи та виробничих можливостей Rheinmetall”.
Новий завод
В даний час в Україні вживаються заходи щодо підготовки необхідної інфраструктури. Спільне підприємство Rheinmetall та українська державна компанія з експлуатації заводу з виробництва боєприпасів буде створено найближчим часом. Про це було оголошено на паралельному обговоренні на Мюнхенській безпековій конференції у лютому 2024 року.
У червні 2024 року генеральний директор Rheinmetall AG Армін Паппергер та міністр стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишин підписали угоду про розширення стратегічної співпраці на Ukraine Recovery Conference у Берліні.
Декількома днями раніше вони відкрили бронетанковий завод на Західній Україні, яким керує спільне підприємство Rheinmetall Ukrainian Defence Industry LLC. Перша бойова машина піхоти Lynx від Rheinmetall має бути передана українським збройним силам до кінця цього року, а локальне виробництво має розпочатися якнайшвидше.

Читати далі

Енергетики вивели з ремонту ще один енергоблок АЕС, що збільшить наявну електроенергію в системі.
Про це повідомляє пресслужба Міненерго.
“На одній з АЕС після планового ремонту, завершеного раніше строку, до енергосистеми підключено один з атомних енергоблоків”, – йдеться у повідомленні.

За даними Міністерства енергетики, це суттєво вплине на стабільність енергосистеми і зменшить існуючий дефіцит електроенергії
Нагадаємо:
Енергетики скасували графіки відключення світла в середу 24 липня по всій країні до 16:00.
Українці повинні подумати про те, що вони можуть зробити для себе, щоб легше пройти наступну зиму.

Читати далі

У Брюсселі відбувся третій раунд кібердіалогу між Україною та ЄС, під час якого учасники домовилися про поглиблення співпраці у сфері кібербезпеки на тлі російської агресії та переговорів щодо вступу України до ЄС. Про це розповіла заступник міністра оборони України Катерина Чорногоренко.

Як зазначається, Міноборони оголосило про намір посилити партнерство з приватним сектором у сфері кібербезпеки з метою підвищення кіберстійкості. Нова ініціатива під назвою “Soft Power” об'єднає провідних інженерів, розробників і програмістів із приватного сектору й університетів України та країн-партнерів для створення передових рішень для безпілотних систем. Це співробітництво суттєво підтримає культуру інновацій у секторі оборони у довгостроковій перспективі.

“Зараз наш темп цифровізації прискорюється. Створюється та впроваджується більше систем. Більше систем, більше даних потребують захисту. Масштаб кібервійни зростає. Ми глибоко цінуємо партнерів, які активно допомагають Україні в її зусиллях з оборони, і завжди будемо вдячні тим, хто підтримує нас сьогодні. Сподіваюся, ми зможемо встановити більше можливостей для співпраці з ЄС у кіберсфері, зокрема, через ІТ-коаліцію, щоб забезпечити кращу стійкість нашої інфраструктури”, – зазначила Черногоренко.

Повідомляється, що представники ЄС підтвердили підтримку спроможності України протистояти кібератакам та порушенням роботи критичної інфраструктури. Учасники заходу також обговорили зміни в ландшафті кіберзагроз, нові законодавчі ініціативи, зусилля з розбудови кіберстійкості та захисту, а також співпрацю для протидії зловмисній кіберактивності.
Крім того, сторони домовилися досягти конкретних результатів до проведення четвертого раунду кібердіалогу у 2025 році.

Читати далі

Вранці Україну облетіла радісна новина: уряд досяг принципової домовленості з Комітетом власників єврооблігацій щодо реструктуризації виплат із зовнішнього боргу. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив особисто прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, це важливий етап процесу реструктуризації боргу, який дозволить заощадити 11,4 млрд. доларів на його обслуговуванні протягом наступних трьох років і 22,75 млрд. доларів до 2033 року.
Якщо коротко: дефолт скасовується. У зв'язку з цим виникає закономірне питання: чи допоможе це гривні зупинити падіння, що продовжується? Адже лише минулого тижня котирування безготівкового долара на міжбанківському валютному ринку досягли позначки 41,625 грн на позиції «бід», встановивши новий історичний максимум курсу долара до гривні. Загалом за тиждень безготівковий долар подорожчав на 68,5 копійок (закриття п'ятниці до закриття попереднього тижня). Ще суттєвіше зріс у ціні готівковий долар. Якщо вранці понеділка 15 липня оптові обмінні пункти столиці продавали готівкового «американця» по 41,14-41,15 грн., то вже у четвер 18 липня цінники злетіли до 41,95 грн. Тобто. долар за три доби подорожчав на 80 копійок! При цьому оператори готівкового валютного ринку повідомляли порталу «Курс України» про стійкий попит на валюту, що зберігається.
Одним із факторів, які провокували такий попит, була загроза дефолту. Тепер її знято. Однак нікуди не поділися решта факторів, які викликали таке суттєве зниження гривні, яке ми спостерігаємо останні місяці. Варто відзначити попит, що наростає, на безготівкову валюту, який фіксується на міжбанківському валютному ринку. Того, що продають експортери, явно недостатньо для задоволення. Ситуацію традиційно рятує Національний банк. Минулого тижня він продав 950,2 млн. доларів, тобто. обсяг інтервенцій зріс майже вдвічі порівняно з попереднім тижнем.

У самому Національному банку розуміють, що їхня політика «керованої курсової гнучкості» починає давати трохи ті результати, які передбачалися спочатку. Саме тому у відповіді прес-служби НБУ на запит інформаційної агенції «Інтерфакс» прозвучало твердження, що темп ослаблення гривні останніми тижнями може створити додаткові ризики для стійкості валютного ринку та, отже, цінової стабільності.
«Тому Національний банк готовий вжити належних заходів для забезпечення стійкості валютного ринку, необхідних для подальшого забезпечення цінової стабільності», — йдеться у повідомленні, поширеному Інтерфаксом та розтиражованому іншими ЗМІ.

Вкрай цікаво, про які «належні заходи» йдеться, якщо згадати, що нещодавно сам Нацбанк оголосив про черговий пакет валютних послаблень, до якого, зокрема, увійшло збільшення термінів повернення експортної виручки з 90 до 120 днів для деяких груп сільськогосподарських культур . Тобто. валюти, якої й так критично не вистачало на міжбанку, з легкої руки НБУ поменшало.
Втім, те, що відбувається, вже давно нікого не дивує. Як уже неодноразово писав портал «Курс України», Національний банк взяв курс на «керовану девальвацію» національної валюти і нині його непокоїть лише швидкість знецінення гривні. Крім того, в умовах катастрофічної нестачі грошей у бюджеті країни НБУ в такий спосіб [послаблюючи гривню – Ред.], допомагає Міністерству фінансів. Очевидно, що при цьому виконуються також якісь негласні домовленості з Міжнародним валютним фондом, який наприкінці червня виділив Україні черговий транш у розмірі 2,2 млрд доларів. Чи варто дивуватись, що саме минулого тижня, коли в Україну приїхала чергова місія МВФ, гривня так різко знецінилася?
Реакція на новини
Тим часом на міжбанківському валютному ринку котирування дещо знизилися і на обід опустилися до 41,32/41,36 грн (відповідно, «бід»/«оффер»). Подешевшав і готівковий долар: приблизно водночас столичні обмінники опустили цінник до 41,75 грн. за т.зв. “білий долар” (купюри зразка 1996-2006). Тобто. новина про відміну дефолту допомогла гривні зміцнитися… аж на 20 копійок.
Втім, можливо, істотніша реакція буде трохи пізніше? Просто ще не всі про неї встигли дізнатися. Про те, наскільки на рішення українців впливають новини, можна судити з іншого, вкрай цікавого факту. Минулого тижня ЗМІ повідомили про чергову «геніальну» ініціативу уряду: для наповнення бюджету запровадити військовий збір у розмірі 15% від першої реєстрації (тобто купівлі нового) автомобіля. І ось уже сьогодні стало відомо, що за вихідні українці буквально «розмели» всі автомобілі, що були в автосалонах. Логічно припустити, що автотрейдери відразу кинуться конвертувати гривневий виторг і робити оплату нової партії автомобілів, що ще більше збільшить попит на безготівкову валюту на міжбанку.
Чого чекати від курсу
Напрошується висновок: гривня на новині про відміну дефолту не зміцниться, але, можливо, вдасться збити спекулятивний попит. У цьому випадку вдасться утримати безготівковий курс долара в межах 41,20-41,60 грн. хоча б деякий час. Готівковий курс при цьому перебуватиме в діапазоні 41,50-42,00 грн, не роблячи спроб піднятися вище. При цьому треба усвідомлювати, що валютний курс (як і економіка в цілому) вкрай чутливий до будь-яких рішень керівництва країни. І будь-яке необережне, непродумане до кінця рішення може легко порушити чергову тендітну стабільність.

Читати далі

Державі вдалося зекономити 14,43 млн грн завдяки відкритим торгам із закупівлі обладнання для протидії російській пропаганді у прикордонних областях. Посилаючись на коментар у Міністерстві економіки.
5 березня 2024 року уряд ухвалив розпорядження про виділення з резервного фонду бюджету Держспецзв'язку 152 млн грн. Ці кошти були скеровані на створення спеціальної мережі телерадіомовлення у дев'яти прикордонних областях: Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Вінницькій та Одеській.
Проте, повідомили у Мінекономіки, учасники відкритих торгів запропонували більш вигідну ціну на обладнання – і це дало змогу перерахувати суму, потрібну на створення спецмережі.
У такий спосіб відомство погодило перелік витрат, пов'язаних зі створенням та експлуатацією спеціальної системи, вже на суму 124,4 млн грн.

Мінекономіки повідомило, що згодом за результатами відкритих торгів Держспецзв'язку додатково зекономило 2,9 млн грн. На цьому етапі економія склала 30,5 млн.
Уже 18 липня Кабінет міністрів розпорядився виділити Держспецзв'язку з резервного фонду 16,1 млн грн на створення такої ж спецмережі ще у чотирьох областях: Донецькій, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій.
До цих 16,1 млн грн увійшли 13,2 млн з резервного фонду та 2,9 млн зекономлених грошей, зазначили у міністерстві.
Відповідні зміни були внесені й у розпорядження уряду від 5 березня новим документом. Кошторис змінився зі 152 млн грн до 137,57 млн – і загалом вдалося зекономити 14,43 млн.

Читати далі

Господарський суд Дніпропетровської області призначив стягнути з ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” 678 тис. грн переплати за енергетичні послуги, які воно отримало від криворізького відділу освіти. Про це йдеться в рішенні суду.
Як встановив суд, 1 лютого 2022 року відділ освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради (Кривий Ріг Дніпропетровської області) замовив ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” електричну енергію за 19,53 млн грн. Йшлося про 4,22 млн кВт*год по 4,62 грн за 1 кВт*год.
З лютого до кінця 2022 року сторони уклали 11 додаткових угод, згідно з якими ціна угоди була зменшена до 12,75 млн грн. за 2,55 млн кВт*год , а ціна за 1 кВт*год поступово зросла до 5,92 грн. Збільшення, а згідно з 10 угодою і невелике зменшення суми за 1 кВт*год (до 5,69 грн), відбувалося у зв’язку з коливанням ціни за світло на ринку електричної енергії “На добу наперед” за 1 кВт*год за даними ДП “Оператор ринку”.

Водночас, згідно з висновком Держаудитслужби, фактична сума фінансових зобов`язань за угодою становила 12,07 млн грн, а не 12,75 млн, які отримав постачальник. Тобто замовник зайво сплатив 678 тис грн.
Крім того, на думку прокуратури, додаткові угоди про підвищення ціни за 1 кВт*год укладені всупереч закону “Про публічні закупівлі” та закону “Про ринок електричної енергії”.
Суд погодився з доводами Держаудитслужби та прокуратури, зокрема відносно того, що ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги”
не надало доказів здійснення закупівлі електричної енергії саме на ринку на добу наперед не довело виникнення у нього права змінити вартість електричної енергії у зв`язку із коливанням цін на ринку не обґрунтувало неможливість виконання угоди по запропонованій на тендері ціні не навело причини, через які виконання угоди стало для постачальника невигідним не довело, що підвищення ціни було непрогнозованим.
Крім того суд звернув увагу на умисне заниження ціни ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” під час подання пропозицій на тендері та відсутність у нього наміру постачати товар за запропонованою ціною. Оскільки збільшення цін за додатковими угодами відбувалось у дуже короткий термін з 15.07.2022 по 22.12.2022.
В результати суд визнав недійсними низку додаткових угод про підвищення ціни за 1 кВт*год і призначив стягнути з ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” на користь відділу освіти виконавчого комітету Металургійної районної у місті ради 678 тис грн. переплати за електричну енергію.
ТОВ “Дніпровські енергетичні послуги” належить Рінату Ахметову через фірму “D. Solutions B.V.” (Нідерланди).

Читати далі