У Гаазі помер колишній командувач армією боснійських сербів Ратко Младич, засуджений до довічного ув'язнення за геноцид у Сребрениці, злочини проти людяності та воєнні злочини під час війни в Боснії і Герцеговині. Йому було 84 роки. Про смерть Младича 27 серпня першим повідомив сербський телеканал Informer.
Незабаром інформацію також опублікували N1 та низка інших ЗМІ Балканського регіону. За наявними даними, Младич помер у центрі утримання ООН у Гаазі, де перебував під юрисдикцією Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів. На момент підготовки матеріалу окремого офіційного повідомлення Міжнародного залишкового механізму про смерть Младича на його сайті ще не було.
За кілька днів до смерті суд відмовився звільнити МладичаОстанні місяці стан здоров'я колишнього військового різко погіршувався. Згідно з судовим рішенням від 20 серпня, медична служба центру утримання ООН ще 13 серпня повідомила, що загальний стан Младича швидко погіршився і він увійшов у заключну фазу життя. Лікарі перейшли переважно до паліативної допомоги, спрямованої на полегшення страждань.
У документі також зазначалося, що смерть Младича могла настати будь-якої миті. Точніший прогноз тривалості життя було приховано в опублікованій версії рішення.18 серпня захист Младича звернувся з черговим клопотанням про дострокове звільнення за гуманітарними підставами. Вона пропонувала негайно перевезти його до лікарні або закладу паліативної допомоги в Сербії, де він перебував би під контролем сербської влади та міг частіше бачити членів родини.
Однак голова Міжнародного залишкового механізму Грасьєла Гатті Сантана 20 серпня відхилила клопотання. Вона зазначила, що сама по собі близькість смерті не дає автоматичного права на звільнення, а в тюремній лікарні Младич отримував комплексну медичну та паліативну допомогу. Під час розгляду питання думки суддів розділилися.
Троє підтримували відмову у звільненні, тоді як двоє вважали, що очікувана найближчим часом смерть є достатньою гуманітарною підставою для того, щоб дозволити Младичу провести останні дні з родиною. У квітні та травні 2026 року родина Младича також повідомляла про перенесені ним інсульти. У червні його син Дарко Младич заявляв сербським ЗМІ, що батько практично втратив здатність говорити і вже тривалий час залишався прикутим до ліжка.
Довічний термін за геноцид і злочини проти людяностіРатко Младич народився 12 березня 1942 року. Він був кадровим офіцером Югославської народної армії, а після початку війни в Боснії і Герцеговині став одним із керівників збройних сил боснійських сербів.12 травня 1992 року Младича було призначено командувачем Головним штабом Армії Республіки Сербської. Як встановив міжнародний трибунал, він залишався на цій посаді щонайменше до листопада 1996 року.
Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії вперше пред'явив Младичу звинувачення ще в 1995 році. Після війни він багато років переховувався і був заарештований у Сербії лише 26 травня 2011 року. Через п'ять днів його передали міжнародному трибуналу в Гаазі.
Суд над Младичем розпочався у травні 2012 року. 22 листопада 2017 року Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії визнав його винним за десятьма з одинадцяти пунктів звинувачення та засудив до довічного ув'язнення. Серед злочинів, за які його засудили, — геноцид у Сребрениці, переслідування, винищення, вбивства, депортація та насильницьке переміщення населення, терор і незаконні напади на мирних жителів Сараєва, а також захоплення співробітників ООН у заручники. Водночас суд не визнав доведеним звинувачення в геноциді щодо злочинів проти боснійських мусульман і хорватів у низці інших муніципалітетів Боснії і Герцеговини в 1992 році.8 червня 2021 року Апеляційна палата Міжнародного залишкового механізму відхилила основні доводи захисту та остаточно підтвердила обвинувальний вирок і довічне ув'язнення.
Геноцид у СребрениціОдним із центральних епізодів справи Младича стали події липня 1995 року в Сребрениці, яку ООН раніше оголосила зоною безпеки. 11 липня сили боснійських сербів під командуванням Младича захопили місто. Після падіння Сребрениці понад 8 тисяч боснійських мусульман — чоловіків і хлопчиків — були систематично вбиті. Тисячі жінок, дітей і літніх людей насильно вивезли з анклаву.
Багато тіл загиблих спочатку поховали в масових могилах, а потім переміщували, намагаючись приховати сліди злочинів. Міжнародний кримінальний трибунал по колишній Югославії та Міжнародний суд ООН кваліфікували масові вбивства в Сребрениці як геноцид. У 2024 році Генеральна Асамблея ООН встановила 11 липня Міжнародним днем пам'яті та поминання геноциду 1995 року в Сребрениці.
Младича також визнали відповідальним за участь у кампанії терору проти цивільного населення Сараєва за допомогою артилерійських обстрілів і снайперських атак, а також за захоплення співробітників миротворчих сил ООН у заручники в 1995 році з метою перешкодити авіаударам НАТО по позиціях боснійських сербів. Після винесення остаточного вироку Младич залишався в центрі утримання ООН у Гаазі. У рішенні від серпня 2026 року Міжнародний залишковий механізм зазначав, що на той момент він провів під вартою понад 15 років.
За матеріалами: Informer, N1, Міжнародний залишковий механізм для кримінальних трибуналів, рішення за клопотанням про звільнення, ООН
