Сі Цзіньпін використав два дні переговорів у Москві, щоб твердо виступити на боці Росії проти США. Але китайський лідер утримався від того, щоб запропонувати Володимиру Путіну те, на що він так довго чекав: зобов'язання купувати набагато більше газу.
Про це повідомляє Bloomberg.
Як зазначає видання, візит Сі, його перший візит до Росії після того, як Путін вторгся в Україну трохи більше року тому, ознаменував політичну перемогу керівників. Сі побачив можливість дати відсіч США та зміцнити свій імідж світового державного діяча після того, як допоміг укласти угоду між Саудівською Аравією та Іраном, тоді як Путін може показати, що він користується підтримкою одного з найвпливовіших світових лідерів, навіть незважаючи на те, що США та їхні союзники намагаються ізолювати його.
Тим не менш, відсутність прогресу в якихось великих енергетичних угодах – або особливості в інших галузях економічного співробітництва – свідчила про деяку нерішучість Китаю щодо надто близького ставлення до Росії. Сі хоче уникнути суворіших економічних санкцій, які можуть завдати шкоди економіці Китаю, а також зберегти Росію як партнера, який може дати відсіч США та їхнім союзникам, а також забезпечити прикриття для країн, які не хочуть вибирати чиюсь сторону.
Наголошуючи, що китайсько-російські відносини "не є військово-політичним союзом під час холодної війни", в одній із спільних заяв, опублікованих після переговорів, було проведено більш чіткий кордон, ніж у довгій спільній заяві минулого року, яка вітала "безмежне" партнерство між країнами, коли Путін відвідав Пекін лише за кілька тижнів до вторгнення.
Спільні заяви, опубліковані після переговорів, містили багато принципів, які Китай давно підтримує у протидії США. Два лідери пообіцяли запобігти "кольоровим революціям", закликали до розслідування вибуху газопроводу "Північний потік", висловили стурбованість щодо планів США та Великобританії співпрацювати з Австралією в галузі атомних підводних човнів і закликали НАТО поважати "різноманітність цивілізацій".
Зростаюча асиметрія в економічних відносинах була очевидною в заявах з енергетики. Путін пообіцяв поставити Китаю щонайменше 98 млрд кубометрів газу до 2030 року.
Але Сі не дав Путіну явної згоди або навіть натяку на мінімальний прогрес щодо газопроводу "Сила Сибіру-2", який є важливою ланкою, оскільки Москва намагається продавати більше газу на схід, тоді як її експортна інфраструктура переважно орієнтована на захід. Путін сказав після переговорів, що новий трубопровід, який пройде до Китаю через Монголію, був обговорений і "майже всі" параметри угоди узгоджені. Але спільні заяви були набагато менш відвертими.
Хоча цей трубопровід міг би забезпечити Китай дешевшою альтернативою зрідженому природному газу, уряд Сі, як і раніше, зосереджено на забезпеченні диверсифікації поставок – по суті, не повторюючи європейської помилки надмірної залежності від Росії.
За словами Батта Одгерела, старшого аналітика Energy Policy Research Foundation, зараз є багато країн, які бажають продавати газ, зокрема США, Катар, Австралія та Туркменістан.
"Це ринок покупця для Китаю, – сказав він. – Якщо Росія не зробить надзвичайно приємну пропозицію, Китай може чекати скільки завгодно. Додатковий газ із Росії не потрібний, особливо після економічного спаду, викликаного карантином".
Нагадаємо, у грудні 2019 року російський монополіст "Газпром" розпочав постачання газу до Китаю "східним" маршрутом – магістральним газопроводом "Сила Сибіру".
Загальна вартість проекту у 2014 році оцінювалася приблизно у 55 млрд доларів. Тоді "Газпром" планував продавати газ дорожче за 350 доларів за тисячу кубометрів, проте відтоді ціна газу впала більш ніж удвічі.
У 2020 році "Газпром" розпочав проектно-вишукувальні роботи з ще одного газопроводу до Китаю, який називатиметься "Сила Сибіру – 2".
