Білорусь втратила право приймати цьогорічний чемпіонат світу з хокею, який повинен був відбутися в Мінську та Ризі. Це рішення підтвердила Міжнародна федерація хокею, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Організація стверджує, що рішення було «неминучим» і пов’язане з міркуваннями безпеки. Рада МФХ постановила, що наразі в Білорусі неможливо гарантувати безпеку команд, глядачів та чиновників.
Чемпіонат світу-2021 був запланований в Білорусі та Латвії з 21 травня по 6 червня.
Раніше сьогодні ж парламент Латвії відхилив можливість проведення ЧС-2021 разом із Білоруссю. Про це йдеться у заяві, опублікованій у понеділок Комітетом Сейму у закордонних справах.
Читайте також: Škoda не спонсоруватиме Чемпіонат із хокею-2021, якщо Білорусь буде співорганізатором
«Латвія відкидає будь-яку можливість проведення чемпіонату з хокею разом з Білоруссю, оскільки за нинішніх обставин, коли в Білорусі відбуваються жорстокі репресії, організація спортивного заходу такого масштабу в Мінську неприпустима», – цитує портал delfi.lv голову комісії Річардса Колеса.
Різні європейські неурядові організації закликали МФХ перенести Чемпіонату світу 2021 з Мінська через напружену політичну ситуацію в Білорусі.
11 січня Олександр Лукашенко заявив, що Міжнародна федерація хокею зазнала тиску через ситуацію навколо ЧС у Білорусі.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Тим часом протести тривають, а правозахисники кажуть про 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
